Проводячи боротьбу з розростаючим вандалізмом (варварством)

У ФІЛАДЕЛЬФІЇ школяри розбили 170 вікон, порізали телефонічні дроти і забризкали класні кімнати фарбою. Вони наробили шкоди на 10.000 доларів і примусили зачинити школу на один день.

Учні у Сентлуїс початкової школи в нестямі, викинули більше як сто лавок крізь вікна і зісунули піаніно сходами з одного поверха.

У Торонто, Канаді, один поліцай сказав про шаленне знищення шкіл у тому місті: “Школа була подібна до будинка ушкодженого-бомбою, просто взятий з воєнного кінофільму”.

Не було б так зле як би такі випадки траплялися рідко. Але це не є так, згідно спеціальним звітом, якого зложила рада Education U.S.A., варварство по школах розвивається в “народне нещастя”.

Не лише по школах

Варвари також спотворюють і нищать комерційні підприємства, доми, бібліотеки, музеї, церкви, банки, парки, цвинтарі, публічні телефони, авта, автобуси, підземки (метро), поїзда,— майже кожне приватне і публічне майно.

Багато з цього майна нищать блукаючі зграї підлітків. Часопис Сан-Франціско Examiner називає їх “mousepacks”. Вони розбивають вікна, ламають антени на автах, грабують майдани для гри, підпалюють вогні, обризкують фарбами і витворюють безладдя різними способами.

“Ми є завжди під постійним нападом”, сказав представник Компанії Сполучення у Філадельфії. “Не робить різниці чи підліток є сім чи 17 — вони обмочують стіни сечею на станціях, прикрашують їх свастіками і чотири-буквальними брудними словами, самовільно перешкоджують сигналам і розбивають вікна. Коли ми вложили нерозбивні світла високо на стовпах, то вони прострілили в них”.

У місті Нью-Йорку майже всі з 7.000 вагонів підземки є забруднені фарбою або написами, і мають дуже багато розбитих вікон. Через варварство минулого року було більше як 500 випадків поранення в підземках і автобусах, головно через розбите скло. Коли кидають якісь речі у вікна автомобілів, то цим щороку в Сполучених Штатах забивають коло сто осіб.

То не лише молодь стається вандалами. У 1971 р. відчинили новий Центр Мистецтва імені Джан Ф. Кеннеді для публіки. До трьох місяців варвари обікрали майже все, “що могли досягнути або відірвати”, оплакував сенатор Чарлс Персі. Килими були порізані, люстра зруйновані, малюнки і вазонки покраджені, крани по туалетах повідкручені, і так далі. Молоді, як і старі також обкрадають гарні народні парки.

Страшно великі кошти

Кошти варварства є величезні. Тільки за один рік по школах міста Нью-Йорку розбили 243.652 вікон! Обчисляють, що кожного року по школах у Сполучених Штатах роблять шкоди на 200 мільйон доларів — розбиванням вікна, крадіжю і підпалом. Але інші авторитети кажуть, що це число є “дуже применшене”, тому що є багато більше іншої шкоди.

Наприклад, у 1969 р. підрахували, що варвари наробили шкоди на 2.266.025 доларів по школах у місті Нью-Йорку. Але Гюґ МекЛарен, виконавчий директор Бюр і Шкільних Будинків у місті Нью-Йорку, зауважив, що це число не врахувало грошей, яких треба було, щоб відремонтувати знищені стіни, лавки, розбиті меблі та інші устаткування. Він сказав, що як би додати цей кошт, то “він буде три рази більший від того, що звіт наводить”.

Але є ще одна головна витрата: Підтримувати шкільну поліцію. У 1971 р. по школах у Нью-Йорку мусіли подвоїти силу безпеки, а це коштувало 1 мільйон доларів. Школи в Лос Анжелос також витрачують більше, як 1 мільйон доларів на рік постачати таку безпеку. По школах у Нью-Йорку поліцаї часто реєструються як студенти і ходять до класів разом із школярами.

Без різниці скільки таке шкільне варварство коштує — деякі кажуть, що “майже пів більйона доларів щороку”— то його неможливо обчислити лише доларами та центами. Страх і напруга, яких таке знищення витворюють, або загроза знищення, перешкоджає освіті, а навіть може додавати до хвороби. Ввесь цей кошт є лише частиною цілої витрати наслідок варварства.

Ремонтувати автомобілі, приватні доми, крамниці, церкви та інші підприємства, також коштує багато мільйонів доларів. Лише знімати написи є головний кошт. Система підземок у Нью-Йорку витрачує коло пів мільйона доларів на рік на це. Філадельфія каже, що витрачує 4 мільйонів доларів річно, щоб подолати цю проблему. Журнал The Christian Century сказав в своїй редакторській статті: “Знімати написи та гасла зі стін і камінних структур тепер є марною більйон-доларів-на-рік справою лише в Америці”.

А чому ця хвиля варварства збільшується кожного року?

Що є позаді варварства?

Є багато різних пояснень. “Ввесь злочин іде вгору, скрізь, а варварство є лише частиною злочину”, сказав начальник транзитної компанії в Чікаґо.

“Варварство і Буйність”, спеціальний звіт, якого приготовила рада Education U.S.A. показує, що невідповідна наука і поводження дорослих є додаючі чинники: “Часто перед студентами величають Boston Tea Party, як ‘патріотичний акт’, покарати британців за наложення податків на чай. Однак цей акт був лише варварство дорослих”.

Коли застановимося над усім, то різні причини, яких часто наводять показують, що варварство часто є лише протест. Професор Филип Ґ. Зімбардо з Станфорд Університету пояснює: “Варварство є бунт із причиною”. А причина, він каже, є “суспільна байдужість, загублення громадських, сусідніх та родинних цінностей”.

Це правда, що майже скрізь молодь бачить занепад цінностей — неправдомовність, шахрайство і лицемірство, навіть між провідниками світу. Це обертає молодь проти ‘установи’, і варварством вони виявляють своє почуття.

Також родичі додають до варварства. Суддя Іван Форте з Конкорд, Масачузетс, говорить: “Ви бачите як підлітки сидять коло своїх родичів чекаючи на суд у нашому новому суді. Вони вирізують свої імена по лавках, в той час коли їхні родичі дивляться байдужо. Ця нещаслива молодь має родичів, які не дбають, що вони роблять, нічого вже і не згадувати, щоб вони навчали їх”.

Байдужі, недбалі родичі правдоподібно є головною причиною на варварство. І таке відкинення відповідальностей родичів можна бачити майже в кожному суспільстві. Тому то, заможна, вбога, молодь з середньої класи, чорні, як і білі всі глибоко занурилися у варварстві. Дослід більше як 3.100 недолітків “майже кожний шар суспільства в Іллінойс” показав, що майже один із кожних трьох колись брав участь у нищенню майна!

А як можна стримати цю поширюючу хвилю варварства?

Що є потрібно?

Багато старань є, щоб завернути цей напрям. По школах закладають вікна з пластики замість скла. На стінах вживають дуже тверду фарбу, яка не приймає кольорових олівців, губної помади і таке подібно. Нові школи будуть подібні до фортець, деякі майже без вікон. Закладають системи сигналів тривоги, огорожі, світла, навіть уживають собаки. Однак варварство збільшується.

Це не значить, що стан є безнадійний. Є відповідь. Редакторська стаття показала цю відповідь, коли вона сказала: “Правдива відповідь знаходиться у зміненню поводження нашої молоді”. Але як?

Один приступ до цієї проблеми є через законодавство. Тридцять вісім штатів уже перепустили закони, щоб родичі відповідали за варварство їхніх дітей. Змушувати родичів сплачувати шкоди зроблені їхніми дітьми, помогло, але жодним способом не розв’язало проблеми. Щось більше є потрібно.

Один ознайомлений урядовець сказав: “Сплачувати гроші не стримає варварство — воно лише покриває цю хворобу паперовими грішми. Коли родичі будуть присвячувати досить часу і уваги своїм дітям тому, що вони хочуть,— а не тому, що бояться майбутніх наслідків, кар або витрат — то лише цим можна зменшити проблему варварства.

В дійсності дітям треба щось більшого крім лише часу і уваги від родичів. Родичі мусять навчати їх чому це є правильно шанувати закон і майно інших. Але хто має право казати, що є правильно? Це є наш Творець, Всемогутній Бог, і Він каже нам, що є правильно в Його Слові, Біблії.

Родичі, які виховують своїх дітей з любов’ю й пошаною до їхнього Творця та Його праведних вимог знаходять, що цим можна викорінити збільшаючу хвилю варварства між їхніми дітьми.