Срі Ланка — крізь очі туриста
Від “Пробудись!” кореспондента у Західній Німеччині
ПЕРШІ відвідувачі давали мелодійні назви цьому тропічному острові, якого ви зараз будете відвідувати. Іранці називали його “Земля Гіацинтів”. Для китайців це був “Самоцвіт Острів”, а індійці назвали його “Ставок квітки Червоного Лотосу. У 1972 р., проте, сінгалези офіціально назвали свій острів Срі Ланка, й його називали “Блискучий Острів”. Але цей острів вже довший час називався Цейлон.
Перше, все, що я знав про Цейлон або Срі Ланку, було, що з цього острова приходив дуже славний чай. Але запрошення відвідати цей “Блискучий Острів” спричинило мене написати до Цейлонського Відділу Туристів в столиці Коломбо. Відразу мені прислали брошури описуючі про міські 2.000-літні руїни, про штучні озера в джунглях і приємні холоднуваті гори. А яка була найбільша привабливість? Народні й тваринні парки, майданчики для гри слонів, леопардів, самбарських оленів та екзотичних птахів! Дуже багато плазунів, 109 різних родів ссавців і майже 400 родів пташок можна бачити на цьому соковитому, зеленому острові. Між цими є перелітні птахи, які прилітають сюди в жовтні і перебувають до березня і квітня.
Срі Ланка є 274 миль довга і 142 широка (441 на 229 кілометрів). Хоч вона лежить при південному кінчику Індії, лише кілька сот кілометрів на північ від Екватора, то пересічно температура по берегах є між 78 а 86 ступнів Фаренгайта (або 26 до 30 ступнів Цельсії).
У Срі Ланка є три різних клімати. Північно-східна частина цього острова є суха і гаряча. На південнозаході, проте, є вогко і гарячо, хоч свіжий вітер з моря зменшує спеку. Центральна гірська частина має те, що можна назвати “європейський” клімат. Кожна з цих трьох кліматичних зон має своє власне характерне рослинне і тваринне життя.
Як смарагд
Тепер, припустім ми подивимося на цей зелений острів крізь очі туриста. Наближаючися до Срі Ланки літаком, острів появляється з синіх вод Індійського океана, як смарагд. Наш хазяїн вітає нас сердечно і ми відразу чуємося ніби ми є вдома. Автом нас повезли мимо рибальського села з соломою вкритими дахами. Яка приємність проїжджати під тінею пальмів та по вулицях вкритими розквітаючими деревами! Коли ми виїхали з Франкфурту, то дахи були вкриті снігом. А тут розцвітаються прекрасні орхідеї. Правда, тут також є “зима”, але навіть і в зимі температура є подібна до приємного літнього дня в Німеччині.
По дорозі до Ваттали, передмістя Коломбо, ми минаємо червоні двох-поверхові автобуси. Ми дивимося як великі працюючі слони та худорлява горбата худоба тягає візки. Вуличний рух ще тримається лівої сторони вулиці, звичай, який залишився від англійських колоніальних часів.
Оцінення Божого Царства
Наш хазяїн запросив нас на студію Біблії в місцевій Залі Царства Свідків Єгови. У цьому домі поклоніння ми зустріли багато дружніх людей. Жінки є вбрані в довгих кольорових сарах (довгі індійського стилю сукні) і є такі граціозні, як принцеси. Незважаючи на спеку, чоловіки є вбрані в білих сорочках, краватках і штанах.
Після зібрання деякі з наших духовних братів вітають нас дружнім привітом Ayubowan, сінгалезьке вітання, що значить “Бажаю вам довгого життя”. Я попросив одного батька, щоб він дозволив мені взяти фотографію з його родини перед платформою, яка була дуже гарно прикрашена орхідеями. З приємним усміхом, він покивав головою з права на ліво, і я думав, що він не хотів бути фотографованим. Але, Ранджіт, син нашого хазяїна, пояснив: “Коли сінгалез киває головою в такий спосіб, то це значить ‘Так’ ”.
Щира дружелюбність цих людей зараз помагає нам забути, що ми приїхали з країни, яка є кілька тисяч миль далеко. Між сінгалезцями та тамілсами є мир й гармонія на зібраннях Свідків Єгови. Їхнє зусилля наслідувати чудові риси Бога Єгови такі, як любов, мали добрий вплив на їхнє щоденне життя.— 1 Ів. 4:7, 8.
Ми маємо дуже цікаві досвіди, коли відвідуємо людей від дому до дому або від хатини до хатини проповідуючи їм про Біблію. Наприклад, дружній мусульманин розказує мені про Шпиль Адама. Для багатьох людей, це є найсвятіша гора у світі. Прихильники трьох різних релігій беруть прощі до вершка цієї 7.353 футової гори (2.241 метрів). А чому? Тому що там є виріз. Цей виріз є приблизно 59 дюймів довгий і 36 дюймів широкий (1.5 на 0.9 метра) і подібний до відбитка ноги. Будисти вірять, що це є відбиток ноги Будди. Індуси вірять, що це є відбиток Шіви, а серед мусульман є думка, що це є відбиток ноги Адама, по його вигнанні з Еденського раю.
Між іншим, цей приємний мусульманин, якого ми зустріли виявив оцінення факту, що Бог Єгова мав намір відновити той втрачений рай. У тому раю не буде хвороб, голоду, а навіть і смерти. Справді, це є добра новина, бо хоч краєвид Срі Ланки є подібний до раю, то деякі з його мешканців є хворі і сумні.
Все більше і більше думаючих осіб оціняють цю обітницю Творця. Вони розказують іншим про гарні речі, яких самі навчилися про Його чудовий намір. Одна молода жінка, яку вибрали репрезентувати Срі Ланку, як чемпіонку по плаванню зріклася спорту. А чому? Щоб уживати свій час помагати людям краще познайомитися з Біблією.
Подорож у гори
Тепер візьмемо подорож у гори. Ми переїжджаємо мимо жовтяво-зелені поля рижу, “плакучі ліси” та плантації ґумового дерева. Через каньйони вкриті папоротями, ми їдемо вгору до гір. По косогорах бачимо маленькі поля рижу. Зелені пагорки та живі, кришталеві водоспади є привітливим видом.
Височини густо засаджені кущами чаю виглядають ніби є вкриті зеленим бархатом. Щороку, тут збирають жнива більше як 550 мільйон фунтів (250 мільйонів кілограм) чаю.
Кенді — чарівне місто у горах. У горах центральної провінції, 1.750 футів (533 метрів) вище моря, лежить Кенді. Обгороджене тропічними лісами і біля штучного озера, це справді є чарівне місто. Його віха є Далада Маліґава, або Храм Зуба. Під спеціальним льохом внутрішньої кімнати цього храму спочиває те, що багато вірять є зуб Будди. Запах ладану та жасміну, яких спалюють цим мощам, наповняє кімнату.
Цей храм є також початковим місцем чудової процесії, що називається Перагера. На протязі десятьох ночей в липні і серпні, храмові танцюристи, слони, сурмачі та носії смолоскипів ведуть величезну процесію. Часами більше як вісімдесят слонів беруть участь у ній. Вони є дуже гарно прикрашені кольоровими ковдрами з шовку і атласу, срібними дзвіночками та кольоровими китичками.
Ботанічний сад-город в Пераденії. Приблизно три милі (4.8 кілометрів) за містом Кенді є ботанічний сад-город. Тут бачимо дуже вражаючий збірник тропічних дерев, чудово прикрашені пальмові вулиці й екзотичні кущі. Тут можна бачити майже всі тропічні рослини. Дійсно варта бачити є дім орхідеїв та збірник прянощів, де можна знайти такі рослини, як мускатний горіх, гвоздики, корицю і ваніль.
Ратнапура — місто самоцвітів. Назва “Блискучий Острів” справді є придатна для Срі Ланки в більше як один спосіб. Чи ви знали, що місто Ратнапура вже довший час був центром індустрії викопувати самоцвіти (дорогоцінні камні, мінерали)?
Між самоцвітами цієї околиці є сапфір, рубін, турмалін, аметист, котячі очі і винятковий алексендрайт. Якщо ви не є спеціалістом самоцвітів, проте, то вважайте на так звані вигідні покупки, де можна дістати знижку. Багато разів траплялося, що продають людям підробки. Але Нарада Туристів може постачити список ухвалених торговців самоцвітів, від яких можна купити гарний подарунок на спомин з правдивого самоцвіту.
Нювара Елія — холоднувата місцевість у горах. Наша подорож приводить нас також до Нювара Елія. Ця сінгалезька назва означає “Місто Світла”. Ця дачна місцевість лежить майже 6.250 футів (1.905 метрів) вище моря і температура дуже рідко коли перевищує 60 ступнів Фаренгайта (16 ступнів Цельсії). Тут англійський губернатор був побудував свій дім. Сер Самуїл Бейкер, славний дослідник Ниль річки, привів архітекторів та робітників до цієї високої місцевості побудувати типічне англійське село. Доми і білі паркани пригадують нам гарні села англійських місцевостей над озерами. Легко досяжна від Нювара Елія є гора Підуруталаґала, 8.291 футів (2.527) метрів вище моря. Це є найвища гора на острові.
Сад-город у горах. Недалеко від Нювара Елія є Гакґала. Цей ботанічний сад-город є одно з кількох місць тропічних околиць де європейські цвіти можуть рости. Рясна земля, подостатком дощу і тепле сонце, постачають гарні обставини для таких цвітів, як нарциси, гладіолуси, гвоздики, хризантеми і фіалки.
Між іншим, по гористих околицях знаходимо такі тварини, як цейлонський леопард, дикобраз, олень і величезну білку. Між птахами, яких можна бачити по цих гористих місцевостях є цейлонська сорока, білоока, сиво-голова мухоловка і європейська вільшанка.
Місто джунглів в руїнах. Так як піраміди були важні для стародавніх єгиптян, то так місто Анурадгапура є важне для сінгалезів. Крім цього, воно вже довший час було релігійним центром для буддистів, так як Бенарес для індусів.
У серці старого міста Анурадгапура, в якому є багато стародавніх руїн, стоїть Срі Мага Бодгі дерево. Кажуть, що то є галузка індійського дерева під яким Будда отримав освітлення. За переказами індійська принцеса Санґгаміта привезла це молоде дерево до Цейлону в третьому столітті перед Нашою Загальною Добою. Сьогодні це є одно з найсвятіших місць Буддизму. Від 1966 р. це дерево є обгороджено золотою загорожою.
Системи зрошення
Оскільки в горах щороку падає коло 200 дюймів (500 сантиметрів) дощу, то по низьких околицях дощ падає лише в трьох місяцях кожного року. Мусонські дощі падають на землю зливою. Тоді, на протязі багато місяців панує посуха.
З цієї причини, більше як дві тисячі років тому сінгалези старалися зберігати цю дорогоцінну дощову воду. Сітка тамбів та каналів переплітає цілу країну. Дуже дотепною системою ці віви або резервуари, є зв’язані один з одним. Деякі тамби є дуже високі й кілька миль довгі. Так як заохочував цар Паракрамабагу з Полоннарува: ‘Навіть ані крапля води з дощу не повинна стікати в океан, без того, щоб людина не скористала з неї’.
Ругуну Народний Парк
Приблизно 175 миль (282 кілометрів) від Коломбо, у південносхідній околиці острова лежить одна з найгарніших парків для дичини в Срі Ланці. Ругуну Народний Парк є дім слонів, диких буйволів та павичів. Щороку, тисячі відвідувачів дивляться на спокійні череди червоних оленів, крапкованих оленів, лосі і самбарських оленів. Отари чаплів, лелеків, фламінго та пеліканів постачають дуже цікаві предмети для вашої камери.
Ми хотіли б вийти з автомобіля і погладити ці тваринки. Звірі, що вже довгий час живуть в цьому парку виглядають присвоєними. Можна легко приступити так близько, як 65 футів (20 метрів) до череди слонів. Але виходити з автомобіля було б небезпечно. Ці тварини дуже легко настрашуються і тоді є невідомо, що вони будуть робити. Отже, тому ми не виходили з автомобіля.
Дуже важна кокосова пальма
Життя на цьому тропічному острові було б трудно уявити без гнучкої кокосової пальми, яку ми дуже часто бачили в нашій подорожі. З стовбура цього дерева походить лісоматеріал для будування хати у селі. Дахи покривають пальмовим листям. Але, що сказати про сам кокос? Вода недозрілого кокоса є чиста, відсвіжаюча і має дуже багато мінералів. Крім цього, ‘лушпина’ не забруднює оточення, коли її відкидається. Олію з білого м’яса вживають для варіння і печіння. Багато вживають цю олію намащувати волосся, щоб їхні чорні кучері блищали.
Джеґері є дуже смачні солодощі з солодкого соку кітул, кокосу і палмирових пальмів. Сік цвітів з цього дерева також постачає основу на пальмовий мед, що є дуже смачний коли його змішається з кислим сиром з молока буйволів. Тад, так як називають цей сік дуже скоро заквашується і є подібний до доброго пива. Але, дуже часто його дестилюють і виробляють аррак, напій, що є такий сильний, як водка і часто називається ‘горілка бідного’.
Працьовиті мешканці цього блискучого острова не лише виробляють цукор із пальми; вони також виробляють сіль уживаючи дуже стародавні способи. Над берегами ми зауважуємо, що вони збирають морську воду по мілких ставочках. Тоді цю воду обгороджують маленькими тамбами. Жар сонця і вітер випаровують воду, а сіль осідає. Ця процедура повторяється аж поки верства солі не стане досить груба, щоб збирати врожай.
Для відвідувача до Срі Ланки, рай виглядає дуже близько. Це справді є смарагд острів. Його численні сонячні пляжі, луки, сиво-зелені ліси-джунглі, блискучі штучні озера, жовто-зеленяві поля рижу, зеленкуваті плантації чаю і достатня кількість дичини, всі єднаються робити Срі Ланку блискучим островом.