Чому вони повинні вірити?

ЯКИЙ то розсудок провадить людину вірити, що Бог існує? Біблія дає нам провід у цьому. Вона каже: „[Божі] невидимі риси ясно можна бачити від творення світу, бо їх можна збагнути через творені речі”.— Рим. 1:20, НС (анг.).

Обдумуючи про „творені речі”— саме творення — довело багатьох людей до переконання, що мусить бути щось, або хтось позаді цього творива. Айнштайн, якого теорії впливають на дуже багато сучасного наукового думання, сказав: „Кожний, хто серйозно займається наукою стає переконаний, що в законах всесвіту виявляється дух — дух багато вищий від людини, перед яким ми, з нашими скромними силами, повинні відчувати покору.

Подивіться на себе

Біблія каже: „Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід”. (Пс. 19:2) І як переконливо вони роблять це?

Проте, нам не потрібно дивитись на величезне зоряне небо, щоб побачити Божу силу і риси. Подивіться тільки на самих себе.

Подивіться на свої руки. Чи вони тримають журнал, якого ви тепер читаєте? Коли так, то правдоподібно ви зігнули руку, щоб тримати журнал у правильній віддалі від очей. Кожний палець точно напружується, щоб журнал не випав вам з рук, але не так дуже сильно, щоб аж подерти папір. Чи ви самі обдумали про все це перше ніж почали читати журнал? Певно, що ні. Ваше тіло зорганізувало вам все це, так, що ви мусіли дуже мало вживати ваше рішення.

Хоч ваше тіло порівняльно відпочиває, то що ваші очі роблять? Автоматично вони зосереджуються над наступними словами або групами слів. Зорові відбитки перемінюються на заді вашого ока в електричні імпульси. Ці імпульси тоді передаються у ваш мозок. Коли ви зосереджуєтеся над якоюсь інформацією, то мозок зберігає її для майбутнього вживання і порівнює новий матеріал з тим, що ви вже колись одержали.

Тим часом, без вашого думання, ваше серце викачує кров, посилаючи її на складний обіг по цілому тілі. Та кров розповсюджує необхідні речовини до місць де їх потрібно, тоді відбирає відходи до місць де тіло виділює їх.

Крім цього, рухом діаграми легені наповнюються киснем і витискають з них вуглекислоту.

Якщо ви недавно пообідали, то без вашого свідомого проводу, ваш харч перетравлюється. Харч або змішується з кислотами у вашому шлунку, щоб роздрібнювати його в основні складові частинки або складними діями, називаючись „перистальтика”, хвилястий рух кишок і шлунка пересуває харчі вперед, щоб поживні речовини виділялись у кровоносні судини.

У тілі відбуваються ще багато інші діяльності. Ваш кістковий мозок виробляє заступні клітини крови. Ваша шкіра виробляє нові клітини, щоб ними заступати зношені. Ваші нігті на пальцях рук і ногах і волосся ростуть. Залози виробляють складні речовини, щоб зрівноважувати хімію вашого тіла. Все це відбувається саме цієї хвилини, навіть коли ваше тіло очевидно відпочиває!

Технологія нашого тілесного механізму є неймовірно більш розвита від що-небудь, що людина була здібна досягнути в цій добі просторів. Чи ж це логічно дивитись на такий шедевр або мистецтво, як на вибір звичайного випадку?

Теорія про еволюцію каже, що людство є результатом дій природних законів, але вона не пояснює хто є той „законодавець”. В дійсності вона каже, що ми самі себе створили. Але чи ж це не є більш логічно — більш згідно з способами, якими ми знаємо все дійсно відбувається — наслідувати розсудок біблійного письменника, який заявив: „Я дивно утворений!” І: „Знайте, що Господь [Єгова] — Бог Він. Він нас учинив, а не ми самі себе”? — Пс. 139:14; 100:3, НС (анг.).

Зустрічаймо дійсність

Через матеріалістичний напрям Західного світу, багато людей почувають себе незручно признавати, що Бог існує і коли поставити їм запитання: „Звідки ми походимо?” Один вільнодумець заявив: „Ми можемо бути розсудливими і розумними тільки тоді, коли будемо висловлюватись згідно розумом і в сфері теперішнього знання”. Але чи це дійсно так?

Існують багато речей відносно яких науковці є свідомі, але яких не можуть пояснити. Такі речі, як людський мозок, наше сумління, наш інстинкт поклонятися — певно, що всі ці існують. Але наука не може пояснити їх згідно умов „теперішнього знання”. Що сказати про саме життя? Що є сильна „життєва енергія”, яка розрізняє живі речі від неживих? Науковці не знають. Однак, ця сила є частиною нашого щоденного досвіду. По суті, вона сталась такою загальною, що ми забуваємо яке чудове життя дійсно є.

Добре-знаний закон причин і наслідків каже, що всякий наслідок має причину. Мусить бути якась „причина” на чудово делікатний механізм, який становить людське тіло. Сьогодні ми є в кращому стані від якого-небудь колишнього покоління бачити, яка мудра та перша „причина” мусіла бути. Однак, навіть ще більше, мусіла бути „причина”, Творець таких речей, як людський мозок, людське сумління і саме життя. Дійсно, цих речей ніколи не можна задовільно пояснити хіба в спосіб, яким Біблія пояснює їх. Звертаючись до Бога, Якому він поклонявся, письменник Біблії сказав: „В Тебе джерело життя”. (Пс. 36:10) У нашому „теперішньому знанню” немає жодної основи, щоб приходити до якогось інакшого висновку.

Але чому ж тоді бувають погані речі — нещастя?

Обдумуючи вищезгадані аргументи, один філіппінський безбожник підніс слідуючу проблему: „До певної міри у природі існує порядок, диво і краса. Але то є тільки половина справи. Друга половина є жахливий хаос”. Тоді, пояснивши, що він мав на думці під тим висловом „хаос”— такі речі, як-от природні нещастя, чуми і т.д.— він продовжує: „Релігійна особа люблячо дивиться на порядок у природі, який підкріплює її релігію, але відвертається від хаосу, що ослаблює таке віровчення”.

Чи ж ви те саме робите? Або, чи може бути, що безбожник відвертається від „порядку, дива та краси в природі”, які ослаблюють його переконання про невірство?

Наприклад, нарікаючи про чуми, він говорить тільки про частину справи. Він нічого не згадує про чудесні цілющі сили лікування наших тіл, які свідчать про існування Творця з чудовими силами. Одного разу, офіцер медичної служби Наполеонової армії дістав подяку від імператора за те, що він вилікував так дуже багато його вояків. Згідно з одною версією, лікар відповів: „Я тільки доглядав їх, а Бог вилікував їх”.

Крім цього, чи ж людина має моральне право сумніватись про Боже існування через існуючі хвороби та інші проблеми? Чи ж це не правда, що погане керування людиною, її війни, злочин, нечесність, і так далі, спричиняють більшість цих проблем? Скільки хвороб — як-от серцеві недуги, або рак — трапляються головно через оточення і життєві погані звички, яких людина сама розвила? Скільки інших хвороб можна контролювати, але які розвиваються тому, що дуже багато людей живуть в убогому і занедбаному стані?

Незважаючи на це, то правда, що людина не є прямо винувата за всі свої проблеми. Чому ж Бог дозволяє їх? Чи ж такі обставини доказують, що Він не існує?

Ілюстрація може допомогти нам краще зрозуміти цю точку. На одному острові недалеко західного берега Ірландії, є місцевість знана, як Залишене Село. Це є маленьке порожнє село. Так як можна уявити собі, доми знаходяться в поганому стані. У них немає дахів. Дверей вже немає. І в багатьох домах, стіни вже повалились.

Маючи на увазі такий зруйнований стан цього села, то чи ви сказали б, що ніхто не проектував і не будував тих хат? Або, чи ви інстинктивно погодитеся з біблійною заявою: „Усякий бо дім хтось будує”— так, навіть уже зруйнований? (Євр. 3:4) Незважаючи на занедбаний стан тих хат, то ми знаємо, що хтось побудував їх. Ми знаємо також, що нам не слід обвинувачувати будівничих за їхній теперішній стан. Способи існують, які можуть запобігти розпад домів. Але власники покинули їх. Тому то, доми тепер є зруйновані.

Стан людства є подібний цьому. Біблія говорить нам, що Творець створив людину досконалою. Він дав їй відповідальність підкоряти землю і наповнювати її своїми дітьми. (1 Мойс. 1:28) Успіх цього завдання буде залежати від наслідування інструкцій її Творця. Коли б людина слухалась цих інструкцій, то тепер не було б „хаосу”. Люди не губили б свого життя через природні нещастя, або хвороби у підкореній землі. Проте, людина не слухалась проводу свого Творця! Тому то людський „дім” тепер безперечно знаходиться у дуже поганому стані.

Бог дав людству волю вибирати власний напрямок або шлях. Бог не примушує людей слухатись Його. Одначе, протягом довгих століть людського поганого керування, Він вишукував тих, що хочуть вживати свою вільну волю, щоб служити Йому. Біблія показує, що ті, які не хочуть признати Божого права володіти над Своїм власним створінням незабаром будуть знищені. Вони загублять своє життя, тому що відкидають Джерело життя. Але всі ті, що з оціненням будуть пристосовувати своє життя до Божих вимог, будуть мати радість бачити землю перемінену у всесвітній рай під Божим небесним урядом. Вони будуть утішатись усіма благословенствами, яких недосконалість людини й її погане володіння позбавили їх.— Об. 21:3—5.

Тому то є дуже важливо, щоб усі люди тепер пізнали Бога. То є цікаво і освітлюючо знати, як декотрим допомоглось зробити це.

[Рамка на сторінці 7]

ХТО УПЛАНУВАВ ЛЮДСЬКЕ ТІЛО?

МОЗОК: Живий лічильник-компюгер такий дуже складний, що в порівнянні з ним, штучні лічильники вироблені людиною, є мов іграшки. Обчислюють, що розумові здібності навчитись і пам’ятати є більйони разів більші, ніж є вжиті в теперішньому житті.

ОКО: Цілком автоматична, самозосереджуюча (у фокусі), незатьмарююча, кольорова, кінокартинна камера, що моментально здіймає тримірні картини, не потребуючи лабораторного проявляння.

СЕРЦЕ: Насос багато більш ефективний від будь-якої штучної людино-виробленої машини. Викочує 1.500 галонів (5.700 літрів) або більше щоденно, рівняючись з потрібною енергією підняти ваше тіло 500 футів (150 метрів) просто вгору.

ПЕЧІНКА: Дуже складна і різностороння хімічна лабораторія виконуючи більше, як 500 функцій, включаючи склади і звільнення крови, вітамінів, мінералів і різні поживні елементи, як потрібно. Виробляє понад 1.000 різних ензимів для хімічного перетворення під час травлення.

КІСТКИ: Структурний кістяк важачи тільки 20 фунтів (9 кілограм), однак має силу залізної балки — сильно незламаний і зрівноважений до якого є прикріплені мускули і щоб охороняти важливі органи.

НЕРВОВА СИСТЕМА: Дуже велика сітка комунікації, яка отримує і/або відповідає на 100.000.000 відчувань кожної секунди через електрохімікальні імпульси. Зв’язується з кожним квадратовим міліметром шкіри, кожним мускулем, кровосудиною, кісткою і органом.

[Ілюстрація на сторінці 8]

Навіть зруйнований дім був „побудований кимось”