Чи людство знищить само себе?

НАД японським містом Гірошіма того вирішального, 6-го серпня, 1945 р., небо було ясне і сонячне. Як місто пробуджувалось, то ніхто не міг передбачити собі спустошення, яке почалось чверть на дев’яту вранці.

Те, що сталося того дня можна описати, як „руїнницький дощ з повітря, якого ще ніколи не бачили на землі”. Людство тепер увійшло в добу нового воювання, відчиняючи двері до страшних засобів масового знищення.

Чи цей розвиток стосується до майбутнього, яке Біблія називає „кінець світу”? Перш ніж дамо відповідь на це запитання, то давайте обговоримо чому те, що сталось того дня в серпні, була така дуже страшна та важлива подія.

Свідчення очевидців

„Хтось крикнув: ,На землю’ спускається парашут!’ Я глянула в сторону до якої вона звертала нам увагу”, почала розказувати одна жінка, яка тоді була в Гірошімі. Вона продовжувала: „В ту хвилину, небо на яке я дивилась спалахнуло. Я не знаю, якими словами зобразити те світло. Я цікавилась знати чи мені був привидівся той вогонь.

„Я не пам’ятаю, що сталося перше — блискавка світла, чи страшний звук вибуху, який потряс моїм животом. У всякому разі, вибух збив мене до землі.

„Незабаром я зауважила, що в повітрі розходився жахливий сморід. Тоді я сталась приголомшена, як шкіра злущувалась з мого обличчя. Тоді з рук також . . . вся шкіра моєї правої руки злущилась і висіла спотворено. . . . Те, що я бачила під мостом було потрясаюче, жахливе: Сотки людей звивались у річці. Неможливо було пізнати чи вони були чоловіки чи жінки. Всі були однакові на вигляд. Їхні обличчя поспухали і посивіли, їхнє волосся стояло дибом. Зносячи руки вгору і стогнучи, люди товпились до ріки”.

Ця жінка дивилась на перше вживання у війні те, що часописи назвали „найбільш жахливий засіб знищення, якого людина придумала”— атомна бомба. Хоч десятки тисяч людей були забиті, негайно багато з яких мабуть цілком випарувались, то ті, що пережили цей перший вибух відчули правдивий жах атомної війни. Через піддання смертельній дозі атомного випромінювання, людей почала знесилювати нудота. Це доводило до блювання кров’ю, високої гарячки, крайнього проносу (розвільнення) кровотечі в кишках і болісної смерти до 10-ох днів. Обчислюють, що тоді вмерло близько 140.000 людей — тільки від одної бомби!

Від світання тієї нової доби вже минуло 35 років. Тоді, тільки одна нація посідала таку бомбу. Але, що сталось від того часу?

Доба масового знищення

Незабаром інші нації розвивали свою власну атомну зброю, і через збільшення міжнародної напруги, почалися перегони в озброєнні. Розвивали більші та більші бомби. Бомба, яку кинули на Гірошіму, з кличкою „маленький хлопчина”, дорівнювалась до 13 тисяч тонн ТНТ (Тринітротолул вибухова речовина). Справді, що ця бомба була немов „малий хлопчина” у порівнянні з сьогоднішніми бомбами. Декотрі вже випробувані бомби дорівнюють 60 мільйонів тонн ТНТ!

У записі багатьох країн є десятки тисяч таких бомб різної сили. Тільки в Сполучених Штатах є досить атомної зброї, щоб вбити кожного чоловіка жінку і дитину на землі 12 разів. Але така вогнева сила є тільки одним тривожним винаходом.

Живучи тисячі миль від ворожої країни, може бути, що ви відчуваєте досить безпечними. Проте, сьогодні вже розвили системи, якими можуть кидати атомні боєголовки з такою точністю, що навіть трудно уявити. Керовані ракети, несучи так багато, як вісім окремих боєголовок, тепер можуть летіти 6.000 миль (9.656 кілометрів) і можуть вдарити так близько, як 492 ярдів (450 метрів) від цілі. Незабаром вони зможуть вдарити кілька ярдів від цілі! Очевидно, ніхто на землі не може відчувати себе безпечним, або „поза межою досяжности”.

В додаток до цього масового вбивства, декотрі нації озброїлись хімікальною і біологічною (мікробною) зброєю. „Тепер виробляють”, каже один спеціаліст, „нове смертельне кроплення і найменші краплі можуть спричинити серцевий удар”. Найголовніший науковець, який присвячував багато часу досліджувати цю справу, перестерігав: „БВ [біологічна війна] далі є великою загрозою світові”.

„Зброя ще страшніша від атомної”, так то радянський президент, Леонід Брежнєв, описав новий розвиток в озброєнні. Він заохочував, щоб „заборонити створювати нову зброю для масового знищення”. Багато думають, що він говорив про „атмосферну війну”, щоб нею змінювати погоду на знищення ворога. Радянський журнал Red Star перестерігав про „незвичайну небезпеку цілому світові”, тому що втручуються в оточення „ради руїнницьких військових цілей”. Бояться, що якась одна країна буде витворювати потопи, посухи, землетруси, повітряні вихори, а навіть урагани по ворожих країнах. Коли подумаєте, що один ураган має силу 1 більйон тонн ТНТ, бувши 16 разів сильніший від найбільшої атомної бомби, то така атмосферна війна може бути дуже руїнницькою.

Очевидно, людина вже має під руками засоби, якими може цілком знищити себе і перемінити цю землю в радіоактивну пустиню. Однак, після 1945 р., у війнах не користувались атомною зброєю. З цієї причини багато людей почувають себе безпечними, думаючи, що світ ніколи не побачить світової атомної війни, яка, згідно з науковцем, який допоміг у розвитку цієї бомби, Альбертом Айнштайном, значитиме „знищення всього життя на землі”.

[Ілюстрація на сторінці 5]

У Сполучених Штатах є досить атомної зброї вбити кожного чоловіка, жінку і дитину на землі 12 разів