Знищення Тиру — випадкове?

ЧИ ВИ колись чули про Сур? Можливо, що ні, бо цей порт на березі Лівану не є добрезнаний. У ньому живе близько 20.000 людей. Жителі заробляють на життя головно риболовством або будують малі судна. Сур з його близькими руїнами дуже мало відбиває колишню славу того міста. Так, тільки ці руїни лишились з бувшого міста Тир.

Ще в 11-му столітті перед З.Д., протягом царювання юдейських царів Давида й Соломона, Тир уже було головним портом Фініції. (Порівняйте 1 Царів 9:11, 26—28.) Його флот курсував водами Середземного моря, аж до Іспанії. Тир стався заможним через його комерційну торгівлю, включаючи торгівлю невільниками.

Але, чому Тир перестав бути важливим містом? Чи це сталось тільки випадково?

Ясний доказ існує, що знищення Тиру не було випадкове. Єврейські пророки передсказали його знищення століття наперед. А чому? Тому що тиряни, які одного разу мали дружні споріднення з юдейськими царями, пізніше стались зрадницькими, продаючи своїх колишніх друзів у рабство.

Між пророчими проголошеннями проти Тиру є слідуючі: „Я [Єгова, НС, анг.],ваш чин вам на голову, . . . Синів Юди та Єрусалиму ви грецьким синам продали”. (Йоіла 4:4—6) „Так говорить Господь [Єгова, НС, анг.]: ,За три переступи Тиру й за чотири цього не прощу: за те, що він видав усіх на вигнання в Едом, і не пам’ятав заповіту братів. І пошлю Я огонь на мур Тиру,— і пожере він палати його”.— Ам. 1:9,10.

Всевишній Суверен, Бог Єгова, не буде назавжди терпіти такому зрадницькому вчинкові. Історія безпечно показує, що пророцтва про Тир сповнились поступово.

Облога Навуходоносора

Місто відчуло перший головний удар з рук вавилонського царя, Навуходоносора, в шостому столітті перед З.Д. Облога Тиру, згідно з першостолітнім єврейським істориком Джосіфусом, тривала 13 років. (Against Apion, Перша книга, Пар. 21) Втрата життя й майна мусіла десь бути величезна.

Також, вояки Навуходоносора були під великим напруженням. Їхні голови „вилисіли” від тертя їхніх шоломів, а їхні плечі „витерлись” від носіння матеріалів для того, щоб ними будувати облогу. Проте, всі багатства Тиру не попались у руки оточуючих. Пророк Єзекіїль, сучасник Навуходоносора, писав: „Нема нагороди ані йому (Навуходоносорові), ані війську його від Тиру за ту працю, яку він робив проти нього”. (Єзек. 29:18) А чому ні?

Місто Тир було збудоване на континенті й також на острові коло пів милі (0.8 кілометрів) від берега. Здається, що тільки місто на континенті впало, а місто на острові залишилось. Це пояснює чому Тир так скоро віджив від цього удару. Коли ізраїльтяни вернулись від поневолення вавилонцями, то тиряни вже могли постачати їм лісоматеріал для відбудування храму. (Ездри 2:7) Пізніше, тирянські купці проводили процвітаючу торгівлю в Єрусалимі. Неем. 13:16.

Цілковите знищення Тиру передсказане

Все ж таки слово Єгови було проти Тиру. Його цілковите знищення мало ще бути в майбутності.

Єврейські пророки Захарія й Єзекіїль сказали: „Ось Господь [Єгова, НС, анг.] зробить бідним його (Тир), і на морі поб’є його потугу, і він сам буде пожертий огнем”. (Зах. 9:4) „Я (Єгова) на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі. І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю. Він буде серед моря місцем розтягнення неводу”.— Єзек. 26:3—5.

Облога Олександром Великим

В році 332 перед З.Д. ці пророцтва відносно Тиру сповнились. Олександер Великий почав завойовувати країни Середнього Сходу.

Коли Сідон упав, то Олександер провів своє військо проти Тиру. Делегація провідних тирянів, разом з сином царя Аземілкуса, зустрілась з Олександром і висловили бажання погодитись з його вимогами. Олександер просив, щоб його впустили в місто принести жертву для Геракула (не Геркулес, могутній герой грецької міфології, але бог Мелкарт або Ваал). Коли делегація повідомила тирянів про це, то вони непохитно відкинули його просьбу.

Оскільки наслідки Олександрової боротьби з перським царем Дарієм ще були під сумнівом, то тиряни думали, що краще не дозволяти македонцеві або персові входити.a Їхній вчинок спонукав Олександра негайно виступити проти них.

Промовивши до своїх вояків, він сказав: „Друзі й співвояки, я не бачу як ми можемо безпечно виступати на Єгипет, так довго, як Персія контролює море; і гонитись за Дарієм з нейтральним містом Тир позаду нас, а Єгипет і Кіпр ще у руках наших ворогів, був би серйозний риск, головно маючи на увазі стан у Греції. . . . Але коли знищимо Тир, тоді ціла Фініція буде наша, і фінікійський флот, який числом і якістю є ‘головною стихією перської морської сили, правдоподібно перейде до нас”.— Аріян, Кампанії Олександра (анг.), Penguin Classics, ст. 131, 132.

Олександер переконав своїх офіцерів, і вони виступили облогою на Тир. Початки облоги доказались бути у гармонії з біблійним пророцтвом. Єзекіїль був написав: „Вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю”. (Єзек. 26:4) Олександер постановив збудувати дамбу або мощену насипну дорогу до міста на острові. Для цієї цілі він користувався камінням і руїнами старого міста на континенті.

Як будування дороги прогресувало, то тиряни, з їхніми кораблями, старались робити все, що могли, щоб розладнати проект. Щоб вести контратаку, Олександер збудував дві башти при кінці дамби. Проте, тиряни спалили їх. Олександер тоді дав наказ розширити дамбу, щоб було більше місця на башти. Він також почав збирати величезний флот від Сідону, Роудс, Малусу, Луції, Македонії та з інших місць, і таким чином відрізав приступ Тиру до моря.

Остільки будування дамби сповнило пророцтво, то це морська кампанія повалила Тир після семимісячної облоги. Згідно з Аріяном, 8 тисяч загинуло під час облоги, а 30.000 було продано в рабство.

Справді, упадок Тиру не можна приписувати тільки випадку. Це сталось згідно висказаним наміром Бога Єгови через Тирову лукаву поведінку. Цей Бог правдивого пророцтва міг сказати про Себе: „Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові,— так буде і слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав”.— Іс. 55:10, 11.

Знищення Тиру не є тільки подія стародавньої минувшини. Воно стоїть, як незмінне запевнення, що всі присуди Всевишнього сповняться. В Його Слові, Бог Єгова узаконив знищення цілої безбожницької системи в якій розквітається таке віроломство, як у Тирі. (2 Пет. 3:9—12) Ми заохочуємо вас познайомитись з тим, що Біблія говорить про це, і як ви можете уникнути це швидко-зближаючися нещастя.

[Примітка]