Забруднені прибутки
„Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас”.— Як. 5:3.
„Непотрібні смерті”
„ПРОДАВЦІ цигарок зосереджують свою увагу на Третій Світ, де рідко коли мусять друкувати застереження про їхню шкідливість здоров’ю, які то застереження применшують продаж цигарок по інших країнах. Непідозріваючим покупцям, вони продають смертельний тютюн нижчої якости саме коли місцеві засоби новин жадібно оголошують його, применшуючи це усвідомлення. Цигарки, котрі продаються у Третьому Світі звичайно містять в собі два рази більше рак-спричиняючої смоли, як такі самі гатунки по інших країнах”.— World Press Review, з квітня 1980 р.
Тютюнова індустрія почала дивитись на країни Третього Світу, як на великий нерозвитий ринок, саме тоді, коли продаж тютюну почала зменшуватись в Північній Америці й Європі. Агресивні оголошення почалися з наміром витворити попит і користати з нього по цих країнах. Це доказалось бути трагічно ефективним. На кожну душу населення споживання тютюну від 1970 до 1980 р. збільшилось менше, як 4 проценти в Сполучених Штатах, але збільшуючись на 33 проценти в Африці й на 24 проценти в Латинській Америці. Кожного року від 1971 до 1974 р. у середньому Сполучені Штати вивозили 650 мільйонів доларів вартости тютюну. До 1979 р., продаж збільшилась на 2.150 мільйонів.
Податкові долари додають до непотрібних смертей
Гроші американських платників податків допомагають збільшувати споживання та вивіз тютюну. Тільки в 1979 р. було вжито більше, як 337 мільйонів доларів податкових грошей, щоб ними заохочувати домашню продукцію тютюну. Уряд не тільки податками субсидує (дає грошову допомогу) вирощування тютюну; він закуповує залишки тими грішми. Вивезли мільйони тонн тютюну до менше розвитих країн, як частина харчової Для Миру програми. Харчі для миру? Чи ж тютюн є їжа, щоб ним допомогти голодуючим мільйонам? Безглуздя!
Так пізно, як в 1977 р. Сполучені Штати вивезли більше, як 13 мільйонів метричних тонн тютюну; приблизно 55 мільйонів доларів вартости. Податкові долари Сполучених Штатів підтримують світовий банк і програму розвитку Організації Об’єднаних Націй, а ці інституції оплачують проекти, щоб збільшувати культивування тютюну по закордонних країнах.
Уряд Сполучених Штатів вимагає, щоб на пачках цигарок поміщали остереження, що цигарки шкодять здоров’ю, але заохочує і оплачує споживання цигарок по країнах Третього Світу. Часопис Нью-Йорк Таймс (анг.), з 13-го квітня, 1980 р., говорить про наслідки цього: „Приготовляється стан для нової епідемії куріння-споріднених хвороб по менше розвитих країнах”.
І стаття у World Press Review цитована в початковому параграфі, каже: „Йосип Каліфано, колишній Секретар Здоров’я, Освіти й Соціальної Допомоги в С.Ш. сказав на зібранні ОСЗ (Організація Світового Здоров’я) у Стокгольмі, що запрошення молоді приходити там де є приємний — смак або запах — це є квиток до палати в якій лікують пістряк”. А досвідчений комітет про куріння ОСЗ сказав більш відверто: ,Безвідповідальна поведінка міжнародної тютюнової індустрії (прямо) спричиняє значне число непотрібних смертей’ ”.
„Долина смерті”
В ОДНОМУ бразільському місті забруднення вбиває людей ще перед народженням. Через це, його названо „долина смерти”. Кубатао перетинають чотири ріки, але всі вони є мертві ріки. Саме місто лежить під отруйним туманом. Щоденно в цю околицю, 50 квадратних миль величини, випускають і вивантажують 473 тонн окис вуглецю отруйного газу, 182 тонн сіркодвоокису, 148 тонн сміття, 41 тонн азот-окису і 31 тонн вуглеводня. У 1977 р. в нетрах оточених трьома з 24 міських індустрій, то машина, котра перевіряє забруднення поламалась від напруженості спричиненої брудом.
Одна з мертвих рік у Кубатао здіймається від мильної піни. Інша кипить від хімікалів, яких зливають у неї. Третя є така гаряча, що її шлях зазначає пара, яка підноситься з неї. У приближньому до океану гирлі ріки ловили сліпу та спотворену рибу від проковтаної ртуті. Там нема пташок, метеликів і жодних комах. Коли падає дощ, то це кислотний дощ, який палить шкіру.
З кожних 1.000 народжених немовлят, то 40 родяться мертвими, а інших 40 вмирають до одного тижня. Більшість цих дітей родяться спотворені. Кількість народження мертвого та спотвореного плода дуже збільшилась. У середньому, вага нормально народжених немовлят значно зменшилась. З 40.000 медичних покликів негайної потреби, то 10.000 були на туберкульоз, запалення легень, бронхіт, емфізему, астму, та на інші носові й горлові недуги.
Хто може, то живе поза містом і регулярно приїздить на роботу
Мер цього міста з 80.000 населенням відмовляється мешкати в ньому. Група державних службовців вибралась з міста, коли їм не дали протигазових масок, так як вони вимагали. З 55.000 робітників у тому місті, то тільки одна третя з них живе у ньому — вони не мають змоги вибратися. Хоч з індустрії в середньому це місто втішається найвищим доходом на особу населення від котрого-небудь іншого міста в Бразілії, то його прибутки не є розподілені рівно. Тридцять п’ять процентів усіх робітників живуть по хатинах-селах без жодного суспільного обслуговування. По зразкових робітничих суспільствах стоять малі занепалі хатини з ліжком, якого звуть „гаряче ліжко”. В день в ньому спить робітник нічної зміни, а вночі — денної.
Директор одного сталеварного заводу в Кубатао зауважує, що робітники об’єднані в профспілках по так званих розвитих країнах, не ставляться приємно до такого жахливого індустріального забруднення. „Беручи до уваги ці обговорення”, він сказав, „сталеварні заводи — це індустрія, котра є більш придатна до країн третього світу”.
Очевидно, політика є така: забруднюйте де б то не було аби були прибутки й дозвіл. І де можете, то продавайте цигарки, незважаючи на те, що ці спричиняють багато непотрібних смертей.