Озброєння чи омана?

„Усунення погрози світової війни — ядерної війни — є найбільш критична й негайна задача теперішнього часу. Перед людством стоїть вибір; мусимо припинити гонку озброєнь і поступати до розброєння, або зустріти цілковите знищення”.— Остаточний документ Об’єднаних Націй Першої Спеціальної Сесії про Розброєння, 1978 р.

Чи вже був якийсь поступ у ,усуненні погрози ядерної війни’? Щоб відповісти на це запитання й взяти крок до глобального розброєння, то Друга Спеціальна Сесія в справах розброєння зібралась від 7-го до 9-го липня, 1982 р. Зауважте як державні начальники і світові провідники висловлювались на тій Другій Спеціальній Сесії:

● Прем’єр-міністр Японії, пан Зенько Сузукі: „На протязі цих чотирьох років гонка озброєнь підсилювала погрозу мирові, збільшила напруження людей й нав’язала більший тягар на кожну націю за рахунком економічного й суспільного розвитку”.

● Папська звістка через кардинала Агостіна Касаролія, державного секретаря папського престолу: „Здається, що був дуже малий успіх. Дійсно дехто вірить, що стан погіршився, принаймні в значенні, що надії народжені в тому часі тепер можна описувати як тільки омана”.

● Прем’єр-міністр Республіки Фінландії, пан Калеві Сорса: „Віддані й щирі політичні діячі, багато з яких є в цьому залі, щосили старались припинити цей розвиток. Однак, гонка озброєнь продовжується. Це є неначе гонка озброєнь уже випала з поміркованого людського контролю”.

● Прем’єр-міністр Республіки Уганда, пан М. Отема Аллімаді: „Стан справді став безнадійний. . . На протязі минулих чотирьох років, тодішні надії . . . були зруйновані майже до розпачі”.

● Президент Сполучених Штатів, пан Роналд Рейган: „Організація Об’єднаних Націй є присвячена до світового миру й її хартія ясно забороняє міжнародне користування силою. Однак, хвиля воєнного стану продовжується. Вплив хартії ослаб навіть на протязі чотирьох років після першої спеціальної сесії про розброєння”.

● Прем’єр-міністр Канади, пан П’єр Еліот Трудо: „Я є переконаний, що ми мусимо примиритись з фактом, що цілковита безпечність стала недосяжною метою для всіх країн у сьогоднішньому світі”.

● Прем’єр-міністр Сполученого Королівства Великобританії, пані Маргаріт Тачер: „Ми мусимо дивитись за чимсь кращим від ядерного розброєння, щоб запобігти війну. Але подавати думку, що між Сходом, а Заходом існує така система у теперішньому часі було б небезпечною оманою”.

Чи Друга Спеціальна Сесія мала більший успіх від Першої? Пан Кітані, президент Генеральної Асамблеї ОН, відповідає: „Незважаючи на все наше приготовлення й зусилля, ця сесія не мала успіху. Наші надії й прагнення, разом з надіями незліченних мільйонів людей, залишаються несповнені”.