Світовий голод. Включено в ньому не є тільки харчі
„У сухій Африці голодує 35 мільйонів людей”
„Голод і бюрократизм морять континент”
„Посуха, смерть і розпач”
ВИ ВЖЕ правдоподібно бачили багато таких заголовків у недавні роки. Переважно такі заголовки супроводжуються малюнками голодуючих дітей, остовпілих і з спухлими животами, брудних біженських таборів наповнених дуже схудними людьми, сонцем спалених краєвидів з порозкиданими по них кістяками здохлих тварин — усі ці види переслідують нас, відмовляючись зникати з пам’яті.
Газетні рапорти також холодні. Спеціальне видання журналу Кур’єр, офіційне видання Організації Об’єднаних Націй, безжалісно звертає нам увагу на те, що десять років тому люди були життєрадісні й додає: „Але, сьогодні мусимо признати, що жалюгідна доля людей в світі позбавлених привілеїв стало погіршується. Близько 500 мільйонів людей нидіючих у вбогості, живуть під загрозою щоденного голоду”. Світова продовольча програма ООН підраховує, що „кожного року в країнах, що розвиваються, 15 мільйонів діточок умирає через недоїдання”, а це значить норма смертності 30 разів вища від норми в розвинених країнах. І, згідно з Банком міжнародних розрахунків, то 200 мільйонів людей в Африці — більше як 60 процентів населення того континенту — мають менше харчів як потрібно для виживання.
З другого боку, ви можливо вже читали життєрадісні рапорти, вихваляючі успіхи генетичного інженерства, які обіцяють схрещення нових високоврожайних порід, які не будуть піддаватись хворобі або посусі. Для збільшення продуктивності розвивають нові й зовсім перетворені техніки сільського господарства. Уряди та агентства цілого світу впускають у хід різні програми допомоги. Продовольча й сільськогосподарська організація ООН підраховує, що коли б справедливо розповсюджували ввесь харч, якого вирощують у світі, то це виходило б на 3000 калорій на день для кожної особи в світі, більше як потрібно для більшості людей. По суті, по декотрих країнах, уряди навіть платять землеробам вирощувати менше врожаю, щоб зменшити надмір і зробити ціну стійкою. Усе це дає вигляд, що вже майже немає голоду.
Але, обдумуючи ці факти, одна річ стає ясною. Проблема харчування голодуючих людей в світі не така, якою вона здається бути. Науковці та землероби можливо знають, як технологічно вирощувати більше харчів. Уряди та світові агентства можуть пропонувати ймовірні задуми й програми, щоб ними розв’язувати одну проблему або другу. Однак, здається є деякі заховані фактори, перепони, до дійсного успіху, через які загубляють боротьбу проти голоду. Чому ж? Які ж є декотрі з цих захованих факторів? І, дійсно, чи можливо нагодувати голодуючих людей в світі?
[Рамка на сторінці 3]
Смерть через голодування
„ЗОВСІМ здорова доросла людина, коли б дати їй води а не харчів, помре від 50 до 70 день. Стаючи слабосилою через недоїдання, людина майже завжди вмирає на інші хвороби. Людина вмирає, коли її тіло, зморене голодом, з’їдає само себе. Тіло зберігає в собі не більше як денну потребу своєї основної енергії, солодкого вуглеводу, і зуживши цей запас, починає виділяти енергію окисленням (сполучення якої-небудь речовини з киснем) жиру в формі жирних кислот або кетонних ядер. Коли не стачає жиру, то тіло тоді мусить роздрібнювати протеїну в мускулах та інших важливих тканинах, повільно знищуючи серце, нирки, селезінку й інші тілесні органи. Часто живіт напухає і надувається через ненормальне скупчення рідин. Тоді, як тіло нидіє, то шкіра всихається, кості стають крихкі й людина лисіє. Кров’яний тиск знижується. У дітях, мозок перестає розвиватись. Імунна система ламається, звичайно доводячи до смертних хвороб. Кишки атрофуються (зменшення розмірів окремих органів, яке супроводиться занепадом їхніх життєдіяльностей). Людина втрачає зір, слух, і мову. Тіло старається знижити потребу енергії, і через це температура знижується часто нижче від нормальної. Зрештою, тілесна система зовсім занепадає і людина вмирає через цілковите пошкодження тілесних органів”.— Наукова секція часопису Нью-Йоркський час, 1 січня 1985 року.