Молоді люди питають
„Чи Біблія дійсно є правдива?”
МІШЕЛ виховали християнські батьки непохитної віри в Біблію. Для Мішел вірити, що Біблія була правдивою було таке саме як би вірити, що коли закінчиться ніч, тоді настане день.
Але, одного дня їй сяйнула думка — вона не знала чому вона вірила в Біблію. „Здається я вірила, що Біблія була правдива, тому що мама й тато вірили в неї”, вона каже, „але мені треба було переконатись, що Біблія була правдивою. Дійсно я ніколи не доказала собі, що Біблія була натхненним Словом Божим”.
Чи є різниця?
Ви мабуть будете цікаві знати, ,чи це дійсно важливим переконатись, що Біблія є правдивою?’ Певно що є!
По-перше, Біблія заявляє бути Божим Словом. (1 Солунян 2:13) Якщо це правда, то ваше життя залежить від виконування всього того, що вона наказує. „Мої слова... життя тим, хто їх знайде”, каже Боже Слово.— Приповістей 4:20-22.
Якщо ваше життя залежить від майстерності хірурга, то чи ж ви перше не упевнитесь, що він є добрим фахівцем і не обдурить вас? Так само ви мусите впевнитись, що Біблія є правдива.
Тільки мати Біблію не вистачає
Це не значить тільки мати Біблію. В апартаментах по великих містах люди часто живуть близько одні біля одних, однак не є ознайомлені одні з одними. Тому то, вони ніколи не навчились довіряти своїм сусідам. Щоб довіряти один одному, то перше необхідно познайомитись. Подібно цьому, ви можете мати Біблію під руками, однак не будете знати її. Якщо хочете довіряти Біблії, то перше мусите випробувати її.
Апостол Павло порадив християн, щоб вони „упевнялись про все”. Або, так як Біблія сучасною мовою переказує цей вірш, „Усе випробовуйте, щоб упевнитись, що воно правдиве”. (1 Солунян 5:21, НС) Цей вислів значить переглянути й старанно дослідити якусь заяву, щоб переконатись про її правдивість. Так то люди робили в давнину відносно дорогоцінностей. Коли б ви мали нагоду купити золотий перстень або намисто, то чи ж перше не упевнилися б, що вони є зроблені з справжнього золота?
Наприклад, Памела щиро вірила в Біблію ще коли їй сповнилось десять років. Але, виростаючи, вона взнала, що мусила глибше дослідити Біблію. „Коли мені казали, що Біблія була правдива, то це не задовольняло мене”, вона каже. „Потрібно було логічних причин, щоб переконатись”. (1 Петра 3:15) Вона була так як декотрі люди, які мешкали в стародавній Верії.
Близько 50 р. н.е., апостол Павло відвідав це грецьке місто. Те що Павло говорив тим верійським євреям здавалось правильне. Але вони хотіли впевнитись про це. (Приповістей 14:15) Що ж вони робили? Вислухавши Павла, вони ,писання досліджували день-у-день, чи так воно є’. (Дії 17:11) Таким то чином, вони уважно випробували те, що Павло говорив їм, порівнюючи його з Святим Письмом. Ви можете те саме робити!
Як же вам випробувати Біблію?
Де ж вам починати? Один з найбільш переконливих доказів на те, що Біблія натхненна є її безпомилкова спроможність передсказувати майбутність. „Хто поміж ними [народами] розкаже про це?” питає Біблія. Тільки Всемогутній Бог може безпомилково ,звіщати кінець від початку’. (Ісаї 43:9; 46:10) І Він повторно робить це в Біблії. „Переглянувши декотрі біблійні пророцтва”, каже 14-тилітня Дженін, „я дуже дивувалась коли побачила як Біблія заздалегідь передрікала всі ті події записані в ній”.
Також можна досліджувати історичну точність Біблії. Памела каже: „Це дійсно допомогло мені, коли я взнала, що Біблія є історично вірна. Тоді я зрозуміла, що всі ці були дійсні події й дійсні люди, а не тільки оповідання”.
Також можна досліджувати внутрішню гармонію Біблії, її чесність і (відвертість) неупередженість, а також наукову точність. На сторінках 18 і 19 поміщаються приклади інформації, яка будує довір’я в Біблію.
Один юнак на ім’я йому Філіп звернув увагу на ще один спосіб, яким можна досліджувати Біблію. Він каже: „Я підкріпив своє довір’я в Біблію коли бачив, як вона впливає на життя людей. Я бачив, що люди які додержують біблійні принципи вже не є обтяжні турботами, і дійсно дуже скористали”.
Чи ж ви не сподівалися б таких добрих наслідків з Божої книги? І факти доказують, що коли люди слухаються біблійного керівництва, то поліпшуються. (Дивіться пос. до Ефесян 4:20-32.) „Коли бачимо як застосування біблійних принципів робить людей щасливими”, додає 13-тилітня Сара, то „це дійсно переконує вас, що Біблія є правдивою”. (Псалом 119:1, 2; порівняйте з 1 Царів 10:6-8.) Яка ж правда!
„Краще двом, як одному”
Звичайно, вам деколи буде потрібна допомога досліджувати Біблію. І Товариство Вартової Башти друкує багато видань, щоб ними допомогти вам. Крім того, Екклезіястова 4:9 пригадує нам, що „Краще двом, як одному”. Чому ж не звернутись до когось, якому ви довіряєте, який не буде применшувати ваших проблем, і просити в нього допомоги?
Наприклад, 15-тилітній Уолтер узнав, що мало його друзів або вчителів у школі вірили в Біблію. Це турбувало й бентежило його. Проте, він пояснив своє почуття батькові. Батько допоміг йому уважно досліджувати Біблію, щоб будувати його довір’я в її правдивість. „Я знайшов багато добрих причин чому мені було слід вірити в Біблію замість тільки сліпо приймати її”, він каже.— Римлян 12:1, 2.
„Кажіть вашим батькам правду, якщо маєте проблему в цьому відношенню”, каже Дженел, молода жінка. „Ставте їм питання про те що вам трудно зрозуміти”. (Приповістей 15:22) Денніс навчився цього уроку суворим досвідом. Перш ніж переконався, що Біблія була правдивою, то через бунт переживав велику неприємність. З досвіду він навчився, що необхідно було дуже цікавитись і з великим старанням вбудовувати довір’я в Біблію. „Це може довести до дійсних проблем пізніше в житті”, він каже, „якщо будете тільки погоджуватись з тим, що вам батьки кажуть, а самі не подумаєте про нього”.— 1 Тимофія 4:15.
Вам також дуже допоможе товаришувати з тими, які мають сильну віру в Біблію. (Приповістей 27:17) „Питайте що це переконало їх”, каже Денніс. І коли збираєтесь з співвіруючими, то старайтесь добре слухати. (Євреїв 10:24, 25) „Коли я приходила на зібрання, то тільки сиділа й не дуже користала”, каже 21-тилітня Кімберлі. „Тоді я взнала, що коли хочу дійсно вірити в Біблію, то необхідно приложити більшого старання”. Кімберлі послухалась поради в Приповістей 1:5. Вона ,краще слухала й більше навчилась’.
Зрештою, необхідно мати правильне відношення. (Псалом 25:4, 5, 9) Якщо ви будете довіряти Біблії, „то це дуже важливим молитись до Бога по допомогу”, каже Сера. Таж це Його Книга. Необхідно слухатись принципа, якого Ісус висловив: „Просіть — і буде вам дано, шукайте — і знайдете”. (Матвія 7:7) Таким то чином ви можете вбудовувати довір’я в Біблію.
Апостол Павло сказав Тимофієві: „Ти, продовжуй в тім, чого ти навчився і був умовлений повірити”, або, так як каже Новий Завіт сучасною англійською мовою, „Те чого ти навчився й знаєш, що воно правда”. (2 Тимофія 3:14) Тимофія вмовляли повірити те чого він навчився відповідним доказом. Мішел, про яку ми згадали спочатку цієї статті так само переконалась. Вона уважно дослідила доказ і могла сказати, „я певна, що Біблія є правдива”.
[Рамка/Ілюстрація на сторінках 18, 19]
Біблійне пророцтво й його сповнення
Прочитайте пророцтва записані в Луки 19:41-44; 21:20, 21. Коротко після Його смерті 33 р. н.е., Ісус плакав за Єрусалимом бо знав, що з ним мало статись. Він передсказав як римляни прийдуть і „валом оточать, і обляжуть” Єрусалима, а тоді спустошать місто, стягаючи на його мешканців велике страждання. Тоді Він перестеріг Своїх учнів ,утікати в гори’, коли побачать що римляни будуть оточувати місто й врятувати своє життя.
З дослідження історії, ви довідаєтесь, що все це сповнилось. У 66 р. н.е., 33 р. пізніше, римське військо напало на Єрусалим. Тоді, згідно з єврейським істориком Йосифом, римський командир „несподівано відвів своє військо, покинувши надію, хоч не зазнав поразок, і діючи проти всякого розсудку відступив від міста”. Це дало християнам, пам’ятаючим Ісусове пророцтво нагоду втекти. У 70 р. н.е., римляни вернулись, збудували навколо Єрусалима облогу 4,5 мили (7,2 км.) довжини й заловили всіх людей в місті. „Єрусалим був систематично знищений, а храм зовсім зруйнований”, каже Біблія й археологія.
Історична вірогідність Біблії
У книжці Адвокат досліджує Біблію підкреслює історичну вірогідність Біблії так: „Тоді як романси, легенди та фальшиві свідчення уважно ставлять споріднені події в якомусь віддаленому місці та на визначений час, і таким чином порушують перші правила того, що ми, адвокати, навчаємось про добрі судові дебатування, тобто ,заява мусить поміщати час і місце’, то біблійні виклади дають нам дату й місцевість розповіджених подій, і це дуже точно”.
Новий словник Біблії каже так: „[Письменник Діїв Апостолів] розповідає свої доповіді в межах сучасної історії; у сторінках він згадує про міських суддів, провінціальних губернаторів, клієнтів-царів, і цьому подібно, і повторно ці відношення стосуються до дійсних місцевостей й часу, які підлягають обговоренні”.
Внутрішня гармонія і відвертість Біблії
Уявіть собі книгу, яка почала писатись протягом існування Римської імперії, продовжувалась протягом Середньовіччя, і докінчилась у цьому 20 столітті. Чого ви сподівалися б, коли б письменники були солдати, царі, священики, рибалки, пастухи й лікарі? Чи б ви сподівалися, що така книжка буде гармонійна або яснозрозумілою? ,Неможливо!’ ви мабуть кажете. Біблія писалась під такими обставинами — однак є зовсім гармонійна! Біблія — це збірник 66 книг писані протягом більше як 1600 р. близько 40 різними письменниками.
Тоді як більшість стародавніх письменників пишуть тільки про свої успіхи й чесноти, то письменники Біблії відверто признають свої помилки, як також невдачі своїх царів і провідників. Читайте деякі приклади цього в 4 Мойсеєвій 20:1-13 і 5 Мойсеєвій 32:50-52 відносно Мойсея, який писав ті книги; Йони 1:1-3 і 4:1 відносно Йонових власних хиб; Матвія 17:18-20, 18:1-6, 20:20-28, і 26:56 про погані риси Ісусових учнів. Чесність і щирість письменників Біблії підтверджують те, що вони заявляють бути — натхнені Богом.
[Ілюстрація на сторінці 17]
Перш ніж купите золоте намисто, то переконаєтесь чи воно не є підробкою.