Моя спадщина сикхізму і шукання правди

Так як розповів Балбір Сінгх Део

КОЛИ бачу ненависть між людьми через їхню релігію, то це дуже засмучує мене. Навіть тут у Індії, втручання так званих християн у політику й націоналістичні війни усім відомі.

Таж, дві світові війни воювались майже виключно між націями, які заявляють бути християнськими! І тортури та вбивство організовані „християнами” у минулому ще до цих пір продовжуються в таких країнах як Північній Ірландії, в якій католики б’ються з протестантами й вбивають одні одних. Таке постійне воювання, як також приманювання новонавернених харчами, не зробило на нас доброго враження. Чи ж бачите чому багатьом з нас, індійцям, так зване Христиняство вже обридло?

Мене також дуже засмучувало те, що індійці ненавидять одні одних через те, що один може бути сикхом а інший індусом, або індусом замість мусульманом. Правдиві поклонники, я мислив, повинні любити людей навіть інакшого переконання. Головно турбуючим був тероризм між індусами а сикхами протягом кількох минулих років тут у Індії.

Але, незважаючи на насильство, ні я ні моїх три старших братів і братова не боялись. Сестра з її чоловіком, теж, відчували охорону від насильства. Чи ж це тому, що нас сімох виховано в сикхізмі? Перше ніж поясню, то розкажу вам дещо про сикхи.

Сикхізм

Сикхізм це монотеїстична релігія з своїм власним письмом, обрядами посвячення, шлюбними й похоронними церемоніями, і місцями паломництв та поклоніння. П’ятнадцять мільйонів сикхів у світі досліджують свою релігію до індійського гуру, або вчителя, на ім’я йому Нанак з 15 століття. Його послідовники називаються сикхи, від слова санскритською мовою, що значить „учень”.

Нанак народився в сім’ї індусів у штаті Пенджаб північної Індії. Місце його народження тепер є частиною Пакістану. Більшість його послідовників походять із штату Пенджаб, незважаючи на те, що сикхи оселились по цілій Індії й також інших країнах світу. Тільки в Великій Британії є близько 300 000 сикхів.

Протягом Нанакового дитинства, між індусами а мусульманами шаленіла боротьба і страждання людей по обох сторонах глибоко вплинуло на нього. Коли Нанака запитали до якої релігії він належав би, то він відповів: ,Немає ні індуса ні мусульмана, отже, котрою дорогою мені ходити? Я ходитиму Божою дорогою. Бог не є індусом або мусульманом, і дорога якою я ходитиму буде Божа дорога’.

Хоч Нанак не мав наміру заснувати нову релігію, то таки став провідником релігійного руху. Так як інші його часу, він навчав, що кастова система в Індії була лукава. Він підсумовував свою звістку трьома основними наказами: праця, поклоніння, і добродійне давання.

Останній гуру

Послідовники гуру Нанака розуміли, що тільки через гуру, або вчителя, Бог виявляв Себе. З цього виникла потреба наступників, і тому то протягом близько 200 років, десять різних гуру очолювали зростаюче число сикхів. Зрештою десятий гуру, Гобінд Сінгх натякнув на те, що його наступник не буде людиною. Краще, святе письмо Нанака, а пізніше сикхів-гурів й індуських та мусульманських „святих” заступлять людські гури. Ці писання, зібрані в книгу відома як Гуру Грант Сахіб, стала для сикхів словом Божим.

Сикхи шанують і поважають книгу Гуру Грант Сахіб так як вони шанували й поважали колишніх людських гуру. По домах сикхів цю книгу тримають на виставі й читають у спеціальних кімнатах. У гурдварах (місця поклоніння в сикхів), ідолів або формальних служб немає. Немає також вівтаря або кафедри. Книгу Гуру Грант Сахіб кладуть на диванну подушку на піднесеній платформі під накриттям дорогої тканини. Присутнім читають і відспівують її вірші.

Гобінд Сінгх, останній людський гуру, також заснував організацію називаючись Галса (непорочні). Це спеціальне братство в сикхів охоче віддавало своє життя релігійним принципам. Для того, щоб скасувати кастову нерівність, яка натякалась їхніми колишніми прізвищами, то члени Галса присвоїли собі прізвище Сінгх, що значить „лев”. Прізвище жіночих членів Галса є Каур (Левиця й Принцеса). Деколи після таких прізвищ пишеться ототожнююче сімейне прізвище.

Вимагали, щоб мужеські члени носили п’ять літерів „К” для того, щоб відрізняти членів Галса по їхньому вигляді. По-перше, кеш, непідстрижена борода й довге волосся охайно звите на голові. По-друге, волосся тримала на місці канга, або гребінь, якого звичайно покривали тюрбаном (головний убір із шматки легкої тканини обмотаний навколо волосся). Третє, надівали касхи, або коротенькі трусики як спідня білизна, і, четверте, кара, сталевий наручник. Зрештою, кірпан, або меч, носили на оборону свого релігійного переконання. Тих п’ять „К” були ототожнюючий мундир, який відрізняв сикхів від інших індійських груп. У членах Галса, ця традиція менш більш продовжується до цих пір.

Не так як індуси, які поклоняються багатьом богам, сикхи вірять тільки в одного бога. Сикхи не практикують посту й не обмежуються тільки до рослинної й молочної їжі без м’яса а також не практикують аскетизму (релігійне вчення про зречення радощів життя, відлюдність, тощо). Але, так як індуси, сикхи взагалі вірять що людина є зв’язана циклем новонароджень хіба звільниться освіченістю. Сикхи вірять, що слово Боже, якого навчає гуру є єдиний спосіб яким можна звільнитись від цього циклу. Сикхи вірять, що найвіддаленіший намір людини є з’єднатись з Богом, і позбутись фізичного тіла.

Особистий розшук

Хоч мене виховано сикхом, то виникли сумніви через деякі події в моєму житті. Усе ж таки батько виховав мене бути неупередженим до ідей інакших від ідей нашої родини.

Мати померла, коли мені сповнилось сім років. Я залишився безпомічним й в стані замішання. Родичі старались потішати нашу родину, кажучи, ,пам’ятайте, що добрі вмирають за молодого віку’ і ,мати вже спокійна на небі’. Я писав до мати листи, а тоді спалював їх, у надії що таким чином вона знатиме як ми скучали за нею. Я відчував порожнечу, не мавши надії більше бачити її.

Як я виростав, то серйозно досліджував сикхізм, регулярно читав Гуру Грант Сахіб і палко молився до Гуру Нанака. Незважаючи на те, що ми вірили в одного бога, то також молились до Нанака, в надії, що він допоможе нам приблизитись до Бога. Однак, я морочив собі голову, не мігши зрозуміти чому люди так погано поводились.

Бажаючи дати нам щонайкращої освіти, батько посилав нас до „християнської” школи. Тоді як кілька заявляючих християн здавались бути щирі, то між більшості з них було легко бачити лицемірство. Нам, а також іншим нехристиянам у школі казали, що закордонний поручитель покриє кошт нашої освіти якщо будемо приходити до церкви й брати участь у її діяльностях. Це здавалось бути підкупом.

Коли мені сповнилось 17 років, щось сталось через яке я зацікавився Біблією. Один друг сказав мені, що в Біблії передсказувались війни й багато сучасних проблем. Я не міг повірити цьому, отже коли мені показали 24 розділ Євангеліє Матвія, то те пророцтво справило на мене велике враження. Справді, я подумав, у Біблії мусить поміщатись багато правди.

Свідки відвідують

Сталось одного дня 1976 р., до нашого дому в Калькутті прийшов молодий чоловік, свідок Єгови. Він лишив мені книжку Ваша молодь — як найкраще скористати з неї (анг.), яку то книжку я прочитав за один день. Свідок знову відвідав і запросив мене на зібрання в Залі Царства. Я пішов, і це відразу зробило на мені велике враження.

Незважаючи на мій робочий костюм, то було ясно що між присутніми не було розрізнення відносно одягу, економічного становища, віку, раси, або родинного походження, і ці люди щиро цікавились одні одними. Мене запросили сісти в першому ряді й я слухав важливої промови на тему, „Чи Біблія суперечить сама собі?” Я почав студіювати Біблію із свідком з яким зустрінувся в Залі, і незабаром регулярно приходив на всі зібрання.

Те що я навчався було зовсім інакше від того, що я чув у „християнській” школі. Свідки Єгови не поклоняються Ісусові. Краще, вони поклоняються Всемогутньому Богові, Якому Сам Ісус поклонявся. Крім того, я навчився, що Боже Ім’я, так як воно знаходиться в Біблії, Єгова.— Псалом 83:18, НС.

На зібраннях у Залі Царства, ми студіювали Біблію, якої у „християнській” школі не студіюють. Я став дуже задоволений, коли навчився, що між католицькою й протестантськими релігіями, які заявляють бути християнські, є велика різниця від того, що Біблія дійсно вчить. Свідки Єгови показали мені з Біблії, що Бог Єгова осуджує такі „християнські” релігії за те, що вони підтримують війну, яку підбурюють їхні політичні провідники.— Івана 17:14; 18:36; Матвія 26:52; Ісаї 2:4.

Зрозуміло, мої друзі почали дивитись на мене в інакшому світлі. ,Це тільки хвилюючий досвід якого ти переживаєш’, вони казали. Родичі дуже здивувались і сумнівались моїй позиції. Проте, правда в Біблії не була тільки тимчасовим хвилюючим досвідом. Вона дала моєму житті ціль і глибоке задоволення. Де ж інше можна пошукати такого всесвітнього братства в якому кожний член практикує справжню любов — не тільки на словах, але також ділом?

Родина цікавиться

Моя родина теж думала, що студіювання Біблії було тільки тимчасовою примхою й сподівались, що воно перейде. Зрештою найстарший брат Рахіндер вирішив піти зі мною на зібрання. Його сердечно привітали й те що він там побачив також зробило на нього велике враження. Він почав приходити на всі зібрання. Але тому, що між Біблією а нашим релігійним вихованням була велика різниця, то ми не говорили про неї дома. Через це новоодружений Рахіндер зустрів проблеми.

Його дружина, Суніта, почала турбуватись, коли кілька разів на тиждень він ходив зі мною на зібрання в Залі Царства, лишаючи її дома. ,Дійсно, що це таке?’ вона цікавилась знати. Після якоїсь дискусії, непорозуміння спростувалось, і Рахіндер запросив свою дружину піти з нами до Залу Царства. Хоч спершу вона пропустила багато сказаного, то таки почала ходити з нами на зібрання й вчитись Біблії.

Ще один брат, Бупіндер, також зацікавився нашими діяльностями й бачив користі того, що ми навчались і застосовували до нашого життя. Він теж почав студіювати Біблію. Останній брат, Яспал, не любив того, що ми ходили до Свідків Єгови й дуже насміхався з мене. Але за якийсь час, він теж почав оцінювати мудрість біблійної поради й він почав студіювати Біблію. Як наслідок студіювання Біблії, я охрестився на Свідка Єгови в 1978 р. Рахіндер, Суніта, Бупіндер, і Яспал охрестились у 1979 р.

Сталось, після п’ятьох років у Англії, моя сестра, Баві з її чоловіком, Картарем, вернулись назад до Індії. Баві казала, що це була наша справа рішити чи будемо ставати Свідками Єгови, але що вона не хотіла мати нічого до діла з ними. Ми шанували її бажання й не нав’язували на неї наших переконань. Сталось, що незабаром Баві, як також Картар ставили нам багато запитань. Зрештою, це довело до студіювання Біблії. Віра в Єгову й любов до Нього почали зростати, і це було нам охороною протягом релігійного насильства в Індії.

Правда була охороною нам

Вечором 31 жовтня 1984 р., день у якому вбили пані Ганді, Баві й Картар майже цілу ніч не спали. У той час вони мешкали в північній Індії далеко від нашої родини. У тій місцевості юрби вбивали багато сикхів. Декотрі мешканці видавали сикхів — дійсно засуджували на смерть своїх сикхів-сусідів.

Наступного ранку Баві й Картар прокинулись до страхіття смерті та руйнування. Незважаючи на обставини, і на те, що їхнє прізвище було Сінгх, то їм не пошкодили. Хоч вони тільки студіювали Біблію, то сусіди вважали їх бути Свідками Єгови, і юрба не накидалась на їхній дім. Так само в Калькутті, в суспільстві мої брати є відомі як вісники Свідків Єгови. Це було охороною для них.

Реакція батька

Правда, наш сикх-батько не сподівався цього від його чотирьох синів і єдиної дочки. Моїх три брати, хоч допомагають у родинному крамарстві, не працюють так енергійно як звичайно буває між індійськими комерсантами, щоб збільшувати скороминуще матеріальне багатство. Вони непохитно покладаються на вічне духовне багатство й спокійний Новий Світ, яких Єгова обіцяв людству. Один з моїх братів служить як старший в християнському зборі. Двоє з нас служимо як службові слуги. Я з моєю любою дружиною, Лавіною, також служимо як повночасні вісники в Індії. І моя сестра з її чоловіком, які тепер живуть у Африці, охрестились на Свідків Єгови в 1986 р.

Батько зауважує як праведні біблійні рівні гарно вплинули на нас. Він тішиться цим. Коли говорить людям про своїх дітей, то дуже гордиться нами. ,Скажіть мені, що злого мої діти роблять як Свідки Єгови, і я вижену їх із мого дому’, він казав.

Батько знає, що ми витрачаємо свої зусилля для того, щоб здобути щось багато дорогоціннішого й тривалого від набуття майна й поваги. І він особисто бачив нашу охорону протягом недавнього насильства. Ми палко бажаємо, щоб він, як також багато інших щирих шукачів правди, колись приєднались до нас у поклонінні правдивому Богові в справжньому всесвітньому братстві.

[Вставка на сторінці 15]

Книга, відома як Гуру Грант Сахіб, стала для сикхів словом Божим.

[Фотографії Балбіра Сінгха Део на сторінці 13]

[Ілюстрація на сторінці 17]

Я з дружиною перед відділом у Індії.