Більший життєвий простір для зростаючої родини
ЖУРНАЛИ Пробудись! і Вартова Башта, видає родина. Їх друкує Бетельська родина, а «Бетель» значить «дім Божий». У родиною-керованих фабриках по цілому світі видається понад 11 мільйонів Пробудись! і більше як 13 000 000 кожного номера Вартової Башти. Тому що головними мовами ці журнали виходять два рази на місяць, то друкується близько 50 мільйонів примірників кожного місяця, або близько 2 мільйони кожного дня! Крім того, родина Бетель видає десятки мільйонів Біблій, книжок, і книжечок кожного року.
У Бетельській родині по цілому світі вже працює понад 10 000 членів — неодружені чоловіки й жінки, як також одружені. У міжнародному центрі Свідків Єгови, розташований у Брукліні, Нью-Йорку, працює найбільша Бетельська родина,— понад 3000 членів. У 1960 р. було тільки близько 600 у Бруклінській родині. Тому то протягом років треба було постачати все більше й більше життєвого житла, щоб помістити цю зростаючу родину. Найбільший масив, колишній готель Тауерс, купили у 1975 р. і реконструювали, щоб дати житло близько 800 особам. Але, у недавні роки до цього Бетельського комплексу додали ще три великі засоби.
Вулиця Колумбія Гайтс 97. Один з цих нових засобів є цей гарний 11-поверховий будинок, виходячий на ріку Іст, і розташований на місцевості колишнього готелю Маргарет. Безперешкодний вид з цього готелю найбільше фотографований — хмарочоси нижнього Мангаттана з його славним фінансовим районом. Важливішим від цього, він розташований біля засобів на вулиці Колумбія Гайтс 107 і 124, в яких то засобах живе понад тисяча членів Бетельської родини.
Тільки сто років тому, докінчили будування міжнародно-відомого, 150-футів завишки (45 метрів) готель Маргарет на вулиці Колумбія Гайтс 97. У 1980 р. під час перебудови готелю Маргарет на розкішні апартаменти, він був спустошений пожежею й його розвалили. У 1986 р., одержавши дозвіл на будівлю, забудовник продав майно Товариству Вартової Башти, законній агентурі Свідків Єгови. Як протягом 1988 р. перебудовували поверх за поверхом, то всього 250 членів родини Бетель переселились у нього.
Представник фірми, яка планувала будинок, говорив про збереження «пам’яті готелю Маргарет». Влаштовані вікна, наприклад, пригадують нам колишні вікна з міді. Представник додав: «Частину будинку, що виходить на воду ми впланували ширшою ніж задню». Тому то будинок подібний до будинків у сусідстві.
Готель Стендиш. Ще один головний додаток до Бетельного комплексу є 12-поверховий готель Стендиш, розташований недалеко на вулиці Колумбія Гайтс 169. Говорячи про будування цього готелю, названий на честь Майлса Стендиша, відомого новоанглійця, то в Бруклін дейлі ігл (англ. газета) було сказано в 1903 р.: «Компанія переконалась, що вибрана місцевість — оточення, неперевершений вид ріки Іст і окружність цікавих місцевостей — буде досконале місце на якому будувати готель, один з найкращих у країні».
Незабаром відкрили готель, але до 1970 рр. він загубив свій блиск. На початку 1980 рр. готель купила спілка Когі Тауерс і зовсім перебудувала його з наміром постачити додаткові приміщення для Бетельської родини. У 1986 р. докінчили перебудову, і в 1988 р. Товариство Вартової Башти купило готель Стендиш. У ньому живе 140 членів Бетельської родини і близько 25 колишніх орендарів.
Готель Босерт. Третій головний додаток до Бетельного комплексу є 12-поверховий готель Босерт на вулиці Монтегю, менше п’ять хвилин ходьби від готелю Стендиш. Коли готель відкрили в 1909 р., у ньому було 200 кімнат. Це був найкращий готель у Брукліні, збудований в італійському стилю з часів Ренесансу.
У 1914 р. прибудували ще 175 кімнат, а два роки пізніше ресторан на даху схожий на танцювальний зал туристського судна. «Ніде у місті не було такої сценічної насолоди,— було сказано в Бруклін дейлі ігл з 1949 р. — Добірні особи публічного життя, театру і спортивного світу насолоджувались на цьому морському даху». Ті, що приходили обідати, як також мешканці вищих поверхів, милувались видом Нью-Йоркського порту, острова Говернер, статуї Свободи, узбережжя Джерсі, і нижнього Мангаттана.
Згодом, через хід років і занедбу, цей пишний готель дуже зруйнувався. Об’єднання Когі Тауерс купило його в 1983 р. і почалась перебудова. Товариство Вартової Башти купило готель Босерт у 1988 р. Тепер у ньому оселяється 270 членів родини Бетелю, як також близько 40 світських орендарів.
Протягом відбудови влаштували всі нові вікна і двері, і зовсім перебудували водопровідні, огрівальні, і електричні системи. Також спорудили новий ліфт для переміщення вантажів і саме тепер перебудовують два з тьрох оригінальних ліфтів. Танцювальні зали перебудували на три їдальні, а кухню в підвалі зовсім випорожнили, перебудували й устаткували новими приладдями. Відновили кімнати цілого готелю. Також відновили передпокій й зберегли його спеціальні риси. Перемонтували ушкоджені мармуроподібні колони процесом, який вже взагалі став загубленим мистецтвом.
Назовні, будинок зовсім очистили, перемонтували кам’яні кладки, і відбудували великі частини декоративного мурування. Сотні добровольчих робітників зі всіх частин Сполучених Штатів з’їхались брати участь у очищенні, ремонті, і відбудові. Робітники жертвували час і здібності на тиждень або більше. Артіль з 39 молодих жінок, Свідків Єгови, так як можна бачити на даху готелю Босерт, працювали місяці на підмостках, і ремонтували кам’яні кладки.
Усього, родина Бруклінського Бетелю тепер живе в близько 20 резиденціях у Брукліні, всі розташовані недалеко одна одних. Готель Тауерс, будинки на вулиці Колумбія Гайтс 124, на вулиці Колумбія Гайтс 107, і на вулиці Колумбія Гайтс 119, дають приміщення близько 2000 членам родини, і всі є сполучені підземними тунелями. Укладають плани сполучити будинок на вулиці Колумбія Гайтс 97 з рештою будівлями. Готелі Босерт і Стендиш Армс розташовані занадто далеко від цих будівель, щоб сполучати їх підземними тунелями.
У рості родини Бетелю, бачимо зростаюче зацікавлення звісткою про Царство яку проповідують Свідки Єгови (Матвія 24:14). Минулого року 3 592 654, які брали участь у проповідуванні Царства було два рази більше вісників як у 1973 р. Члени родини Бруклінського Бетелю в Нью-Йорку радіють привілеєм служити духовним потребам їхніх братів і сестер по цілому світі. І вони також дуже вдячні за життєвий простір якого їм постачилось.
[Ілюстрації на сторінках 20, 21]
Готель Стендиш і передпокій.
На наступній сторінці: Готель Босерт і його передпокій.
[Ілюстрації на сторінці 22]
Добровольчі робітники, які ремонтували цегляні кладки готелю Босерт.