Підйом і падіння світової комерції
Частина IV: Економічні турботи — коли вони закінчаться?
ПОКИ пожадлива комерційна система тримає свої тугі лещата на людях, економічні проблеми будуть існувати. Це погана новина. Добра новина полягає в тому, що скоро ці лещата будуть усунені і буде назавжди покладено кінець усім економічним проблемам. Сьогодні більше як чотири мільйони Свідків Єгови проголошують цю добру новину по цілому світі (дивіться рамку на сторінці 14).
Найефективніший інструмент
Мета реклами — що стосується економіки — продаж товарів і надання послуг. Для хорошого збуту потрібен відповідний вплив на суспільство. Дошки оголошень, газети, журнали, радіо і телебачення, не згадуючи вже про рекламні оголошення, якими заповнюють почтові скриньки людей у країнах Заходу,— все використовується для досягнення цієї мети.
Сучасна витончена реклама по телебаченню вже зовсім не нагадує вістку публічних глашатаїв древньої Греції. Але мета реклами — створювати відповідний вплив на людей — не змінилася. Відколи Йоган Ґутенберґ винайшов спосіб друкування за допомогою рухомих літер, для реклами відкрилися такі перспективи, що 1758 року англійський літературний гігант Самюел Джонсон писав: «Реклам тепер стало так багато, і до них так недбало відносяться, що тепер необхідно привертати увагу збільшенням обіцянок і красномовством — деколи пихатим, а деколи жалісним». Якщо б не його застаріла орфографія, можна було б подумати, що Джонсон написав ці слова сьогодні, у 1992 році.
Індустріальна революція дала новий поштовх рекламній справі. З’явилося безліч нових товарів, що чекали на покупця, якого тепер можна було б знайти через зростаючу кількість газет і журналів. З часом за допомогою радіо і телебачення з’явилася можливість здобути ще більшу аудиторію. Реклама стала справжнім бізнесом. Рекламні агенства почали утворюватись відтоді, як у 1812 році у Лондоні відкрилася фірма «Рейнел і син».
Якщо реклама правдива, якщо вона інформує нас про корисні товари чи послуги, які можуть задовольнити справжні потреби — вона служить добрій меті. Але цього не можна сказати тоді, коли вона переступає дозволені рамки, спокушуючи нас купувати речі, яких нам, в дійсності, не потрібно і заманює в обтяжливі борги заради нестійкого задоволення. «Вона влещує, вона благає, вона переконує, вона впадає у вічі,— так один письменник описав рекламу й додав: — Чи ми усвідомлюємо це, чи ні, усі ми знаходимося під впливом реклами — чи то позитивним, чи негативним».
На майбутніх покупців створюється вплив навіть факторами, які зовсім недоречні. Рекламні агенти апелюють до его (власного «я»); вони грають на емоціях. Вони можуть говорити напівправду. Гірше цього, вони можуть утаювати негативні, або навіть небезпечні якості свого товару, виявляючи таким чином небезпечну відсутність турботи про добробут інших. Усе це робиться в ім’я економічної конкуренції.
Чи економічна конкуренція необхідна?
Можливо вам, як і багатьом іншим людям, здається, що конкуренція необхідна для прогресу. Звичайно, сьогодні чесна економічна конкуренція може в деякій мірі захистити споживача. Але в навчальному підручнику «Психологія та життя» піддається сумніву твердження про те, що «конкуренція — це необхідна характеристика людської природи». Там ставиться питання: «Чи мусимо ми стояти одною ногою на шиї переможеного для того, щоб бути щасливими?»
Тоді як у книжці згадується, що люди, виховані в конкуруючому суспільстві, як правило, «зустрічають виклик перемогти іншого», у ній стверджується, що суперництво не є вродженою психологічною рисою. В дійсності, у кінцевому результаті конкуренція приводить до протилежних результатів. Дослідження показують, що вона «породжує бажання перемогти за будь-яку ціну, яке часто не сприяє найкращій якості роботи».
Конкуренція може породжувати, наприклад, страх невдачі. А страх усюди: чи то у школі, чи на робочому місці — далеко не сприяє досягненню добрих результатів. Крім того, конкуренція може довести до нечесності або до обману. Учні, які надмірно конкурують між собою в отриманні кращих оцінок, можуть забути про справжню мету освіти: підготувати їх стати кращими та більш продуктивними членами суспільства.
У книжці «Психологія та життя», яка була написана у 1930-х роках, приводився приклад країни Самоа як найменш конкуруючого суспільства. «Люди працюють і зберігають плоди своєї праці в спільних складах, з яких усі можуть брати згідно зі своїми потребами... Антропологи повідомляють, що ці люди щасливіші, ніж їхні більш індивідуалістичні колеги в інших частинах світу».
Отже, винагороджуюча та успішна економічна система не обов’язково повинна основуватися на конкуренції. Один ведучий бізнесмен твердить, що тоді, як конкуренція може бути необхідним мотивом для незрілих людей, то зрілим особам не важко знайти мотивацію в самій діяльності. Потрібно знаходити радість у навчанні, у можливості творити, коли робимо когось щасливим, коли вдосконалюємось і відкриваємо щось нове.
Зрозуміло тепер, якою мудрою є біблійна порада: «Не ставаймо егоїстичними, конкуруючи один з одним, із заздрістю один до одного» (Галатів 5:26, НС; Екклезіястова 4:4).
Звільнення для чогось кращого!
Безсумнівно, що Сатана використовує пожадливу комерцію як інструмент для досягнення своєї власної мети. Створюючи економічні проблеми, він все більше стискує людство своїми лещатами. Турботи про задоволення матеріалістичних бажань витісняють бажання задовільняти необхідні духовні потреби. Ідея «використай і позбудься», виплекана комерцією, негативно впливає на навколишнє середовище. Позиція «володій усім і володій тепер» руйнує радість і щастя. В дійсності, правильні економічні інтереси, якщо їх не стримують божественні принципи, перетворюються зрештою в корисливість, а потім в пожадливість.
Однак пожадливість і корисливість — це форми ідолопоклонства, яке є огидним для Бога (Колосян 3:5). Люди, які дозволяють комерції негативно впливати на свою особистість, знаходяться під небезпекою і є такими ж як ті, хто підтримує фальшиву релігію і захищає людське правління. Вони ризикують підпасти під Божий осуд. Ісус попереджав: «Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами [включаючи економічі], і щоб день той [суду Єгови] на вас не прийшов несподівано» (Луки 21:34).
Той, хто хоче бути християнином, мусить звільнитися від лещат недосконалих економічних систем, відкидаючи дух, який плекають ці системи, і не ставити собі корисливу економічну мету. Особистість мусить формуватись всемогутнім Творцем, а не «всемогутнім доларом». Потрібно постійно боротися за чесність. Ми повинні бути задоволеними з того, що маємо, а не з нагромадження майна (Ефесян 5:5; 1 Тимофія 6:6-11; Євреїв 13:18).
Щоб визначити правильний пріоритет, християни повинні періодично переглядати свої цілі у житті (Филип’ян 1:9, 10). Це теж має своє відображення в їхньому виборі роботи й освіти для своїх дітей. Вони пам’ятають, що «все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва,— це не від Отця, а від світу. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» Вони постійно пригадують собі, що коли цей світ буде закінчуватися, світову комерцію спіткає такий провал, від якого ті, що підтримують її, ніколи не оговтаються (1 Івана 2:16, 17).
[Рамка на сторінці 14]
Під Божим Царством не буде жодних економічних проблем
Не буде високих цін через нестачу харчів: «Земля врожай свій дала [дасть, НС],— Бог поблагословив [поблагословить, НС] нас, наш Бог!»; «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху» (Псалом 67:7; 72:16).
Не буде несплачених лікарських рахунків: «І не скаже мешканець «Я хворий!»; «Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим, тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик...» (Ісаї 33:24; 35:5, 6).
Не буде надмірних орендних чи кредитних плат: «І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати. не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив» (Ісаї 65:21, 22).
Не буде поділу на клас багатих і клас бідних: «І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині... І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив [турбував їх, НС]» (Михея 4:3, 4).
Не буде більше жодних незабезпечених потреб: «Ті, хто пошукує Господа, нестачі не чують (не матимуть, НС) в усьому добрі»; «Ти руку Свою відкриваєш,— і все, що живе, Ти зичливо годуєш! [задовільняєш бажання усього живого, НС]» (Псалом 34:11; 145:16).
[Ілюстрація на сторінці 15]
Під Божим Царством економічні проблеми зникнуть назавжди.