Ні сніг, ні дощ, ні кількість відправлень не зупиняють пошти

«Доти, доки існують листоноші, життя буде цікавим» [Уїльям Джеймс, американський філософ (1842—1910)].

МАЙЖЕ кожен з нас може пожалітись на поштовий зв’язок. Лист, якого ви послали до адресата, йшов декілька тижнів, а навіть місяців, дуже швидко ростуть тарифи поштової оплати; ви також можете обурюватися чергою на пошті. У жовтні 1966 року поштовій системі США загрожувала катастрофа. Один представник поштового зв’язку США сказав кореспондентові журналу «Пробудись!», що «тоді найбільший поштамт у Чікаго був у скрутному становищі і практично замкнувся, бо був переповнений кореспонденцією і більше не міг нічого ні відправляти, ні приймати».

Як вам впевнитись, що поштовий обмін буде здійснюватись без перебоїв і ваш лист дійде до адресата без затримки? Чи можете ви щось зробити для поліпшення свого поштового зв’язку? Чи дуже змінився метод та надійність пересилання поштових відправлень протягом століть?

Стародавній поштовий зв’язок

Найдавніший організований поштовий зв’язок існував виключно для державних потреб. Такі системи існували в Китаї, Єгипті, Ассірії, Персії та Греції. Римська поштова система називалась курсус публікус, що буквально означає «народний шлях», проте вона була, в основному, державним зв’язком. Цікаво, що листи біблійного письменника Павла до зборів в Ефесі та Колосах, а також до Филимона передавалися через знайомих, а не через римський поштовий зв’язок (Ефесян 6:21, 22; Колосян 4:7—9; Филимона 21, 22).

Хоча транспортні засоби і доставка кореспонденції майже не змінились аж до XIX століття, думка про контроль або усунення приватного поштового зв’язку почала розвиватись раніше. Чому? Тому що влада бачила необхідність контролювати приватний зв’язок. Джордж А. Кадінґ-молодший у своїй книжці «Всесвітня поштова спілка» (англ.) показує дві головні причини виникнення державної монополії на поштовий зв’язок. По-перше, державна казна була «чудовим засобом фінансової підтримки такого зв’язку». По-друге, оскільки держава контролювала пошту, то могла контролювати й зв’язок між своїми ворогами.

Отже, Французька королівська пошта почала пересилати народну кореспонденцію в 1464 році. А в 1635 році англійський король Чарльз I зробив королівську пошту доступною для простолюддя. Інші уряди почали діяти подібним чином і внаслідок цього встановили монополію на поштовий зв’язок, контролюючи обмін кореспонденцією між людьми.

Спочатку Великобританія контролювала поштову систему в Сполучених Штатах Америки, подібно як Римська імперія поширила свою поштову мережу на Великобританію. Римська система була дуже подібною до перської, де ще з шостого століття до н. е. існував естафетний зв’язок за допомогою кінних посланців. Отже, витоки багатьох поштових систем починаються в Персії.

Заморська пошта колоніальної Америки була офіційно заснована в 1639 році, а внутрішня, між Бостоном та Нью-Йорком,— у 1673 році. Цей короткочасний поштовий маршрут називався Бостонською поштовою дорогою, сьогодні він є частиною дороги «Хайвей 1» США. До середини XIX століття пошта транспортувалася за допомогою поштових карет, пароплавів та залізничних поїздів. Доставка кореспонденції з Нью-Йорка до Сан-Франціско (штат Каліфорнія) кораблем тривала близько місяця, а то й більше, але поштовою каретою ще довше.

Поштовий експрес

Щоб прискорити трансконтинентальну доставку пошти в Сполучених Штатах Америки, було потрібно не поштової карети чи корабля, а чогось іншого. Що могло вирішити проблему? Давній метод доставки пошти на конях. У книжці «Історія поштового зв’язку США з 1775 до 1984 року» (англ.) цитувалось газетне оголошення за березень 1860 року:

«Потрібно молодих, худорлявих, витривалих хлопців не старше 18 років. Повинні бути хорошими вершниками, готовими ризикувати своїм життям кожного дня. Бажано сиріт».

Ці наймити «мусили присягати на Біблії, що не будуть «проклинати», бити своїх коней та суворо поводитися з ними, і будуть сумлінними». Це був знаменитий поштовий експрес, що вкоротив час доставки до десяти днів маршрутом у 3200 кілометрів між містом Сент-Джозеф (штат Міссурі) та західним берегом Сполучених Штатів Америки. Ті молоді вершники, міняючи коней без затримки через кожних 15—25 кілометрів, скакали галопом через гори, рівнини та річки в будь-яку погоду. Протягом існування цього поштового експреса відважні кур’єри, маючи найшвидших коней, втікали від індіанців та розбійників, проте один вершник все-таки загинув.

Легенди звеличили цей особливо відважний поштовий зв’язок, який діяв лише від 3 квітня 1860 року до 26 жовтня 1861 року. З уведенням трансконтинентального телеграфного зв’язку закінчилась одна з найколоритніших сторінок історії американської пошти.

Сучасні способи

Ну що ж, відішлімо сьогодні листа і подивімось, які процеси з ним відбуваються. Час доставки може відрізнятись — залежно від способу пересилання, який ви вибираєте.

Після закінчення свого робочого дня ви відправляєте кореспонденцію. Оскільки більшість людей також відправляють листи після роботи, то ввечері на пошті струмок листів робиться цілою річкою. Отже, якщо ви відправите лист швидше, то матимете пріоритет у декілька годин і ваш лист буде одним із перших для відправлення. Середній щоденний поштовий обмін у 1991 році в Сполучених Штатах Америки становив 454 мільйони одиниць, з яких 13,3 мільйона припадало на Нью-Йорк, у Франції — 71 мільйон одиниць, з яких 5,5 мільйона припадало на Париж, в Японії — 62,5 мільйона одиниць, з яких 17 мільйонів припадало на Токіо, а у Великобританії — 60 мільйонів одиниць.

Листи, що кидаються у поштову скриньку на вулиці чи в невеликому поштовому відділенні, звозять до головних поштових відділень. Якщо ви вкинете листа до скриньки саме перед часом їх виймання і, по можливості, коло головних поштових вузлів, то це прискорить час його доставки.

У місцевому поштовому відділенні ваш лист кладуть у мішок і переправляють до так званих поштових станцій, де користуються автоматичними машинами сортування кореспонденції. Тут за допомогою хитромудро сконструйованих механізмів листи на конвейєрній лінії складаються в один ряд, сортуються за розмірами, перевертаються лицьовим боком догори, штемпелюються, сортуються за адресами й упаковуються. Один такий автомат називається розбирально-штемпелювальною машиною, яка пропускає через себе 27 000 листів за годину, щоб погасити марки і поставити штемпель поштового відділення.

Від обіду до вечора пошта сортується. Листи із зрозуміло написаною адресою — надрукованою машинкою чи принтером або написаною вручну — сортуються машиною. Новіші машини розшифровують два рядки з коду ZIP або поштовий індекс, назву міста, штату чи провінції та назву вулиці.

Такі машини та інше обладнання можуть автоматично «читати» адреси і друкувати спеціальні поштові коди на тисячах листів за годину. Листи першого класу, що не можуть пройти через машину, обробляють вручну, в середньому 800 листів за годину. Легкозрозуміла адреса з кодом ZIP у Сполучених Штатах Америки (в багатьох інших країнах з поштовим індексом) уможливлює проходження вашого листа швидшим і ефективнішим способом.

Отриману кореспонденцію відсилають авіаційним або наземним транспортом. Листи першого класу, як правило, доставляють до певних міст і поштових станцій протягом однієї ночі, до деяких штатів за два дні, а до будь-якого місця в Сполучених Штатах Америки за три дні. У Великобританії 90 відсотків кореспонденції першого класу доставляється адресату на наступний день, за винятком вихідних, а 97,4 відсотка пошти другого класу — за три дні. Дані опитування працівників французького поштового зв’язку, опубліковані в травні 1992 року, показують, що 81 відсоток внутрішньої кореспонденції було доставлено за одну ніч і 96,3 відсотка — до двох днів, не враховуючи вихідних та святкових днів. Отже, вночі відправлена кореспонденція починає прибувати до проміжних поштових вузлів, а потім до опорних пунктів листонош. Цілу ніч аж до ранку пошту, що прибуває, сортують для доставки адресатам.

Поштові відправники з більшою кількістю кореспонденції, як, наприклад, Товариство Вартової башти, підготовляють свою пошту так, щоб ваговозом з причепом відвезти її до відділення перевезень пошти. Ця кореспонденція транспортується безпосередньо до опорних пунктів листонош. Поштовий зв’язок має інші рентабельні методи зв’язку, наприклад, електронну пошту (засоби обміну повідомлень та їх зберігання між споживачами мережі ЕОМ). Французька система (електронної пошти) переслала минулого року десять мільйонів листів.

Процеси поштового обміну в різних країнах можуть відрізнятись, але у більшості країн принцип зв’язку подібний до вищеописаного поштового зв’язку США, який пересилає 40 відсотків світової кореспонденції.

Інші види поштового зв’язку

Поштовий зв’язок — це не лише пересилання листів. У поштовому відділенні США ви можете отримати свій паспорт. Ви можете мати рахунок в одному з поштових відділень Японії або в британських «Джайробанк» (колишня власність поштового зв’язку Великобританії). Також речі в посилках можна застрахувати або зареєструвати, щоб покрити витрати в разі їх втрати або ушкодження. Якщо вам потрібно лише дізнатись, чи посилка була відправлена або дійшла до місця призначення, то пересилання з повідомленням коштуватиме дешевше, ніж її реєстрування. Кожен може застрахувати своє життя у відділенні японського поштового зв’язку.

Якщо ви попросите, то відділення поштового зв’язку в деяких країнах, як, наприклад, у Сполучених Штатах Америки, дасть вам інформацію про зміну адреси адресата. Вам потрібно лише написати на лицьовій частині конверта під вашою адресою: «Прошу повернути лист з новою адресою» або «Прошу не висилати на нову адресу». І без додаткової оплати кореспонденція першого класу повернеться до вас з новою адресою (якщо та адреса змінилась не давніше, ніж рік тому) або вам буде повідомлено про іншу причину недоставки.

Світ дуже потребує системи поштового зв’язку, оскільки було б важко обійтись без таких та інших послуг. У повідомленні «Поштовий зв’язок Сполучених Штатів Америки у числах» (англ.) говориться: «Поштовий зв’язок добре справляється з пересиланням велетенської кількості пошти, але слід визнати, що промахів неможливо уникнути, і люди повинні знати, чого можна сподіватись від пошти». Якщо б у Сполучених Штатах Америки 5 відсотків від близько 250 000 000 листів щоденної пошти першого класу затримувалося, то це було б понад 12 000 000 листів кожного дня. Це викликало б нарікання багатьох людей на затримку кореспонденції.

На пошту також впливають погані економічні умови. Збільшення тарифів оплати за поштові пересилання, ушкодження речей під час транспортування, затримка кореспонденції і сучасна технологія — все це фактори, через які державному поштовому зв’язку стає важче витримувати конкуренцію. Хоча нові методи поштового обміну поліпшили цей зв’язок, але конкуренція між різними установами давить на поштову систему. Поштовий зв’язок США мав у 1991 році дефіцит у 1 500 000 000 доларів. Щоб утримати надалі теперішній поштовий зв’язок, потрібно вжити радикальних заходів, як, наприклад, підвищити тарифи та скоротити персонал.

Потік кореспонденції, незважаючи на проблеми, продовжує текти, почавшись струмочком у стародавні часи і розлившись річкою сьогодні, щоб задовольнити природні потреби людського спілкування. (Від робітника пошти).

[Рамка на сторінці 18]

Доставка пошти по-перськи

Стародавня Перська імперія. Старанно написаний документ офіційно завіряється печаткою і відправляється через державний поштовий зв’язок. Багато людей було б страчено, якби наказ був доставлений із затримкою. Але яким чином доставлялась пошта? «Листи в імені царя... пос[илаються] через гінців на конях, які їздять на державних конях... Гінці, що поїхали верхи на швидких конях, вийшли, приспішені та пігнані царським словом»,— говориться в Естер 8:10, 14.

Ті надійні вершники, що приблизно через кожних 23 кілометри змінювались на кінних стоянках, були найкращим засобом доставки листів у царя Ахашвероша, щоб скасувати його наказ про страту євреїв і, таким чином, врятувати цей народ від геноциду в п’ятому столітті до н. е. Давньогрецький історик Геродот сказав, що цим поштовим кур’єрам не «перешкоджали галопом гнатися туди, куди мали прибути, ні сніг, ні спека, ні темрява вночі». Такою була державна система зв’язку, розгалужена по цілій Перській імперії.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Машини автоматично читають і сортують тисячі листів за годину.

[Відомості про джерело]

USPS Photo