Що таке компакт-диск?
З ТОГО часу, як на початку 1980-х років цифровий лазерний компакт-диск з’явився у роздрібній торгівлі, він уважається одним із найбільших досягнень у звукозаписі від часу Едісона, що винайшов 1877 року фонограф, де звуки відтворювались обертовим валиком з олов’яної фольги, або від часу винайдення стереофонічного звуку на початку 1960-х років.
У Сполучених Штатах Америки, як повідомляється у комерційному журналі «Биллборд», 1992 року було випущено у продаж понад 414 мільйонів компакт-дисків, а платівок лише 22 мільйони. Продаж компакт-дисків настільки успішний, що деякі компанії перестали продукувати платівки. Проте цей маленький блискучий диск залишається таємницею для багатьох людей. Що таке цифрова фонограма? Чи вона дійсно настільки якісна, як про неї говорять? За яким принципом працює цей диск? І чи можна, користуючись спорідненою технологією, вносити в пам’ять зібрану інформацію, скажімо, з журналів «Вартова башта» і «Пробудись!» та проводити у ній пошук?
Що таке цифровий звукозапис?
Щоб зрозуміти, що таке цифровий звукозапис, нам спочатку потрібно мати уявлення про принцип дії старого, аналогового звукозапису. На добре знайомій нам платівці музика записується безперервно у вигляді хвилястого жолобка і скидається на малюнок, або аналог, звукових хвиль. Щоб відтворити музику, грамофонна голка програвача ставиться у цей жолобок платівки, яка обертається. Грамофонна голка ковзає уздовж жолобка, а його нерівна поверхня змушує голку вібрувати. Це у свою чергу генерує дуже слабенький електричний сигнал, подібний до того, що виходить з мікрофона в студії звукозапису. Далі цей сигнал підсилюється і ми маємо музику!
Цифровий звукозапис робиться іншим методом. Апарат цифрового звукозапису порівнює і вимірює величину сигналу протягом точних відрізків часу (десятки тисяч разів за секунду) і записує ці величини у вигляді чисел, або цифр. Величини записуються у двійкових числах — мова комп’ютерів, що складається лише з цифр 0 та 1. Далі потік чисел, або цифр, обробляється комп’ютером і, як правило, зберігається на плівці. Для відтворення звуку комп’ютер зчитує цифри і відтворює записаний сигнал. Потім цей сигнал підсилюється і ми знову маємо музику!
Обмежені можливості звукозапису та технічні засоби впливають на цей процес менше, ніж на аналоговий звукозапис. А це зводить до мінімуму шуми, спотворення та вплив інших факторів, що знижують якість звукозапису. На додачу цифрову інформацію можна зберігати у дуже компактному форматі і її легше відтворювати. Можна сказати, що цифровий звукозапис утворився шляхом поєднання комп’ютера з апаратом звукозапису.
Роками у своїх студіях компанії звукозапису використовували цифровий звукозапис. Але їх устаткування для відтворення звуку занадто складне у домашньому вжитку. Справжнє досягнення у цифровому звукозаписі для побутового споживання було зроблено тоді, коли винайшлось систему звуковідтворення, що економічно і технічно стала досяжною для звичайного споживача. Це привело до цифрового компакт-диска (КД) і його програвача.
Двійкові числа, або біти, закодовуються у серію мікроскопічних заглиблень на плоскій поверхні пластмасового диска з блискучим алюмінієвим покриттям. Цей диск має у діаметрі лише сто двадцять міліметрів. Алюмінієве покриття ізольоване захисним шаром прозорої пластмаси. Щоб відтворити музику, сріблястий диск вставляється у програвач КД. У ньому замість голки заглиблення швидко пробігає прецизійно сфокусований лазерний промінчик. Коли він потрапляє у мікроскопічні заглиблення, то розсіюється, а коли на гладку поверхню, то віддзеркалюється до датчика. Таким чином заглиблення і гладка поверхня КД перетворюються у серію електричних імпульсів, що декодуються складною електронною схемою програвача.
Яка його якість?
Але чи КД дійсно кращий від платівки? Розгляньмо, приміром, наступне: оскільки для програвання КД застосовується промінчик світла замість алмазної голки, то він не зношується, незалежно від того, скільки разів прокручувати на ньому музику. Навіть плямки та подряпини на поверхні диска не спотворюватимуть звук, бо лазерний промінчик сфокусований на заглиблення, а не на поверхню диска. Він вже не видає ці дратівливі цокання, клацання і потріскування, які до болю знайомі усім, хто слухав звичайний диск. Все це робить КД довговічним, з чим аж ніяк не може змагатися звичайний диск. Теоретично компакт-диск не зношується, якщо він виготовлений відповідно до вимог та з ним належно поводяться.
До переваг КД також зараховують те, що з нього можна довше програвати музику і він має менші розміри. Музику можна слухати понад годину, не підходячи до програвача, аби перекинути платівку! КД легше зберігати, бо він майже у п’ять разів менший від звичайного диска. Окрім того, програвачі КД керуються, як комп’ютери, тому більшість з них можна програмувати, щоб програвати певні фраґменти музики у будь-якій послідовності або повторювати їх. У деяких програвачах також є функція «пошук», що допомагає швидко знайти певний фраґмент твору. Така зручність дуже подобається багатьом споживачам.
Але що сказати про звук? Майже кожен, хто слухав КД перший раз, дивувався чіткості й природності його звукового відтворення. З глибокої тиші народжуються звуки музики у всіх своїх разючих барвах. Одна з причин полягає в тому, що звуковий діапазон КД (діапазон від найтихішого до найгучнішого звуку також ще називається динамічним діапазоном) набагато вищий від діапазону звичайного диска. Ця перевага і відсутність шумів та звукових спотворень надає відтвореній музиці більш природного звучання.
Проте КД значно дорожчий від звичайного диска. А втім, слід зазначити, що він уможливив для середнього споживача слухати звукозапис вищої якості, яким колись насолоджувалися лише декілька великих аматорів hi-fi техніки.
Компакт-диск і комп’ютер
Недавно КД почали застосовувати у цілком іншій сфері, бо, застосовуючи ту саму технологію, можна зберігати колосальну кількість інформації, або даних. Таку інформацію з компакт-диска можна легко вибирати за допомогою комп’ютера із вмонтованим у нього або під’єднаним пристроєм для зчитування даних КД. Подібно до того, як на КД можна швидко вибрати будь-який музичний твір, з відповідно складеними програмами, працюючи з різними типами пристроїв зчитування даних КД, можна протягом секунд легко знаходити, зчитувати або цитувати будь-який уривок пам’яті.
Компакт-диск має неймовірно великий обсяг пам’яті. Якщо висловитись комп’ютерною мовою, то у ньому можна зберігати 600 мегабайтів, що дорівнює 1000 дискетам або 200 000 друкованих сторінок. Інакше кажучи, на один компакт-диск можна записати десять комплектів 20-томної енциклопедії, переведеної у цифровий код! Але його переваги не обмежуються великим обсягом пам’яті.
Десь від 1985 року на ринку почали з’являтися КД для комп’ютерів. Їх називали КД-ПЗП, що є скороченням терміну «компакт-диск — постійний запам’ятовувальний пристрій». У них здебільшого містився довідковий матеріал, як, наприклад, енциклопедії, словники, адресні книги, каталоги, бібліографічна та технічна інформація та розмаїті архіви чи колекції. На початку через вартість їх здебільшого використовували бібліотеки та інші академічні й державні установи. По суті, диск, що декілька років тому коштував сотні доларів, нині можна придбати за мізерну частину тої суми.
КД-ПЗП не потрібно було довго чекати, щоб знайшовся ширший спосіб його застосування. За минулі декілька років на ринку почали з’являтися КД-ПЗП з кольоровими малюнками і звуковими ефектами. Тепер споживач може не лише читати життєпис і дивитись фотографії окремих людей, але й також чути їхню мову. А ще є комп’ютерні ігри усяких ґатунків із звуковими ефектами та рухомими кольоровими зображеннями. Ці так звані діалогові системи та системи, де застосовується декілька засобів передавання інформації, через які домашні розваги поєднуються із «спілкуванням» з комп’ютером, здається, стають новою хвилею.
Цифровий компакт-диск дійсно є технологічним чудом, яке можна застосовувати як для освіти, так і для відпочинку. Чи людина використає увесь його потенціал, ми побачимо у майбутньому.
[Рамка на сторінці 21]
Мініатюрний світ КД
Назва «компакт-диск» не є помилковою. На блискучій поверхні цього диска, що завбільшки з долоню, є п’ять-шість мільярдів мікроскопічних заглиблень, розміщених по спіралі. Якщо розкрутити цю спіраль, то вона простягнеться шнурочком на 5,6 кілометрів. Скручуючись спіраллю у 20 000 рядків, починаючи від середини диска й аж до його країв, ці доріжки настільки близько одна до одної, що 60 їх можна помістити в один жолобок платівки. Підраховано, що якби кожне заглиблення було завбільшки з рисове зернятко, то компакт-диск мав би розміри чотирьох футбольних полів.
Через такі мікроскопічні виміри КД повинен виготовлятися у чистому приміщені, повітря в якому ретельно профільтровується. І достатньо однієї порошинки, яка приблизно у п’ять разів більша від заглиблення на КД, щоб записаний код було зіпсовано, а отже звукове відтворення спотворено. «Якщо порівняти наші вимоги до чистоти,— говорить один інженер,— то операційна кімната є свинарником».
Оскільки диск, коли програється музика, крутиться зі швидкістю 500 обертів за хвилину, то фокусування лазера на мікроскопічні заглиблення й утримування його від відхилення із спіральної доріжки — надзвичайне досягнення. Щоб уможливити це, лазерний промінчик контролюється дивовижно складною комплексною системою наведення.
[Рамка на сторінці 23]
Бібліотека Товариства Вартової башти на КД-ПЗП
Товариство Вартової башти завжди використовує придатні технологічні досягнення для справ Царства. У минулому наше Товариство було серед перших, хто застосовував кольоровий кінематограф, мережу радіостанцій і портативний грамофон для проголошення доброї новини. Нині Товариство Вартової башти випустило англійською мовою КД-ПЗП «Бібліотека Товариства Вартової башти: видання 1993 року» (англ.). Ми сподіваємось, що це стане чудовим знаряддям для біблійного вивчення та біблійних пошуків.
Це нове видання дійсно є бібліотекою. У ньому в електронній формі міститься текст «Перекладу нового світу Святого Письма з примітками» (англ.), журналів «Вартова башта» від 1950 до 1993 року, журналів «Пробудись!» від 1980 до 1993 року, двотомної енциклопедії «Проникливість у суть Святого Письма» (англ.) та багатьох інших книжок, брошурок, брошур та буклетів, виданих Товариством Вартової башти від 1970 року. До того ж у ньому є індекс усіх видань Товариства від 1930 до 1993 року.
Разом з тою велетенською базою даних КД-ПЗП забезпечено програмою «швидкий пошук», що допоможе вам шукати слова та словосполучення або біблійні вірші у будь-якій публікації з «Бібліотеки Товариства» (англ.). Ви також зможете безпосередньо відкривати окрему публікацію і читати певні розділи, статті чи сторінки. Результати програми «пошук» можна отримати на екрані комп’ютера або скопіювати їх на текстовому процесорі, щоб пізніше застосовувати у промовах або листах. Ця комп’ютерна програма також уможливлює організацію матеріалу для програми особистого вивчення та внесення своїх власних нотаток.
Ми сподіваємось, що, користуючись цим новим знаряддям, значно більше людей пильніше заглядатиме «в закон досконалий, закон волі» і буде благословенно за це (Якова 1:25).