Від наших читачів
Голокост Мене завжди непокоїла думка, чому всі обходять голокост мовчанням. Серія статей «Голокост. Хто не мовчав?» (за 8 грудня 1995 року) відповіла на мої запитання. Свідки Єгови не мовчали, і я дуже горджуся своїми братами й сестрами!
К. Б., Сполучені Штати Америки
Дозвольте-но мені, не членові вашої організації, висловити вдячність за статтю про голокост. Ваша стаття, в якій ви об’єктивно описали цей лиховісний вираз людської жорстокості до інших людей, є ще й найінформативнішою з усіх, що я читав. Відвага ваших братів того часу є те, чого світ, на жаль, не знає.
Л. Б., Англія
Мій батько загинув у Заксенгаузені. Мій старший брат теж втратив життя в одній з нацистських катівень. У мене в пам’яті досі стоїть чітка картина переслідування Свідків Єгови нацистами. Отже, я відчув потребу виразити свою вдячність за ці статті. Молодці!
Ф. Д. Дж., Канада
Мене дуже вразили ці статті. Але я не погоджуюсь, що Свідки Єгови єдині подавали «голос з-посеред німої тиші». Комуністи також застерігали людей ще перед тим, як Гітлер прийшов до влади. Багато з них закінчили в концентраційних таборах.
Б. В., Німеччина
Журнал «Пробудись!» охоче визнає, що Гітлер мав багато політичних опонентів. А втім, наші статті безпосередньо зосереджувалися на тому, що мовчали релігійні організації, більшість котрих співпрацювали з нацистським режимом. Самі ж нацисти вбачали у Свідках Єгови своїх головних релігійних супротивників. Отже, Свідки були єдиною релігійною групою, яка мала власний в’язничний символ у концентраційних таборах, а саме горезвісний фіолетовий трикутник (Ред.).
Землетрус в Японії Я плакала, коли читала статтю «Раптове нещастя в Японії. Як люди давали собі раду» (за 22 серпня 1995 року, англ.). Я втратила в цьому землетрусі мою улюблену християнську сестру. Вона була вельми ревною. Я знаю, що вона воскресне й ми знову зустрінемося з нею. Я дуже вдячна за всю духовну й матеріальну допомогу, яку ми отримали від збору й Товариства. Я все ще плачу, коли згадую той день.
Т. М., Японія
Організована й швидка допомога з боку Свідків дуже вразила мене. Коли я читала сердичний лист братів із збору в Кореї, я не переставала плакати. Я дуже щаслива, що належу до такої дбайливої організації.
М. К., Японія
Статеві приставання Дякую вам за статтю «Молоді люди запитують... Статеві приставання. Як мені захищатися?» (за 22 серпня 1995 року, англ.). Мені 17 років, і в школі я зустрічалася з хлопцем нехристиянином. Я довіряла йому, однак згодом він та його друзі почали приставати до мене з непристойними натяками й погрозами. Через них я була вимушена залишити ту школу. З цієї статті я багато про що довідалась. Тепер я знаю, що робити, коли матиму справу з особами протилежної статі.
Т. Ґ., Португалія
Один мій співробітник приставав до мене й навіть залякував. Оскільки я в дитинстві зносила наругу, часто мені важко постояти за себе. І все-таки я неодноразово просила його залишити мене в спокої. Зрештою я повідомила про це нашим роботодавцям, і аж тоді він залишив мене в спокою. Я дійсно ціную цю статтю. Жінкам слід знати, як поводитися в такій ситуації.
В. А., Сполучені Штати Америки