Погляд Біблії

Чи християни повинні ненавидіти гомосексуалістів?

У 1969 році для позначення безрозсудного страху чи відрази до гомосексуалістів в англійській мові було створене нове слово — «гомофобія». У багатьох мовах немає такого конкретного слова, однак вже тисячі років люди різних народів і мов виявлять антипатію до гомосексуалістів.

Проте в наші дні гомосексуалізм широко пропагують як всього-на-всього альтернативну форму статевого самовираження. Історик Джеррі З. Мюллер недавно писав про «зростаючу потребу в громадському визнанні і повазі до гомосексуалізму як такого». За його словами, гомосексуалісти «щораз тісніше згуртовуються, щоб обстоювати свої дії і вимагати, щоб інші люди теж вважали їх похвальними». Цей процес спостерігається особливо в західних країнах. Однак у більшості частин світу, навіть у так званих вільних країнах, чимало людей усе ще засуджують і зневажають гомосексуалізм.

Гомосексуалісти і ті, кого підозрюють у гомосексуалізмі, часто стають об’єктом презирливих зауважень, цькування та насилля. Навіть релігійні лідери виявляють таку ненависть. Дехто особисто оголосив гомосексуалістам війну. Візьмімо для прикладу слова єпископа грецької православної церкви, передані недавно по грецькому державному радіо. Він сказав: «Бог вічно палитиме гомосексуалістів у гарячій смолі в пеклі. З їхніх огидних уст цілу вічність лунатимуть крики. Тіла цих збоченців зазнаватимуть нестерпних мук». Чи це правда? Як Бог ставиться до гомосексуалістів?

Божий погляд

Біблія не звертає особливої уваги на гомосексуалістів як на групу, котру християнам слід відкидати чи ненавидіти. До того ж вона не вчить, що гомосексуалістів — чи будь-яких інших своїх створінь — Бог каратиме вічними муками у вогняному пеклі. (Порівняйте Римлян 6:23).

Однак Святе Письмо викладає моральні норми нашого Творця, які часто суперечать сучасній моралі. Гомосексуалізм, гетеросексуальні стосунки між неодруженими особами і скотолозтво однаково засуджуються Біблією (Вихід 22:18; Ефесян 5:3—5). Бог знищив Содом і Гоморру через таку статеву поведінку їхніх мешканців (Буття 13:13; 18:20; 19:4, 5, 24, 25).

Стосовно гомосексуалізму Боже Слово недвозначно каже: «Гидота воно» (Левит 18:22). Божий Закон наказував ізраїльтянам: «Хто лежатиме з чоловіком як із жінкою,— гидоту вчинили обоє вони,— будуть конче забиті» (Левит 20:13). Таке ж покарання призначалось винним у скотолозтві, кровозмішенні та перелюбі (Левит 20:10—12, 14—17).

Апостол Павло під натхненням назвав гомосексуалізм «пожадливістю ганебною» та чимось «протиприродним». Він пише: «Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну,— бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений,— щоб чинили непристойне» (Римлян 1:26—28).

Святе Письмо не передбачає жодних виправдань, поступок чи двозначності стосовно гомосексуалізму, перелюбу, розпусти — усе це огидне в Божих очах. Тому правдиві християни не послаблюють біблійного погляду на «пожадливість ганебну» тільки щоб стати популярнішими чи прийнятнішими для сьогоднішньої культури. Не погоджуються вони і з рухами, присвяченими пропагуванню гомосексуалізму як нормального способу життя.

«Ненавидьте зло»

Біблія наказує: «Хто Господа любить,— ненавидьте зло» (Псалом 97:10). Отже, християнам слід ненавидіти усі вчинки, які порушують закони Єгови. Деякі люди ставляться до гомосексуалізму, можливо, навіть з більшим відчуттям відрази чи огиди, ніж до інших видів неморальності, вважаючи гомосексуалізм неприродним статевим збоченням. Але чи християнам слід ненавидіти осіб, які займаються цими справами?

Псалмоспівець проливає світло на це питання в Псалмі 139:21, 22 (Хом.): «Хіба я, Господи, не ненавиджу тих, що тебе ненавидять? Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе? Я їх страшною ненавистю ненавиджу, вони моїми ворогами стали». Наша вірність і відданість Єгові та його принципам повинна викликати в нас сильну антипатію до тих, хто умисно повстає проти Єгови і хто стає на бік Божих ворогів. Сатана і демони є серед таких закоренілих ворогів Бога. Деякі люди також, мабуть, належать до цієї категорії. Однак для християнина досить важко визначити таких людей за зовнішнім виглядом. Ми не вміємо читати сердець (Єремії 17:9, 10). Було б неправильно вважати людину запеклим ворогом Бога тільки тому, що вона чинить неправильне. У багатьох випадках правопорушники просто не знають Божих норм.

Отже, в цілому християни не спішать ненавидіти інших людей. Навіть коли вони відчувають сильну відразу до певних способів життя, вони не стараються шкодити іншим людям і не затаюють на них злоби. Біблія радить християнам: «Живіть у мирі зо всіма людьми» (Римлян 12:9, 17—19).

«Бог неупереджений»

Хоч би яку неморальність чинила людина, якщо вона щиро кається, Єгова простить їй. Немає доказів, що Єгова вважає якийсь вид неморальності гіршим за інші. «Бог неупереджений» (Дії 10:34, 35, СМ). Розгляньте, наприклад, випадок коринтського збору першого століття. Апостол Павло писав до них: «Ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства Божого не вспадкують вони!» Після цього Павло визнав, що деякі колишні розпусники, перелюбники, гомосексуалісти і злодії були прийняті у коринтський збір. Він пояснив: «І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога» (1 Коринтян 6:9—11).

Звичайно, Єгова не мириться з будь-яким тривалим і впертим порушенням його досконалих моральних норм. Він, безсумнівно, ненавидить уперте нехтування його принципів. Однак Бог залишає двері до примирення відкритими (Псалом 86:5; Ісаї 55:7). Згідно з цим, християни не виявляють до гомосексуалістів чи до когось іншого ворожості, не піднімають їх на сміх і не цькують їх. Правдиві християни розглядають інших людей як потенційних учнів Христа і ставляться до них шанобливо та ввічливо. Біблія каже: «Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі [«усякі», НС] люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1 Тимофія 2:3, 4).

Християни вітають розкаяних

Біблія неодноразово показує, що Бог вибачливий. Вона каже про Єгову: «Ти Бог, що прощаєш, Ти ласкавий та милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий» (Неемії 9:17; Єзекіїля 33:11; 2 Петра 3:9). Крім того, Біблія порівнює його до батька з Ісусової притчі про блудного сина, який промарнував свою спадщину, розпусно живучи в далекій країні. Коли той зрештою схаменувся, покаявся і повернувся додому, батько чекав з розкритими обіймами, щоб привітати свого сина (Луки 15:11—24).

Так, правопорушник може змінитись. Святе Письмо визнає це, заохочуючи людей скинути стару особистість і одягнутися в нову, а також ‘відновлятися духом розуму’ (Ефесян 4:22—24). Ті, які чинять погане, у тому числі гомосексуалісти, можуть зробити радикальні зміни у своєму мисленні, поведінці, і багатьом дійсно вдалося успішно провести таку перемінуa. Сам Ісус проповідував таким людям і, коли вони виявляли каяття, приймав їх (Матвія 21:31, 32).

Християни щиро приймають розкаяних людей з різним способом життя. Полишивши неморальні вчинки — хоч би якими вони були, усі можуть у повній мірі зазнати корисних наслідків Божого прощення, тому що «Господь добрий до всіх, а Його милосердя — на всі Його творива!» (Псалом 145:9).

Християни готові надати необхідну духовну підтримку навіть тим, хто все ще бореться з гомосексуальними нахилами. Це відповідає Божому вияву любові, тому що Біблія каже: «Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Римлян 5:8).

[Примітка]

[Вставка на сторінці 14]

Християни не послаблюють біблійного погляду на гомосексуалізм.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 13]

Punch