Коли ви слухаєте наукові повідомлення — як ви реагуєте?

НОВІ хвороби, а також старі, що повертаються, є викликом для науки. Люди, втративши надію знайти ліки від хвороби, прислухаються, коли чують наукові повідомлення. Страх перед смертю спонукує багатьох із завзяттям випробовувати на собі нові чудодійні ліки, і часто мало хто думає про майбутні тривалі наслідки.

У багатьох випадках наука допомогла стражденним людям покращити життя. Гідними уваги є хірургічні операції без пов’язаного з ризиком застосування крові. Наука й техніка дали людству силу виконувати таке, що навіть тяжко уявити. Те, що колись було науковою фантастикою, сьогодні стало буденною дійсністю. І все ж не вся наука керована альтруїзмом та спонукана лише нагальними потребами людства.

Хто стоїть за науковими повідомленнями?

Стимулом багатьох науковців є гроші, а також підтримка впливових осіб, як про це згадувалося раніше. Тому перед тим, як робити висновки або захоплюватися якимось новим науковим відкриттям, запитайте себе: «Хто за цим стоїть?» Навчіться розпізнавати прихований зміст. Не є таємницею, що засоби масової інформації процвітають за рахунок сенсацій. Деякі друковані видання готові зробити все, щоб продати свої газети. Інші, навіть поважніші часописи, теж дозволяють собі трохи сенсацій час від часу.

Нерідко стається так, що між наукою та засобами масової інформації складаються стосунки і любові, і ненависті. Засоби масової інформації можуть виставляти науку в привабливому світлі, але, з іншого боку, «часто науковці намагаються контролювати друковані репортажі, відмовляючись давати інтерв’ю, якщо не можуть перевірити й виправити рукопис до опублікування. Репортери, боячись цензури тих, хто, можливо, переслідує власні цілі, не охоче показують свої статті науковцям, хоча часто радяться з ними стосовно точності певних деталей». Так пише Дороті Нелкін у своїй книжці «Наука на продаж» (англ.).

Далі вона наводить приклад на підтвердження своїх слів: «Преса повідомляє про нові наукові досягнення, намагаючись вселити надію у серця зневірених людей. (...) Пацієнти приходять у кабінети своїх лікарів, розмахуючи останнім номером [популярного журналу], і вимагають найновіших ліків». Ще один приклад, поданий Дороті Нелкін, про репортера, який поцікавився у голови Міжнародної комісії з питань здоров’я світу та робочої сили, «чи вважає він, що знахарі в Африці можуть ефективно призначати лікування». Він відповів, що «мабуть, можуть через високу довіру населення до них». Яким був заголовок у газеті наступного дня? «Експерт ООН вимагає більше знахарів»!

На жаль, здається, що у наш час існує тенденція, коли чимраз більше людей покладається на газети й журнали, які повідомляють їм про останні наукові дослідження, говорить Нелкін. Також для багатьох осіб, котрі не люблять читати або погано читають, основним джерелом інформації стає телебачення.

Як зберегти врівноважений погляд на науку

Незважаючи на наукові перемоги для блага людства, ми повинні пам’ятати, що науковці є лише людьми. Вчені не вільні від спокус та зіпсуття. Їхні спонуки не завжди благородні. Авжеж, наука займає у суспільстві належне місце, але не є абсолютно надійним провідним світлом у чимраз темнішому світі.

У журналі «Припущення в науці й техніці» (англ.) говориться: «Історія науки показує, що, хоч якими величними здаються провідники науки... вони все ж таки схильні помилятися». По суті, дехто з них не просто схильний помилятися.

З огляду на причини, наведені у цих статтях, було б нерозсудливо, якби християни втягувалися у наукові суперечки або пропагували недоведені наукові теорії. Приміром, декого може переслідувати страх перед дією електромагнітного випромінювання. З найкращих спонук такі люди можуть почати заохочувати інших позбутися мікрохвильових пічок, електричних ковдр тощо. Безсумнівно, кожен вільний робити власний вибір і не зазнавати критики від інших. Але до тих, хто вирішує інакше, потрібно ставитись так само. Тому мудро уникати поширення сенсацій. Чи правдиві такі незвичайні заяви, чи ні, ще має бути доведено. Якщо деякі з таких заяв зрештою виявляться безпідставними або навіть помилковими, тоді їхні поборники не лише виглядатимуть нерозважливо, а ще й, можливо, зрозуміють, що ненавмисно завдали іншим збитків.

Необхідна обачність

Як повинен реагувати християнин на сенсаційні наукові повідомлення у засобах масової інформації? По-перше, дослідіть тенденцію. З якою метою опубліковано статтю або повідомлення? По-друге, прочитайте всю статтю. Сенсаційний заголовок може не підходити до деталей у самій статті. По-третє, і найважливіше, дізнайтесь, яка репутація її авторів. Чи вони говорять правду? Чи мають якусь приховану мету? (Римлян 3:4).

Можна сказати: якщо до науковців ставляться із скептицизмом, то вони самі винні у цьому. Репутація декотрих науковців, як незалежних шукачів істини, відчутно погіршилася. Наука відкрила захопливі перспективи знань про нашу Землю і Всесвіт. Однак деякі наукові передбачення про ліпший новий світ вселяють скоріше страх і занепокоєння, ніж надію.

Деякі спеціалісти зловісно попереджають про майбутні можливі катастрофи. Лауреат Нобелівської премії миру британський фізик Йозеф Ротблат висловив своє занепокоєння так: «Я тривожусь за те, що подальші наукові досягнення можуть закінчитися створенням інших засобів масового знищення, можливо, ще простіших для застосування, ніж ядерна зброя. Генна інженерія є цілком можливою галуззю через страшні справи, які чиняться там». Професор Австралійського державного університету Бен Селінґер говорить про проблему, яку він передбачає: «На мою думку, наступна криза, найімовірніше, станеться в генній інженерії, але я не знаю, що саме, як і коли».

З іншого боку, Біблія, Слово Бога, є певним і надійним ‘світлом для нашої стежки’ до безпечного й мирного майбутнього, доброго здоров’я, світової єдності та очищеної землі під правлінням Божого Царства (Псалом 119:105; Об’явлення 11:18; 21:1—4).

[Рамка на сторінці 11]

«Переважаюча вищість міфу»

Протягом останніх років деякі вчені висловили серйозні сумніви щодо життєздатності теорії еволюції, окресленої Чарлзом Дарвіном. Особливо проти Дарвінової теорії виступають фахівці молекулярної біології.

У своїй книжці «Еволюція: криза теорії» (англ.) Майкл Дентон, дослідник у галузі біології, написав: «Теорії Дарвіна надали статусу очевидної аксіоми, і це призвело до того, що реальні проблеми та закиди, з якими Дарвін боровся з усіх сил у праці «Походження видів», стали цілковито невидимими. Такі важливі проблеми, як відсутність проміжних ланок або труднощі у визначенні перехідних форм, по суті, ніколи не обговорюються, а створення навіть найскладніших адаптацій без найменших сумнівів приписується природному добору».

Він продовжує: «Переважаюча вищість еволюційного міфу створила поширену ілюзію, ніби теорія еволюції була майже повністю доведена сто років тому... Ніщо не може бути таким далеким від правди» (сторінка 77).

«Якби можливо було довести, що існує складний орган, який не міг утворитися шляхом численних послідовних слабих змін, моя теорія остаточно зазнала б краху» (Чарльз Дарвін, «Походження видів», сторінка 181).

«Оскільки зростає кількість непояснених складних біологічних систем, що не піддаються спрощеннюa, то ми твердо впевнені, що Дарвінове визначення помилки справдилося настільки, наскільки дозволяє наука» (Майкл Дж. Біхі, «Дарвінова загадка: біохімія кидає виклик еволюції» (англ.), сторінки 39, 40). Інакше кажучи, останні знахідки в галузі молекулярної біології викликають серйозні сумніви щодо теорії Дарвіна.

«Результатом об’єднаних зусиль дослідити клітину, тобто дослідити життя на молекулярному рівні, є гучний, чіткий і проникливий крик — «задум!». Цей результат є настільки недвозначним і важливим, що його можна віднести до найбільших досягнень за всю історію науки. Таке відкриття суперничає з відкриттями Ньютона й Ейнштейна, Лавуазьє і Шрьодінгера, Пастера й Дарвіна. Висновок, що життя виникло через розумний задум, є настільки ж важливим, як і висновок, що Земля обертається довкола Сонця» («Дарвінова загадка», сторінки 232, 233).

[Примітки]

[Ілюстрації на сторінці 10]

Християни розсудливо уникають суперечок про можливе існування життя на інших планетах чи про гадані наслідки електромагнітного випромінювання.

[Відомості про джерело]

NASA photo/JPL

NASA photo/JPL