Від наших читачів

Еволюція проти створення Серія статей «Як ми з’явились? Через випадок чи задум?» (за 8 травня 1997 року) була представлена чітко, просто і дуже логічно. Було дуже цікаво переглядати сторінку за сторінкою з науковими доказами створення. Ілюстрації були переконливими. Мені особливо було приємно переглядати інформацію про клітину та її частини. Зі шкільних часів я не роздумувала про функції мітохондрій та апарату Гольджі, і ось тепер я отримую задоволення від ґрунтовного розгляду.

Дж. С., Сполучені Штати Америки

Як студент-біолог та вічний агностик, я хочу подякувати вам за ці статті. Хоча в них є певні спрощення... але вони все-таки звертають увагу на справжню проблему сучасної еволюційної теорії: попри багато слабких місць у доказах, вчені майже всюди припускають, що еволюція перемогла завдяки природному добору. Наука повинна постійно віддавати себе дослідженням скептиків, якщо вона хоче справедливо називатися наукою. Звертаючи увагу на слабкості неодарвінівської теорії, ви не лише представляєте докази на користь віри в Єгову, але й робите послугу майбутньому науковому дослідженню. Дякую вам.

А. С., Сполучені Штати Америки

Переселення Я по-справжньому оцінив статтю «Врахуйте всі за і проти переселення!» (за 8 травня 1997 року). Я переживаю більшість з того, про що ви написали. Переселившись з Африки в Європу, я постійно стикаюся з болісною ворожнечею різних рас, мов, кольорів шкіри та, найбільше, упереджень. Популярні засоби масової інформації, як правило, подають людям спотворений образ африканців та іноземців.

П. А., Німеччина

Розваги Дякую вам за статтю «Що стається з розвагами?» (за 22 травня 1997 року). Мені 12 років, і під час шкільних канікул я дивилася багато телепередач. Ця стаття допомогла мені побачити, що є ще інші види розваг.

Дж. Л., Англія

Проповідування в африканських селах Хочу подякувати вам за статтю «Якщо птах полює в дощ...» (за 22 травня 1997 року). Я ціную відданість і витривалість наших нігерійських братів. Хоча вони змушені були зустрічатися зі зміями, крокодилами та п’явками, любов до людей спонукувала їх іти далі. Коли наступного разу під час проповідування я буду відчувати спеку або втому, то думатиму про наших дорогих братів з Нігерії.

С. С., Сполучені Штати Америки

Статеве життя — змінене ставлення Хочу висловити свою щиру вдячність за серію статей «Статеве життя. Наслідки зміненого ставлення» (за 8 червня 1997 року). Вона сильно зміцнила мою віру. Один мій сусід сказав мені, що я «фізично неповноцінна», оскільки у свої 19 років все ще є незайманою. Мені радісно, бо змогла сказати йому, що як фізично, так і духовно я є здоровою в очах Єгови.

У. М. К. К., Зімбабве

Ваше посилання на «гени розбещеності», про які йшла мова на сторінці 10, є неправильним. Як студентка четвертого курсу факультету біології, я можу сказати, що «гени розбещеності» стосуються генів у хромосомі, вони переміщаються в її межах або переходять у нову хромосому. Це немає нічого спільного з поведінкою.

Л. П., Канада

Твердження про те, що Бог не створив нас із «генами розбещеності», було насправді посиланням на промову англіканського єпископа Единбурга (Шотландія), частина з якої цитувалася на сторінці 4 того видання «Пробудись!». Єпископ сказав, що «Бог... дав нам гени розбещеності» — це явна спроба вибачити неморальну поведінку. Наша стаття викривала безглуздість такого твердження (Ред.).