Зустріти хворобу Альцгаймера з мужністю
«МІЙ чоловік Ельфі працював майстром на одній із золотих копалень у Південно-Африканській Республіці,— пояснює Саллі.— Я страшенно здивувалася, коли він сказав, що хоче піти на пенсію. Ельфі сповнилось лише 56 років, і він був дуже працьовитим і вправним. Пізніше я довідалась від співпрацівників мого чоловіка, що він почав приймати дивні рішення і їм частенько доводилось прикривали його помилки.
Коли чоловік вийшов на пенсію, ми придбали готель. Оскільки Ельфі мав золоті руки, ми думали, що він зможе давати собі раду з домом без сторонньої допомоги. Натомість чоловік завжди викликав майстра.
Того ж року ми поїхали з нашою трирічною внучкою відпочивати на море в Дурбан. Їй подобалося стрибати на батуті, що був через дорогу від місця, де ми зупинилися. Одного пополудня, приблизно пів на п’яту, Ельфі взяв її пострибати на батуті й сказав, що через півгодини вони повернуться. О сьомій їх все ще не було вдома. Я зателефонувала в поліцію, але мені сказали, що розшук осіб починається не раніше, як через 24 години після їхнього зникнення. Тієї ночі я мало не збожеволіла. Мені все здавалося, що їх убили. Наступного дня коло полудня хтось постукав у двері. На порозі стояв Ельфі з нашою внучкою на руках.
— Де ви були?— запитала я.
— Тільки не злись, будь ласка,— відповів він.— Я не знаю.
— Бабцю,— вигукнула внучка,— ми заблудилися.
Тільки уявіть собі: заблудилися через дорогу від дому! Я й досі не знаю, де вони тоді ночували. Їх знайшла моя товаришка й допровадила додому».
Після того випадку Саллі пішла з чоловіком до невролога, й він сказав, що Ельфі страждає від деменції (недоумства). Як виявилось, чоловік Саллі мав хворобу Альцгаймера, від якої сьогодні не існує ефективної терапії або ліківa. У британському журналі «Нью саєнтист» говориться, що хвороба Альцгаймера, «після серцевих захворювань, раку та інсульту, є четвертим найбільшим вбивцею у розвинутих країнах». Її називають «головною хронічною недугою похилого віку». Однак хвороба може вразити людину відносно рано, як сталося з Ельфі.
Оскільки в багатих країнах дедалі більше людей доживає до глибокої старості, передбачення щодо кількості тих, хто страждатиме від недоумства, викликає велику тривогу. Згідно з одним вивченням, за період від 1980 до 2000 року число випадків недоумства може зрости в Британії на 14 відсотків, у Сполучених Штатах Америки на 33 відсотки, а в Канаді аж на 64. В австралійському документальному фільмі, котрий показувався 1990 року, говорилось: «За підрахунками, сьогодні в Австралії налічується 100 000 чоловік, які страждають від хвороби Альцгаймера. Але до кінця цього століття їх буде 200 000». Вважається, що до 2000 року по всьому світі жертвами цієї хвороби стане 100 мільйонів чоловік.
Що ж таке хвороба Альцгаймера?
Нині ведуться дослідження ряду можливих чинників цієї недуги, проте її справжня причина й далі залишається таємницею. Все ж відомо, що хвороба Альцгаймера пов’язана з поступовим руйнуванням мозкових клітин, тому ділянки мозку можуть у буквальному розумінні зменшитися. Найбільших змін зазнають ті ділянки, котрі відповідають за пам’ять і розумові здібності. На ранній стадії хвороба вражає клітини мозку, причетні до емоцій, внаслідок чого відбуваються зміни особистості. Інші ділянки мозку можуть залишатися довгий час неушкодженими. Це ділянки, що пов’язані з органами зору й дотику, а також рухова зона кори, яка керує діяльністю м’язів. Наслідком цих змін, пояснюється в журналі «Саєнтифик америкен», «є типова трагічна картина: людина ходить, говорить і їсть, але не розуміє, що відбувається навкруги».
Зазвичай недуга триває 5—10 років, однак у деяких випадках і понад 20. З розвитком хвороби її жертви стають дедалі обмеженішими. Зрештою вони вже більше не впізнають навіть близьких їм людей. На кінцевих етапах недуга приковує своїх жертв до ліжка й ті не можуть ані говорити, ані самостійно їсти. Проте багато хворих не доживають до цього, оскільки вмирають з інших причин.
Хоча спочатку хвороба Альцгаймера не завдає фізичного болю, все ж вона є причиною великих емоційних страждань. Тож зрозуміло, що спершу дехто відмовляється дивитися правді в очі, сподіваючись, що все минетьсяb. Однак у випадку цієї хвороби було б мудріше мужньо зустріти її й навчитися, як зменшувати спричинений нею емоційний біль. «Коли б я лише знав раніше, як впливає на хворого погіршення пам’яті»,— сказав Берт, 63-річна дружина якого страждає від хвороби Альцгаймера. Так, сім’ям хворих дуже корисно дізнатися про природу цієї недуги, а також про те, як давати собі з нею раду. Запрошуємо вас разом з нами розглянути ці та інші питання у двох наступних статтях журналу «Пробудись!».
[Примітки]
a Хворобу Альцгаймера було названо ім’ям Алоїза Альцгаймера, німецького лікаря, який у 1906 році першим описав її після проведення автопсії пацієнта, котрий страждав від сильного недоумства. Вважається, що в понад 60 відсотках випадків причиною недоумства є саме хвороба Альцгаймера, жертвою якої стає майже кожна десята людина після 65 років віку. Інший вид недоумства, мультиінфарктну деменцію, викликають мікроінсульти, які ушкоджують мозок.
b Застереження: перш ніж дійти висновку, що особа має хворобу Альцгаймера, слід обов’язково зробити детальний медогляд. Коло 10—20 відсотків випадків недоумства є наслідком захворювань, що піддаються лікуванню. Що ж до хвороби Альцгаймера, то у книжці «Як доглядати за батьками похилого віку» (англ.) говориться: «Діагноз хвороби Альцгаймера ставиться з упевненістю лише після вивчення мозкових клітин під час автопсії, але лікарі можуть поставити діагноз методом вилучення».
[Вставка на сторінці 4]
Вважається, що до 2000 року по всьому світі жертвами хвороби Альцгаймера стане 100 мільйонів чоловік.