Спостерігаємо світ
Діти вулиці втікають через насилля
«Дев’яносто відсотків дітей вулиці мають сім’ї. Коло 90 відсотків [цих дітей] втікають через насилля з боку власних батьків. На вулиці вони втягуються в злочинну діяльність, наркоманію й стають жертвами сексуальної експлуатації»,— говорить Енза Маттар, координатор Регіонального центру підтримки дітей, які зазнали знущання (Crami). Маттар, слова якої цитувалися в бразильській газеті «Естаду ді Сан-Паулу», радить медикам та вчителям звертати увагу на такі знаки наруги, як «раптова зміна поведінки, несподівана замкненість і сліди насилля на тілі». У більшості випадків втручання є вкрай необхідним, оскільки з усіх дітей, якими займається цей центр, лише 5 відсотків самі попросили захисту. Багато батьків, які погано поводяться зі своїми дітьми, відкидають допомогу. Чому? Жуан Роберту Скомпарім, президент центру, каже: «Батьки, які фізично знущаються над дітьми, самі зазнавали в дитинстві насилля, тож насправді, повторюючи методи своїх батьків, вони вірять, що займаються вихованням дітей».
Забудькуваті люди
За повідомленням газети «Репуббліка», із 1600 дорослих людей, які брали участь в одному італійському дослідженні, 77 відсотків зізналися, що страждають від забудькуватості. Більше третини опитуваних забули минулого року про важливі роковини. Крім того, 42 відсотки постійно забувають, де вони запаркували машину, більше 30 відсотків забувають ключі від дому, понад 25 відсотків — гаманці, а 1,2 відсотка забувають навіть власне ім’я та прізвище. З другого боку, 28 відсотків італійців кажуть, що все ще пам’ятають принаймні один вірш, який вивчили в школі. Як же поліпшити свою пам’ять? Один фахівець радить пов’язувати те, що потрібно запам’ятати, з чимось іншим, робити й переглядати нотатки та тренувати пам’ять, намагаючись запам’ятати номери телефонів, мелодії і навіть номерні знаки машин.
Чому ваша черга здається найповільнішою
Якщо вам здається, що в магазині ви завжди опиняєтесь у найповільнішій черзі, це може ставатися просто за законом ймовірності. Як зазначає німецька газета «Цайт», ймовірність того, що одна з двох сусідніх черг буде швидшою за вашу, становить 2 з 3. Чим більше черг, тим менше шансів. Дослідники виявили: людей дратує не стільки саме чекання, як те, що «вони марнують свій час». Аби було не так прикро дожидатися ліфта, у деяких готелях поруч з ліфтами повісили дзеркала. Тож люди можуть чимось зайнятися: причесатись чи поправити краватку. Також менше проблем виникає, коли людям відомо, скільки часу їм ще доведеться чекати. Тому у деяких метро встановили електронні табло, котрі показують, скільки хвилин до відправки наступного поїзда.
Африканське духівництво звинувачується в насиллі
«В Африці почали викривати випадки статевого насилля, вчиненого духівництвом»,— говориться в журналі «Кетолік інтернешнл». Щоб запобігти цьому насиллю, деякі католицькі єпископи радять проводити ретельніший відбір і навчання потенційних семінаристів. Африканських єпископів також непокоїть те, що духівництво «зловживає алкогольними напоями та займається справами, котрі не личать або не відповідають становищу й покликанню священика: комерційною діяльністю, торгівлею та політикою». Чому світло на недостойну поведінку духівництва було пролито лише недавно? Через «надання пресі більшої свободи та ослаблення контролю мас-медіа, який церква мала у минулому», відповідає «Кетолік інтернешнл» і додає, що «теперішні спроби деяких керівників церкви перешкодити розповсюдженню в окремих частинах Африки неприємних повідомлень... зазнали поразки».
Проповідники носять вогнепальну зброю
Згідно з повідомленням інформаційного агентства Рейтер, нещодавно в штаті Кентуккі (США) у закон було внесено поправку, за якою пасторам дозволяється таємно носити в церкві вогнепальну зброю, якщо вони мають на неї дозвіл. Раніше пастори цього штату, які мали дозвіл таємно носити смертоносну зброю, не могли тримати її коло себе у місцях поклоніння. У 1997 році на деякі кентуккські церкви було вчинено збройний напад і відібрано пожертвувані гроші. Хоча жодна людина не постраждала, «служителі й священики сільських церков стали домагатися в членів законодавчого органу цього штату, щоб їм надали дозвіл таємно носити вогнепальну зброю», зазначається в повідомленні. Однак не всі представники духівництва схвалюють цю зміну. Ненсі Джо Кемпер, виконавчий директор Кентуккської ради церков, запитує: «Проблеми не вирішуються зброєю, і як ми можемо сподіватися, що наші діти зрозуміють це, коли вони бачать, що навіть священики, котрі вважаються посланцями миру та злагоди, носять смертоносну зброю?»
Дітям потрібна ласка наших рук
Згідно з одним вивченням, про яке повідомлялося в газеті «Торонто стар», «діти, котрі виросли без обіймів, ласки та пестощів... мають непомірно високий рівень гормонів стресу». Дослідники вважають, що коли немовля відлучене від матері або ж вона про нього не дбає, то «в майбутньому це може серйозно вплинути на його пам’ять і здібність до навчання». Мері Карлсон, науковець з Гарвардської медичної школи, також помітила, що діти, яких віддавали «на цілий день у дитсадки, де за ними погано доглядали, мали в будні дні неймовірно високий рівень гормонів стресу, але у вихідні, коли діти залишалися вдома, ситуація була іншою». Це дослідження дало додаткові докази того, що діти потребують батьківської любові та ласки наших рук.
Гірка доля модних собак
Австралійські притулки для тварин переповнені собаками, які вийшли з моди, говорить мельбурнська газета «Гералд сан». «Останнім часом на вулиці опиняється багато аляскинських лайок»,— говориться в повідомленні. Від собак відмовляються через те, що ті вже не модні або ж виросли завеликими й не подобаються більше своїм господарям. Королівське товариство запобігання жорстокому поводженню з тваринами (RSPCA) передбачає, що наступними жертвами будуть далматські собаки, коли ця порода, яка стала популярною завдяки нещодавньому фільму, вийде з моди. Керівник цього товариства Річард Гантер каже, що викидання модних собак — річ не нова. У 70-х роках це сталося з афганськими хортами, а в 80-х — з англійськими вівчарками. На жаль, багатьох із цих собак доводиться просто знищувати. Королівське товариство заохочує вибирати собак за характером і відповідно до способу життя господаря, а не просто через моду.
Діти, рухайтесь!
Згідно з одним повідомленням німецького журналу споживача «Тест», через бездіяльність у дітей, які забагато дивляться телевізор, погіршується сприйняття та координація м’язів і загальмовуються рефлекси, внаслідок чого вони частіше потрапляють у небезпечні ситуації. У Німеччині під час медогляду дітей, які мали йти до першого класу, виявлено, що коло 30 відсотків із них страждають від надлишкової ваги, близько 40 відсотків мають проблеми з координацією рухів і в 60 відсотків — неправильна постава. Щоб заохотити дітей рухатися, Німецька інституція з питань дорожнього руху разом з викладачами фізкультури та правил дорожнього руху розробили гральний набір, який складається з м’яких дисків, м’ячів та інших іграшок. Завдяки цьому діти весело бавляться і разом з тим рухаються.
Жертви секс-бізнесу
В одній українській газеті друкувалося таке оголошення: «Запрошуємо молодих, високих, неодружених і дуже гарних дівчат на роботу манекенницями, секретарками, танцівницями, хореографами та гімнастками». Газета «Нью-Йорк таймс» повідомляє, що це типове оголошення, яке дають торговці сексом, аби заманити в пастку проституції наївних дівчат. Щороку за кордон відправляються тисячі молодих українок та росіянок, які сподіваються поліпшити свої фінансові справи. Але коли вони прибувають на місця, у декого з них «боси»-злочинці відбирають паспорти й змушують працювати в борделях. Тих, хто відмовляється, можуть побити, зґвалтувати й навіть жорстоко вбити. Український психолог Людмила Бірюк, яка дає консультації дівчатам, котрим вдалося звільнитися з такого рабства, говорить: «Хочеться сказати цим дітям: коли щось здається казково неймовірним, ліпше не вірте цьому».
Світло на коліна проти десинхронізації?
Донедавна вважалося, що «біологічний годинник» людини регулюють клітини сітківки. Проте, згідно з повідомленням французької газети «Котідьєн дю медсен», нове дослідження виявляє, що люди мають світлочутливі клітини і в інших місцях свого тіла. Під час одного експерименту, проведеного американськими дослідниками, деяким добровольцям посилали яскраве світло через світлопровідну трубку, прикріплену позаду їхнього коліна, а іншим, які мали на собі таке ж приладдя,— ні. Жоден з учасників досліду не знав, кому проводили світлотерапію. Висновки про показники «біологічного годинника» робилися на основі температури тіла та рівня гормону мелатоніну. Повідомляючи про це ж дослідження, газета «Інтернешнл гералд тріб’юн» зазначає, що циркадні ритми тих, хто проходив світлотерапію, були «зміщені майже на три години». Як це стається — невідомо. Однак, можливо, цей експеримент матиме цікаве застосування в лікуванні десинхронізації, сезонних депресій та розладу сну.