Право на розлучення

«Коли ваш подружній партнер помирає, люди з розумінням ставляться до вас, навіть якщо ви були не найліпшим подружнім партнером. Але коли ваш чоловік іде від вас, то дехто вважає, що ви не робили всього, що було у ваших силах. Будь ласка, прошу, ДОПОМОЖІТЬ!» Читачка «Пробудись!» з Південної Африки.

ПОДРУЖНЯ невірність і розлучення можуть завдати сильного удару. Хоча багато хто мав підстави примиритися зі своїм партнером та зберегти сім’ю, в інших були поважні причини застосувати дане Богом право розлучитися з партнером-перелюбником (Матвія 5:32; 19:9). Наприклад, духовності та загальному благополуччю вірної дружини і її дітей загрожувала небезпека. Можливо також, що жінка побоювалась заразитися хворобою, яка передається статевим шляхом. Або вона простила своєму подружньому партнерові зраду, але у неї не було підстав сподіватися на те, що можна відродити щиру довіру і що вона зможе й далі жити з ним як з чоловіком.

«Це було найтяжче рішення в житті»,— визнає одна збентежена дружина. Рішення дійсно важке — не тільки тому, що зрада так боляче ранить, але й тому, що розлучення має далекосяжні наслідки, котрі відбиваються на всьому житті. Тому, чи дружині слід розлучатися зі своїм невірним чоловіком, чи ні — це особиста справа. Усі повинні поважати біблійне право невинного партнера самому вирішувати у цьому випадку.

На жаль, багато людей квапляться з розлученням, не вирахувавши як слід видатків. (Порівняй Луки 14:28). Що ж пов’язано з правом вибирати розлучення?

Якщо є діти

«Часто батьки, надто зайняті своїми проблемами, забувають або ігнорують потреби дітей»,— говориться в книжці «Подружжя у кризі». Отже, коли ви обдумуєте можливість розлучення, пам’ятайте про духовність і майбутнє своїх дітей. Багато дослідників зауважують, що чим миролюбніше врегульовується процес розлучення, тим зазвичай менше страждають діти. Навіть у складних обставинах лагідність допоможе людині ‘не сваритись, але бути привітною до всіх, до лиха терплячою’ (2 Тимофія 2:24, 25)a.

Коли особа вирішує розлучитися, то їй слід пам’ятати, що розлучаються чоловік і дружина, а не діти. Дітям, як і раніше, потрібні і Мама, і Тато. Звичайно, бувають екстремальні обставини, наприклад, коли ймовірне зловживання дитиною. Але через розбіжності у релігійних чи особистих поглядах не можна позбавляти дітей блага мати двох батьків.

Крім того, треба зважати на емоційну вразливість маленьких дітей і їхню потребу у безперервній підтримці, виявах любові та ніжності. «Ця постійність любові,— говориться в одній книжці,— і підготує, і зміцнить їх, щоб вони дали собі раду у новій ситуації». До того ж задоволення щоденних духовних потреб дітей допоможе їм залишатися стійкими (Повторення Закону 6:6, 7; Матвія 4:4).

Грошові справи і судові процедури

Через розлучення обидва партнера неминучо втрачають певну частку прибутку, власності, якісь зручності та, буває, улюблену домівку. Оскільки за таких обставин, можливо, витрати зростають, а прибуток зменшується, було б добре скласти реалістичний бюджет, визначивши пріоритети фінансових витрат. Треба не піддаватися бажанню відшкодовувати матеріальні втрати і моральні збитки, збільшуючи витрати чи беручи у борг.

Якщо вирішено розлучитися, необхідно домовитися з партнером щодо спільних банківських рахунків. Наприклад, коли партнери ще не відкрили окремі банківські рахунки, для того щоб запобігти надуживанню коштами, можливо, варто попросити директора банку вимагати при видачі грошей підписи обох партнерів.

Розсудливо також вести докладні записи прибутку та видатків: це буде підготовкою до переговорів про аліменти. До того ж у багатьох країнах закон вимагає від громадян повідомляти податковим органам про зміни свого становища.

Крім того, більшість людей консультується у юристів-професіоналів, які мають відповідний досвід у веденні справ про розлучення. У деяких країнах досягти обопільно прийнятних угод, котрі потім затверджуються судом, подружжю допомагає посередник, або мировий посередник. Особливо тоді, коли є діти, батьки надають перевагу послугам професіонала, не настроєного ворожо. Замість того щоб перемагати будь-якою ціною, батьки ставлять за мету звести до мінімуму зіткнення і шкоду від них. Певні матеріальні вигоди просто не варті тих емоційних і фінансових видатків, котрі потрібні для їх здобуття.

Зміни в стосунках

«Нам не слід випускати з-під уваги те, що багато людей почуваються ніяково і непевно зі своїми розлученими друзями»,— пише одна дослідниця. Навіть коли вірна дружини діє у рамках своїх юридичних, моральних і біблійних прав, трапляються такі, котрі вбачають у ній причину розвалу сім’ї. Вони можуть і холодно вітатися, і явно уникати цієї жінки. Але найгірше, якщо відверто ворожими стають близькі колись подруги.

Часто люди просто не уявляють, якої великої підтримки потрібно людині, коли вона розлучається; вони думають, що короткого листа чи листівки достатньо. Однак зазвичай є друзі, котрі «маючи потрібну чуйність, зайдуть, аби дізнатися, чи не хочете піти десь разом, зробити щось або просто поговорити», зазначено у книжці «Розлучення і нарізне проживання» (англ.). Безперечно, у такий період життя людині потрібно, як говорить Біблія, ‘приятеля, більше від брата прив’язаного’ (Приповістей 18:24).

Торуючи шлях до одужання

Одна мати, яка розлучилася шістнадцять років тому, визнає, що «і тепер бувають хвилини неймовірної самотності — навіть в оточенні людей». Як вона дає собі раду? «Я створила систему захисту,— говорить ця жінка,— займаю себе роботою, доглядом за сином та утриманням в належному стані дому. Крім того, я почала відвідувати зустрічі Свідків Єгови, розповідати про свою віру сусідам та дбати про інших. Це дуже допомогло».

Певні дати можуть воскрешати болісні спогади та почуття: день, коли стало відомо про зраду; день, коли він пішов з дому; день суду. Відпустки та річниці шлюбу були для подружжя нагодою добре провести час, а тепер ці дні приносять важкі переживання. «Ці дні я планую проводити зі своєю сім’єю або з близькими друзями, яким відомі мої обставини,— говорить Пет.— Ми займаємося тим, що відсуває на задній план думки про минуле і створює нові враження для спогадів. Але найбільше допомагають мені стосунки з Єговою: я знаю, він розуміє мої почуття».

Не впадайте у розпач

Невинним подружнім партнерам, котрі застосовують у житті біблійні принципи і вирішили на підставі даного Богом права розлучитися з партнером-перелюбником, не слід почувати себе винними або боятися того, що Єгова покинув їх. Бог ненавидить зрадницьку поведінку партнера-перелюбника, яка спричинила ‘плач і стогін’ (Малахії 2:13—16). Навіть Єгова, Бог ‘великого милосердя’, знає, що́ значить бути зрадженим кимось любимим (Луки 1:78; Єремії 3:1; 31:31, 32). Отже, будьте впевнені: «любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине» (Псалом 37:28).

Безсумнівно, набагато краще взагалі уникнути подружньої невірності та її трагічних наслідків. «Секрет сімейного щастя»b — практичний посібник для родини — допомагає багатьом людям по всьому світі будувати щасливі сім’ї та уникати подружньої невірності. У цьому посібнику є розділи про те, як будувати щасливе подружжя, виховувати дітей та вирішувати сімейні проблеми. Місцеві Свідки Єгови і видавці журналу «Пробудись!» з радістю нададуть вам більше інформації на згадану тему.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 10]

ДІТИ НЕ ЗАСЛУГОВУЮТЬ НА РОЗЛУЧЕННЯ

У 1988 році Діана, принцеса Уельська, тепер покійна, сказала, що тільки в одній Британії щодня розлучаються батьки 420 дітей. Третині цих дітей не виповнилося і п’яти років. На жаль, після розлучення 40 відсотків дітей втрачають контакт з одним із батьків.

Усупереч поширеній думці «зовсім мало дітей, батьки котрих розлучаються, бажають їхнього розриву», пише шановна авторка праць про здоров’я та медицину. «Навіть коли умови в домі складні, більшість дітей воліли б бачити своїх батьків разом». Навіть якщо подружжя багато сперечається тоді, як стає відомо про подружню невірність, не слід зопалу ви­рішувати, що заради дітей ліпше розірвати шлюб. Завдяки змінам у поглядах та поведінці, подружні партнери, можливо, залишаться разом на благо усієї сім’ї.

«Розпущені чоловіки,— за­значає Памела Уїнфельд,— повинні пам’ятати, яка болісна картина постає перед очима їхніх дітей, коли через нерозсудливість руйнується дім».

[Рамка на сторінці 11]

ЧИ БОГ НЕНАВИДИТЬ РОЗЛУЧЕННЯ?

«Мене дуже непокоїла думка про те, що ‘Єгова ненавидить розлучення’,— визнає Пет.— Постійно у глибині душі звучало питання: «Чи подобається Єгові те, що я роблю?»

Щоб відповісти на це запитання, розгляньмо контекст Малахії 2:16. У той час багато ізраїльтян розлучалися, можливо для того, щоб одружитися з молодшими язичницями. Бог засудив цю зрадницьку віроломну поведінку (Малахії 2:13—16). Отже, Бог ненавидить легковажну відмову від одного подружнього партнера, аби з’єднатися з іншим. Той, хто по-зрадницьки чинить перелюб, а потім або розлучається з дружиною, або змушує її до розлучення, допускається віроломного, огидного гріха.

Однак ці вірші не засуджують усі розлучення. Це можна підтвердити словами Ісуса: «Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб». (Матвія 19:9). Тут Ісус визнає, що розпуста є прийнятною причиною для розлучення на біблійній підставі — єдиною прийнятною причиною для одруження з іншим. Невинний партнер може вирішити простити подружнього партнера, який провинився. Однак особа, яка на підставі слів Ісуса розлучається з партнером-перелюбником, не робить чогось, що Єгова ненавидить. Бог ненавидить зрадницьку поведінку невірного партнера.

[Ілюстрації на сторінці 10]

Невинні партнери та їхні діти потребують ніжної підтримки.