Вони постановили не здаватися

У «ПРОБУДИСЬ!» за 22 жовтня 1998 року містилася коротка стаття про тривалу боротьбу з раком 17-річного Метью Тапіо. Вона називалась «Він не здався». Метью помер 19 квітня 1998 року, коли статтю ще готували до друку.

У статті наводився запис інтерв’ю з Метью, який був прослуханий на зібранні Свідків Єгови. Його слова особливо зворушили молодих читачів. Нижче подаються деякі з їхніх висловлювань.

Двадцятирічна повночасна служителька Дезері з Канади так описала свої почуття, коли разом зі своєю партнеркою у служінні прочитала про те, наскільки Метью любив Єгову: «Ми залилися сльозами і ще довго плакали... Всі християни, а особливо молодь, можуть навчитися від Метью «робити усе можливе тепер! ...І хоч би що сталося, ніколи не переставати свідчити про Єгову!»

Ерін з Кентуккі (США) написала: «Я не могла стримати сліз, коли читала про цей випадок. Мені 16 років. Я здорова дівчина і тому, поки спроможна, хочу робити для Єгови все, що тільки можливо. А коли Метью воскресне, я зможу особисто сказати йому, наскільки підбадьорив мене його приклад». Подібно висловилась 15-річна Марія з Техасу (США): «Я постановила робити для Єгови все, що можу, поки є здоровою. Порада Метью дуже корисна».

Джессіка, молода дівчина з Південної Кароліни (США) написала: «Мені 13 років. Те, що хтось такий же молодий виявляє велику запопадливість і любов до Єгови, надзвичайно підбадьорило мене. Читаючи про стан, в якому перебував Метью Тапіо, я збагнула, яке це благословення — бути здоровою. Я внесла ім’я Метью до списку братів і сестер, яких хотіла б зустріти в новій системі!»

Сара з містечка Сан-Северіно-Марке (Італія) написала так: «Стаття зворушила мене до сліз. Мені, як і Метью, 17 років. Оскільки маю добре здоров’я, то хотіла б ніколи не переставати свідчити про Єгову саме так, як це робив Метью, навіть у найважчі хвилини свого життя. Дякую за публікування таких статей. Вони спонукують нас віддавати Єгові найліпше у нашому житті, наш час і нашу силу (Екклезіяста 12:1)».

Зміцнені надією на воскресіння

Сьогодні як старим, так і молодим доводиться стикатися зі смертю. Дев’ятнадцятирічна дівчина на ім’я Гейді зауважила: «За останні два тижні смерть забрала двох дорогих мені людей, і мене підтримує лише надія побачити їх після воскресіння.

Мене дуже тішить позиція Метью і його тверда постанова продовжувати свідчити іншим попри тяжку хворобу. Він є чудовим прикладом для всіх, і я з нетерпінням очікую часу, коли зможу міцно обійняти його після воскресіння».

Ось що написала одна мати на ім’я Ненсі: «Я читала статтю зі сльозами на очах. Наша донька Рейчел померла від раку мозкового стовбура 11 січня 1996 року, лише два дні перед тим, як сповнилось бажання Метью охреститися. Рейчел було лише шість років, коли вона пішла з життя, але, як і Метью, дівчинка боролася та завжди робила все можливе, аби подобатися Єгові.

Який же то буде знаменний день, коли Єгова дозволить нам побачити нашу доньку здоровою і спроможною втішатися дитинством повною мірою. Подібно до Яіра та його дружини, ми будемо охоплені «дивом-дивенним» (Марка 5:42, Хом.).

Шаннон з Джорджії (США) написала: «Ця розповідь показала мені, що можливо бути сильним у служінні Єгові, навіть коли хворієш. І хоча тепер я не маю проблем зі здоров’ям, я збережу цю статтю, щоб прочитати ще раз пізніше.

Сподіваюсь, що батьків Метью потішить надія на воскресіння. У 1995 році я також втратила дуже дорогу мені людину — мою бабусю. Я дуже вдячна, що знаю Єгову і маю надію побачити своїх близьких знову».

Підліток з Іспанії написала: «Батьки навчили моїх чотирьох сестер і мене усвідомлювати, наскільки важливо відвідувати християнські зібрання. Але після прочитання цієї статті я зрозуміла, що ми почали ставитися до зібрань, як до чогось звичайного. Хотілось би привітати батьків Метью, що так добре виховали його духовно. Вони є гарним прикладом для всіх нас. Я хотіла б, аби вони знали, що, хоча зараджувати собі з такою втратою нелегко, Єгова завжди на нашому боці.

Я надіюся побачити Метью в новому світі й сказати йому, що він є чудовим прикладом і пам’ять про нього живе у наших серцях. Єгова є Богом живих, і тепер Метью там, де і моя сестра, яка померла чотири роки тому,— у пам’яті Єгови (Луки 20:38). Метью, моя сестра Єва та багато інших вірних Божих служителів зберігаються у пам’яті Єгови. Єгова є чудовим Богом, і він ніколи нас не залишить».

Справді, надія на воскресіння — це чудо. Цінуймо її і виявляймо вдячність за цю величну обітницю, щодня пам’ятаючи про нашого Творця, так само, як це робив його дорогий син, Ісус Христос.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Дезері.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Ерін.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Марія.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Джессіка.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Сара.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Гейді.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Ненсі з чоловіком і донькою Рейчел.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Шаннон.