Рак молочної залози. Як боротись і чого сподіватись

КОНЧИТАa не належала до групи ризику. Вона була здоровою 40-річною жінкою, і ніхто з її родичів ніколи не хворів на рак молочної залози. Кончита регулярно робила мамограму, і це обстеження не показувало жодних патологій. Але якось, приймаючи душ, вона намацала в грудях ґульку. Коли лікар сказав, що це рак і почав пояснювати методи його лікування, Кончиту з чоловіком охопило заціпеніння.

У минулому лікарі говорили жінкам, хворим на рак молочної залози, що єдиний вихід у їхній ситуації — радикальна мастектомія. Суть цієї операції полягає у видаленні грудної залози, грудних м’язів та лімфовузлів в області грудей і пахви. Хіміотерапія або променева терапія погіршували і без того тяжкий стан хворих. Зрозуміло, чому багато жінок більше боялися «лікування», ніж самої хвороби.

У війні проти раку молочної залози лікарям завжди важко знаходити золоту середину між необхідністю побороти смертельну хворобу і бажанням уникнути непотрібного спотворення тіла пацієнтки та неприємних побічних явищ. Подібно до Кончити, сьогодні жінки, хворі на рак молочної залози, можуть вибирати з-поміж різних методів лікуванняb. Крім того, численні медичні дослідження і повідомлення в мас-медіа вселяють надію, що революційні способи лікування, завчасна діагностика і профілактичні дієти зрештою дозволять перемогти цю хворобу.

І все ж, незважаючи на досягнення медицини, рак молочної залози залишається однією з головних причин смерті жінок, хворих на ракc. Високі показники захворюваності мають розвинені країни Північної Америки і Західної Європи. Навіть у країнах Азії і Африки з традиційно нижчими показниками зросла кількість жінок, хворих на рак грудей. До того ж в цих країнах відсоток смертності серед жінок, у яких виявили рак, значно вищий. Чому? Одна лікарка в Африці говорить: «Рання діагностика практично не проводиться. Більшість пацієнток звертаються до нас вже на пізніх стадіях хвороби».

З віком ризик захворіти на рак грудей зростає. Приблизно у 80 відсотках випадків цю хворобу діагностують у жінок, яким за 50 років. Але добре те, що цей вид раку найкраще піддається лікуванню. І справді, 97 відсотків жінок, у яких виявили рак грудей на ранніх стадіях, живуть протягом п’яти років з моменту встановлення діагнозу. Недавно минуло п’ять років з часу, коли Кончита дізналась, що хвора на рак.

Що треба знати про рак молочної залози

Як це було у випадку з Кончитою, іноді жінка помічає в себе дивну ґульку, яка може виявитись раковою пухлиною. Але, на щастя, приблизно 80 відсотків таких ґульок — це доброякісні пухлини (новоутворення, що не проростають у сусідні тканини і органи), багато з яких є кістами (мішечками, заповненими рідиною).

Рак молочної залози виникає тоді, коли якась клітина починає неконтрольовано ділитися, внаслідок чого поступово утворюється пухлина. Пухлина стає злоякісною, тобто раковою, якщо її клітини проникають в інші тканини. Деякі пухлини ростуть досить швидко, а інші настільки повільно, що їх можуть не виявляти близько десяти років.

Щоб перевірити, чи має Кончита рак, лікар за допомогою тонкої голки взяв зразок тканини з її ґульки. У зразку були ракові клітини. Тож Кончиті зробили операцію, під час якої видалили пухлину і тканини молочної залози довкола неї, а також визначили стадію раку (розмір, тип пухлини і поширення метастазів) та швидкість його розвитку.

Після операції багатьом пацієнткам призначають додаткове лікування, щоб запобігти рецидиву або поширенню раку. Ракові клітини можуть відділятись від пухлини, розноситись по організму через кровоносну та лімфатичну системи і утворювати нові пухлини в інших органах. Рак молочної залози призводить до смерті, якщо метастази поширюються в такі життєво важливі органи і тканини, як головний і кістковий мозок, печінка та легені.

Кончита пройшла курс опромінення і курс хіміотерапії, щоб знищити ракові клітини, які могли залишитись довкола місця виникнення пухлини та по всьому організму. Крім того, щоб перешкодити росту нових пухлин, Кончита пройшла антигормональну терапію, оскільки ріст її пухлини залежав від естрогену.

Досягнення медиків у лікуванні раку молочної залози дозволяють запропонувати пацієнткам різні методи залежно від їхнього віку, стану здоров’я, виду раку і перебігу хвороби. Наприклад, у жінки, на ім’я Арлетт, виявили рак, перш ніж пухлина поширилась за межі молочної протоки. Тому їй зробили лампектомію, завдяки чому вона не втратила молочної залози. Еліс пройшла хіміотерапію перед операцією, щоб зменшити розміри пухлини. У Дженіс хірург видалив пухлину і лише сторожовий лімфатичний вузол — перший вузол, в який відтікає рідина з пухлини. Оскільки в ньому не виявили ракових клітин, лікарі не вирізали інших вузлів. Це зменшило ризик виникнення у Дженіс лімфедеми — набряку руки, який може з’являтись внаслідок видалення багатьох лімфовузлів.

Про розвиток раку грудей відомо багато, однак залишається важливе питання: чому і як починається рак молочної залози?

У чому причина?

Причини виникнення раку молочної залози досі залишаються невідомими. Критики заявляють, що науковці більше зайняті пошуком нових методів лікування і діагностики (що приносить великі прибутки), ніж дослідженням причин і способів профілактики. Все ж таки науковці виявили важливі факти. Деякі вчені вважають, що рак молочної залози виникає внаслідок складного багатоетапного процесу. Все починається з того, що «поганий» ген дає сигнал клітинам активно і неконтрольовано ділитися, проникати в інші тканини, уникати знищення імунними клітинами і починати напад на життєво важливі органи.

Звідки беруться «погані» гени? Від 5 до 10 відсотків жінок, хворих на рак грудей, мають успадкований ген, який підвищує ризик виникнення цього захворювання. Але здається, що у багатьох випадках здорові гени пошкоджуються зовнішніми чинниками. Вважають, що найчастіше це стається внаслідок впливу радіації та хімікатів. Можливо, майбутні дослідження підтвердять ці припущення.

Ще однією причиною є рівень естрогену, гормону, який, імовірно, викликає деякі види раку молочної залози. Тому чинниками, що підвищують ризик захворіти, є ранній вік початку менструацій, пізня менопауза, пізні перші пологи або їх відсутність і гормонозамісна терапія. Крім того, оскільки жирові клітини продукують естроген, то ще одним чинником ризику є ожиріння у жінок в постменопаузі, коли яєчники перестають виробляти гормони. Іншими факторами ризику є високий рівень інсуліну і низький рівень гормону сну, мелатоніну, що спостерігається в нічних працівників.

Чи з’являться найближчим часом ефективніші і менш травматичні методи лікування раку молочної залози? Дослідники розробляють нові методи лікування, пов’язані зі стимуляцією імунної системи, і створюють ліки молекулярно-спрямованої дії, що блокують ріст ракових пухлин. До того ж покращені рентгенологічні дослідження дозволять медпрацівникам точніше направляти випромінювання і зменшувати радіаційне навантаження.

Науковці борються також на інших фронтах, наприклад намагаються розгадати таємницю метастазів, перехитрити опірні до хіміотерапії ракові клітини, блокувати сигнали, що стимулюють ріст злоякісних клітин, а також шукають дієві методи лікування окремих видів пухлин.

Однак у нинішньому світі ніколи не вдасться остаточно подолати хвороби і люди далі помиратимуть (Римлян 5:12). Цю сумну реальність може змінити тільки наш Творець. Але чи він це зробить? Біблія обіцяє, що так! У ній говориться, що прийде час, коли «не скаже мешканець “Я хворий!”»d (Ісаї 33:24). Яке ж це буде полегшення!

[Примітки]

[Рамка/Ілюстрація на сторінках 24, 25]

НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ

Хоча рання діагностика надзвичайно важлива, деякі дослідження виявляють, що в молодих жінок обстеження грудей і мамографія не завжди дають точну картину. Це може призвести до непотрібного лікування і зайвих тривог. І все ж фахівці наполегливо радять жінкам слідкувати за змінами, які відбуваються у грудях і лімфатичних вузлах. Ось на що треба звертати увагу:

● ґуля або ущільнення в області пахви чи грудей;

● будь-які виділення з соска, окрім грудного молока;

● будь-які зміни кольору або текстури шкіри;

● втягнений або надмірно чутливий сосок.

[Рамка на сторінці 25]

ЯКЩО У ВАС ВИЯВИЛИ РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

● Будьте готові, що на лікування і реабілітацію у вас піде принаймні рік.

● Якщо можливо, зверніться до кваліфікованих лікарів, які зважатимуть на ваші потреби і переконання.

● Обговоріть у колі сім’ї, кому і коли ви скажете про свою хворобу. Це дасть змогу вашим друзям виявити свою любов та молитися разом з вами і за вас (1 Івана 3:18).

● Боріться з емоційною напругою, молячись, читаючи Біблію і роздумуючи про щось позитивне (Римлян 15:4; Филип’ян 4:6, 7).

● Поговоріть з жінками, які самі мали рак грудей і які можуть вас підбадьорити (2 Коринфян 1:7).

● Намагайтесь зосереджуватись на теперішніх труднощах, а не на тих, з якими, можливо, зіткнетеся в майбутньому. «Ніколи не тривожтеся про завтра,— говорив Ісус,— бо завтрашній день принесе свої тривоги» (Матвія 6:34).

● Економте сили. Достатньо відпочивайте.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 26]

ЯК РОЗМОВЛЯТИ З ЛІКАРЕМ

● Вивчіть основні медичні терміни щодо раку грудей.

● Перед візитом до лікаря складіть список своїх запитань і попросіть чоловіка або подругу піти разом з вами та занотовувати те, що буде говорити лікар.

● Якщо лікар скаже щось незрозуміле для вас, попросіть, щоб він вам це пояснив.

● Запитайте лікаря, скільки він мав пацієнтів з подібним діагнозом.

● Якщо можливо, дізнайтесь думку іншого лікаря.

● Якщо думки лікарів розходяться, візьміть до уваги те, хто з них має більше досвіду. Попросіть, щоб вони порадились між собою.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 27]

ЯК ДАВАТИ РАДУ З ПОБІЧНИМИ ДІЯМИ

Деякі види протиракової терапії мають такі побічні дії: нудота, втрата волосся, хронічна втома, біль, відчуття заніміння і поколювання в кінцівках та ураження шкіри. Ось кілька простих порад, які допоможуть зменшити побічні дії.

● Добре харчуйтесь, щоб зміцнити імунну систему.

● Ведіть щоденник свого самопочуття, також записуйте, як ви реагуєте на різну їжу.

● Подивіться, чи не вдасться вам зменшити нудоту і біль за допомогою ліків, акупунктури або масажу.

● Помірковано займайтесь фізичними вправами, щоб мати більше сил, контролювати вагу і покращити імунну системуe.

● Часто відпочивайте, але пам’ятайте: якщо довго залишатися в ліжку, почуття втоми може посилитись.

● Регулярно зволожуйте шкіру. Носіть вільний одяг. Купайтесь у теплій воді.

[Примітка]

[Рамка на сторінці 28]

ЯКЩО У БЛИЗЬКОЇ ЛЮДИНИ РАК

Як підтримати близьку людину, яка хворіє на рак? Застосовуйте біблійний принцип: «Радійте з тими, хто радіє, і плачте з тими, хто плаче» (Римлян 12:15). Виявляйте свою любов і турботу — телефонуйте, пишіть листи і листівки, надсилайте електронні повідомлення та заходьте в гості. Разом моліться і читайте підбадьорливі біблійні вірші. «Розповідайте не про тих, хто помер від раку, а про тих, хто продовжує жити»,— каже Берил, дружина роз’їзного служителя Свідків Єгови. «Просто обійміть свою подругу,— радить Дженіс, в якої був рак.— Якщо вона захоче поговорити про свою хворобу, то сама почне розмову». Чоловікам треба постійно запевняти у любові своїх дружин, які хворіють на рак.

«Ми регулярно проводили “день без раку”,— пригадує Джефф.— Моя дружина не хотіла, щоб все наше життя зосереджувалось тільки на її здоров’ї. Тому ми вирішили, що час від часу протягом цілого дня не будемо згадувати про рак. Ми говорили про те добре, що є в нашому житті. Цей день був для нас, наче відпустка від хвороби».

[Рамка на сторінці 28]

СПОГАДИ

Про мить, коли почула свій діагноз

Шерон: «Моє життя раптом перевернулось з ніг на голову. “Це кінець”,— подумала я».

Про найважчі хвилини

Сандра: «Емоційний біль було важче зносити, ніж лікування».

Маргарет: «Після другого курсу ти кажеш собі: “Більше я цього не витримаю”. Але все одно доводиться продовжувати лікування».

Про друзів

Арлетт: «Ми все розповіли друзям, щоб вони могли молитись за нас».

Дженні: «Ми вдячні за кожну усмішку, за кожен дружній кивок, за кожне привітання».

Про підтримку чоловіка

Барбара: «Я вирішила поголити голову до того, як випаде все волосся. Колін сказав: “У тебе така гарна форма голови!” Я розсміялась».

Сандра: «Ми разом стояли перед дзеркалом. Я зі страхом вдивлялася в обличчя Джо, але в його очах бачила тільки любов».

Олександра: «Карл казав іншим: “Ми маємо рак”».

Дженні: «Я відчувала безмежну любов Джеффа, він постійно підбадьорював мене духовно».

[Схема/Ілюстрація на сторінці 27]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Ракові клітини не звертають уваги на сигнали організму і починають неконтрольовано ділитися та проникати в інші тканини

[Схема]

Протока молочної залози з нормальними клітинами

Протокова карцинома in situ

Інвазивна протокова карцинома

[Ілюстрація на сторінці 28]

Важливою складовою лікування раку є щира підтримка родичів і друзів