Розділ 18
Християнська покора до Закону
1. Хоч беззаконня дуже поширилося тепер, то який шлях будуть наслідувати ті, які пристосовуються до Біблії.
БЕЗЗАКОННЯ дуже поширилося у світі сьогодні, але ті, які дійсно живуть у гармонії з Біблією не додають до нього. Вони приймають до серця пораду Божого Слова, яке каже: «Коріться урядам і владі». — Тита 3:1, НС.
2. Яке відношення до закону правдиві поклонники мусять лишати позаді?
2 Правда, що деякі особи, які тепер додержуються правдивого поклоніння, колись брали участь у беззаконні. Вони можливо крали речі, які належали до когось іншого. Може вони думали, що деяким законам треба коритися тільки тоді, коли поліція була близько. У цім вони можливо не були гірші від багато інших у суспільстві. Однак, Біблія ясно показала їм, що якщо вони хочуть брати участь у правдивому поклонінню, то вони повинні змінити свій погляд на життя. — Ефесян 4:22-29.
3. (а) Яке повинно бути відношення християнина до політичних урядів? (б) Чому християнин не повинен прилучатися до повстання або до цивільних протестів, щоб перешкоджати ділам уряду?
3 Коментуючи про відношення, яке християнин повинен мати до політичних урядів, апостол Павло сказав: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога». (Римлян 13:1) Це не значить, що Бог заснував ці уряди, або що Він похвалює їхній шлях. Деякі з них явно признають, що вони є безбожницькі. Проте, Бог дозволяє їм існувати. Вони не могли б уживати ніякої влади без Божого дозволу. (Івана 19:11) А якщо Бог дозволяє їм урядувати, то чому якийсь християнин має перешкоджати їм? Навіть якщо б особа не погоджувалася з тим, що уряд робить, то чому вона буде прилучуватися до бунту або брати участь у якомусь цивільному протесті, щоб старатися припинити Державу від виконування її діла? Хто-небудь, що буде робити так попаде сам у клопіт, не тільки з світським урядом, але також із Богом. Так як книга Римлян 13:2 каже: «Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе».
4. (а) Які користі уряди постачають нам? (б) Який погляд християни повинні мати про плачення податків?
4 Це добра річ показувати пошану урядам і оціняти корисні служби, які вони виконують. Ми всі маємо добрі причини бути задоволеними, що уряди під якими ми живемо постачають дороги для подорожі, школи для освіти, пожежну охорону й інспекцію їжі. Суди й охорона від злочину також є дуже корисні. У цих та інших справах «вищі влади» показують себе бути «Божими публічними слугами», постачаючи служби, які є корисні для Його людей. Отже коли від нас вимагають платити податки, щоб покрити кошт за такі публічні служби, то нам було б добре пригадати писання, яке каже: «Тому треба [добра причина] коритися, не тільки ради страху кари [карання порушників закона], але й ради сумління. Через це ви й податки даєте; бо вони служителі Божі, саме тим завжди зайняті. Тож віддайте належне усім: кому податок — податок; кому мито — мито». — Римлян 13:5-7.
5. (а) Чи християнська покора до політичної влади є необмежена? (б) Як Ісус показав, що тут треба застановлятися над двома факторами?
5 Але як далеко йде ця покора до політичної влади? Чи вона є необмежена? Чи покора до людського закону є навіть важніша ніж покора до Божого закону? Певно, що ні! Зауважте, що у вищецитованому писані «добра причина» на таку покору включає ваше «сумління». Отже, сумлінням не можна нехтувати, а особливо якщо те сумління було виховане Словом Божим. Ісус Христос показав, що тут є два фактори над якими треба застановитися. Показуючи, що платити податок римській державі було властиво, він сказав: «Віддайте кесареве—Кесареві», а тоді додав: «А Богові — Боже». (Марка 12:17) Отже це є дуже важно для кожного з нас переглянути своє життя, щоб упевнитися, щоб понад усе, ми не додавали до поширеної зневаги до Божого закону. — Псалма 1:1-3.
Покора до найвищого закону
6. Що апостоли зробили коли їм було наказано більше не проповідувати? Отже чийому законові вони корилися?
6 Недовго після Ісусової смерти, його апостоли мусіли показати де вони стояли в цій справі. Провідники Єрусалиму наказали їм не проповідувати більше в ім’я Ісуса Христа. Чи вони послухали їх? Чи б ви були послухали їх? Апостоли твердо відповіли: «Бога повинно слухатись більше, як людей». (Дії 5:29; побачте також 4:18-20) Вони не легковажили своїми обов’язками перед законом держави, але коли виринув конфлікт між Божим законом та людським, то вони признавали, що Божий закон є вищий. Зрозумівши це, один шановний член суду, перед яким вони стояли, мудро радив своїх співсуддів не перешкоджати цим християнам, так, щоб вони як службовники суду самі не стали борцями проти Бога. — Дії 5:33-39.
7. (а) Що Бог сказав за днів Мойсея про виконування вчинків побожности перед ідолом або образом? (б) Які речі побожности люди виробляють? (в) Коли світський закон вимагає побожних вчинків перед ідолом або прапором, то чий приклад християни повинні пам’ятати?
7 То не тільки Божі заповіді про проповідування, що є важні, є ще інші справи також. Підкреслюючи одну з цих, Єгова сказав Своїм людям за днів Мойсея: «Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь [Єгова], Бог твій, Бог заздрісний». (2 Мойсея 20:4, 5) Одначе, люди виробляли багато речей для поклоніння. Деякі з цих вироблялися з металю або дерева. Інші є з тканини, з формою репрезентуючи якусь річ на небі або на землі пришита або намальована на них. У деяких випадках вчинки побожности, які виконуються перед ними були добровільні, але в інших випадках вони були примушені світським законом. Чи це робить різницю? Якщо світський закон вимагає деяких вчинків побожности перед ідолом або прапором, то чи це звільняє когось від обов’язку коритися Божому законові в таких справах? Вірні слуги Бога Єгови в Вавилоні не вірили так. Біблія говорить про трьох молодих євреїв, Шадрах, Мешах і Аведнеґо, які не хотіли брати участи в церемонії, яку цар приказував. А чому? Тому що ця церемонія втягала поклоніння, а їхнє поклоніння належало тільки до Єгови. Бог похвалив те, що вони зробили. Але як цар Вавилону реаґував на це? Спочатку він шалено розгнівався. Однак, з часом, він побачив руку Бога Єгови в цій справі. Збагнувши, що вони не представляли жодної небезпеки для держави, він видав декрет (наказ) обороняючи їхню свободу. (Даниїла 3:1-30) Чи вам не подобається їхня вірність до Бога? Чи ви б не хотіли стояти так твердо, як вони віддаючи виключне поклоніння Богові?
8. (а) Що римська держава вимагала від своїх підданців, і чому перші християни відмовлялися? (б) Чи ці християни показували непошану?
8 Ця сама справа зустрічала християнів, які жили під римською імперією. Держава вимагала, щоб усі палили ладан імператореві на доказ їхньої вірности. Християни не могли робити цього, хоч вони й корилися іншим законам. Вони знали, що поклоніння було втягнене, без різниці чи акт виконувався на честь прапора чи особи. (Матвія 4:10) Юстин Мартир, який жив у другому столітті, висловив погляди цих християн, кажучи: «Одному Богові ми віддаємо поклоніння, але в інших справах ми є раді служити вам [політичним провідникам], признаючи вас за царів й провідників людей». Часто багато людей не розуміли цих християнів, але хіба те, що вони робили було зневагою? І це не робило їх небезпечними до інших римлян. Так як римський губернатор Пліні Молодший репортував у листі до імператора Тражана, вони не чинили підкупу, крадіжі або перелюбу. Вони були такими людьми, яких усі хотіли мати за сусідів, і це їхня релігія зробила їх такими.
9. Крім нашого поклоніння, чим іншим ми є заборговані перед Богом?
9 В додаток до нашого поклоніння, ми чимсь інше є заборговані перед Богом. Апостол Ісуса Христа показав це коли він сказав: «Бог, що створив світ і все, що в ньому . . . дає всім (особам) життя». (Дії 17:24, 25) Жоден із нас не був би живим, якщо б Бог не дав нам життя. Він є Джерелом життя. (Псалма 36:9 [35:10, Дя]) Але, що ми робимо з тим життям, яке Він дозволяє нам мати?
10. Як Писання помагають нам служити Богові способом, яким ми вживаємо наше життя?
10 Правдиві християни знають, щоб мати Божу похвалу, то вони мусять обминати діла і спосіб життя, який поставив би їх на сторону проти Бога. Отже вони обминають шлях тих осіб, які Біблія каже стоять у ряді для знищення, коли цей лукавий лад закінчиться. (Об’явлення 19:17-21) Вони оцінюють, що суд Єгови є правдивий й справедливий. І вони формують своє життя тепер у гармонії з Його волею. Вони добре знають, що це може стягнути несхвалення на них, навіть переслідування від тих, які цікавляться теперішньою системою. Але, з повною вірою, що Божий спосіб є правильний, вони вихвалюють Його закон і Його поклоніння ставлючи їх на перше місце в їхньому житті. (Михея 4:1-3) Наслідуючи Божого власного Сина, Ісуса Христа, вони вживають своє життя, не для самолюбних занять, ані для волі самолюбних людей, але в гармонії з волею Божою. (1 Коринтян 7:23; 1 Петра 4:1, 2) Роблячи так, вони справді віддають Богові те, що належиться Йому.
11. Як покора до закону повинна мати вплив на наше життя?
11 Чи ви хотіли б мати Божу похвалу? Якщо так, то покора до закону буде серйозною справою у вашому житті. Вона буде спонукувати вас мати належну пошану до особи й майна вашого сусіда. Вона буде розвивати у вас пошану до урядових начальників. Але, понад усе, вона заохотить вас привести ваше життя в повну гармонію з судовими рішеннями Бога Єгови, найбільшого Життядавця за всіх.