Розділ 11
Ті, що переживуть, не можуть бути “частиною світу“
1, 2. (а) Що Ісус сказав про споріднення Його учнів зо світом? (б) Що це не значить, і чому?
МИ ВСІ є “у світі“, себто живемо між людьми. Однак, Ісус Христос сказав, що Його послідовники не можуть бути “частиною світу“. (Івана 17:11, 14, НС) Що Він тут мав на думці? Якщо ми надіємося бути між тими, що переживуть знищення в Божий новий порядок, то мусимо зрозуміти це.
2 Перше зверніть увагу на те, що “не бути частиною світу“ не значить. Це не значить, щоб ми відокремлювали себе від людей. Це не значить, щоб ми жили немов пустинники у печері або відокремлювали себе у монастирі або в інших самотніх місцях. Навпаки, перед Своєю смертю Ісус молився до Свого Отця за Своїх учнів, кажучи: “Не благаю Тебе, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг від злого. Вони не є частиною світу, так як Я не є частиною світу“. — Івана 17:15, 16, НС.
3, 4. (а) В яких активностях християнам треба мати дотик із людьми світу? (б) Але що вони мусять обминати?
3 Замість ховатися від людей, Ісус послав Своїх учнів ’у світ’, проголошувати правду. (Івана 17:18) Вони мали служити як “світло для світу“, щоб правда сяяла перед людьми, щоб дати їм нагоду побачити як Божа правда впливає на життя людей на їхнє добро. — Матвія 5:14-16.
4 Християнам треба мати дотик із багатьма людьми, бо вони ходять на працю, щоб утримувати себе і своїх родин і проголошують людству добру новину Божого царства. Отже, так як апостол Павло показав, від них не сподівається, щоб вони “вибралися від світу“ у фізичному способі. Вони не можуть цілком не “мішатися“ з людьми світу. Але вони можуть і мусять відпирати погані вчинки, які більшість людства практикують, щоб вони не заразили їх і християнський збір. — 1 Коринтян 5:9-11.
5. Як показується потрібне відокремлення від світу у Ноєвому прикладі з його родиною?
5 Отже, вони мусять бути так, як Ной та його родина. За часу Ноя “все людство провадило зіпсуте життя на землі“. (1 Мойсея 6:12, НА) Але Ной та його родина були інші. Не прилучаючись до решта людства і їхнього безбожницького шляху, а проповідуючи праведність, Ной “присудив світ“ показуючи, що він непрощенно був не в гармонії з Божою волею. (Євреїв 11:7; 2 Петра 2:5) Тому то Ной та його родина пережили всесвітній потоп, який знищив безбожницьке людство. Вони були “у світі“ але не були “частиною світу“. — 1 Мойсея 6:9-13; 7:1; Матвія 24:38, 39.
ЯК НАЛЕЖИТЬСЯ ЛЮБИТИ ЛЮДЕЙ СВІТУ?
6. Чи це є правильно показувати любов людини світу?
6 Коли ви не будете “частиною світу“, то чи це значить, що ви повинні ’ненавидіти людство’? Зовсім ні. Замість ненавидіти, ви повинні наслідувати Бога Єгову. Так як є записано в Івана 3:16, Ісус Христос каже нам: “Так бо Бог полюбив світ [людство], що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне“. Божа добрість і співчуття до різних людей ставить нам всім приклад наслідувати. — Матвія 5:44-48.
7, 8. (а) Що апостол Іван сказав про любов до світу? (б) Що це значить, і як Іванові пізніші слова показують це?
7 Але чи апостол Іван не каже, “Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської“? Якщо Бог любив світ, то чому апостол сказав це? — 1 Івана 2:15.
8 Біблія показує, що Бог любив світ людства, особи, людей в недосконалому, вмираючому стані, які розпачливо потребували помочі, без різниці чи вони оціняли це чи ні. Але Він не любив їхні безбожницькі риси, які виявлялися в поганих бажаннях. І Він не любив безбожницькі вчинки, які вони чинили. Апостол Іван перестерігав проти поганих бажань і вчинків світу людства, кажучи: “Бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває“.— 1 Івана 2:15-17.
9, 10. (а) Як можна сказати, що ці пожадливості ’походять від світу’? (б) Як ці пожадливості впливали на людство?
9 Так, ті тілесні бажання і пожадливість із бажання особистої хвали ’почалися зі світом’ — ці риси розвилися в перших родичах людства і звели їх на бунтівницький шлях. (1 Мойсея 3:1-6, 17) Погане бажання довело їх шукати незалежности від Бога, щоб вони могли задовольняти самолюбні прагнення, які не є в гармонії з Його волею. Наслідування цих самолюбних пожадливостей довело до нарушення Божих законів.
10 Розгляньте те, що можна бачити навколо нас тепер. Чи ж більшість людей сьогодні не будують своє життя навколо тілесної пожадливости та ’пихи життєвої’? Чи ж ці речі не складають надії та зацікавлення великої маси людства, впливаючи на їхнє поводження один до одного? Так, і це доводить їх ламати Божі закони. Через те історія людства є повна роз’єднання та війн, неморальности та злочину, комерційної жадоби та пригноблення, гордого честолюбства і змагання за славою та силою.
11. Отже, чому Божа любов до світу не перечить тому, що апостол Іван присуджує?
11 Отже, можна бачити різницю між любов’ю світу так, як Бог любив його, а любов’ю його поганих бажань та практик, яких апостол присуджує. Бог виявив Свою любов до людства, щоб відчинити дорогу для них позбутися цих грішних пожадливостей та їхніх поганих наслідків, включаючи саму смерть. Він показав таку любов із великим коштом для Себе, віддаючи Свого Власного Сина на жертву, щоб відкупити людство. Але коли хтось відкидає ту жертву і добровільно не хоче слухати, то Біблія каже, що “гнів Божий на нім перебуває“.— Івана 3:16, 36; Римлян 5:6-8.
12. Як нам пізнати чи любов, яку ми маємо до осіб цього світу є приємна Богові чи ні?
12 Що ж тепер сказати про нас? Чи ми любимо людей у світі через щире зацікавлення в них як ближніх, людей, які потребують помочі, щоб вони могли знайти шлях до життя в Божій ласці? Або чи ми любимо ті речі через які вони не можуть стати Божими слугами — незалежний спосіб, яким вони ламають Божі закони, щоб задовольнити свої самолюбні інтереси і цікавитися своєю власною важливістю та славою замість Божою? Якщо ці погані риси приваблюють нас до людей і ми любимо їх з цих причин, то це значить, що ми любимо світ проти чого апостол перестерігав нас.
13. Як любов до світу моше стримувати особу від служіння Богові?
13 Тому що багато осіб за Ісусового дня любили світські зіпсуті способи, вони не вибирали ставатися учнями Ісуса. Вони не хотіли стратити свою популярність і позицію між людьми у їхніх суспільних та релігійних колах. Вони любили людську хвалу замість похвалу Божу. (Івана 12:42, 43) Деякі виконували добродійні діла та інші релігійні вчинки, — але головно тому, що вони шукали людської похвали, так, світа людства. (Матвія 6:1-6; 23:5-7; Марка 12:38-40) Чи ж ви не бачите людей, навіть великі числа тих в так званому Християнстві, які показують таку саму любов до світського поганого шляху сьогодні? Однак Біблія показує, що це не є шлях, що веде до життя.
НЕ ПІДДАЮЧИСЬ КОНТРОЛІ “ПРОВІДНИКА ЦЬОГО СВІТУ“
14. Хто спокушав Ісуса, коли Він був на землі, і з яким наслідком?
14 Божий власний Син був підкорений до подібних спокус. Деякі старалися збудити в Ньому самолюбне бажання тіла, щоб Він став пихатий, щоб зробити враження на людей — бути такий, як світ. Йому навіть давалося володіння над усіма світськими царствами з їхньою славою. Але Він відкинув таку пропозицію. Він знав як показувати любов до світу у гармонії з волею Його Отця. Але від кого той заклик до самолюбности приходив? Від того, що був перший поставити суверенітет Бога Єгови на виклик, від того, що був перший спокусити наших перших родичів відвернутися від їхнього Творця, а саме, Сатани Диявола. (Луки 4:5-8) Це є дуже важна точка, яку ми мусимо признати. А чому?
15. Покажіть із Біблії, хто є “князь цього світу“.
15 Бо вона показує, що взагалі світ людства, включаючи його світські царства та інші володіння, мають Божого противника за свого невидимого провідника. Ісус назвав того головного противника Божого “князь цього світу“. (Івана 12:31; 14:30; 2 Коринтян 4:4) Апостол Павло також говорив, що “лукаві духовні сили“ або демони під контролею Сатани складали невидимі ’уряди, влади й світові правителі цієї темряви’, проти яких християнам треба боронитися через вдягання духовної зброї. — Ефесян 6:10-13.
16. Скільки світу Сатана вже звів і має під своєю силою?
16 Лише мале число людей не піддавалося контролі цього невидимого князя та його сил. Але “світ“, а саме, маси людства взагалі, “лежить у силі лукавого“. Демонським впливом він ’зводить цілу залюднену землю’, включаючи і земних провідників, ведучи їх назустріч проти Бога та Його царства через Христа Ісуса. — 1 Івана 5:19; Об’явлення 12:9; 16:13, 14; 19:11-18.
17. (а) Що “дух“, якого світ виявляє, свідчить про того, що провадить людство? (б) Чи б Творцеві було приємно коли б ми виявляли такого духа?
17 Чи тяжко повірити цьому? Однак, чи ж більшість людей у світі не виявляють “духа“ — пануюче відношення та спонукуючу силу — і діла, які характерезують Божого противника? По цілому світі ми бачимо неправдомовство, обман, ненависть, буйність і душогубство, які Біблія каже ототожнює людей, що ’походять від Диявола’, себто, маючи його за свого духовного “отця“. (Ефесян 2:2, 3; Івана 8:44; 1 Івана 3:8-12) Справді, що такий дух світу не походить від любого Творця.
18. Як наше відношення до володіння показує чи ми є вільні від контролі “князя світу“?
18 Чи ж ми також не бачимо як більшість людства надіються на людські схеми та проекти привести їм мир й безпечність на землі? Скільки осіб ви знаєте, що справді надіються на Бога і царство Його Сина, щоб розв’язати земні проблеми, а не на людські політичні системи? Однак Ісус сказав: “Моє царство не є частиною світу цього“. Його царство не починається з цим світом, тому що люди не віддають йому його владу і не поставили та не тримають його в силі. Воно є Божий власний порядок. (Івана 18:36, НС; Ісаї 9:6, 7) Отже, щоб бути між тими, що мають надію пережити коли те царство виступить проти всіх його ворогів, нам треба признати, що це Сатана панує над цим світом і його системами. Ми повинні бути вільні від цього світу і його впливу через нашу сильну підтримку праведного уряду Бога Єгови через Христа Ісуса. — Матвія 6:10, 24, 31-33.
19. Так як свідчить історія, якими способами перші християни показували, що вони “не були частиною світу“?
19 Історія показує як перші християни, хоч були шанобливі, закон-дотримуючі горожани, постановили не бути “частиною цього світу“, хоч це і стягнуло на них велике переслідування. Ми читаємо такі твердження, як ці:
“Перше Християнство було дуже мало зрозуміле і ті, що володіли поганським світом дуже неприхильно дивилися на нього. . . . Християни відмовлялися брати участи в обов’язках римського горожанства. . . . Вони не займали політичних посад“. — On the Road to Civilization, A World History, автори Гекел і Сіґман, ст. 237, 238.
“Вони відмовлялися брати дієвої участи у цивільній адміністрації або військової оборони імперії. . . . християнам було неможливо приймати характер вояків, суддів, або князів і зрікатися більш святого обов’язку“. — History of Christianity, автор Едвард Ґіббон, ст. 162, 163.
“Оріґен (який жив у другому і третьому столітті Загальної Доби) . . . каже, що ’християнська церква не може брати участи у війні проти якої-небудь держави. Вони навчилися від їхнього Провідника, що вони є діти миру’. У тій добі багато християнів були замучені на смерть, тому що вони не хотіли служити при війську. 12-го березня, 295 p., покликали Максіміляна, сина славного римського ветерана, служити при римському війську, але він відмовився, кажучи: ’Я є християнин’“. — Автор Г. Інґлі Джеймс, наведено в Treasury of the Christian World, приготовив А. Ґордон Несбі, ст. 369.
20. Щоб не піддатися контролі “князя цього світу“, від яких роздільних активностей світа слуги Єгови стримуються?
20 Не мішаючись у світські справи, слуги Єгови не додають до його боротьби, роздільного націоналізму або расових бійок, його суспільним сутичкам. Їхнє побожне відношення додає до миру і безпечности між усіма людьми. (Дії 10:34, 35) Ті, що переживуть надходячу “велику скорботу“ вийдуть “з усякого люду, і племен, і народів, і язиків“. — Об’явлення 7:9, 14.
ДРУЗЯ СВІТУ ЧИ ДРУЗЯ БОГА
21. Чому особа, яка наслідує Біблію не може сподіватися, щоб світ любив її?
21 Ісус сказав Своїм учням: “Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить. ... Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть“. (Івана 15:19, 20) Звичайна правда є, що коли ви хочете світової дружби, то треба статися таким, як світ, мати його бажання, честолюбність, упередження, любити його ідеї і філософії, і прийняти його способи. Але захисники цього світу обурюються коли їхні помилки виявляються або коли перестерігається їх про небезпеки до яких їхній шлях доводить. Тому то, коли хтось наслідує Біблію, підтримує її науки для поводження і спосіб життя і прихильно ставиться до неї, то йому неможливо обминути світової ненавости. — Івана 17:14; 2 Тимофія 3:12.
22. Який вибір відносно дружби зустрічає кожного з нас?
22 Отже, Біблія показує, що перед нами є ясний вибір. Так як ми читаємо в Якова 4:4: “Чи ви ж не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається“. Бог також має свої рівні для дружби і вони не є в гармонії з рівнями світу грішного людства. — Псалма 15:1-5 (14:1-5, Дя).
23. (а) Що покаже чи особа в другом світу? (б) Як ми можемо показати, що ми є другом Бога?
23 Наша дружба з Богом, що доводить до життя в Його новому порядку, не залежить лише від того, чи ми будемо належати, чи не будемо належити до деяких світських організацій. Якщо ми будемо виявляти світського духа, підтримувати світські погляди про життя, то це ототожнить нас, як друзів світу, а не Бога. Дух світу родить такі “вчинки тіла“, як “перелюб, нечистість, розпусту, ідолослуження, чари (практикування спіритизму), ворожнечі, сварки, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п’янство, гулянки й подібне до цього“. Протилежно цьому, коли станемо Божі друзі, то будемо мати Його духа з його плодами, що є “любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість“. — Галат 5:19-23.
24. (а) Чому це не є мудро наслідувати осіб, яким світ віддає честь? (б) Як наше відношення до матеріального посідання показує чиєї дружби ми справді шукаємо?
24 Чийого духа ми відбиваємо? Це поможе нам вирішити чиї друзі ми дійсно є. Живучи в цьому лукавому світі, підкорені його впливам, то ми не повинні дивуватися, якщо взнаємо, що нам треба зробити зміни в життю, щоб догодити Богові. Наприклад, світські люди віддають честь і славу особам, яких честолюбність доводить їх до великого майна, сили або слави. Люди наслідують і розвивають звичаї за прикладом таких світських героїв, наслідуючи їхню мову, поводження, вигляд і одяг. Чи ви хочете, щоб вас ототожнили як любителя таких осіб? їхні досягнення є протилежні тому, що Боже Слово заохочує нас ставити за мету нашого життя. Біблія провадить нас до духовного майна, сили і честі служити як Божі представники та промовці на землі. (1 Тимофія 6:17-19; 2 Тимофія 1:7, 8; Єремії 9:23, 24) Світська комерційна пропаганда повертає людей до матеріалізму. Люди тоді починають вірити, що їхнє щастя залежить від матеріального посідання і вони тоді віддають йому багато більшої уваги ніж Божому Слову або духовним справам. Такі речі дадуть вам світську дружбу, але відріжуть вас від Божої дружби. Котре є важніше для вас? Котре доведе до більшої і більш тривалого щастя?
25. (а) Що ми повинні сподіватися від світу, коли покидаємо його способи? (б) Що справді поможе нам ’перемінити розум’, щоб бачити справи за Божим поглядом?
25 Воно дуже легко піддатися світському напряму. І через його поганий плід, захисники цього світу не люблять коли ви ходите іншим шляхом. (1 Петра 4:3, 4) Вас будуть натискати погоджуватися, щоб світське суспільство формувало вас на свою подобу. Світську мудрість — його філософії відносно того, що приносить успіх у житті — будуть уживати, щоб контролювати ваше мислення. Отже, це вимагатиме дійсного зусилля і віри, щоб ’перемінити розум’, щоб бачити справи за Божим поглядом і зрозуміти чому ’мудрість цього світу є глупота в Його очах’. (1 Коринтян 1:18-20; 2:14-16; 3:18-20) Через старанне студіювання Божого Слова ми можемо бачити наскрізь світської фальшивої мудрости, бачити погані наслідки, яких вона вже приносить і катастрофічний кінець до якого вона мусить довести. Ми тоді також зможемо вповні оціняти мудрість Божого способу і будемо певні отримати благословенства, які вона запевняє.
МАРНОТА ВІДДАВАТИ ЖИТТЯ Й ЕНЕРГІЇ МИНАЮЧОМУ СВІТОВІ
26. Чи було б мудро брати участь в роботі гуманітарних організацій?
26 Дехто буде противитися: ’Але чи ж багато організацій у світі не чинять добра, постачаючи охорону, здоров’я, освіту та свободу людям?’ Правда, деякі організації дають тимчасове полегшення до кількох проблем людей. Однак, вони всі таки є частиною світу, який є відчужений від Бога, і вони звертають людям увагу увічнювати цей теперішній лад. Ані один з них не підтримує Божий уряд для землі, Його царство через Божого Сина. Таж навіть деякі кримінальники, що займаються злобними та шкідливими ділами, можуть мати родини, утримувати їх, а навіть чинити добродійні діла для громади. Але чи такі вчинки оправдують нас давати підтримку кримінальним організаціям? — Порівняйте 2 Коринтян 6:14-16.
27. Який є єдиний спосіб, яким можна допомогти людям цього світу бути між тими, що переживуть в Божий новий порядок?
27 Чи ми справді можемо показувати людству правдиву любов, коли будемо товаришувати з якими-небудь світськими схемами, віддаючи наш час та енергію, щоб вони мали успіх? Якщо б ви хотіли допомогти хворим та зараженим особам, то чи ви робили б це через товаришування з ними в такий спосіб, щоб самі заразилися їхніми недугами та заразами? Або, чи б ви не дали їм багато більшої помочі, коли б тримали себе здоровими, а старалися помогти їм віднайти спосіб до доброго здоров’я? Теперішнє людське товариство є духовно хворе і заражене. Жоден з нас не може спасти його, бо Боже Слово показує, що його хвороба доводить до смерти. (Порівняйте Ісаї 1:4-9.) Але ми можемо допомогти особам у світі віднайти шлях до духовного здоров’я, щоб пережити в праведний новий порядок — лише коли самі не будемо ставатися частиною світу. (2 Коринтян 6:17) Отже, мудро не мішайтеся в світські схеми, старайтеся як можете, щоб не заразитися духом світу і не наслідувати його неправедних способів. Ніколи не забувайте, що “минається і світ і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває“. — 1 Івана 2:17.