Тримайтеся Добрих Прикладів

МНОГІ люди цього старого світу побиваються за матеріяльними маєтками в несамовитім зусиллі “триматися з Іванками.” Проте посвячені люди нового світу воліють триматися з Ісаїями та Ереміями, Петрами та Павлами. “Не збирайте собі скарбів на землі, де міль й ржа розїдають, і де злодії підкопуються і крадуть. Радніще, збирайте собі скарби на небі, де ні міль ні ржа їсть, і де злодії не підкопуються й не крадуть. Бо де скарб ваш там і серце ваше. Ніхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидіти ме, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й багатству.”— Мат. 6:19—21, 24, НС.

Нагромаджувати матеріяльне багатство поза нашими потребами, завзято накопичувати виставні маєтки, то цим ми виставляємо на небезпеку наше духове добро і глузуємо з перестороги: “Нічого бо ми не внесли у світ, то й ясно, що нічого не можемо внести. Отже маючи їжу й одежу, цим задоволені будьмо. Котрі хочуть забагатіти, впадають у напасть і тенета і в хотіння многі нерозумні й шкодливі, що топлять людей у безодню й погибель. Корінь бо всякого лиха сріблолюбство, котрого бажаючи інші, від віри заблудили, і прибили себе многими муками.”— 1 Тим. 6:7—10, НС.

Багатство витворює зажерливість, і чим більше маєте тим більше бажаєте, і остаточно ви не маєте грошей, але гроші посідають вас, і тому надхнені слова є правдиві: “Хто любить гроші не вдовольниться ніколи, хто ж любить багатство, не похіснується ним; а це — марнота.” І знову: “Очі його ненаситні на багатство.” Матеріялізм геть заглушить духове життя, якщо ви дозволите на це: “Бо тіло бажає те, що проти духа, а дух, що проти тіла; це ж одно другому противиться, щоб не, що хоче, те робили.” Отже христіяни не повинні попадати в марну сітку заздрісних перегонів, щоб триматися з матеріялістичними “Іванками”: “Не буваймо марнославні, один одного роздражнюючи і один одному завидуючи.”— Еккл. 5:10; 4:8, ПВ; Галат 5:17, 26, НС.

Нагромаджене майно поза розумну потребу не тільки не має тривалої вартості, але також ототожнює вас як матеріяліста і свідчить проти вас і вашого духового стану: “Багатство ваше зогнило, і шати ваші міль поїла. Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на свідчення проти вас буде, і зїсть тіло ваше, як вогонь. Ви бо нагромадили його як вогню на послідні дні.” Своїм багатством чоловік може показно забризкати, але це не триває довше як хвилі спричинені каменем у ставі. “Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.” “Все бо, що в світі,— хотіння тіла й хотіння очей, і гордощі світові,— не від Отця а від світа. І світ перейде, і хотіння його; хто ж чинить волю Божу, пробуває по вік.”— Якова 5:2, 3; 1:11; 1 Йоана 2:16, 17, НС.

Отже це невидимі духові речи, що пробувають, а не окосповняючі речи, які многі тепер так загарбують. Як апостол Павло, правдиві христіяни оціняють це, але глядять на вічний духовий скарб як більше побажаний. “Нам, що не дивимось на видиме, а на невидиме. Бо видимі речи дочасні, що ж невидиме, вічне.”— 2 Коринтян 4:18, НС.

Пророк Мойсей звернувся задом на матеріяльні багатства, глядів бо наперед на духову нагороду. “Вірою Мойсей, коли доспів, відрікся зватися сином дочки Фараонової, а краще волів страдати з людьми Божими, ніж дізнавати дочасної розкоші гріха, більшим бо багатством над єгипецькі скарби вважав наругу Христову; озиравсь бо на нагороду.” Також так зробив пророк більший від Мойсея, Ісус Христос. Сатана Диявол предложив йому власть управляти над усіма царствами землі, але це матеріяльне багатство й виставу й силу Ісус відкинув, замість того він тримався своєї невинності й правдивого почитання Єгови. Пізніще матеріялістичні Жиди бажали зробити його царем, тому що він дав їм хліба. Тепер він знову відкинув царство як супротивне намірам Єгови, і коли він радив тим Жидам шукати, не хліба пропадающого, але Його самого, як хліба з неба, що приніс життя вічне, тоді вони спротивилися цьому духовому харчу.— Жид. 11:24—26; Мат. 4:8—10; Йоана 6:15, 26—66, НС.

Отже що свідки Єгови будуть робити? Каже Петро: “На це ви й покликані, бо і Христос терпів за вас, оставивши вам приклад, щоб ви ступали його слідами.” “Будьте послідувателями моїми, яко ж і я Христів.” “Приподоблюйтесь до мене, брати, і вважайте хто так ходить, яко ж маєте за взір нас,” каже Павло. “За взір тяжкої муки й довгого терпіння прийміть, брати мої, пророків, що говорили в імя Єгови,” так писав Яків. Так, беріть тих вірних пророків і свідків Єгови як приклад і наслідуйте їх, дивіться на них, йдіть за ними, а не за матеріялістичними Іванками цього старого світу, що пропадає! Чому йти за Іванками, коли ми не бажаємо йти там де Іванки йдуть? Замість того, старайтеся йти за добрими прикладами, бо ми бажаємо йти там, де вони йдуть і бути з ними в новому світі праведності.— 1 Пет. 2:21; 1 Кор. 11:1; Филип. 3:17; Якова 5:10, НС.