Книжка Над Книжками
“О, ДАЙТЕ мені одну книжку зі всіх книжок — Книжку Божу! В неї я знаходжу багатство знання!” Ця одна книжка найбільша зі всіх книжок, була Біблія, Слово Боже, якої так Йоан Везлей пожадливо бажав. Були мужі у всіх віках і з усіх народностей і зі всякого ходу життя, що співали хвалення про ту Книжку над книжками.
Аджеж і Джордж Вашінґтон, перший президент Сполучених Держав, привітав Біблію оцими словами: “Це неможлива річ управляти світом без Бога й Біблії. . . Той чоловік гірший недовірка, хто не читає своєї Біблії й не признає свого обовязку до Бога.”
Президент Джон Адамс назвав Біблію, як “найкраща книжка у світі.” Президент Томас Джеферсон мав оце сказати: “Я завжди говорив і завжди буду говорити, що уважне досліджування Святої Книги витворює кращих громадянів, кращих батьків, кращих мужів, . . . Біблія витворює найкращих людей у світі.”
Тай президент Абрагам Лінкольн уважав досліджування Біблії як корисно відданий час. “Я користаю з читання Біблії. Прийміть усю цю книжку по розумі, а решта вірою, і ви будете жити й вмирати кращим чоловіком.”
Знов президент Теодор Рузевельт сказав: “Кожному чоловіку, що зустрічає життя з дійсним бажанням виконати свою часть, я раджу студіювати Біблію.” Президент Вудров Вілсон тісно вязав судьбу Америки із щоденним дослідужванням Біблії. “Я прошу у вас дуже простої речи,” сказав він, “щоб кожний чоловік і жінка між цими слухачами зрозуміли, що судьба Америки лежить в їх щоденнім читанні цієї великої Книжки.”
Президент Джон Квінці Адамс бачив у Біблії комору мудрості, знання й чеснот. Про себе він сказав: “Мій звичай є читати чотири або пять розділів Біблії кожного ранку зараз як я устану з ліжка. . . . Це здається найкращий спосіб розпочинати день. . . Це є неоцінена і невичерпана копальня знання й чеснот.” Ґенерал Довґлес МаКартур знов воліє читати її нім йде до ліжка: “Повір мені, пане, що ніколи вечір не промине, хоч би який утомлений щоб я не читав Божого Слова нім лягаю спати.” Даниїл Вебстер, державний муж, правник і студент літератури, пригадує оце: “Від часу, коли я, в ногах моєї матери або на колінах моєго батька, перший раз навчався шепелявити вірші з святих писань, від тоді я щоденно студіюю їх і розмишляю над ними.”
Ралф Валдо Емерсон назвав Біблію “найбільш ориґінальна книжка у світі.” Шкотляндський народний поет Роберт Борнс сказав: “Я узявся до Біблії з усіх сил, і вже перечитав пять книг Мойсея і до половини Ісуса Навина; це справді величава книжка.” Шкотляндський писатель і історик Втома Карлайл назвав книжку Йова, як “одна з найбільш чудових книжок написана пером.” Анґлійський поет і писатель прози Валтер Сейваж Ландор заявив, що Біблія “містить більше зразків ґеніїв і прикрас чим в якій іншій книжці.” Сер Ісаак Ньютон, фільософ і математик, сказав: “У Біблії я знаходжу більше признак правдивости ніж в якій іншій світській історії.”
Американський науковець Вілям Лаон Фелпс одного разу сказав: “Я цілковито вірую в університетське образовання для чоловіків і жінок, але я вірую, що знання Біблії без університету є більше цінне, чим університетське образовання без Біблії.” І бувший президент Герберт Гувер одного разу сказав: “Студія Біблії — це курс для звершення освіти в найбагатшій бібльотиці людського досвіду.”
Але Біблія є щось більшого ніж це. Сказав був Вілям Пенн: “Писання містять заяву ума й волі Божої. . . Тому їх треба читати, вірити й сповняти в нашому часі. Ми приймаємо їх як слова самого Бога.” Купець Джон Ванамекер мав сказати оце: “Я не можу надто підкреслити важливости й вартості досліджування Біблії — що є більше важливе в цих часах неповності, коли чоловіки і жінки схилені вирішувати питання з точки погляду відповідності радше чим на підставі вічних принципів Самого Бога.”
Американський державний муж і фільософ Венямин Франклін радив: “Плекайте знайомство із сильною вірою в Святі Писання. Це на ваше певне добро.” Знов державний муж Вілям Е. Ґладстон признав, що Біблія будує справдішних людей. “Я знав девятьдесять і пять великих мужів світу в моєму часі, і з тих мужів вісімдесять сім були послідовниками Біблії.”
Автор Біблії дав оцю пораду: “Цю книгу закону повсячасно мусиш держати в устах і міркувати про неї день і ніч, щоб ти зважував нею все, що в ній визначено: тоді щаститись буде тобі у всіх задумах твоїх і будеш поступати розумно.”— Ісуса Навина 1:8, НС.
Псальміст звеличив мудрість тієї поради, кажучи: “О, як любий мені закон твій! Цілий день думка моя про його. Через заповіді твої я став мудрійшим над ворогів моїх; бо вони все зі мною. Понад усіх учителів моїх став я розумнійшим, бо свідчення твої на думці в мене. Більше розуму в мене ніж у старців, бо я хоронив прикази твої. Від усякої лихої стежки спиняв я стопи мої, щоб хоронити слово твоє. Від присудів твоїх я не відхилявся, бо ти, Боже, вчив мене.”— Пс. 119:97—102, АС.
Пророк і цар, Ісус Христос, привітав слова Божі як правду: “Слово твоє правда.” Він заявив, що “всяке слово, що виходить з уст Єгови” є потрібне для життя.— Йоана 17:17; Мат. 4:4, НС.
Апостоли Ісуса Христа також звеличували Слово Боже. Павло сказав: “Всі Писання є надхнені Богом і корисні для науки, для докору, для правлення, для наказу по правді, щоб чоловік Божий був звершений, до всякого доброго діла готовий.” А Петро додав: “Слово Єгови пробував по віки.”— 2 Тим. 3:16, 17; 1 Пет. 1:25, НС.