Питання від Читачів

● “Число малодітних злочинців збільшається!” Чи не є це собі крик дорослої ґенерації, що нарочно забула свої власні молодецькі вибрики? Чи не кажуть деякі політики правду, що цей збільшаючий зріст є наслідком уліпшеної методи поліції, бо вона тепер має зручніші методи відкрити злочини й зловити злочинців? Дальше, чи не є зосередження населення у містах відповідальним за побільшення беззаконня? І також, із зростом світового населення, чи це не є природна річ сподіватися більшого числа подружжя, більше дітей, більше розводів і більше злочинців? — С.Ґ. Сполучені Штати.

Жадний із цих арґументів не видержить правдивого розглянення. Побільшення розводів, збочення й злочинства геть перевисшили зріст населення. От Венямин Файн у своїй книжці Один Міліон Злочинців, каже, що населення зросло на 5 процент від 1950 року, під час коли злочиниство зросло на 20 процент в тім же часі. Та ще гірше оце: В 1953 році число дорослих злочинців піднеслось на 1.9 процент, проте число малодітних злочинців підскочило на 7.9 процент. В 1956 році число молодих злочинців піднеслось на 17.2 процент вище 1955 року, під час коли число злочинців арештовано у старшім віку піднеслось менше на 3 відсотки. В 1956 році малодітних злочинців арештовано 42 проценти вище як в 1952 році, під час коли молоде населення зросло тільки 13.5 процент. Із більшим числом поліції, наукових і соціяльних центрів, і т.п., повинно бути менший процент злочинців, однак факти показують якраз противно.

Злочинство не є вже явищем нужденних та брудних дільниць містів, ані за це не можна винувати злидні та війну. Злочинство між малолітками поширолось до передмістя й геть на околицю. Воно закорінилось між усіма рівнями суспільства. У Швеції, де не було війни і дуже мало злиднів, є найвище число розводів в Европі, і малолітні як і дорослі злочинці стались дуже великою проблємою. Журнал Американ Віклі з 13 листопада, 1955 р., зазначив, що у шведськім населенні около 7,000,000 осіб, “є 27,000 неправого ложа дітей щороку”; “що із кожних 10 жінок у Швеції, що вже віддалися, то 7 із них мали найменше по одній дитині заки вони приступали до шлюбу.” Суддя Самуїл Гофстандтер закинув, що це зопсуття старших (у церкві), що “сплодило злочинства між малолітками.” Він сказав, що ця проблєма “нівечить народи, культури й ідеології. . . . Ми живемо в кліматі морального й фізичного насильства — а наші діти є дзеркалом світу якого вони є частю.”

Ісус і апостоли предсказали, що такі обставини впадуть на цю ґенерацію. Ісус сказав: “Задля намноженого беззаконня прохолоне любов многих.” Павло писав: “Це ж відай, що в послідні дні настануть прикрі часи, що буде тяжко справитися з ними. Бо люди будуть самолюбні, сріблолюбні, зарозумілі, горді, зневажливі, неслухняні родичам, нелюбовні, . . . любимці розкошей більше ніж Бога.” Ми, що живемо сьогодні, маємо нагоду бачити сповнення цих слів перед нашими очима. Це знак зникаючого і вмираючого світу і запевнення, що новий світ наближився.— Мат. 24:12; 2 Тим. 3:1—5; 2 Пет. 3:3—13.

[Вставка на сторінці 160]

Бо хлопятко народилось нам — син даний нам; власть на раменах його, а дадуть імя йому: Дивний, Порадник, Бог кріпкий, Отець будучого віку, князь мира.— Іса. 9:6.