“Пробувай У Цьому”

“Пильнуй себе і науки; пробувай у цьому; це бо роблячи, і сам спасешся і ті, що слухають тебе.”— 1 Тим. 4:16.

1. Яка є єдина гідна робота, і як Ісус і апостоли доказали це?

ВИКОНУВАННЯ божественної волі з невідступною постановою — це єдине гідне діло! За часів Ісуса Христа всякий чоловік міг бачити, що той Вчитель виконував гідну роботу. Він був пробуджений до своїх привілеїв служіння. Він проповідував добру новину про Царство Єгови. Він знав, що це була божественна воля. Він тримався безупинно своєї роботи від часу його охрещення в річці Йордан Йоаном аж до своєї смерти. Він проповідував безупинно. Він оздоровлював людей, що були хворі розумом і тілом. Він знайшов багатьох вірних Жидів, що бажали бути його учнями. Він тримав своїх дванадцять учнів близько себе й навчав їх щодня, і показував їм як триматися Богом даної роботи — благовістити добру новину про Царство. Ті вірні Жиди виглядали Месії, і тепер вони знайшли його в Христі Ісусі й залишилися з ним.

2, 3. (а) Як Ісус відповів молодому багатереві, котрий запитав його, що доброго він мусив робити, щоб дістав життя вічне? (б) В чому лежить дійсна тайна відносно осягнення вічного життя, і чому Ісус радив йому продати все майно його?

² Були многі й інші люди, що пізнали Ісусову відданість Єгові. Одного разу особливше багатий чоловік сказав до нього: “Учителю, що доброго робити мені, щоб мати життя вічне?” (Мат. 19:16) Скільки мільйонів людей запитували це питання від того часу? Життя — це природне бажання. Людина не бажає вмирати. Ісус часто удовідняв, що він посідав силу дати людям обильне життя. Він оздоровляв хворих, давав зір сліпим, воскрешав мертвих з їх гробів. Він навчав, що життя вічне було в обсязі їх, і що його можна легко дістати, коли б люди тільки жили згідно з його наукою. Той згаданий молодень багатир сповняв десять заповідей від його молодих літ, але як йому дістати життя вічне якого він бажав? Ісус відказав йому: “Коли ж бажаєш увійти в життя, сповняй заповіді все.” (Мат. 19:17) На його запитання, “Которі?” Ісус відказав йому: “Оці: Не вбивай, Не роби перелюбу, Не кради, Не свідкуй криво, Поважай батька твого й матір твою, і люби ближнього твого як себе самого. Каже ж йому молодець: Все це хоронив я з малку мого; чого ще не достає мені? Ісус сказав йому: Коли хочеш бути звершений, йди і продай, що маєш і роздай убогим, а матимеш скарб на небі; і приходь та й іди слідом за мною. Як же почув молодець це слово, відійшов засмутившись; мав бо достатки великі.”— Мат. 19:18—22.

³ Цьому засмученому чоловіку сказано було: “Йди продай, що маєш і роздай убогим.” Що за коштована ціна за життя! Але, чи життя вартує стільки? Одначе, в цій розмові було щось більше ніж це. Чи він чув, що Великий Вчитель божественної волі сказав додатково: “Йди вслід за мною”? Яка була дійсна тайна в осягненні життя вічного? Найперше зі всього не треба обтяжувати себе журбою життя цього світу, щоб можна легше ступати слідами Ісуса Христа і проповідувати добру новину про царство небесне. Певна річ, що коли людина зайнята проповідуванням доброї новини, то вона не має часу доглядати ті многі маєтки, які посідає багатир. Ні тоді, ані тепер правдивий послідовник Ісуса Христа не може обтяжувати себе многими турботами цього старого світу. Якщо була потреба для того заможнього чоловіка позбутися своїх маєтків і йти за Христом девятнадцять століть тому, щоб бути християнином, то скільки більше треба увільнити себе від турбот теперішнього способу життя хто бажає ступати слідами Ісуса Христа й виконувати діло Царства? Христа уже нема на землі, щоб давати нам особисті поради, але Бог Єгова постарався, щоб його слова і слова його вірних послідовників були записані як нагадування й наука для нас, в котрім часі має прийти кінець цьому ладові.

4. Чого Ісус сподівається від своїх учнів, коли він поверне як злодій в ночі, і що це значить для них?

⁴ Писання показують, що Христос прийшов другий раз, невидимо, і коли він дав Одкриття Йоанові, то він указав, що він, Ісус Христос, прийде як злодій зараз перед битвою Бога Вседержителя, що є знана як Армаґеддон. Ісус сподівається, що в тому часі ті, що називатимуться християнами, будуть зобовязані бути пробудженими й на сторожі, дозираючи справ Царства. Він має право сподіватися від них, що вони будуть ступати його стопами, виконуючи те саме, що він радив тому багатому молодцеві робити, тобто, бути його послідовником. Бути християнином — це значить повночасне заняття, без вакації, без зміни реліґії, і без звільнення й на хвилину. Коли хто дійсно ступає слідами Ісуса Христа, той не віддає всього свого часу на комерційне діло. Християнин бажає угоджати тому, хто покликав його бути учнем, а це значить віддати Христові й його справі всяку увагу.

5. (а) Як апостол Павло пояснює позицію тих, що є активні в Христовій службі? (б) Яке переживання помогло Павлові оцінити, що значить бути воїном, і як ми повинні задивлятись на цю справу сьогодні?

⁵ Павло говорить про цю справу дуже ясно й виразно, кажучи, що християнин приймає Христову службу, як от вояк. Всі християни мусять бути однієї думки. Вони мусять доглядати й слухати того, що покликав їх бути воїнами. Будучи Христовими слугами, і ступаючи його слідами, лишається лише одно до виконання: “Ти, як добрий воїн Ісуса Христа, терпи лихо. Ніхто бо, воїном бувши, не мішається в справи життя цього, щоб угодити тому, хто вибрав його бути воїном.” (2 Тим. 2:3, 4) Воїн Ісуса Христа не може розділювати свої інтереси. Він не пробує займатися самолюбним комерційним ділом і рівночасно бути воїном. Коли хтось покликаний бути воїном, то це його діло, і коли комусь призначено берегти інтереси царя, то він не засипляє при своєму ділі. Християнин виконує своє призначення. Він старається бути пробудженим до своєї відповідальності. Павло, колишній Савло з Тарсів, знав добре що значить бути воїном. Коли Савла післали переслідувати християнів, то це було його призначення і він виконував його. Він сповняв прикази. Коли ж він був навернений бути послідовником Ісуса Христа, і дістав імя Павло, тоді він рішивсь бути добрим воїном Ісуса Христа в християнській армії, одягнувшись у повну зброю, яку постачив Бог, терпів різні спроби й труднощі, що виринали з того, що він був воїном. Коли ж бути християнином в часі Павла значило бути вірним і пильним воїном, то певно й сьогодні не вимагається нічого меншого. Ісус зазначив це виразно тому багатому молодцеві, кажучи: “Продай, що маєш . . . і йди вслід за мною.” Та й Павло також казав: “Ніхто воїном бувши, не мішається в справи цього світу.” Отже, як той, що називає себе християнином повинен дивитися на цю справу сьогодні? Не інакше! Він повинен перебувати в тому, що він навчився бути чесним послідовником, не лицеміром.

НЕМАЄ ЗМІНИ У ВИМОГАХ СЬОГОДНІ

6. Помимо великих змін у способі життя й в релігійних обрядах світу, то що можна сказати про Божий розпорядок для нашого часу, але чого вельми бракує в Християнстві?

⁶ Сьогодні християнин мусить бути так вірним і відданим своєму поклику до служби, як і Христос був до його, і як апостоли були до їх. Сьогодні для християн немає відмінних вимог. Вони мусять бути пробудженими й чуйними до їх завдання й обовязків і виконувати їх. Це правда, що ця ґенерація далеко віддалена від часу Христа, в дійсності, вже девятнадцять століть. Тепер спосіб прожитку змінився. Ідеї й фільософії людей і їх звичаї змінилися. Так зване Християнство поступило з часом і не бажає бути старомодним. Надто багато духовників сталися модерністами, і відкинули Біблію, кажучи, що історія про Ноя і про сотворення Адама й Єви це байка, і що те, що Христос помер на дереві мук, не конче ради спасіння. Простої віри Ісуса Христа і його учнів бракує геть по всьому Християнстві. Але Біблія не змінилась від часу апостолів. Ані божественна воля не змінилась для християн. Та й Єгова не змінився. Його правда стоїть по віки! Отже, щоб сьогодні бути християнином, то чоловік мусить бути Христовим “послідовником.” Павло стався ним, але той багатий молодець відійшов засумований. Павло пророкував про відступництво, що мало прийти після його часу. Він сказав, що “Богом надхнені Писання виразно кажуть, що в послідних часах прийде відступлення від віри.” (1 Тим. 4:1) Сьогодні те велике відступлення від наслідування Ісуса Христа прийшло до найвищого ступня. Павло уважав це за важливе сказати християнам в його часі: “Пильнуй себе і науки; пробувай в цьому; це бо роблячи і сам спасешся і ті, що слухають тебе.” Ця порада навіть ще більше стосується до сьогодні. Жодна особа, що називає себе християнином, не може відсунути на бік Христову науку. Свята Біблія є Слово Боже. Ісус вірив в неї й жив згідно з нею. Всякий визнаний послідовник його мусить безнастанно перебувати в науці Христа, щоб йому бути пробудженим до привілеїв.

7. (а) Прийшов час, щоб проповідувати яку важливу вість, і як Християнство занепало в цім ділі? (б) Як правдиві послідовники Ісуса Христа відчувають про Боже Царство, про його установлення й їх зобовязання до нього?

⁷ Проминуло вже девятнадцять сот літ від коли Ісус започаткував цю чудову вість про Царство небесне, і вона ще мусить проповідуватися. Вона є єдиною надію для людства. Ісус навчив своїх послідовників молитися: “Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя як в небі так і на землі.” (Мат. 6:10) Хоч Християнство повторює ті слова у своїх молитвах і піснях, і часом читає їх, то його релігіоністи не вірують в них. Коли б вірували, то й проповідували б. Правдиві послідовники Ісуса Христа — котрими Свідки Єгови показались бути — ще проповідують цю добру новину про Боже Царство як єдину надію для людства і вони вірують в неї цілим серцем, всім розумом, душею і силою, і вони чувають про час коли Боже установлене Царство з усією силою небесною виступить в Армаґеддоні. Як християнські Свідки Єгови, вони відчувають відповідальність доглядати проповідування Царства, та не тільки до кінця часу поган, але до кінця всіх народів дияволської орґанізації. Чи людство у світі відложить час, щоб довідатись про важливість часу, то це не робить різниці. Ісус Христос уже прийшов у своє Царство. Через нього Єгова царює! І причина чому релігіоністи Християнства не проповідують його доброї новини є та, що вони сплять. Пересторогу, що кінець світу вже наблизився, проголошено навкола світу, а особливо в Христианстві. Ми живемо у послідних днях цього ладу і Свідки Єгови, будучи правдиві до їх призначення, повідомили світ у всіх головних язиках, що Боже Царство править і кінець світу вже близько. Християнства не полишено неповідомленим про часи в яких ми живемо.

8. (а) Яке діло Християнство занехало, що ним цікавилися Ісус Христос і апостоли? (б) В який спосіб цей старий світ закінчиться, але перше яка робота, Ісус сказав, буде виконана?

⁸ Апостоли Ісуса Христа дуже турбувалися часом і обставинами у світі, коли Ісус Христос обявиться знову. Але Християнство й його релігійні провідники не показують ніякого заінтересовання в цій справі. “Як же сидів (Ісус) на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, Коли це буде? й який знак Твого приходу й кінця світу?” (Мат. 24:3) Ісус окреслив ясно обставини які будуть існувати у світі, коли цілий лад прийде до кінця разом із “завершенням”. Цей (кінець) не прийде тільки до певних частей світу, але це буде спільний кінець “як сітка впаде на всіх, що живуть на лиці всієї землі.” У тих же днях кінця системи, Ісус сказав “проповідуватиметься євангелія царства по всій залюдненій землі.”— Мат. 24:14.

9. Що Ісус сказав зазначить початок горя і чи це ми бачимо сповняється сьогодні, і помимо світової ненависти, який напрям взяли Свідки Єгови?

⁹ Ісус передрік складну ознаку, то є, многі події які мали статися, як от встане народ проти народу, царство проти царства, голоднечі, землетруси в різних місцях,— всі ці речи разом становлять “початок горя.” Відносно правдивих християн він сказав: “Тоді люди будуть переслідувати й вбивати вас, і зненавидять вас усі народи задля імя мого.” (Мат. 24:9) О, як по правді все це сповнилося! Але помимо ненависті, Свідки Єгови таки були чуйними, пробудженими, на сторожі і постаралися, що Царство Боже проповідувалось і осторога була дана Християнству і всьому людству в світі відносно останніх днів. Вони не звільнили в цім проголошенні, ані цього вони не зроблять поки прийде довершений кінець.

10. Коли Одкриття 16:15 сповнилося, і чому ви відповідаєте так?

¹⁰ Свідки Єгови не бажають знайтися сплячими зараз перед цілковитим кінцем, коли вся ця система завалиться. Вони памятають слова, які Ісус Христос сказав в Одкриттю 16:15: “Ось іду як злодій; блаженний хто чуває і хоронить одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили сорому його.” Це важлива річ для християнина бути пробудженим і дбати про свою відповідальність і проповідувати добру новину аж до цілковитого кінця в битві Армаґеддон. У Вартовій Башті з травня, 1959 р., подається читачеві ясне й потрібне вияснення цього тексту і доказується поза всякий сумнів, що це писання сповниться зараз перед битвою Армаґеддон. Як це контекст показує, ті три нечисті надхнені вирази, що схожі до жаб, виходять з уст змія і дикого звіря і з уст лжепророка, це в дійсности “вирази надхнені демонами”. Всі ці вирази виходять до царів землі і цілого всесвіту, зібрати їх на війну в день той великий Бога Вседержителя. . . І зібрав їх в одно місце, що зветься по єврейськи Армаґеддон.” Це аж коли те велике збирання прийде до свого вершка до цієї остаточної битви, що Ісус Христос прийде “як злодій”, вказуючи велике заінтересовання про тих, що стоять на варті в його храмовій організації. Це писання відноситься до часу, коли ця система з усім її лукавством зібрана разом для цілковитого кінця у “війні великого дня Бога Вседержителя.” Під час коли збирання народів відбувається, в тому часі зібрані люди Єгови, останок і інші вівці, чують що Ісус Христос каже: “Ось” цим він звертає їх увагу і далі каже: “йду як злодій; блаженний хто чуває й хоронить одіж свою, щоб йому не ходити нагим і люди не бачили сорому його.”— Одкр. 16:15.

ХРИСТИЯНСТВО СПИТЬ

11. Що станеться з тими, що стануть байдужими в службі духовоного храму Єгови?

¹¹ Це страшна річ для людини бути байдужною до своєго привілею служби, до призначення як сторожа в духовнім храмі Єгови, і заснути. Такий слуга заслуговує на побиття, на роздягнення з його одежи і виставлення на сором.

12, 13. Що недавно часопис указав на сплячу байдужість Християнства відносно присутності Ісуса Христа, порівнуючи з палкою ревністю й чуйностю правдивих Християнських Свідків?

¹² Римо-католицький часопис Адвокейт, що його видає архідієцезія Ньюарку і дієцезія Патерсон в Нью Джерсі, ось що помістив під заголовком “Вставайте ви, що спите!” В цій статті ми можемо бачити як спляче Християнство й релігіоністи не чувають про ознаки часу, ані про присутність Ісуса Христа, і тому не проповідують доброї новини. Але цей часопис також визнає, що є така група вповні пробуджена і сповнена вогнем ревности і що у неї немає ні зарозумілости ані байдужности. Той часопис Адвокейт каже:

“Коли ми ходили до школи і вчилися катехизму, ми довідалися, що є три дивізії в католицькій церкві: (1) Церква тріумфальна; (2) Церква страждальна; і (3) Церква мілітарна. Тепер з великим оправданням ми можемо ще додати четверту дивізію і назвати її Церква байдужісті. Люди, що становлять цю групу — це чоловіки й жінки, що повинні бути членами Церкви мілітарної, але котрі здається навіть забули й значення того слова. Вони очевидно сплять у брамі й здається ніщо не турбує їх. . . . Дивовижна історія про Свідків Єгови звернула увагу цілого світу під час їх недавної конвенції в Нью Йорку. Ось тут була група релігійного настрою, що складається з 800,000 осіб у цілому світі. Їх наука таємнича й дивна. Але вони змогли зібрати 250,000 членів на цю конвенцію. Більшість людей не може зрозуміти, що приманює тих людей, але факт остається, що є щось, що притягає це феноменальне число.

“Що вони мають, то це палаючу ревність. Між ними нема ні зарозумілости ані байдужности, та й пожертви не стримують їх. Кожний один із тих людей зобовязується дати 12 годин тижнево на навернення свого ближнього.

“Коли б ми мали таку ревність й завзятість між простолюддям наших католиків, то ми могли б геть перетворити лице землі. Відомий католицький місіонер одного разу сказав: Судячи по людській, бізнесовій мірі, то католицька церква є величезною невдачею. Після 20 століть (існування), то дві третіх з роду людського є ще поганами.”— Да Адвокейт з 19 вересня, 1958 р.

¹³ Католицька організація зізнається, що вона твердо спить. Їх нехристиянська нагота виявлена, бо вони не мають ревності до Божого Царства, ані вони не прикладають старання, щоб проповідувати. А що ж протестанти? Лічвільській Бюлетень в Норт Дакота подав оголошення в часописі такого змісту: “Загубилось — більше ніж 100 членів з лютеріянської парафії. Не бачили їх ще від Великодня. Просимо завернути до церкви в Норт ЛаМур або до лютеріянської церкви в Гейстінґу в неділю рано. Не буде ніякого розпитування Пастор Боб Гаррісон.”

14. Як нагість так званого Христіянства виявлена, і чому?

¹⁴ Що Ісус Христос зробив би коли б він відвідав ті католицькі й протестанські організації, що є представниками Християнства? Він роздягнув би їх з їх верхньої одежі й випустив би їх нагими, щоб інші бачили їх наготу. Але це вже зроблено в очах правдивих християн. Нагота Християнства була виявлена їм. Воно занедбало своє діло й схибило людство. Воно заперечило Біблію. Воно не навчає про її головну вість, що Царство небесне наблизилося, ані воно не звеличує великого імені Бога всесвіту, Єгови. Це лише про Християнство. Але що сказати про самих правдивих християн?

15. Яке сильне напоминання є записане в Луки 21:34—36, що його Христос дав своїм послідовникам?

¹⁵ Це не час для християн розслаблятися або ставати байдужими. Ми, напевно, живемо в останніх часах цього ладу, і в двадцять першому розділі Луки, де Ісус описує детально (в подробицях) складну ознаку, там він дає сильне нагадування своїм послідовникам, оцими словами: “Уважайте, щоб часом ваші серця не обтягчились прожорством та пянством, та журбою життя цього, й щоб не сподівано на вас не настиг день той. Бо як сітка впаде на всіх, що живуть на лиці всієї землі. Пильнуйте, повсяк час молячись, щоб удостоїлися втекти від того всього, що має статися, і станути перед Сином чоловічим.” (Луки 21:34—36) Тут ми знову маємо вираз “пильнуйте”. Чому? Що може статися? Людина може легко обтяжитися журбою цього світу, і стати прожорою та пяницею і журитися цим життям. Або, як це в примітці Перекладі Нового Світу сказано: “журбою про прожиток.”

16. Яку дальшу пораду Ісус дав, щоб помогти своїм послідовникам вимкнути прожорство й турботи життя, і чому це справді важливе для нас?

¹⁶ В часі Ісуса він радив своїм вірним послідовникам не журитися про прожиток, “що вам їсти або що пити; ані тілом вашим, чим зодягатися.” (Мат. 6:25) Вони мали “шукати найперше царства й його праведности.” (Мат. 6:33) Чи це не теє, що він говорив молодому багатереві? Позбудьтеся всіх тих речей, що збагатили вас. Роздайте їх убогим, ті речі завдяки яким ви заробляли собі на життя, і йдіть вслід за мною. Найважливіша річ є “шукати перше царства і Божої праведности.” У молитві якої Ісус навчив своїх апостолів молитися, він сказав: “Дай нам сьогодні хліб щоденний.” Він не просив про щось більше. Маючи покарм, одежу й притулок ми повинні бути задоволені, разом із благістю. Отже ніколи не обтяжуйте себе прожорством і пянством та журбою життя цього. Та й чому ні? Бо коли вони стануться важливими речами в житті людини, головною метою життя, як вони були в життю багатого молодця, тоді ми не будемо мати часу ступати слідами Ісуса Христа. Ми не можемо бути воїнами Ісуса Христа, якщо ми інтересуємося їжою і напитком та журбою життя і коли ми обтягчимо себе комерційним життям, щоб набути собі ці достатки. Воно годі угодити обом.

ЧУВАЙТЕ В ЧАСІ КІНЦЯ

17. Чого вимагається від кожного, якщо він бажає утекти від знищення із цим лукавим світом?

¹⁷ Розказуючи про життя в цих останніх днях, у двадцять першому розділі євангелиї Луки, Ісус сказав, що цілковитий кінець прийде так нагло, що той день упаде непомітно як сітка. Що ж тоді станеться? Ісус сказав, що він упаде на всіх живучих на лиці землі. Він не зробив ніякого виїмку. Отже з підкресленням він радив апостолам, і розуміється нам християнам сьогодні: “Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїлися втекти від того всього, що має статися, і станути перед Сином чоловічим.” Тут справді є спосіб втечі від страчення в битві великого дня Бога Вседержителя. Цей спосіб втечі є: бути пробудженим, жити християнським життя і молитися до Бога. Тоді ви зможете утекти від усіх турбот і горя, яке впаде на систему Диявола в одному часі, і це цілковито змете геть політичну систему, релігійну систему, комерційну систему, і увязнить демонів, котрі контролювали цим світом, і навіть самого Диявола. Християнин будучи вартовим у Божому духовному храмі і будучи пробудженим у ньому, це значить також, що ви затримуєте своє призначення перед Сином чоловічим. Він схоронить вас живими протягом битви Армагеддон, котра знищить теперішний лукавий світ і ви перейдете в Божий новий світ праведності.

18. Чому світ був знищений в часі Ноя, і який гарний приклад дав Ной і його челядь для тих, що тепер живуть в цім часі кінця?

¹⁸ Це не буде перший раз, що світ буде знищений. Це сталося було в часі Ноя, “як того часу дожидало (їх) довготерпіння Боже, за днів Ноя, як строївся ковчег в котрім мало, то єсть, вісім душ спаслося.” (1 Пет. 3:20) Єгова мав добру причину для знищення людей в часі Ноя. Вони не зважали на Бога ані на вість яку Бог поручив Нойові проповідувати про кінець тодішнього світу. Але вони віддалися прожорству та пянству і розпусті, празникуючи в самолюбстві, і турбуючись тільки своїм життям. Вони справді були обтяжені прожорством та пянством. Ісус каже нам, що так само буде в нашім часі зараз перед битвою Армаґеддон, як бувало за часу Ноя: “Бо як же дні Ноєві, так буде й присутність Сина чоловічого. Бо, як було за днів Ноя перед потопом, що їли, й пили, женилися, і віддавалися, аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх; так буде й присутність Сина чоловічого. (Мат. 24:37—39) Цей потоп упав на всіх живучих на лиці землі в часі Ноя: Те саме станеться в битві Армаґеддон. Ісус сказав, що християни не можуть засипляти: “Блаженний хто чуває і хоронить одежу свою.” Ной не спав при будуванню свого ковчегу. Він старанно будував його, і опріч того проповідував. З ним були його три сини і їх жони, і Нойова власна жона; всі пильно помагали Нойові, і коли потоп упав, вони були у ковчезі зі всіма звірями, і таким чином вони були схоронені живими у новий світ, на прочищену землю. Ной і його родина були чуйними, пробудженими і готовими, коли потоп прийшов. Виходить, що варто бути пробудженим. Цим чином ви не загубите своєї верхньої одіжи в Божій службі.

19. Яку пересторогу християни першого століття отримали про Єрусалим, отже як вони поступили, що вказувало на їх пробудження?

¹⁹ Коли б Ной не був сповняв свого припоручення, то він не був би спасся, ні самий ані його улюблені. Єдина розумна річ тепер робити є: бути пробудженим і сповняти відповідальности припоручені вам, як це ранні християни робили перед знищенням Єрусалиму. Багато років перед знищенням Єрусалиму в 70 році по Хр., християни трималися тієї Ісусової перестороги, що він дав їм: “Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тоді знайте, що наблизилося спустошення його. Тоді хто в Юдеї, нехай біжить у гори; а хто в середині в йому, нехай виходить; А ті що по селах, нехай не ввіходять у нього. Бо це дні мести, щоб справдилось усе писання.” (Луки 21:20—22) Невдовзі після Пятидесятниці, багато людей пізнало правду, посвятилися на службу Єгові та були охрещені. В дійсності, то одного дня 3,000 осіб прийняли хрещення. В Єрусалимі мабуть було багато місць для зібрання Божих людей і для приготування їх благовістити (добру вість). Але увесь той час, студіюючи Біблію, вони чували будучи пробуджені до критичних обставин про які пророкував Ісус Христос, коли Єрусалим мав бути знищений. Отже в 66 році, коли римські ватаги облягли те місто, то це напевно звернуло їх увагу, що знищення його було близько. Коли ж ті армії відступили на короткий час, всі християни повтікали з міста Єрусалиму у гори крізь містові ворота, через галилейські гори, геть у йорданську долину і через ріку до Гілеаду, у гори де було безпечно. Коли комусь дається пересторога, то чому йому залишатися там, де знищення прийде? Ті ранні християни були пробуджені до їх відповідальности. Вони бажали схоронити своє життя, щоб і далі проповідувати добру новину про Царство після знищення Єрусалиму. І це вони зробили.

20. Чи їх духовне пробудження мають і Свідки Єгови сьогодні?

²⁰ Хоч Християнство є оголене в очах правдивих християн через відсутність його верхньої одежі, і це завдяки заспанню до християнських привілеїв служби, то Свідки Єгови по всьому світу безнастанно проповідують Боже Царство і виконують божественну волю. Вони стараються, щоб той хто приходить у святиню Єгови покланятись, той мусить бути чистим, як колись сторожа охорогяла храм Єгови в ночі, щоб ніщо нечисте не опоганило храму або вкрало щось з нього. В цих останніх днях справи Царства доручено в руки “ вірного й розумного слуги” кляси, а тепер прилучується до його великий натовп “інших овець”, що виходять з усіх народів, родів і мов, і цим дано привілей берегти інтереси Царства через проповідування його по усіх краях землі. Цей великий натовп тепер налічує більше як 770,000 служителів Царства, і він не обтяжує себе прожорством та пянством та журбою життя цього. Вони також пробуджені до факту, що Ісус Христос прийде в Армаґеддоні як злодій, нагло, несподівано, і що коли те знищення прийде на землю, то воно досягне всіх живучих на лиці землі. Отже й вони пробуджуються і тримають свою позицію перед Сином чоловічим, зберігаючи справи Царства, доглядаючи свою служебну одіж, а це показує, що вони дорожать їх відповідальністю. Маючи цю одіж, цим вони доказують, що вони знаходяться в ласці Бога Єгови, і що вони призначені до служби у святім храмі Єгови.