Христіянам Потрібно Акуратного Знання

“Це бо добре й прийнятно перед нашим Спасителем Богом, котрий хоче, щоб усі люди спаслися й до акуратного зрозуміння правди прийшли.”— 1 Тим. 2:3, 4.

1. Чому акуратне знання так важне для христіянина?

НАДХНЕНІ приповісті записані давно тому у Слові Божім кажуть: “Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.” (Прип. 19:2) Особливше тепер у цім часі кінця лукавого світу це важне мати божественне провідництво. Якщо людина бажає угодити Богові, вона мусить знати що Бог вимагає від неї. Тільки через набуття потрібного знання, вона зможе робити прямі стежки для своїх ніг. Виминаючи злочинний напрям світу, й затримає обіцяне вічне життя в Божому новому світі.

2. (а) Яку провізію, щоб сповнити чоловічу потребу для знання, Бог постачив? (б) В цім згляді яке щире бажання повинен кожний мати, що товаришить з товариством Нового Світу, й чому?

² Бог Єгова поробив всякі старання, щоб сповнити потребу чоловіка для властивого знання. “Коли ж у кого з вас недостає премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всім щедро та й не осоромлює, то й дасться йому.” Знання про себе й свої заміри він постачив щедро у своїм Слові, Біблії. І, з любови, він постачив знання своїй орґанізації, щоб звернути ввагу Бога-боячимся людям на сповнення пророцтв, котрі були записані для нашого часу, і щоб указати яка є божественна воля для нас й щоб дати приклад згідно з божественною волею. Кожний хто спілкує з товариством Нового Світу Єгови тепер або пізніще повинен мати щире бажання вчитися, щоб набути потрібне знання про божественну волю. Роблячи так, вони докажуть, що вони заключені між “многими людьми”, котрі тепер кажуть: “Ходіть, вийдемо на гору Єгови, в дом Бога Яковового, а він покаже нам свої дороги, й будемо ходити стежками його.” Спілкування з товариством Нового Світу є важне, але це не досить. Кожний мусить старатись навчитися про божественну волю й тоді виконувати її.— Якова 1:5; Ісаїї 2:3.

3. Яка є воля Божа відносно нас, й як ми можемо показати властиву повагу до його Слова, Біблії?

³ Висказуючи дуже ясно яка воля Божа відносно нас є, апостол Павло каже: “Це бо добре і принятне перед нашим Спасителем, Богом, котрий хоче щоб усі люди спаслися і до зрозуміння правди прийшли.” Для чоловіка занедбати студію Слова Божого або перечитувати його постійно без застанови, щоб зрозуміти його, показує зневагу до Того, хто є його Творцем. Це показує занедбання пристосувати себе до божественної волі, щоб ми “прийшли до акуратного зрозуміння правди.” Це важне “і всім, що маєш, набувай розуму.” Узброївшися так, людина має тверду основу для міцної віри й є в стані ділитись своєю вірою з іншими.— 1 Тим. 2:3, 4; Прип. 4:7.

ЩО Ж ПРО ХРИСТІЯНСТВО,

4. Коли люди звертаються до реліґійних орґанізацій Христіянства, то до чого їх думки й активність є справлені, й в який спосіб ці орґанізації занедбують своїх членів?

⁴ Багато було сказано оцими роками про поступ реліґії, й нема сумніву, що було багато людей, котрі були вельми занепокоєні світовими обставинами й звернулись до реліґії за потіхою. Але чи вони знаходять ту надію? Чи їм указано на Боже царство як людську надію й чи їм дано здорову основу з Писання для того вірування; або, чи їм було сказано, що Обєднані Народи є людська “остання надія”? Чи вони знаходять в церквах відповідь на їх духові потреби, або, чи тільки відповідь на соціяльні потреби, як про це сказано в артикулі Сатурдей Івнінґ Пост з 1 жовтня, 1958 року, котрий каже: Церкви є “не тільки храми, але також місцем для складних зібрань недільної школи, як аудиторії для забав й танців, товариськіх побачень і як парлори. Декотрі церкви мають кегельбани, столи для гри в теніс. Більшість мають кухні, що служать соціяльним сходинам”? Кілько із тих, що товаришать з реліґійною системою Христіянства, дійсно знають яка є надія для роду людського й вірять в неї? Чи є вони уздібнені робити як апостол Петро радить їм: “А Господа Бога святіть у серцях ваших. Бувайте готові дати одвіт всякому, що домагається від вас слова про вашу надію, з лагідністю і страхом”? — 1 Петр. 3:15.

5. Як членство в реліґійних орґанізаціях Христіянства визначають?

⁵ Це цікава річ застановитись коротко над церковними членами. Основи для рахування членів ріжняться значно, але це не залежить чи член ступає слідами Ісуса Христа й слухає його приказу бути його свідком. (Діян. 1:8) В Римо-Католицькій Церкві людина рахується за члена, коли вона є охрещена ще немовлятком. Немовлятко не має нічого до вирішення про це, але таки рахується як член. Інші церкви не рахували їх за членів аж вони заявляться. А що вік заяви може бути від пять або шість до середнього віку 13 до 19 років, то дитина може й не знає таких річей, як Господню молитву, Десять Заповідей й відповідь на питання, які знаходяться в Церковному Катехизмі. В цей спосіб людина стається членом церкви, але вона не мусить ступати слідами Ісуса Христа, щоб статись членом її. Інакше вязниці в Сполучених Державах не були б заповнені вязнями 85 відсотків з котрих визнають членство одної або другої реліґійної орґанізації.

6. Провіруючи число членства в католицькій церкві, що кидає значне світло на їх значення?

⁶ Згідно з обрахунком який міститься в Ворлд Алманак з року 1955 до 1956, Римо Католицька Церква набула 2.8 відсотків прибільшення в членстві по цілому світі, що становить 484,077,000 членів. Аджеж, це включає збільшення від натурального зросту, котрий в тім самім періоді сягнув 1.7 відсотку у всьому світі. Як багато з решта членів сталися католиками через вибір тієї реліґії? Це трудно сказати, але слідуючі факти кидають де-що світла на розмір зросту орґанізації. Як про це звідомлено в Таймс журналі, католицький єпископ Стефан С. Возніцькі з Саґінав, Мішіґан, показує, що велике число католицького населення не практикує обовязків членства. Дальше він сказав: “Зроблено великий поступ у фізичних обставинах діоцезій, але духові обставини це зовсім інакше питання.” І з 20-го Століття Енциклопедія Релігійного Знання, в своїй замітці про Іспанію, де Католицька Церква є державною церквою, каже: “Згідно з канонічним законом всякий охрещений належить до Римо Католицької Церкви, навіть коли опісля він і непогоджується.” Таке саме напевно і в Італії, як приклад. В італійських виборах кілька років тому комуністична партія й її союзники взяли 35 відсотків голосів, хоч католицькі виборці були перестережені, що це злом для них голосувати на комуністичну партію. Однак згідно з Католицьким Реджістер 29 вересня, 1957 року, той край ще був 99.5 відсотків католицьким.

7. (а) Що до числа членів в протестанськіх церквах, які факти помагають нам оціняти правдиві обставини тих орґанізацій? (б) Що пророцтво в Захарії 8:23 предсказало для нас сьогодні, чи воно сповняється на Христіянстві?

⁷ А що про протестанські церкви? Річна книжка з 1959 р., Американських церков, видана Народньою Радою Церков Христа в США, показує, що в 1956 році було 60,148,980 протестантів в Сполучених Державах; в 1957 році було 59,823,777. Цю втрату пояснено з браку факту, що одна ґрупа в 1956 році не подала звіту про число в 1957, й є суґестія, що 2.1-відсотків побільшення краще представляє ситуацію. В дійсності це значить, що слідуючі точки є цікаві. Згідно з цифрами представленими в книжці Американська Церква про тих, що є членами Церкви Анґлії, обчислено, що менше як 8 процент навіть не є присутні при участі в службі причастя на Великдень. Й говорячи про Америку, Таймс наводить др. Лістон Попа, декана Теологічної Школи, і каже: “Нема великого реліґійного відживлення в Америці, можливо й не буде у дійснім сенсі. . . В цей час найбільшої потреби, вплив реліґії на людські справи являється бути непрямим, і, то дуже незначний.” А що до вартости статистики, яка показує велике число членів, Ворлд Крістіян Гендбук каже: “В певних областях . . . реліґійну перепись населення робить уряд. . . Вони виявляють велику різницю від деяких обчислень, котрі самі Церкви роблять, й ті різниці є занепокоєнням для Церков. Нащастя або ні, така перепись цифрів не є постачальна на світовий масштаб.” Ця Книжка також зазначує: “В більшості краях, христіяни становлять дуже малу меншість, й можливо вони стануться ще меньшими, бо, загально говорячи, церкви світу збільшаються в пропорції зросту населення.” Отже ясним є, що це не на Христіянстві оце пророцтво сповняється: “У ті часи буде так, що десятеро з усяких різномовних народів ухоплять за полу Юдея, й казати муть: Пійдемо й ми з тобою, ми бо чули, що з вами Бог.”— Захар. 8:23, АС.

ЗРІСТ ТОВАРИСТВА НОВОГО СВІТУ

8. (а) Хто є Божі слуги на землі сьогодні, й яку роботу вони виконують? (б) Який є суд Єгови проти фальшивих пастирів й чому? (в) До кого ті “вівці” дійсно належать?

⁸ Незважаючи на схибу Христіянства, Бог Єгова має своїх свідків на землі, й вони беруть участь в найбільше важній науковій роботі, яка виконується сьогодні, котру предсказав його Син Ісус Христос: “І проповідувати меться євангелия царства по всій залюдненій землі на свідкування всім народам, а тоді прийде довершений кінець.” (Мат. 24:14) Реліґійні духовники Христіянства можуть нарікати, що Свідки Єгови наїзджають на їх пасовиська й заберають геть їх овець. Але Бог Єгова дивиться на справу інакше. До тих фальшивих пастирів, котрі спричинили їх стада забути імя Бога Єгови, й котрі справили їх довіря до урядів людськіх замість до царства Божого, й котрі не поінформували й не узброїли їх робити публичні визнання їх віри в наслідуванні Ісуса Христа, але затримали їх для своєї власної самолюбної користі, Єгова каже: “Ось, я встану на пастирів, і вимагати му вівці мої з їх рук, і не будуть уже більше пастирі самих себе пасти; я повириваю в них із рота вівці мої, щоб не були вже їм їдою.” (Езек. 34:10, АС) Вони є вівці Єгови, й він збирає їх у товариство Нового Світу.

9. Яким способом число свідків зросло?

⁹ Коли людина обсервує величний зріст товариства Нового Світу, вона не може не відчути відвічальності, яка спадає на Свідків Єгови. Протягом минулих років було сотки тисяч новозаінтересованих людей, що полишили свої старі способи життя й почали товаришити з Свідками Єгови. Це інтересно завважати, що цей зріст завдячує фактові, що дорослі люди, котрі мають свій власний ум, стають по стороні правди й праведності. Вони не сталися частю орґанізації через хрещення немовляти або якоїсь іншої незначної церемонії. Ці одинці, що збільшили число членів товариства є Свідками Єгови і вони зробили своє власне вирішення.

10. Скільки нових осіб почали брати участь в роботі проповідування зі Свідками Єгови протягом 1959 року, й чому?

¹⁰ От у минулім 1959 році було 86,394 більше осіб, котрі товаришили з Свідками Єгови й проповідували те, що вони чули й навчились. Вони були так захоплені про новий спосіб життя визначений для них в Слові Божім, що вони бажали розказати іншим. Але із цим великим припливом людей в товариство Нового Світу збільшається відвічальність для всіх інших членів цього Товариства, щоб доглянути, щоб ці нові одиниці дістали акуратне знання правди. Ці нові члени оціняють Царство, люблять його, й вони видять можливість осягнути вічне життя як нагороду через Ісуса Христа, їх Господа. Вони почали оціняти, що Бог Єгова, їх Життя-датель, повинен мати виключне почитання й що ніхто не може служити двом панам, Богу й Дияволові.

11. (а) Щоб ті нові стояли з орґанізацією, то чого їм потрібно, й як вони досягнуть це? (б) Яку пораду про цю справу Петро дав?

¹¹ Всі ці початкуючі потребують помочі щоб осягнути більше потрібне знання. Якщо всі ці нові вісники Царства мають стояти в теократичній орґанізації Єгови, постійно славити його імя, то їм треба помочі. Павло бажав дати ту поміч й давав, й тому він зазначив: “Будьте послідувателями моїми, яко ж і я Христів.” (1 Корин. 11:1) Це є визов для всіх, котрі були Свідками Єгови через роки, й відвічальність положена на них є, доглядати, щоб всі 871,737, котрі тепер товаришать з орґанізацією, росли до зрілості й стались сильними, відважними христіянами. Всі в орґанізації повинні чутись так, як Петро чувсь, коли він сказав: “Коли бо, утікши від нечистоти світа через пізнання Господа і Спаса Ісуса Христа, однак, знов замотавшись, бувають подужані, то останнє їх — гірше первого. Лучче би їм було не пізнати дороги правди, як, пізнавши, одвернутись від передньої їм святої заповіді. Довелося ж їм по правдивій приповісті: “Пес вертається до своєї блюватини, а ‘свиня, скупавшись, (іде) валятись у калюжу.’ ” — 2 Петр. 2:20—22.

12. Чому Петро казав що він писав до тих, що прийняли правду, й яку добру пораду він дав?

¹² Петро помагав раннім христіянам тим, що він говорив до них явно про Слово Боже й показав їм який крок треба взяти. Христіяни сьогодні мусять робити так само. Коли писав до тих, що прийняли правду, Петро сказав: “Це вже, любі, друге пишу вам послання, в котрих, наповідаючи, збуджаю чисту думку вашу, щоб згадали слова, проречені від святих пророків, і заповідь від нас, яко апостолів Господа і Спаса.” (2 Петр. 3:1, 2) Вони потребували акуратного знання, й Петро був радий помогти їм отримати його. Він перестеріг їх проти мильного думання й підкреслив на їх умах властиве оцінення їх служби. Петро висказав таку саму ідею, що знаходиться в Одкриттю 16:15, котрий підкреслює потребу для чування й обережности, інакше вони будуть роздягнені до нага за те, що вони заснули в часі христіянської служби. Петро наполягав цю точку, коли він сказав: “Тим то, любі, цього дожидаючи, старайтесь нескверними і чистими явитись перед Ним в упокою. . . . Ви ж, любі знаючи вперед, бережіться, щоб і вас не зведено блудом беззаконників, і не відпали від свого утвердження.” (2 Петр. 3:14, 17) Отже, як конечним є для кожного одного бути обережним й пробудженим перед битвою Армаґедон! Це так конечне для всіх нових як для старших в правді. Кожний мусить берегти свою верхню одіж в службі.

13. З великою громадою “інших овець”, приходячи в собор тепер, то що це значить для тих, котрі є Свідками Єгови?

¹³ Коли хто не хоронить своєї служебної одежи, то це показує, що він повернув до брудів старого світу від котрих він був спасений. Певна річ, що хто має акуратне знання правди не бажає бачити себе, або кого іншого, поховзнутим в такі обставини. Чим Свідки Єгови наближаються ближче до останної битви й часу для цілковитого оправдання імя Єгови, то це робить радісними наші серця ради великої громади з “інших овець”, котрі приходять в орґанізацію. Але із приходом тієї великої громади приходить і більша робота, тяжка робота, для тих, що вже є Свідками Єгови. Цим новим муситься постачити добру духову поживу. Вони мусять мати акуратне знання. Отже кожний посвячений Богу Єгові повинен відчувати відвічальність, котра спадає на цілу орґанізацію Свідків Єгови помагати один одному, а особливше тим 86,394 особам, що тільки прийшли в орґанізацію минулого року.

14, 15. (а) Протягом минулих десяти років, який зріст бачиться в товаристві Нового Світу? (б) В який спосіб особливше нові потребують помочі?

¹⁴ Ця тяжка відвічальність не є нова. Велика громада почала виявляти себе рік за роком, як це слідуючий начерк показує.

ЗРІСТ ТОВАРИСТВА НОВОГО СВІТУ

1948 ДО 1959

Служебник Пересічне Збіль. над Відсо. Найбільше

1948 230,532 49,461 27 260,756

1949 279,421 48,889 21 317,877

1950 328,572 49,151 18 373,430

1951 384,694 56,122 17 442,380

1952 426,704 42,010 11 456,265

1953 468,106 41,402 10 519,982

1954 525,924 57,818 12 580,498

1955 570,694 44,770 8.5 642,929

1956 591,556 20,862 3.6 640,347

1957 653,273 61,717 10 716,901

1958 717,088 63,815 9.8 798,326

1959 803,482 86,394 12 871,737

¹⁵ Протягом минулих десяти літ було постійне зібрання “інших овець” й це зібрання побільшається рік за роком, від 40,000 зріст до звиш 60,000 на рік. Коли ми глядимо на пересічний щорічний зріст в числі тих, що проголошують добру новину про Царство, то очевидно, що зріст був скорий. Тепер, в останнім році, 1959, ріжниця між пересічним числом вістників а найвищим числом є 68,000. Це кидає ще більшу відвічальність на орґанізацію Єгови. Знаючи про велику роботу проповідування й навчання, котру конечно треба виконати протягом цього часу кінця, ми бажаємо щоб всі ці й многі інші любимці праведності прийшли до акуратного знання правди й мали реґулярну участь в службі кожного місяця протягом 1960 служебного року і протягом наступаючих років. Це значить, що вони будуть потребувати помочі від більше зрілих в соборі. Чи ви готові, як апостол Павло, подати помічну руку вашим христіянським братам й заохочувати їх “змагатись до зрілості”? (Жид. 6:1) Ці новоприбувші мусять виробити добру навичку студіювати Біблію, приватно й в соборах, й вони мусять дальше рости в оціненні їх привілею, як свідки Божі. Ці нові активні одиниці є близькими ближними нашими тепер, й ми мусимо показати любов до нашого ближнього, як для себе, помагаючи їм набути повне оцінення праведних принципів Єгови й як ходити стопами Ісуса Христа.

16. (а) Кілько більше брало участь в реґулярнім проповідуванні доброї новини минулого року, й кілько було охрещених? (б) Із тих, що вже беруть участь в проповідуванні скільки ще потребують поступу до точки хрещення у воді, але чого потрібно найперше?

¹⁶ Дивлячись на діаграму, що показує зріст товариства Нового Світу, ви завважете, що там було 86,394 осіб більше, що брало участь реґулярно кожного місяця в проповідуванні доброї новини ніж протягом попереднього року, й ті, що охрестились у воді цього року, символізуючи їх посвячення Богу Єгові, досягали числа 86,345 осіб. Тут ми знаходимо різницю тільки 49, якщо ми припустили, що ті, котрі сталися реґулярними вістниками, були охрещені. Й це значить, що в нашім найвищім числі вістників є звиш 82,000 одиниць по цілому світі, котрі потребують прийти до повного оцінення Слова Божого й охреститися. Але заки вони охрестяться, вони повинні знати Слово Боже й як властиво поступати. Вони повинні оціняти той високий стан якого Бог вимагає від христіянів. Цю інформацію постачається для всіх, але це відвічальність зрілих христіянів доглянути, щоб вони отримали ту інформацію й перечитали її заки вони охрестяться, а не опісля, тому що тоді вже запізно.

17. Заки одиниця охреститься, які зміни в його житті мусять взяти місце, а що буде як він охреститься заки він зробить ті зміни?

¹⁷ Єгова бажає, чистої, мирної, здорової орґанізації, людей, що цілковито віддані йому й котрі знають їх відвічальність як проповідники. Якщо хтось не втік від нечистоти цього світа, але далі виконує його злі звичаї, тоді він ще спить як і Христіянство. Коли хтось візьме обовязки христіянина, то він мусить бути пробуджений; бо тільки пробуджені, чисті й живі до їх відвічальності є прийняті для хрещення, як Свідки Єгови. Інакше їх посвячення не є правдиве Богу Єгові. Воно гіпокритичне, й тому не може бути прийняте Богом святисти.

18. Про що людина повинна навчатись, й в який спосіб вона повинна показати свою щирість заки представить себе до хрещення?

¹⁸ Отже заки людина представить себе для хрещення в символі її посвячення, вона повинна студіювати щось більше як тільки обітниці відносно Божого нового світу праведності. Вона може бажати життя, але чи вона бажає погодитись з правдивими вимогами Єгови? Чи вона цілковито переконана, що Біблія є Слово Боже? Чи вона знає, що Біблія каже про пянство, про властиве споріднення між полами, про відлучення від старого світа? Чи вона студіювала досить довго, щоб оцінити різницю між правдивою реліґією й фальшивими доктринами? Чи вона дійсно бажає бути проповідником Божим, ступаючи слідами Ісуса Христа проповідуючи публично й по домам іншим людям про Царство? Або чи це тільки проминаюча уява, або чи вона виявила свою щирість йдучи разом в роботі й вчащаючи на соборові зібрання де вчаться як проповідувати. Вона повинна оціняти, що вона робить заки охреститься.

19, 20. (а) Кілько інструкцій Етіопскій евнох й ті охрещені в Пятидесятницю отримали перед тим, заки вони охрестилися, і в чому ситуація різниться сьогодні? (б) Заки хтось бере хрещення, що він повинен ясно оціняти?

¹⁹ Можливо питання повстане: Як багато наперед знали інструкції ті три тисячі, що чули Петра в день Пятидесятниці й охрестились того ж дня? А що про етіопійця, котрий був урядником в службі королевої Кандес й котрий охрестився по короткій дискусії, як їхав в колесниці? Чи вони були властиво поінформовані заки охрестилися? Відповідь мусить бути Так. Памятайте, що вони всі були Жиди або новонавернені до жидівської реліґії. Яко такі вони були поінформовані в Слові Божім, бо вони чули читання реґулярно в їх синаґоґах. В дійсності, ті охрещені в Пятидесятницю були в Єрусалимі на обходження по Законі дане Богом через Мойсея. Ісус самий сказав: “На Мойсейових сідалищах посідали письменники та фарисеї. Тим усе, що скажуть вам держати, держіть і робіть; по ділам же їх не робіть: говорять бо, й не роблять.” (Мат. 23:2, 3) Тому вони знали зміст Писань, які там були, але там було щось більше, що вони навчились заки були охрещені, а це, що Ісус Христос був Син Божий, Месія, через котрого Єгова забезпечив спасення. Почувши доказ цього, й будучи переконані про правдивість, вони зрозуміли, що вони не можуть довше бути частю орґанізації, що не вірувала, а що гірше, що вона була відвічальна за смерть Сина Божого. Отже вони покаялись за провину яка спочивала на них, тому що вони належали до реліґійної системи котрої володарі й котрої послідовники домагались розпяття Ісуса. Вони невідкладно висказали їх віру в Ісуса Христа й були готові сказати іншим про це.

²⁰ Однак в цім часі кінця більшість з членів реліґійної системи Христіянства не були поінформовані з Біблії. Огляди показують, що мало із них можуть назвати чотири євангелії, а не то, що вони містять. Вони дуже потребують важної інструкції навіть у початкових правдах, й аж вони навчаться про ті речі, вони не є встані робити посвячення. Вони повинні ясно знати що вони роблять, що вони не лише прилучуються до церкви, але що вони входять у святе споріднення з Богом Єговою, що вони будуть навчати правди інших й що, безріжниці на наслідки, вони мусять дальше ходити в їх невинності. Вони повинні бути широко пробуджені до значення христіянського хрещення, й постановити за поміччю Божою жити згідно з нею, заки вони возьмуть ці кроки.

21. Як ми можемо помогти тим, котрі бажають бути з товариством Нового Світу і поступати до точки хрещення й тоді дальше поступати до зрілості?

²¹ Відвічальність спочиває на всіх посвячених одиницях, що посідають акуратне знання правди, щоб вони помагали тим, котрі ще не позбулися всіх брудів цього світу, але котрі бажають бути з товариством Нового Світу, очиститись й зодягнутись “у нового, що обновляється в розумі по образу Того, хто сотворив його.” (Колос. 3:10) Нехай вони оціняють вповні чого Єгова вимагає. Вони повинні отримати особисте повчання від зрілих одиниць із досліджування книжок “Нехай Бог Буде Правдивий” і “Це Значить Життя Вічне.” Вони також повинні знати зміст нової книжки “Нехай Буде Воля Твоя На Землі” і Від Раю Втраченого до Раю Приверненого. Коли вони й зроблять посвячення, то хтось повинен мати студію з ними, щоб помогти їм набути ці інформації, що є так важні для їх дальшого поступу до зрілості. “Тим же оце, коли час маємо, робімо добро всім, а найбільше товаришам по вірі.” (Галат 6:10) Коли ми даємо їм цю постійну поміч, ми будемо раді видіти їх підтримуючих відвічальність як христіянські свідки й як вони стануться здібними навчителями правди. Вони приймуть додаткові привілеї служби, шукаючи найперше Царства і Божої праведності.