Вони послухались ангела

“Ідіть, і ставши, говоріть до народу в святині всі слова цього життя”.— Діян. 5:20.

1. Хоч апостоли вже були арештовані раніше, який новий досвід мали вони згідно з Діянням, п’ятий розділ, і як це на них подіяло?

ХРИСТИЯНСЬКІ апостоли Петро та Йоан були раніше ув’язнені вже. Тому це не був для них новий досвід, коли вони були арештовані й ув’язнені тепер. Але, це було щось нового для них, коли ангел Єгови відкрив їм двері в’язниці й сказав їм і їхнім співробітникам, щоб вони ішли продовжати свою роботу. Такий досвід мусів дати їм упевненість, зміцнити їхню віру і помогти їм у безстрашнім положенню, в якому вони вже находилися проти релігійних провідників в Єрусалимі. Релігійні провідники виявили страх перед цією малою групою християнських проповідників і їхньою успішною роботою. “А первосвященик, уставши, та й усі, що були з ним, що належали до саддукейської єреси, переповнились заздрощами, і руки наклали вони на апостолів, і до в’язниці громадської вкинули їх”. (Діян. 5:17, 18) Що ж ці мужі зробили або говорили, що могло викликати таку заздрість у тих релігійних провідників, яка спрямувала їх брати акцію проти апостолів? Ось розгляньмо це.

2. В день свята П’ятдисятниці, що сказав Петро багатьом євреям, які були зібрані в Єрусалимі, й яку відповідь дістав він?

² Це сталося небагато днів перед цією подією, коли апостоли й інші з ними, 120 всіх разом, були “переповнені святим духом і почали говорити іншими мовами, як їм дух промовляти давав”. (Діян. 2:1—4) Саме в той день на свято П’ятдесятниці Петро встав разом з одинадцятьма і говорив до чоловіків Юдеї й до всіх мешканців Єрусалиму. Петро оповідав їм про Ісуса з Назарету, як Він прив’язаний був до стовпа і був вбитий беззаконними чоловіками, але як Бог воскресив Ісуса і поборов смерть. Петро говорив відважно. Він говорив правду відносно розп’яття Ісуса Христа за Єрусалимом п’ятдесят один днів перед тим. Уважно слухаючи до слів Петра, та велика група людей чула його заклик покаятися. Петро сказав: “Покайтеся, і нехай же охреститься кожен із вас у ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, й дара духа святого ви приймете”. “І іншими багатьома словами він засвідчував та умовляв їх, говорячи: ‘Рятуйтесь від цього лукавого роду’”. Багато людей сердечно прийняли слова Петра і охрестилися “І пристало до них того дня душ тисяч ізо три. І вони пробували в науці апостольській”. (Діян. 2:38—42) Ця велика група людей, яка прийшла до Єрусалиму з багатьох країн, деякі так далеко як з Риму, кожний день перебували в храмі, слухаючи до правди з Божого Слова. Вони палко бажали навчитися все, що могли про сповнення пророцтва і про цього розп’ятого Ісуса Христа, Сина Бога Єгови заки вони повернуться додому. Скільки осіб сьогодні мають таке палке бажання навчатися “всі слова про це життя”? В нашому часі тяжко навіть знайти одну людину, яка денно читає Біблію.

3. Чому єврейські релігійні провідники були заздрісні апостолам?

³ Проте, дев’ятнадцять століть тому, околиця храму Єрусалиму, де Ісус навчав і проповідував, була центром привабливости отримати найновішу інформацію. Там від часу свята П’ятдесятниці апостоли були дуже зайняті роздаванням найважливішої інформації, а саме, говорячи правду про Царство небесне, про возвишення Ісуса Христа до правиці Бога, і про обітованого святого духа від Отця, який був денно вилятий на віруючих. Багато різних ознак доказали, що вони дійсно отримали святого духа, тому що “щоденно Єгова прибавляв до церкви тих, що спасалися”. (Діян. 2:47) Християнська релігія почала діставати правдиву опору. Не диво, що єврейські релігійні провідники ставалися заздрісними.

4. Розкажіть досвід каліки, який стрінувся з Петром та Йоаном.

⁴ Біблійна історія в слідуючому розділі говорить нам: “А Петро й Йоан на дев’яту годину молитви йшли разом в святиню. І несено там чоловіка одного, що кривий був із лоня своєї матері. Його садовили щоденно в воротях святині”. Тут цей кривий чоловік “просив милостині від тих, що йшли до святині”. Це було цілком натурально для нього просити милостині в Петра та Йоана тоді. Петро та Йоан зупинилися і пильно дивилися на цього кривого чоловіка й сказали: “Подивися на нас”! Кривий чоловік зробив це і був здивований почути слова Петра: “Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: у ім’я Ісуса Христа Назарянина — устань та й ходи”! Петро взяв за правицю каліку і підвів його. І сталося чудо! “І хвилі тієї зміцнилися ноги й суставці його. І зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними ввійшов до святині, ходячи та підскакуючи й Бога хвалячи”.— Діян. 3:1—8.

5. (а) На зібрані разом зі всіма людьми після чудесного виздоровлення, покажіть як Петро правильно дав похвалу Ісусові за виздоровлення каліки. (б) Яке напучування він дав тим зібраним євреям?

⁵ Яка чудова річ! Неймовірно, але багато людей приходили до храму і пізнавали, що той, що тепер ходив був той самий чоловік, який був калікою. “А тому, що державсь він Петра та Йоана, ввесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься”. (Діян. 3:11) Це дало Петрові прекрасну нагоду говорити про Ісуса Христа. Безперечно, що він не бажав, щоб вони вірили, що те, що сталося було через його власну силу. Він сказав: “Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою благочестям? Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свойого прославив, Ісуса, якого ви видали й відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити його. Але ви відцурались святого та праведного, й домагалися видати вам душогубця. Начальника ж життя ви забили, що воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми. Й через віру в ім’я Його вздоровило ім’я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма. А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники. Бог же виповнив так, як Він провіщав був устами Своїх всіх пророків, щоб терпіти Христові. Покайтеся ж та наверніться, щоб гріхи ваші знищилися, щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, й щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа, що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх”. (Діян. 3:12—21) Чи ви вірите в те, що Петро говорив тоді? Чи ваша віра в Ісуса Христа і Бога Єгову є така сильна як у Петра? Чи ви говорите іншим про вашу християнську віру відверто як він? Якщо ні, то чому ні? Чи ви боїтеся, що з вами те саме станеться, що з Петром та Йоаном?

6. Як віднеслися первосвященики і саддукеї до Петра та Йоана за виконення цього чуда, і чому повинні первосвященики і саддукеї були віднестися в інший спосіб?

⁶ Завважмо, що сталося коли два апостоли приваблювали великі товпи людей через чудо і своїми відважними промовами: “А промовляли вони до народу, до них приступили священики, й влада сторожі святині, й саддукеї, обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння із мертвих. І руки наклали на них і до в’язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був. І багато-хто з тих, що слухали слово, увірували; число ж мужів було тисяч з п’ять”. (Діян. 4:1—4) Певно, що під час останніх днів тисячі людей перебували між цими вірними наслідниками Ісуса Христа і сталися християнами. Через Петрове та Йоанове доручення євреї каялися і залишували свою єврейську релігію. Певно, що ті, котрі повинні були прийняти Ісуса Христа були провідники людей, тобто їхні правителі й священики. Вони знали Писання і повинні були бачити здійснення пророцтва на їхніх власних очах, але ці провідники не були більше зацікавлені в Божім Царстві й Ісусі Христі в їхньому часі, ніж правителі й релігійні священики сьогодні.

7. (а) Яке подібне ставлення бачимо у сучасних релігійних провідників? (б) З погляду релігійних провідників за часів апостолів, яке “зло” вчинили Петро та Йоан?

⁷ Теперішнє релігійне духовенство так-званого Християнства поводиться так само, як священики і саддукеї за часів Ісуса. Правителі над масами людей пробують тримати їх в руках через погрози й мале дратування. Вони не можуть знайти жодної хиби з особистою, християнською прекрасною роботою, але те, що християнин робить не є до їхньої вподоби, а відбивається на їхній престиж, тому вони хочуть налякати і припинити їх. Яке ж зло зробили Петро та Йоан, що довело до їхнього ув’язнення? Одне, до чого провідники могли причипитися було те, що Петро й Йоан сказали правду багатьом людям і зробили щось доброго для каліки. Вони вилікували чоловіка, котрий мав сорок років, але котрий з родження був калікою. Вони не просили дозволу від тих правителів, щоб робити цю корисну роботу і проповідувати правду. Отже, тепер вони знайшли спосіб, яким їх можна припинити, а це через нічне ув’язнення. Вони думали, що дух Бога залишить їх.

ЗАЛЯКУВАННЯ НЕ ВДАЄТЬСЯ

8, 9. (а) Який наслідок був з ув’язнення апостолів і як Петро відповів на писання, “Якою ви силою, чи яким ім’ям ви те робите” оздоровлення? (б) Як Петро вживав в добру користь біблійні пророцтва Ісая й Псалмів?

⁸ Це було перше нічне ув’язнення для Петра й Йоана. Але таке залякування зовсім не турбувало Петра й Йоана. На слідуючий день, коли правителі випитували їх: “Якою силою, чи яким ви ім’ям те робите”? Ось що сталося: “Тоді Петро переповнений духом святим, промовив до них: ‘Начальники люду та старші Ізраїлеві! Як сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона оздоровлена, нехай буде відомо всім вам, що ім’ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп’яли ви, що Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий’”. Тоді вони сказали Аннові, первосвященику і Кайяфі, так само як і багато другим з роду первосвященичого, що саме вони відкинули Ісуса і що “під небом нема іншого ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали”. (Діян. 4:7—12) Тоді Петро вжив могутню ілюстрацію. Він звернувся назад до писання Давида, цитуючи з Псалми 118:22. Петро скерував їх до писання, в котре вони повинні були вірити, й він показав здійснення цього пророцтва. Давид писав, що камінь, який будівники відкинули стався наріжним каменем. Чи вони будуть тепер слухатись Петра?: “Він, камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним (голова угла)”. (Діян. 4:11) Петро й Йоан правдоподібно мали слова Ісаїї теж на увазі, який писав: “Слухайте ж слова Єгови, ви зневажники, . . . Ось я закладаю в основу камінь на Сионі,— камінь певний, угольний, великоцінний, та кріпко заложений, хто в його ввірує, той не завстидаєтся”.— Іса. 28:14, 16.

⁹ Петро й Йоан не падали в паніку, але відважно говорили до єврейських провідників, які раніше викрикували до Пилата відносно Ісуса: “Нехай розп’ятий буде”! (Матт. 27:15—26) Вони виявили свою віру і відвагу мимо того, що вони були одну ніч у в’язниці, а потім були приведені стояти перед цими величними чоловіками. Проте, це не стурбувало їхнє думання. Вони були там з наміром — говорити відважно про правдивого Бога і Його Сина, Ісуса Христа, одиноке “ім’я під небом, даного людям, що ним би спастися ми мали”.— Діян. 4:12.

10. Хоч вони були собі “звичайні” люди, що таке посідали Петро та Йоан разом з рештою апостолів, що відрізняло їх від інших.

¹⁰ По фаху Йоан і Петро були собі звичайні риболови, і по цьому люди їх знали. Але їх можна було бачити, коли вони ходили з Ісусом, слухаючи Його слів, бувши треновані Ним. Вони мали ще щось іншого — святого духа від Бога. Це все відрізняло їхню поведінку від більшости інших людей. Саме цю різницю завважили правителі. “І бачивши смілість Петра та Йоана, й спостерігши, що люди обидва невчені та прості, дивувалися й пізнали їх, що вони з Ісусом були. Та бачивши, що оздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказать не могли”.— Діян. 4:13, 14.

11. Яку проблему мали тепер релігійні провідники й до якого висновку дійшли вони?

¹¹ Маючи проблему на руках і не знаючи як її розв’язати, ці мудрі, релігійні провідники негайно попросили Петра та Йоана вийти з кімнати, і почали радитись один з другим, кажучи: “Що робити нам з цими людьми”? Звичайно, що вони не могли ігнорувати і заперечувати те, що сталося. Всі мешканці Єрусалиму вже тепер знали, що сталося. Боячись людей, провідники вирішили: “З погрозою заборонім їм, щоб нікому з людей вони не говорили про цеє ім’я”.— Діян. 4:15—17.

ДУХОВЕНСТВО БОЇТЬСЯ СВІДКІВ

12. (а) Покажіть які подібні відношення релігійних провідників маємо навіть сьогодні. (б) Як повідомила це газета Дейлі Америкен?

¹² Подібні відносини находимо сьогодні проти християнів у країнах, які називають себе християнськими. Релігійні провідники так же само виявляють страх перед тим самим дорученням, яке правдиві християни, Свідки Єгови проповідують сьогодні по цілому світові. Вони будуть робити все, що в їхній силі, щоб припинити це проповідування Божого Царства. Напримір, в Греції, в літі 1963 р., архієпіскоп греко-православної церкви, Крисостомос погрожував грецькому урядові, що він зорганізує людей і вони маршируватимуть від Салоніки до Афіну, якщо конвенція Свідків Єгови в Афіні була б дозволена. Він досягнув своєї мети, так як газета Дейлі Америкен з 26-го липня, 1963 р. повідомила: “Сьогодні було оголошено, що грецький уряд заборонив всі публічні зібрання Свідків Єгови... Архієпіскоп Крісостомос, примас Греції, провадив всіх греко-православних організацій в загальному гучному протесті проти з’їзду Свідків Єгови, якого він назвав ‘ганебний конгрес атеїстів і анархистів’. У листі до прем’єра, Панайотіс, Піпінеліс, він сказав, якщо цей з’їзд не буде заборонений, він буде примушений ‘охороняти все, що є святе і провадити духовенство і людей у боротьбі проти цієї секти”.

13. Покажіть які вчасні питання мусяться тепер бути відповіджені.

¹³ Чого боявся цей архієпіскоп, або взагалі чого боїться все греко-православне духовенство? Студії Біблії? Розповсудження Біблій? Заохочення, яке було дано грецьким людям читати Біблію? Ввесь світ знає, що Свідки Єгови посвячують свій час, помагаючи людям кругом світу читати і розуміти Біблію в їхніх власних мовах. Чи це є те, що архієпіскоп греко-православної церкви називає атеїзмом і анархиєю — студіювання Слова Божого, або проповідування доброї новини про Царство Боже? Чи він противиться тому, щоб грецькі люди йшли за прикладом Христа? Хто в дійсності є анархист, розривник уряду? Хто хотів зметушити всіх людей та марширувати від Салоніки до Афіну і розбити мирний з’їзд Свідків Єгови?

14. Як грецький уряд в 1963 р. стався подібним до Пилата за часів Ісуса?

¹⁴ Греко-православна церква досягнула своєї мети загрожуючи уряду і диктуючи акцію, яку грецький уряд взяв, тобто, касуючи дозволений з’їзд Свідків Єгови 30-го липня, 1963 р. За днів Ісуса, архієрей Каяфа й кручущі, несправедливі євреї кричали до правителя Пилата: “Нехай розп’ятий буде”! Навіть Пилат, правитель у римській провінції не хотів щоб Ісуса забили; але, коли він побачив метушню і галас, Пилат взяв воду і помив свої руки перед натовпом, кажучи: “Я невинний у крові Його! Самі ви побачите”. “А ввесь народ відповів і сказав: ‘На нас Його кров і наших дітях’. Тоді відпустив їм Вараву, а Ісуса, побивши, він видав, щоб розп’ятий був”. (Матт. 27:24—26) Ви можете почути такі самі виклики сьогодні від фальшиво-релігійних людей проти правдивих послідовників Христа.

15. (а) Чи така опозиція проти Свідків Єгови в Греції настрашує їх? (б) Над чим повинно греко-православне духовенство добре задуматися?

¹⁵ Всупереч всіх викликів грецького духовенства Свідки Єгови збільшилися в Греції на 9 процент під час 1963 р. Там находиться тепер 10,507 Свідків Єгови, всі християни, проповідники ‘цієї доброї новини про Царство Боже’. Вони посвятили більш ніж 1,100,000 годин говорячи з людьми, які є зацікавлені в студії Біблії. Чи греко-православне духовенство посвятило стільки часу ходячи з дому до дому, навчаючи людей в Греції речей, які вони самі навчилися з Божого Слова? Чи може вони потратили більшости свого часу, намовляючи людей не слухати Свідків Єгови і пильнуючи за тим, щоб Свідки Єгови були арештовані за те, що вони навчають Біблії тих людей, які хочуть чути? Чи грецьке духовенство ходило до домів своїх парафіян провадити 4,245 біблійних студій кожного тижня з людьми, які бажають знати зміст Біблії? Ми були б дуже раді, коли б вони це робили! Свідки Єгови виконували цю роботу в Греції у 1963 р.

16. Так як за часів апостолів, хто сьогодні пробує припинити проповідування цієї доброї новини?

¹⁶ За часів апостолів, фальшиві релігійні провідники старалися припинити проповідування вірних послідовників Христа, і сьогодні це фальшиві релігійні провідники роблять то саме. Греко-Православне, Римо-Католицьке і Протестантське духовенство не навчають всіх своїх церковних членів бути проповідниками, швидше, їхні члени почуваються, що їм треба бути тихо, не говорячи нікому ані слова про Ісуса або його Царство. Чи так можна наслідувати Ісуса Христа?

17, 18. (а) Хоч їм було наказано перестати проповідувати, яку відповідь дали апостоли? (б) Чи воно є іначе сьогодні, і як повинні християни дивитися на прозелітування (новоповернення)?

¹⁷ Вертаючись до звіту в Діяння Апостолів, ми бачимо як релігійні провідники покликали апостолів назад до їхньої присутності й “наказали їм не говорити й не навчати взагалі про Ісусове ймення. І відповіли їм Петро та Йоан та й сказали: ‘Розсудіть, чи не справедливо було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога? Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!’ ”.— Діян. 4:18—20.

¹⁸ Сьогодні це є добрий приклад для всіх людей, які уважають себе за християнів. Якщо ваша “церква” не заохочує вас публічно проповідувати про Боже Царство від дому до дому, тоді зверніть увагу на небесну заповідь: “Вийдіть із нього, люди мої, щоб не стали ви спільниками гріхів його, й щоб не попали в карання його”. (Одкр. 18:4, 5) Ви мусите говорите про речі, які ви бачили й чули в Божому Слові. Ви не можете сидіти тихо! Коли, напр., греко-православна церква забороняє (у цьому випадку Свідкам Єгови) прозелітувати, себто, проповідувати Біблію іншим людям, вони поступають абсолютно протилежно до Божої заповіді, як вказано в Біблії, в Божому Слові. Що саме робили Петро та Йоан в Єрусалимі? Вони проповідували Боже Слово євреям, міняючи їхню релігію, від традиційної єврейської до християнської. Вони могли це робити, бо вони проповідували правду. Сьогодні Свідки Єгови роблять подібну роботу.

19, 20. Яку відповідь мав християнин для Гітлера, коли він заборонив проповідування Божого Царства, і з яким результатом у 1963 р.?

¹⁹ Гітлер, римо-католик, рука своєї церкви в Німеччині, заборонив Свідкам Єгови проповідувати Царство Боже і ці сучасні християни мусіли сказати гітлерівській поліції Ґестапо: ‘Розсудіть, чи не справедливо було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога’? Вони продовжали проповідувати навіть тоді, коли 10,000 з них було посаджено в концентраційні табори де 4,000 померло. Решта майже що не померли з голоду. Але кінець війни поміг їм лишитися живими.

²⁰ В 1933 р. Гітлер підписав згоду з Римо-Католицькою церквою, так само як це зробив у свій час Музоліні, голова італійського уряду. Але, навіть якщо правителі країн робитимуть згоди з релігійними організаціями, Свідки Єгови, які живуть в тих країнах, не можуть забути Божого Слова. Вони мусять служити Богові, ‘говорити про те, що ми бачили й чули’. Навіть коли їм загрожувала смерть, правителі не були в силі припинити активність проповідування людей Єгови. Сьогодні Гітлера і Музоліні вже немає, але Свідки Єгови дальше проповідують у більшому числі як колись у своїх власних країнах. У Західній Німеччині сьогодні є 78,043 проповідників, а в Італії 7,801 Свідків Єгови, які проповідують добру новину.

21, 22. (а) Як довго-тривала є правда навіть тоді коли вісники її є переслідовані? (б) Коли Петро та Йоан оповідали досвід своїм християнським друзям, що вони, всі разом піднесучи свої голоси, сказали?

²¹ Ніхто не зможе знищити правду. Правда завжди є правильна, хоч кожний противиться їй. Апостол Павло сказав: “Нехай Бог буде правдивий, а кожна людина неправдива”. (Рим. 3:4) Саме тому, що Петро та Йоан сказали правду про те, що вони виздоровили каліку в ім’я Ісуса, вони були ув’язнені та погрожувані. Кінець кінцем їх звільнили, тому що єврейський суд “не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей”.— Діян. 4:21, 22.

²² Петро та Йоан поспішили “до своїх (людей) і сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили”. Тоді всі разом вони підняли свої голоси до Бога і сказали: “ ‘Чого люди бунтуються, а народи задумають марне? Повстають царі земні й збираються старші докупи на Єгову та на Христа Його’. Бо справді зібралися в місці оцім проти слуги святого Твого Ісуса, що його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим”.— Діян. 4:23—27.

23. (а) Як президент Ліберії Тубман показав своє відношення до Свідків Єгови? (б) Яке питання було б логічно запитати після читання публічної заяви президента Тубмана про Свідків Єгови?

²³ Так як було за днів апостолів, так само християни сьогодні мусять слухати до пустих речей над якими правителі міркують. Тільки тому що Свідки Єгови відмовилися салютувати прапор в Ліберії під тисненням армії, то проповідники Суспільства Вартової Башти були виключені з тої країни. Релігійному президентові Тубману є легко говорити, що “Свідки Єгови як секта є щиро прийняті в цій країні (Ліберії), але вони мусять підкорятися закону, який вимагає салютування прапору від всіх осіб під час церемоній, або триматися осторонь таких церемоній”. Але ми мусимо поставити питання перед цим президентом: Як можуть християни триматися осторонь такої ідольської церемонії, коли армія приходить до місця асамблеї Свідків Єгови й під рушницею примушує кожного марширувати до місця прапору і примушує кожного салютувати прапорові Республіки Ліберії? Чи це зробить людину кращим ліберцем чи кращим християнином? Ця вся подія є описана в журналі Авейк! (в англ.) (Пробудись!) з 8-ого серпня, 1963 р. Чи може президент Тубман зараховує себе до класу Гітлера та Музоліні?

24. Де ще мають Свідки Єгови труднощі, й чому?

²⁴ Правитель Гаїті також виключив проповідників, які провадили добру роботу проповідування Божого Царства і навчаючи людей Біблії. В Іспанії християнські проповідники були виключені тому, що провадили студії Біблії по домах. Таке саме є в Португалії. В Римо-католицькій Іспанії та Португалії зібрання, які провадилися в приватних домах Свідків Єгови були розбиті, а багато осіб ув’язнені. За що? Тому, що ті люди студіювали Біблію з другими християнами. Отже, правителі вибрали свою сторону і з’єдналися разом проти Єгови та проти Його слуг. Вони напевно мусять знати, що Свідки Єгови не є зацікавлені перекинути їхні уряди або творити їм якійсь неспокій. Крім того, правителі добре знають, що Свідки Єгови є люди з доброю поведінкою. Чого ж правителі бояться? Одинока причина є те, що Свідки Єгови проповідують добру новину Божого Царства.

25. Отже, що може сподіватися правдивий послідовник Христа?

²⁵ Чи ви проповідуєте цю добру новину сьогодні? Якщо так, ви також робите християнську роботу і колись на вас також будуть дивитися з погордою фальшиві релігійні провідники, так як на апостолів. Не будьте здивовані, якщо це станеться вам. Християни можуть сподіватися таке ставлення. Ісус сказав: “Й до правителів та до царів поведуть вас за мене, на свідчення їм і поганам”.— Матт. 10:18.

ГОВОРЯЧИ З ВІДВАГОЮ

26. Яка була молитва Петра й Йоана, і чи вона стосується до християнів сьогодні?

²⁶ Дев’ятнадцять століть тому Петро та Йоан просили в Бога Єгови “споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай своїм слугам із повною смілістю слово Твоє повідати”. Бог їм відразу відповів на цю молитву, бо “переповнились всі святим духом, й зачали говорить Слово Боже із смілістю”. (Діян. 4:29, 31) Тоді Єгова не робив жодної різниці між людьми, й сьогодні Він цього не робить, тому що це є той самий Святий Дух, або Божа активна сила, якого кожний присвячений Божий слуга бажає мати, щоб він міг говорити із смілістю. Ця відвага є потрібна у продовжанню оголошувати Слово Боже навіть тоді, коли погрози сипляться від архієпіскопів, президентів, або диктаторів країн, духовенства або кого-небудь іншого. Через те, що “вони говорять Слово Боже із смілістю” християни сьогодні будуть мати ті самі висновки, які Петро та Йоан мали, незважаючи на погрози й опозиції. Вони теж можуть радісно сказати: “І все збільшувалось тих, що вірують в Господа, сила мужів і жінок”.— Діян. 5:14.

27. (а) Під час другого арешту апостолів, яка надзвичайна подія сталася? (б) Які думки могли промайнути через розум цих Божих людей?

²⁷ Люди в Єрусалимі були зацікавлені правдою і хотіли чути про що апостоли мали говорити. Але фальшиві релігійні провідники не цікавилися тим! Отже, знова “Первосвященик, уставши, та й усі, що були з ним, що належили до саддукейської єреси, переповнились заздрощами, і руки наклали вони на апостолів, і до в’язниці громадської вкинули їх”. (Діян. 5:17, 18) Це вже сталося другий раз для Петра та Йоана, але вони не були самі. Решта апостолів також були ув’язнені з ними. Але цим разом щось надзвичайного сталося. Ангел Єгови увійшов в цю картину і виконав те, що Єгова йому велів. Апостоли не боялися, будучи добре ознайомлені зі словами псалмоспівця: “Ангел Єгови табором стає кругом тих, що бояться Його, і визволяє їх”, і вони теж пам’ятали, що Ісус сказав: “Кажу бо я вам, що їх ангели повсякчасно бачать у небі обличчя мойого Отця, що на небі”. (Пс. 34:7; Матт. 18:6, 10, НС) Вони знали, що ангели були зацікавлені подіями на землі. Вони були добре ознайомлені з фактами народження Ісуса, коли пастухи були надворі й пильнували свої вівці. “Аж ось ангел Єгови з’явивсь коло них, і слава Єгови осяяла їх . . . І ось раптом явилася з ангелом сила велика небесного війська, що Бога хвалили”. (Луки 2:9, 13) Всі ці події могли промайнути через їхній розум, коли “ангел Єгови вночі відчинив для них двері в’язниці, і вивівши їх”.

28, 29. Що сталося опісля, і яку заповідь отримали вони?

²⁸ Чи ви можете собі уявити здивовання на їхніх обличчях? Двері в’язниці відкрилися. Від варти не було жодного протесту. І ось ангел провадить їх із в’язниці. Коли вони всі були надворі, ангел сказав: “Ідіть, і ставши, говоріть до народу в святині всі слова цього життя”.— Діян. 5:20.

²⁹ Що може бути більш певніше! Заповідь ангела дана апостолам не могла бути більш ясніша ніж це. Кілька днів раніше вони просили Бога Єгову звернути увагу на погрози правителів “і дай своїм слугам із повною смілістю слово Твоє повідати”. Коли “вони помолились, затряслося те місце, де зібрались були; й переповнились всі святим духом, й зачали говорить Слово Боже із смілістю”. Зате, що вони це зробили, вся група апостолів була ув’язнена цим разом. Але тут маємо більш запевнення, що те що вони зробили було правильно. Ангел вказує на храм: “Ідіть, і ставши, говоріть до народу в святині всі слова цього життя”. Яка радість це мусіла бути для них!

30. Отримавши відповідь на молитву за відвагою, який був напрям думок у апостолів і де були вони вранці?

³⁰ Апостоли пробували в храмі день за днем, виконуючи те, що Бог їм велів, і тисячі людей чули їхнє проповідування. В храмі було їхнє місце. І це є там де Єгова триматиме їх, не звертаючи увагу на фальшивих релігійних провідників. Яка радість, яка упевненість, яка вдячність була в них! Вони робили те, що було правильно! А ті релігійні провідники були не праві у боротьбі проти Бога. Ось була пряма заповідь від Єгови через Його ангела або післанця, об’являючи їм що треба робити. Чи були вони наповнені запопадливістю? О, так! “Як це вчули вони, то рано ввійшли до святині й навчали”.— Діян. 5:21.

ПОШИРЮВАННЯ ДОБРОЇ НОВИНИ ПО ВСЬОМУ СВІТІ

31. (а) Чому ніхто не міг припинити апостолів тоді, і чому ніхто не зможе припинити Свідків Єгови сьогодні? (б) До якого розміру муситься ця добра новина бути проповідана?

³¹ Ніхто не міг припинити апостолів тоді й ніхто не зможе припинити Свідків Єгови сьогодні, з допомогою незаслуженої ласки Єгови. Чому? Тому, що правда у Слові Божім муситься бути проповідувана. Свідки Єгови мають ту саму заповідь, яку апостоли мали. Вони мають те саме доручення з Божого Слова і вони вірять в це так сильно, як апостоли. Робота поширення цієї доброї новини Божого Царства кругом всієї землі збільшується з кожним роком. Це не є час страху для християнів. На свято П’ятдесятниці християни почали проповідувати в Єрусалимі. З часом вони покрили всю Обітовану Землю, а тоді багато більше завдання, завдання, яке Ісус сказав мусіло бути виконане: “Тож ідіть, і зробіть всі народи за учнів моїх, хрестячи їх у ім’я Отця, і Сина, і святого духа”.— Матт. 28:19, 20.

32. Як Свідки Єгови сьогодні шукають керівництво ангелів, і що Одкриття 14:6, 7 показує відносно роботи таких небесних слуг Бога?

³² Свідки Єгови дуже пильно стараються виконати ту саму заповідь, яку Ісус дав своїм послідовникам, тобто, виконати їхнє доручення робити учнів зі всіх народів. Вони постійно тримають ці слова перед собою: “І проповідана буде ця добра новина Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. Й тоді прийде кінець”. (Матт. 24:14, НС) Свідки Єгови ще досі шукають керівництво ангелів, але тепер уважно розглаядають Боже писанне Слово, щоб довідатися, що треба робити. Ми можемо бачити нашим оком зрозуміння те, що Йоан бачив у видовищі: “І бачив я іншого ангела, що летів серед неба і мав благовістити вічну Євангелію (добру новину) мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові. І він говорив гучним голосом: ‘Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклонітесь Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела”! (Одкр. 14:6, 7) Це є завдання! Не тільки для ангела, але і для всіх тих, що оцінюють роботу, яку Бог бажає виконати на землі.

33. Хоч люди Єгови не можуть бачити буквально літаючого ангела на небі, що вони бачать і роблять тоді?

³³ Сьогодні Свідки Єгови усвідомлюють повністю, що Бог Єгова вживав ангелів в минулому часі, і хоч тепер вони не бачать літаючого ангела на небі, вони таки бачать через видовище Йоана, що доручення цього ангела муситься оголошуватися сьогодні в найменшому деталі. Вже більше ніж один мільйон вісників цієї “вічної доброї новини” ходять з дому до дому кругом землі, проголошуючи кожному ці добрі вісті, незважаючи на різні обставини або національність.

34. Як поширено є проповідництво “вічної доброї новини” в нашому часі?

³⁴ Отже те, що сталося в Єрусалимі у малому розмірі, де ангел визволив апостолів і послав їх йти та проповідувати знова до дільниці святині, то саме виконуюється в цих останніх днях — на всесвітній мірі. Ангел в небі керує Божими людьми у проповідуванню цієї “вічної доброї новини”, щоб кожний мав нагоду “боятися Бога і віддавати Йому славу”. Ніхто з тих, котрі є присвячені Єгові не може вагатися навіть на хвилину, щоб не говорити всім людям “поклонятися Одному, котрий сотворив небо і землю”.

35. Як відносяться правителі й релігійні провідники до Свідків Єгови сьогодні?

³⁵ Правителі та фальшиві релігійні провідники сьогодні так само не люблять роботи Свідків Єгови так, як правителі й священики за часів апостолів. Коли Свідків Єгови арештовують сьогодні, вони переважно мусять перебувати у в’язниці довше ніж апостоли, але з часом вони є визволені. Минуло десять або і більше літ заки багато Свідків Єгови було визволено з концентраційних таборів за часів Гітлера, але ці християни таки були визволені; а сьогодні вони слухаються літаючого ангела, і своїми всесвітніми братами оголошують цю “вічну добру новину” як радісні вісті.

36. (а) Вертаючися до днів апостолів, що ми тепер бачимо робиться в Єрусалимі? (б) Як було повідомлено, що апостолів знайшли, і як ми можемо бути певні, що це там вони будуть?

³⁶ Подивімся знова на добрий приклад апостолів. Відразу вранці апостоли ввійшли до святині і почали навчати. Коли первосященик і саддукеї зійшлися разом і скликали всіх старших з Ізраїлевих синів і послали, щоб привести апостолів із в’язниці, вони довідалися від вартових, що апостолів там не було. Ці мужчини розповіли релігійним провідникам: “В’язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, й сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередні ми не знайшли”. Ангел полагодив все. Після того як він відкрив двері в’язниці й вивів апостолів, тоді він знову закрив їх, і ніхто з вартових навіть не знав, що сталося, аж тепер вони тільки довідалися, що вони пильнували пусту в’язницю. Це була неспокійна ситуація для начальника сторожі святині та первосвящеників. Саме в цей час, коли вони всі журилися і турбувалися над тим, що сталося, якийсь чоловік явився і сповістив їм: “Ось ті мужі, що ви їх до в’язниці всадили були, у святині стоять та й навчають народ”. Це було те місце, де ангел велів їм іти й це тому вони пішли туди, виконувати працю, яку Бог їм дав. “Пішов тоді старший сторожі зо слугами та й привів” апостолів до цієї релігійної товпи “без ґвалту, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням”.— Діян. 5:20—26.

БОГА СЛУХАТИСЬ ТРЕБА БІЛЬШ, ЯК ЛЮДЕЙ

37, 38. (а) Представлені перед правителями, як Петро із смілістю відповів своїм обвинувателям, які вимагали, щоб апостоли перестали проповідувати? (б) Яку маємо ситуацію сьогодні у цьому відношенні?

³⁷ Коли апостоли стояли перед цими правителями у залі синедріону і слухали до питань первосвящеників, вони не тремтіли і не боялися. Вони мали охорону Бога Єгови й від невидимих ангелів. Отже, після того як правителі сказали: “Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про теє ім’я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадить на нас”, Петро та інші апостоли відповіли: “Бога слухатися треба більш, як людей. Бог наших батьків воскресив нам Ісуса, якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві. Його Бог підвищив до Своєї правиці — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння й прощення гріхів. А тих справ Йому свідками ми й святий дух, що його Бог дав тим, хто покірний Йому”. (Діян. 5:27—32) Це Вимагало відваги правителям таке сказати, але те, що вони сказали було правдою. Вони були християнами.

³⁸ Таку саму позицію мусить брати кожний присвячений християнин сьогодні. Знання про Бога Єгову і Його Сина, Ісуса Христа зворушує християнина оголошувати про те, що Ісус Христос був піднесений як Начальник і Спаситель, а тепер сидить праворуч свого Отця “доки не покладу Я (Єгова) Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм”.— Діян. 2:34—36.

39. Що може вірність Богу значити для християнина, одначе, що він продовжує робити?

³⁹ Вірність християнському дорученні викликає деякі незручності, погрози, труднощі та спроби, а в деяких випадках навіть і смерть. Отже, священики й саддукеї не були прихильні до апостолів, як писання це виявляє: “Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони та й радилися, як їм смерть заподіяти”. (Діян. 5:33) Трохи пізніше Степан був таки забитий каміннями, тому що він говорив правду. (Діян. 7:54—60) В цьому сучасному часі ми бачимо подібні речі, коли фанатики наповнені духом цього світа противляться проповіданню Свідків Єгови. Одначе, коли християнин знає, що він правий, і що йому доручено проповідувати цю “добру новину”, він продовжує проповідувати ці радісні вісті зі смілістю.

40. Як Гамаліїл дивився на цей суд перед синедріоном, і до якого висновку дійшов він?

⁴⁰ Під час цього збудження за часів апостолів, мудрий чоловік, Фарисей на ім’я Гамалиїл встав і сказав: “ ‘Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що робити ви маєте. Бо перед цими днями повстав був Тевда та й сказав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда; він забитий, а всі ті, хто був слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо. Після нього повстав, під час перепису, галилеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі, хто був слухав його розпорошились. І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей й занехайте ви їх. Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде,— розпадеться вона. А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати вам і богоборцями’ ”. Вони послухались Гамалиїла, “І покликавши знову апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове ймення та й їх відпустили”. Сьогодні повинно бути більше таких мужів як Гамалиїл, щоб давали пораду релігійним провідникам.— Діян. 5:35—40.

41. Як апостоли дивилися на биття й погрози, які вони одержали?

⁴¹ Биття не змінило апостолів. Вони були биті вже раніше. Вони були і у в’язниці перед тим. Їм вже раніше погрожували. Їх підтримувала невидима сила, яку правителі не могли розпізнати. Це був сам Бог Єгова, Його Син, Ісус Христос і безліч ангелів, і святий дух, якого Бог посилав зміцняти своїх земних слуг. Ці вірні християни, “поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Його ймення. І щоденно в святині й домах безупинно навчали і звіщали Євангелію (добру новину) Ісуса Христа”. Чи ви маєте таку віру? Чи ви б послухались ангела Єгови і зробили те, що апостоли? Правдиві християни зробили б це! — Діян. 5:41, 42.

42. Послухавши з радістю ангела, як апостоли показали відвагу в оголошенні доброї новини?

⁴² Яку радість мали апостоли, тому що вони послухались ангела! Вони розповсюдилися по багатьох місцях і побільшали свою службу прославленням ім’я Єгови й Його Слова. Вони зміцьнили зростаючий собор Бога в тому часі. З часом ці апостоли разом з багатьма іншими вірними, випробовуваними послідовниками перебралися в інші дільниці, не тільки між євреї, але також між погани. Люди з кожного плем’я й нації мали нагоду навчитися правди і “науки про Його життя” про яке Ісус говорив своїм послідовникам. Апостол Павло, пишучи до Коринтян, виявив своє ревне зацікавлення в “науці про Його життя”, коли він їм дав свій чудовий аргумент на доказ воскресіння мертвих.— 1 Кор. 15:1—57.

43, 44. Яке заохочення дано сучасним християнським Свідкам Єгови, і за чим вони будуть продовжувати молитися?

⁴³ Християни будуть наслідувати тих апостолів, які виконали те, що Божий ангел велів їм. Сьогодні Божі ангели керують Божими людьми в Його організації по цілій землі, як вони сповіщають доручення “вічної доброї новини”. Отже, бодріться. Беріть участь у роботі проповідництва. Робіть це з відвагою, маючи упевненість у Слово Боже. “Бо Своїм ангелам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнувати на всіх дорогах твоїх”. (Пс. 91:11) На доказ цього Павло дає це питання: “Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, що мають спасіння наслідувати”? (Жид. 1:14) Відповідь на його питання є Так.

⁴⁴ Отже, чи ви цікавитеся спасінням через Ісуса Христа? Петро та Йоан цікавилися і сказали: “І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого ймення, даного людям, щоб ним би спастися ми мали”. (Діян. 4:12) Якщо ви маєте віру, яку християнин повинен мати в Ісуса Христа, то щоб ви мали успіх в цьому скорозникаючім світі, ви мусите продовжувати молитися, щоб бути “переповниними святим духом”, тоді будете “говорити Слово Боже із смілістю”— Діян. 4:31.