Бог піднявся високо над усіма ворогами
1. До якої міри люди цікавляться Божим царством, і що вони заздрять про нього?
ЯКЩО більшість чоловіків не хочуть святкувати засновання Божого царства через його небесного Давидового Сина, Ісуса Христа, то “велике військо” жінок будуть святкувати його. Чоловіки переважно цікавляться політикою цього світу. Вони воліють мати людську політику та націоналізм замість Боже царство, яке буде царювати з небесного Сіону. (Об. 14:1—5; Євр. 12:22—28) Політичні уряди людства є заздрісні, тому що Свята Біблія, Боже Слово, призначує місце небесного царства Давидовому Синові. Вони ігнорують його існуванням і його правом володіти всією землею. Вони вважають себе бути більшими, вищими від царства Божого. Вони обурюються тому, що Бог відкинув їх. Їхнє заздрісне відношення є подібне до відношення, якого псалмоспівець Давид поетично записав про гори в дільниці Башані, коли ці порівнювали себе з горою Сіоном, де стоїть Єрусалим.
2, 3. Як Башан рівнявся висотою, і яку гору Єгова показав, що Він вибрав за місце Свого уряду, і як?
2 Каже псалмоспівець Давид: “Гора Божа — Башанська гора, гора верхогір’я — гора та Башанська. Верхогір’я,— чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Єгова буде мешкати там завжди? Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні,— Єгова з Сінаю прибув до святині. Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари у формі людей, так, навіть впертих мешкати між ними, о Боже Єгово”.— Пс. 68:16—19, НС.
3 Гора Хермон є найвища з Башанських гір, понад дев’ять тисяч футів височини. Тепер вірять, що “висока гора” на якій Ісус Христос перемінився перед своїми учнями Петром, Яковом та Іваном була гора Хермон. (Мат. 17:1, 2) Незважаючи на висоту Башанських гір, Бог Єгова вибрав гору Сіон заснувати Давидове столичне місто й помістити святий ковчег заповіту в ньому. (2 Сам. 6:12—16) Тому то Він уможливив Царя Давида забрати твердиню Сіон і перенести його уряд від Хеброну до Сіонської гори. (2 Сам. 5:4—10) Захоплення Сіону було перемогою для Бога Єгови; і коли Давид переніс Його ковчег заповіту туди, то це було немов Сам Єгова почав царювати з Сіону над ізраїльським народом. На горі Сіон цар Давид сидів немов на “престолі Єгови” бувши його видимим представником.— 1 Пар. 29:23.
4. (а) У Давидовому часі, як Єгова вознісся на висоту? (б) Як Єгова забрав полонених і прийняв “дари у формі людей”?
4 Гора Сіон є лише около дві тисячі п’ятсот футів вище морського рівня. Коли Єгова, як представлений Своїм ковчегом заповіту, перенісся туди, то Він піднявся вище, ніби з десятьтисячками тисячів воєнних колесниць, бачучи, що Сіонська гора була виграна війною для Його земного царства. Давидові, Його помазаному цареві далося перемогу над ворогами в Обіцяній Землі. Там було багато полонених, і багато з цих уперто противилися, що Божі вибрані люди перебрали землю. Це було немов Сам Єгова забрав полонених і вернувся до гори Сіону. Багато з цих сталися рабами; і становили дари у формі людей, а особливо Левіти виконували працю в наметі Божого поклоніння. (Ездри 8:20) Цим способом Єгова брав “дари у формі людей”. Він також почав перебувати в Обіцяній Землі, хоч вперті вороги повинні були бути покорені.
5. (а) Де Єгова заложив Ісуса Христа бути Царським Камнем, і як? (б) Відносно того царського Камня, як провідники так званого Християнства рівняються з єврейськими провідниками?
5 Земна гора Сіон було місце де сам Давид царював. Тому що Єдинородний Син Бога Єгови, Ісус Христос, яко людина був сином Давида, то небесну висоту на якій Єгова вкоронував цього прославленого сина можна зрівняти з горою Сіон. Там на небесній горі Сіон Бог Єгова заложив Ісуса Христа за Царського Камня після його воскресіння з мертвих, і все це було на сповнення пророцтва Ісаї 28:16. (1 Пет. 2:5—7) Але коли прийшлося прийняти Ісуса Христа, Сина Давидового за правильного спадкоємця до Давидового царства, тому що він походив із Давидової родини, єврейські провідники за дев’ятнадцятого століття кричали перед губернатором Понтійським Пилатом, що служив імператорові Тиверійові кесареві: “Ми не маєм царя, окрім кесаря”. (Ів. 19:15) Але, через Божу силу воскресіння цей Син Давида почав царювати в небесній горі Сіон. Єгова вибрав цю символічну гору на уряд замість земну гору Сіон, або яку-небудь іншу гору в Башані. Але, так як єврейські провідники, царі так званого Християнства не хочуть, щоб над ними царював якийсь небесний уряд; вони воліють мати свої власні високі урядові гори на землі.
“ДАРИ У ФОРМІ ЛЮДЕЙ”
6, 7. У свойому листі до Ефесян, як апостол Павло доказує, що Псалма 68 є пророча?
6 Це не є собі якесь уявлене пояснення. Це є сповнення пророцтва. Апостол Павло вважав 68-му Псалму бути пророчою. Пишучи до християнського собору в стародавній Ефесії, в Малій Азії, він наводив із Псалми 68:19, НС, і пояснив як це пророцтво сповнилося в Ісусові Христові та його соборові учнів. В Ефесянах 4:7—13, НС, Павло писав:
7 “А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового. Тому й сказано: ‘Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і дав дари людей’. А те, що ‘піднявся був’, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі? Хто зійшов був, той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все. І він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, аж поки ми всі не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти”.
8. (а) Яке значення було дане фактові, що Павло пристосовував Псалму 68:19 до Ісуса Христа? (б) За Давидового часу, як Єгова чинив те про що описується в Псалмі 68:19?
8 Спосіб, яким апостол Павло тут пояснює сповнення Псалми 68:19 не значить і не каже, що Ісус Христос є Богом Єговою. Чи Псалма 68:19 не відноситься до Єгови в Єврейській Біблії? Так, але в сповненню тих слів, в яких цар Давид брав участь, то це не був Єгова, що буквально зійшов на гору Сіон і засів на Свойому царському престолі розгорнути намет поклоніння. У прямий спосіб це Давид, посвячений провідник і воїн, що представляв Єгову, зробив так. Отже це Сам Бог Єгова, як представлений Давидом виконував ці речі. Хоч Давид виконував ці речі, то він уважав Бога Єгову бути відповідальним за них. Отже Давид говорив, що це Бог Єгова був Чинителем цих речей. Подібна процедура також є правдива в сьогоднішнім сповненню.
9. (а) У цілковитому сповненню Псалми 68:19, як Єгова зійшов і вознісся? (б) Як Ісус Христос “вознісся вище всіх небес”?
9 У цьому останньому сповненню це не Сам Єгова “зійшов був до найнижчих місць, себто, до землі”. Це був Єдинородний Син Бога Єгови, який дійсно зійшов, навіть у глибину Шеолу або Гадесу, коли його тіло було поховане в гробниці вирізана з скелі. (Іса. 53:9; Мат. 27:57—61; Пс. 16:10; Дії 2:25—32) Ісус Христос вийшов із земного гроба, але не його власною силою. (Як міг мертвий чоловік воскресити самого себе,a або оживити себе духовним воскресінням?) Повторно надхнені Писання кажуть, що це Бог воскресив Ісуса Христа, Сина Давида, з мертвих. І це не був Бог Єгова, який у буквальний спосіб зійшов назад на небо до небесної гори Сіону. Це був воскреслий Син Давида, Ісус Христос, який сорокового дня після його воскресіння, зійшов назад на небо. У небесній горі Сіон Бог Єгова заложив його статися дорогоцінним наріжним камнем. Ісус Христос “зійшов вище всіх небес” у тому, що Бог Єгова дав йому місце вище від того, якого посідають усі інші небесні сотворіння, позицію вищу від тієї, яку він раніше мав.— Фил. 2:5—11.
10. (а) Коли цитуючи Псалму 68:19, чому Павло вживав займенника “він” замість “Ти”? (б) Як це було, що він “забрав полонених”, і що він зробив з ними?
10 Отже можна завважити, що коли апостол Павло цитував Псалму 68:19, він не промовляв її до Бога Єгови вживаючи особистого займенника “Ти”, але сказав “він”. Павло знав, що в день свята П’ятидесятниці у 33 р. З.Д., возносений Ісус Христос дістав від Бога Єгови святого духа й вилив його на своїх чекаючих учнів в Єрусалимі, яких було около сто двадцять. “Він полонених вибрав”, не воскресінням перед-християнських вірних Божих слуг і забранням їх до неба зі собою, так як у день свята П’ятидесятниці сам апостол Петро сказав, що навіть перед-християнський цар Давид не зійшов на небо, але лежав похований в Юдейській землі. (Дії 2:1—34) “Полонених”, яких Ісус набрав і яких він, так як Давид, скерував до Божої служби, були ті сто й двадцять в Єрусалимі на яких святий дух був вилитий. Того самого дня около три тисячі більше “полонених” було додано до його переможної процесії. (Дії 2:37—42) Під тими обставинами, він може, як представник Єгови, давати дари в людях.
11. Як це було, що Єгова брав і давав “дари у формі людей”?
11 Через Ісуса, якого Він воскресив, Бог Єгова “взяв дари у формі людей”. (Пс. 68:19) Через воскреслого Ісуса Він також міг ‘давати дари в людях’ на день свята П’ятидесятниці й після того.
12. (а) Яких “дарів у формі людей” Ісус Христос подарував, і кому? (б) На який факт дарування таких “дарів у формі людей” було ясним доказом?
12 “Дари в людях” у формі дванадцятьох апостолів, декотрі з яких були й християнські пророки, появилися того дня свята П’ятидесятниці у 33-го р. З.Д. (Дії 2:37, 42, 43) Ці апостольські й пророчі “дари в людях” зараз прийняли інших полонених учнів. Але були й інші “дари в людях”, яких переможний Христос, по правиці в Бога на небі, дав свойому соборові учнів на землі, а саме, благовісників, духовних пастирів й учителів. Посвячені хрещені духом-наповнені чоловіки служили в цих славних посадах виконуючи діла християнського собору в першому столітті так, як показує історія в Біблії. Тому то апостол Павло говорив про “дари в людях” в Ефесян 4:11 і Діях 20:28. (Дії 21:9; 2 Тим. 4:5) Коли такі “дари в людях” були даровані новому сформованому християнському соборові в Єрусалимі, то це був видимий доказ, що воскреслий Ісус Христос “зійшов” до небесної Сіонської гори, де Бог Єгова заложив його статися дорогоцінним “наріжним камнем”. Це на ньому його собор є збудований.
13. (а) Які “дари у формі людей” має християнський собор сьогодні, а особливо відколи? (б) Як народи так званого Християнства відкинули Божий Царський Камінь, але що Бог зробив йому?
13 Навіть сьогодні правдивий християнський собор має такі “дари в людях”. Ми не маємо “апостолів і християнських пророків між нами але ми маємо їх із собою в надхнених писаннях, в Християнських Грецьких Писаннях. Крім того, ми, що є з правдивого християнського собору маємо інші “дари у формі людей”, і є здібні бути благовісниками, духовними пастирями і учителями, а головно від 1919 р. Беручи участь у першій світовій війні від 1914 до 1918 р. народи так званого Християнства доказали, що вони відкинули Боже царство й відкинули Царський Камінь, якому було призначене місце на небесній горі Сіон, правильне місце уряду для всієї землі. Найвища точка відкинення цього Божого Царського Камня прийшла в 1919 р., коли вони пітримували Лігу Націй, що головно складалася з народів так званого Християнства. Але Царський Камінь, якого політичні будівники, під впливом релігійних священиків, відкинули, Бог Єгова підкріпив у Його високій позиції на небесній горі Сіон, на цілковите сповнення Ісаї 28:16. Бог Єгова об’явив це коли звільнив Своїх людей від вавилонської неволі у 1919 р., і дав їм “дари в людях”.
14. (а) Як Єгова тепер живе між “упертими”? (б) Чим стаються охочі “полонені”, і як це Єгова перебуває між ними?
14 “Вперті” противники Божого переможного царства дійсно нічого не можуть зробити проти нього. В Армагеддоні, коли Бог Єгова повстане проти них, як бувало на горі Перацім і Гів’оні, то Він цілковито знищить їх через Свого прославленого Царського Камня, Ісуса Христа. А тим часом Бог ще перебуває як Цар навіть між “впертими”. Своєму Царському Камні, Ісусові Христу, на небесній горі Сіон, Єгова каже: “Пануй ти поміж ворогами своїми”. (Пс. 110:1, 2) Але ті, що приймають “цю добру новину царства” і охочо стаються “полоненими” переможного Бога Єгови та Його Христа стаються Його “людьми доброї волі”. (Луки 2:14) Він духовно будує їх у християнський собор через “дари у формі людей”, себто, благовісників, пастирів і учителів. Через Свого святого духа Бог Єгова перебуває поміж такими охочими полоненими.
ЖОДЕН ІЗ ЙОГО ВОРОГІВ НЕ ВТЕЧЕ
15, 16. У світлі того, що Давид сказав у Псалмі 68:20, 21, як втечу від загибелі можна пояснити вибраних до небесного царства?
15 Сьогодні, п’ятдесят років після закінчення першої світової війни у 1918 р., ми можемо висказати слова псалмоспівця Давида разом із його сильним запевненням на майбутність: “Благословенний [Єгова], тягарі Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! . . . Бог для нас — Бог спасіння, і в [Єгові] Владики виходи смерти! Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить! Промовив [Єгова]: ‘Я спроваджу з Башану [їх], з глибин моря спроваджу, щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів’ ”.— Пс. 68:20—24.
16 У цьому “часі кінця”, і під світовим переслідуванням, яке було передсказане прийти на Христових вірних послідовників, то дивно як ці охочі “полонені” переможного Ісуса Христа можуть далі існувати. Це диво можна пояснити лише тим, що Сам Єгова є “Богом спасаючих вчинків” і що до Нього “належать дороги життя”. У цьому відношенні ми мусимо пам’ятати, що від 1918 р. до Армагеддону Бог вкоротив дні горя світовим народам та царствам. Він зробив це, так як Ісус Христос передсказав, ради Своїх вибраних, щоб декотре тіло збереглося на землі. (Мат. 24:21, 22) Це вкорочення горя доказалося бути на спасіння навіть помазаного останка тих, яких Бог вибрав для Свого небесного царства з Христом.
17. Які інші охочі “полонені” сьогодні мають причину благословити Єгову за вчинки спасіння?
17 Не лише ті, але також “велика громада” інших охочих “полонених” на землі мають причину благословити Єгову бути “Богом спасаючих учинків”, “правдивим Богом нашого спасіння”, Той, який “щоденно носить тягар для нас”. І “велика громада” робить це так, як було передсказано в Об’явленні 7:9, 10.
18. Яким способом Єгова приведе їх назад від Башану й глибини моря, і до якого поводження?
18 Бог Єгова не буде виконувати “спасаючих вчинків” для Його ворогів. Він повстане проти них в Армагеддоні, розбиваючи їхні голови на кусочки, розбиваючи волосяну корону тих, що є винні перед Ним і які далі додають до їхньої вини. При знищенню релігійного Вавилону Великого у “війні великого дня Бога Всемогущого” в Армагеддоні ці вороги будуть пробувати втекти до високих місць або до низьких сховищ, ховаючись по місцях, які з вигляду ніхто не зможе досягнути. Якщо б вони навіть й могли втекти на високі Башанські гори, то Бог Єгова приведе їх назад і покарає їх. Якщо б навіть вони навіть сховалися в атомних підводних човнах у глибині моря, то Бог Єгова приведе їх назад. А куди? Зустрінути знищення, щоб їхня кров була вилята. Це уможливить правдивим послідовником Сина Давидового обмити ноги в крові їхніх ворогів. Такі огидні вороги навіть не будуть поховані, але якщо маємо яких біблійно зневажених собак у нашій службі, то Бог дозволить їм лизати кров ворогів проти яких Бог повстане.
ПЕРЕМОЖНІ ПРОЦЕСІЇ
19. Які процесії перемог бачили “вперті” вороги, і які племена беруть участь у цих процесіях?
19 У цих збуджуючих часах перед війною Армагеддоном, вперті, непокірливі вороги вже бачили переможні процесії людей Єгови. Ці святкують перемоги, яких Бог Єгова дав Давидовому Синові від 1914 р., коли “час кінця” почався. Сьогодні неможливо розпізнати жодного племена природного Ізраїля, як-от плем’я Веніяминове, Юдине, Забулонове й Нефталиме, тому що єврейські родовідні записи були знищені в першому століттю нашої Загальної Доби. Але ми маємо останок “дванадцятьох племен” духовного Ізраїля, які будуть з Сином Давида на небесній горі Сіон. (Об. 7:4—8; 14:1—5; Гал. 6:16) Цей маленький останок духовного Ізраїля прилучився до сучасних переможних процесій на честь переможного Бога Єгови та Його Сина Давида. Це є подібне до того, що Давид описував про його день:
20, 21 (а) До чого такі процесії перемог приходили, і чому вони називалися Божі процесії? (б) Чому Давид назвав Єгову “Мій Боже, мій Царю”?
20 “Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя: Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах: ‘Благословляйте на зборах Бога [Єгову], ви, хто від джерел Ізраїля’. Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима. Твій Бог наказав тобі силу,— будь силою, Боже, того, кого нам учинив”.— Пс. 68:25—29.
21 У стародавньому Ізраїлі кожна перемога Бога Єгови була причиною для переможної процесії Його вибраних людей, які марширували до Його святині або центрального місця поклоніння. Такі процесії називалися Божі процесії, ніби Він провадив їх до Своєї святині. Перемогою Своїх людей Він потвердив Своє царювання над ними, з якої то причини псалмоспівець Давид говорив про Бога Єгову називаючи Його “моїм Царем”. Отже, Він заслужив публічної хвали з музикою та піснею, в яких чоловіки й жінки брали участь зі всіх племен Ізраїля.
22. (а) Хто був “Джерелом Ізраїля” з якого ізраїльтяни повстали? (б) Чому Бог міг вимагати їхньої сили, і чому Він мусів показувати їм Свою власну силу?
22 Співаки й жінки бряжчачи на бубнах могли співати: “Благосляйте на зборах Бога, [Єгову], ви, хто від джерел Ізраїля”. (Пс. 68:27) Земне джерело всіх дванадцятьох племен Ізраїля був патріарх Яків, який був названий Ізраїль; але їхнє правдиве Джерело як вибраний народ був Бог Єгова, і це Його вони повинні благословити по зборах як то бувало на переможних процесіях. Народ набирав сили від Нього, отже Він правильно вимагав, щоб вони вживали їхню силу в Його службі. Але, щоб народ мав успіх, то Бог мусів показати Свою власну силу і помагати йому проти Його ворогів.
23. (а) Бід 1919 р. як поганські народи бачили процесії “Бога мого, Царя мого”? (б) Хто брав велику участь у таких процесіях?
23 У сучасних часах, від 1919 р. нашої Загальної Доби, християнські Свідки Єгови відбували подібні переможні процесії на честь перемог їхнього Бога Єгови. З’єднано по “зборах” вони публічно як і від дому до дому свідкують про Його ім’я та царство так, як робили апостоли Ісуса Христа. (Дії 5:42; 20:20) Вони виконували це під невидимим провідництвом Бога Єгови, Якого ім’я вони носять. Цим способом усі люди поганських народів бачили процесії Бога й Царя свідків Єгови. У таких процесіях свідкування велике число посвячених жінок заслужили собі місце, яке годиться завважити та згадати.
24. У тому відношенні, де було можна дійсно бачити “зібрані товпи”?
24 У цих сучасних переможних процесіях, які великі “збори” можна було бачити по округових народних і міжнародних конвенціях свідків Єгови! Наприклад, завважте число присутніх — 253,922 на публічному зібранню в місті Нью-Йорку, в неділю, 3-го серпня 1958 р., коли президент товариства Вартової Башти Біблії й Брошур дав промову на тему “Боже Царство Володіє — Чи Кінець Світу Близько?”
25. (а) Коли відбудеться найбільше святкування перемоги, і чому? (б) Для чого буде вимагатися сили тих, що будуть у тій процесії?
25 Але, які великі переможні процесії відбудуться по цілому світі, після того як Єгова повстане проти Своїх ворогів у битві Армагеддоні й набуде найбільшої перемоги! О, як вірні, які переживуть війну Армагеддон, будуть святкувати Його вічну перемогу піснею та музикою, благословляючи того, що є Джерелом життя Своїх людей! На відповідь до їхніх ревних молитв там Він покаже Свою силу на оправдання Свого всесвітнього суверенітету та Його святого ім’я. Він також буде їхнім визволителем. На оцінення їхнього задовження вони продовжатимуть дотримувати заповіді, яких Він буде накладати на їхню фізичну та духовну силу. Під час тисячолітнього царювання Христа вони радісно будуть уживати свою силу розказувати про вчинки Єгови і Його славетну перемогу тисячам мільйонам, які воскреснуть із мертвих.
ДОКОРИ ВСІМ, ЩО НЕ ПРИНОСЯТЬ ДАРІВ ПЕРЕД АРМАГЕДДОНОМ
26, 27. Чому, так як показується в Псалмі 68:30—36, є правильно робити добре рішення тепер?
26 Роки, які ще лишаються перед тим як Бог повстане проти Своїх ворогів в Армагеддоні є тяжкі, і тому є дуже потрібно всім зробити правильне рішення. В Армагеддоні будуть докори, і комусь бути докореному значитиме знищення. Отже псалмоспівець Давид дуже відповідно рекомендує добре рішення для цього важливого часу, кажучи:
27 “Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара. Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають! Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога. Царства землі,— співайте [Єгові] . . . . що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним. Визнайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його! Бог грізний у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний”.— Пс. 68:30—36.
28. В якому розумінні “Єгипет” і “Куш” постачили дари Богові Єгові?
28 Хто ж це той “Цар народів”, так, “Цар навіки вічні”? Це є Бог Єгова, Всесвітній Суверен, що є вищий від усіх царів народів. (Єрем. 10:7, 10) Навіть Його Син, Ісус Христос, є вищий від них. (Об. 17:14; 19:16) Царі так званого Християнства як і царі поганства не хочуть признати вищого царювання Єгови. Але вони були примушені приносити датки для поклоніння Єгови в Його духовному храмі, в якому Ісус Христос є наріжним Камнем, а його вірні учні “живими каміннями”. (1 Пет. 2:5—9) Тому що поклонники Єгови, Його християнські свідки, рішально коряться Богові замість людям, то земні провідники є під обов’язком перепускати закони та давати судове рішення показувати пошану вірним поклонникам Єгови в Його храмі. Цим чином, себто, нібито вироби з бронзи вийшли від старого ворожого Єгипту; і Куш або Етіопія, що також є ворогом, швидко віддавав дари Богові Єгові.
29. (а) Як повинні люди “земних царств” співати Їздцеві небес? (б) Як “звір в очереті” і “череда волів” будуть докорені, і чому?
29 Тепер є час для людей всіх “царств землі” вислухати царську вістку, яку проголошують християнські свідки Єгови й прилучитися та співати хвалу Єгові, Тому, що їде переможно, немов воєнні колесниці, на найвищих небесах від вікодавнього віку. Могутніх провідників землі, немов “звір в очереті”, бегемот, або немов “череда волів”, з їхніми підданцями, які наслідують їх немов “людські телята”, Бог Єгова докорить в Армагеддоні, тому що вони не приносили Йому “срібних кавалків” у данину, але “топчуть” те, що належиться Йому. Вони “люблять воювати” проти Нього та Його вірних поклонників. У відповідь на нашу молитву повстати проти таких противників, Бог Єгова розпорошить та знищить їх і визволить Своїх переслідуваних людей. Так як голосний грім, Його “сильний голос” буде докоряти й повіки заглушить усіх таких ворогів.
30. (а) Чому ми повинні приписувати силу Богові? (б) Як Він має “славу” над своїми людьми?
30 Чи ми справді віримо, що Бог Єгова має силу вчинити це? Це є дуже важно для нас приписувати Йому таку силу. До цього самого дня Він давав силу й могутність Своєму останкові духовного Ізраїля й їхнім посвяченим земним друзям чинити те, що Він наказує Своїм свідкам чинити в цих трудних часах перед Армагеддоном. Йому ми мусимо давати, і приписувати силу за те, що ми самі могли досягнути через чудові перемоги, яких Він дав нам. Між нами Він знаходить найвище місце “слави” де не признається жодних інших богів або земних провідників бути вищими від нього, або рівні Йому. Ясно є, що Його “перевага” як Всесвітній Суверен є над нами, тому що ми слухаємо Його як Провідника й проповідуємо Його царство через Сина Давидового по цілому світі.
31. Як є Його сила “в хмарах”?
31 Справді “Його сила є в хмарах”, в небесах, вища від зовнішнього простору, тому що Він є Всемогущий. В Армагеддоні Він покаже Свою всемогутність над людьми й дияволами, на оправдання Свого всесвітнього суверенітету. Чи нам не благословити Його за нашого Бога? Так, тепер і навіки вічні!b
[Примітки]
a Така думка про автоматичне або само-воскресіння є висловлена в 1-му параграфі, в 2-ій шпальті на 570 сторінці, 3-го Тома M’Clintock and Strong’s Cyclopædia. Дискутуючи тему “первородженого” вона каже: “Вислів ‘перворідний’ не може бути завжди пояснений буквально; часами він значить головний, найвищий, найвизначніший зі всіх речей. Цим чином ‘Ісус Христос’ є перворідний кожного сотворіння, перворідний з мертвих’, породжений Отцем перед іншим сотворінням; перший, що встав із мертвих своєю власною силою (побачте Журнал Святої Літератури (анг.), квітень 1861 р.)”.
b У Вартовій Башті (анг.), числі 1 і 15 травня 1932 р., була надрукована серія з шістьох статей на тему “Проголошуючи ім’я Єгови” і дискутування цілої Псалми 68, але згідно з Уповноваженим або Короля Якова перекладом Святої Біблії. Пояснення, яке було там дане було згідно з біблійним досліджуванням до тодішнього часу.