Питання від читачів
● Що апостол Павло мав на думці, коли він писав у 1 Тимофія 2:15, що жінки спасуться “дітородженням”? — Б. Г., Чілі.
Під надхненням Павло дискутував відповідне відношення і активности жінок. Одна достойна і оборонна функція або обов’язок для християнських жінок є виховування їхніх дітей. Павло писав: “Та спасеться вона дітородженням, якщо вони пробуватимуть в вірі й любові, та в посвяті з здоровим розумом”.— 1 Тим. 2:15, НС.
Біблійний переклад Р. А. Нокса перекладав цей стих в спосіб, який дозволяє ідеї, що саме дітородження придбає вічне спасіння для жінки. Але це не може бути так. Багато інших стихів показують, щоб одержати вічне спасіння чоловіки, як і жінки повинні вірити в Ісуса Христа, мати докладне знання і виявляти віру.— Дії 16:30, 31; Ів. 17:3; Рим. 10:10.
Інші переклади дають враження, що це є обіцянка Бога, що Він спасе всіх Своїх жінок-служниць через досвід дітородження. (Мофата, Нова Американська Стандард Біблія) Одначе, це не було так у кожному випадку до того часу і це не було так відтоді. (1 Мойс. 35:16—18) Віруючі і невіруючі пережили дітородження, і віруючі, як і невіруючі вмирали у дітородженні. Отже, це не значить безпечність у часі дітородження. Швидше, це значить, що через дітородження і дбання обов’язків, які йдуть з ними, вони будуть забезпечені, якщо вони також виявлять віру, любов і здоровий розсудок.
Так як було згадано, Павло дискутував про відповідний настрій і обов’язки жінок. У соборі їхнє відношення повинно виявляти покірність, усвідомлюючи, що вони не мають пробувати брати владу над дорослими мужчинами. Даючи приклад труднощів, які можуть повстати, коли жінка не признає своє становище, апостол цитує справу Єви. Вона побігла перед Адамом, була зведена і попала в переступ.— 1 Тим. 2:11—14.
Пізніше, у цьому самому листі Павло перестерігав християнських жінок про їхні активности. Деякі молодші вдовиці стали “неробітні, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі, і занадто цікаві, і говорять чого не годиться”. Такі активности можуть довести до всяких турбот, включаючи бути замішаними у даванні поради і роблення рішень у справах, які відповідно належали до обов’язків чоловіків або призначених слуг у соборі. Як могли ті молодші вдови бути безпечними від таких небезпек? Павло сказав, що один спосіб був “заміж виходити, родити дітей, домом рядити”.— 1 Тим. 5:11—15.
Отже, коли він писав, що жінки “спасуться дітородженням”, він мав на думці, щоб вони були зайнятими корисними активностями. Урядуванням домом і виховуванням їхніх дітей, які є важні ролі до яких жінки мають чудові Богом-дані здібності, вони правдоподібно будуть спасені і далеко від пасток, які обдурюють нетеократичних жінок. І ці обов’язки будуть гарним додатком до їхніх активностей у Божій службі, помагаючи їм “пробувати в вірі й любові, та в посвяті”.
Жінки, які є неодружені, або які не мають дітей, як також і християнські мужчини, можуть навчитися від принципу цієї надхненої поради: Ми всі повинні бути обережні відносно того, щоб ми могли мати корисне зайняття. Боже слово радить кожного з нас: “Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час,— дні бо лукаві!”— Ефес. 5:15, 16.