Чи ми повинні лишатися такими, якими ми є?
Чи є які важні причини робити зміну?
БАГАТО людей думають, що вони повинні лишатися такими, якими вони є, принаймні в релігійних справах. Вони скажуть вам, що їхні родичі й прародичі належали до якоїсь релігії, і вони не бачать жодної причини робити зміни. На полі особистості, багато будуть казати: “Бери мене, яким я є”. Очевидно, що вони припускають, що Бог створив їх такими, якими вони є, отже їм не треба робити змін.
Але що ви думаєте про цю справу? Чи їхній погляд є розумний? Чи ви не годитеся, що ми всі можемо робити зміни на поліпшення?
Ми робимо зміни в багатьох звичайних справах життя. Наприклад, ось тепер ви є вже дорослими, ви не вірите кожній ідеї, яку висказують старші з такою самою вірою, якою ви мали за дитинства. Коли сьогодні вони вам щось говорять, то правдоподібно ви добре роздумуєте про докладність їхніх заяв, і тоді вибираєте або відкидаєте їх. Ви постійно набираєте більшого знання і досвіду, і тому є краще приспособлені приходити до заключень, які є засновані на фактах. У школі ви правдоподібно вчилися багато речей, про які ваші прародичі навіть не чули, коли вони ходили до школи. Якщо така інформація є акуратна, то ви не будете відкидати її і триматися ідеї, яку навчали попередньої генерації.
ЧОМУ РОБИТИ РЕЛІГІЙНУ ЗМІНУ?
Навіть у релігії є причини чому ви принаймні повинні подумати змінити ваш погляд. Багато осіб стали членами релігійної організації, тому що були навчені з дитинства, яка то релігія уважно хоронила їх від інших наук і точно приписувала, що вони повинні вірити. Ця наука була вкорінена в них за стародавніми традиціями так, як було з їхніми родичами і прародичами.
Але тепер, освічене, пробуджене населення питає допитливі питання про церковні традиції, віровчення, догми й обряди, і відповіді не є завжди задовільні. Церковні організації знаходять себе в замішанні. Члени церков припускали, що не їсти м’яса в п’ятницю, молитися до деяких святих, і забороняти священикам дружитися були вкорінені в Святому Писанні. Тепер, одначе, вони довідуються, що вони можуть їсти м’ясо в п’ятницю, що декотрих святих виявилося бути обманою, і вони чують як чимраз більше число священиків добиваються права дружитися.— 1 Тим. 4:1—3; Євр. 13:9.
Звичайно, інтелігентні особи починають задумуватися над тим скільки іншої релігійної церковної науки може встояти проти докладного перегляду Біблії. Чи це є розумно відкидати таке дослідження, боячись, що з нього можуть виринути інші питання, що ми віднайдемо причини чому нам треба буде змінити наші релігійні погляди? Певно, що робити так не було б розумно. Християнський апостол Павло радив своїм співпоклонникам: “Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!”— 1 Сол. 5:21.
Коли Ісус проповідував між євреями дев’ятнадцять століть тому, більшість із них уповали на факт, що їхня релігія почалася з Богом. Вони не переглядали традиційної науки своїх учителів і не порівнювали її з писанням Мойсея та пророків. Вони не бачили причини змінювати свою релігію. З яким наслідком? Більшість із них загинули або пішли в неволю коли поганські римляни перебрали й знищили їхній народ.
По другій стороні, маленький останок євреїв вислухав вістку Ісуса та його учнів. Ревно вони порівнювали його слова з їхнім власним святим Писанням і знайшли, що вони говорили їм правду. Отже, коли на їхній край, на Єрусалим і його храм прийшло спустошення, вони вже були за кордонами Юдеї, послухавши Ісусової перестороги втікати в призначеному часі. (Луки 21:20—24) Вони не намагалися нерозумно лишатися тим, чим вони були — прихильники Богом-даної релігії, яка вже зіпсулася до такого ступня, що Бог відкинув її.— Мат. 23:37, 38.
ПОДІБНИЙ СТАН СЬОГОДНІ
Так як євреї робили тоді, прихильники релігій так званого Християнства припускають, що вони є Божі вибрані люди. Вони вірять, що вони мають більшу ласку від людей так званого поганства. Вони думають, що через часте вживання слів “Бог” і “Христос” в їхніх обрядах, то все буде гаразд. Вони також чують пересторогу Божого написаного Слова, Біблії, як її тепер ревно проповідують сьогоднішні послідовники Ісуса. З Біблії вони мають пересторогу, що незабаром Бог знищить усі фальшиві релігійні лади і їхніх прихильників — вістка, яку свідки Єгови широко проголошують — однак більшість із них не бачать потреби робити зміни. Вони воліюють лишатися такими, якими вони є.
Правда, багато вірять, що їхні освічені священики повинні знати більше про Писання від свідків Єгови. Але чи то не правда, що коли Ісус був на землі більшість людей воліли вповати на своїх вчених релігійних провідників замість слухати слів Ісуса та його друзів, які були лише риболовцями? З цією наукою з історії перед вами, вам не треба робити подібної помилки. Ви принаймні можете звернути увагу й переглянути справу.
Щоб мати Божу похвалу і благословенство нам треба ‘випробовувати чи ми є в вірі’. (2 Кор. 13:5) І це не значить лише порівнювати наше поводження з вимогами якоїсь релігійної організації. Воно значить порівнювати наше поводження з тим, що Біблія ясно показує є Божа воля. Лише Біблія може спростувати всі речі і запевнити ваш стан перед Богом.— 2 Тим. 3:16, 17.
ОСОБИСТІСТЬ МОЖЛИВО ЗМІНИТИ
Можна поліпшити не лише релігійне мислення, але також цілу особистість. І часто ми маємо добрі причини чому ми повинні робити такі зміни. Хтось може легко злоститися, або жити в розпусті, або схилятися до розпусти, або бути гордим, який не хоче прийняти пораду. Можливо за дитинства така особа виросла під впливом людей, які мали одну або більше з цих поганих характерних особливостей. Але як дитина виростає, бере своє місце в громаді, і користає з досвідів, то вона вже не потребує триматися таких старих поглядів, або звичаїв.
Такий був досвід одної молодої жінки, яку свідок Єгови запросив студіювати Біблію. Вона відповіла: “Я дуже хотіла б студіювати, але я не є добра. Я є погана. Я думаю, що для мене вже немає жодної надії”. Але її таки заохочували студіювати Біблію. Все вийшло на добре, бо незабаром вона поліпшила своє життя, яке досі було неморальне. Вона не лишилася такою як вона колись була. Ревно ця жінка почала студіювати Біблію, товаришувати з свідками Єгови і відчула радість і задоволення в житті. Вона вже не жила тільки для того, щоб задовольнити свої пожадливості.
Такі зміни в особистості не є надзвичайні, ані виняткові. Коли апостол Павло проповідував навколо Середземного моря, то подібні зміни відбувалися в людях. На одній оказії він писав, маючи на думці беззаконників, п’яниць, наклепників, розпусниць, перелюбників, і користолюбців: “Такими були дехто з вас [християни]”. (1 Кор. 6:9—11) Але вони зробили таку велику зміну в своїх особистостях, при помочі Божого Слова і духа і побожним товаришуванням, що вони тепер стали прийнятими послідовниками Ісуса.
Безперечно, таку зміну не є легко зробити. Це вимагає ревне студіювання Біблії і пристосовання принципів, яких ми навчаємося з неї. І декотрі релігії не заохочують таке студіювання. Фактично, вони вчать людей, що молитви їхніх релігійних священиків зроблять усе гаразд перед Богом. Тому такі церковні члени розсуджують собі: Пощо робити зміну якщо прощення за гріх можна одержати регулярною платнею за молитви? Але таке мислення є лише традиція видумана людьми. Біблія вчить, що є лише “один Посередник між Богом а людьми, . . . Ісус Христос”, і тим виключає посередництво якогось священика.— 1 Тим. 2:5.
Отже, замість покладатися на довгу історію так званої святости причіплена до релігійної організації, або на припущенні, що священики мають силу робити людей праведними, як багато краще є прийняти надхнену пораду апостола Павла: “Ви повинні відкинути стару особистість, яка погоджується з вашим колишнім поводженням”, а “ви повинні обновитися силою, що спонукує ваш розум, і одягнутися в нову особистість”. (Ефес. 4:22—24) Так, замінювати думки й людські традиції Божими думками так, як вони знаходяться в Біблії є спосіб “обновитися” силою, що спонукує ваш розум.
Якщо, у вашій теперішній релігії вас не заохочують регулярно й поступово студіювати Біблію, то чому лишатися такими як ви тепер є? Чому не робити зміни? Чи не правда, що ви хочете жити вічно в мирі й щастю? Дорогу до такої вартісної мети пояснив Ісус Христос цими ясними і простими словами: “Це значить життя вічне, щоб набирали знання про Тебе, єдиного правдивого Бога, і того, кого Ти післав, Ісуса Христа”. (Ів. 17:3, НС) Єдине джерело такого знання є Біблія.
Студіювати Писання разом із свідками Єгови буде великою нагородою для вас. Вони поможуть вам зробити правдивий поступ. Ви навчитеся, що Бог дійсно сподівається від вас. І коли будете пристосовувати ваше життя до науки Біблії, ваш погляд про релігію і ваша ціла особистість зачне змінюватися на краще.
Ні, це не є розумно стояти на місці, не робити поступу, лише лишатися таким, яким ви тепер є. Де поправлення поможе вам завести ваше життя в гармонію з волею Божою, то зміни треба робити.