Яка глибока є ваша любов?
“ОДНОГО разу”, кажуть, був молодий чоловік, який сказав дівчині до якої залицявся: “Я тебе так кохаю, що готовий вмерти за тебе”. Вона усміхнулася, а тоді запитала: “Мій любий, де ти був минулої середи? Я чекала на тебе”. Він відповів, дещо соромливо: “Та ти знаєш; тоді падав такий великий дощ”. Він був готовий вмерти за свою панну, яку любив, але не був готовий відвідати її коли падав дощ.
Очевидно, його любов не була дуже глибока. Вона складалася зі слів, але його діла не підтримували його слів. Придатно Біблія радить нас проти такої любови: “Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою”.— 1 Ів. 3:18.
Інший спосіб, яким глибока любов виявляє себе є вірністю. Коли хтось лихословить вашого приятеля, то чи ви є готові статися непопулярним і боронити вашого друга? Ця сама справа стосується до християнинової любови до Бога. Так наприклад, одного разу кілька уродженців Аркансасу, зібралися навколо вогню і у своїй розмові, один із них висловився зневажливо про Бога. Інший у гуртку відразу заговорив: “Перепрошую, чоловіче, але я не люблю коли ти так говориш. Це неправда. Бог є мій Отець і я люблю Його”. Його вірність дала йому відваги говорити, даючи доказ, що його любов була глибока.
Глибину нашої любови також можна бачити в тому як ми реагуємо, коли близький друг або член родини зробить якусь соромливу помилку у товаристві інших. Чи ми налякаємося? Чи будемо критикувати? Якщо наша любов є глибока, то ми зменшимо або покриємо його помилку. Не тільки це, ми навіть будемо покривати гріхи і переступи. А скільки разів: Апостол Петро відповідає: “Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів”. Багато є досить, чи не так? Стародавній мудрий цар Соломон ще дальше поступив, бо він сказав: “Любов покриває всі вини (переступи)”. Нема ніякого сумніву, якщо ваша любов є глибока, то ви будете прощати, будете любити, будете милосердні, навіть коли станетеся жертвою. Так як показує ще одно писання: “Любов . . . не тримає рахунку шкоди”.— 1 Пет. 4:8; Прип. 10:12; 1 Кор. 13:4, 5, НС.
Інший доказ нашої глибокої любови є охочість дати пораду комусь, кого ви добре знаєте, коли знаєте, що його треба поправити. Багато родичів не роблять цього виявляючи, що їхня любов до дітей не є дуже глибока. Таким чином, дуже популярний й успішний американський філантропіст (благодійник) і телевізійний артист признався, що його син стався наркоманом, тому що “ми бачимо, що робиться, але ми не хочемо бачити його, ми не хочемо вірити йому . . . я оправдував його”. (Нью-Йорк Times, з 1-го серпня 1972 р.) Стародавній цар Давид також зробив ту саму помилку з одним із його синів, бо ми читаємо, що він “ніколи його не засмучував, щоб сказати: ‘Чому ти так робиш?’ ” І Давид також бачив як його син стався норовливий, тому що він не поправляв його.— 1 Цар. 1:6.
Що родинна дисципліна й догана є доказ любови можна ясно бачити зі способу, яким небесний Отець поводиться з Своїми дітьми: “Бо кого Господь [Єгова] любить, того Він карає (дисциплінує)”. Що цей принцип відноситься до дружби, Біблія показує, кажучи: “Рани друга вірність показують”. Поверхові друзя будуть стримуватися, але правдиві друзя, що мають духовні здібності будуть старатися помогти вам поправитися.— Євр. 12:6; Прип. 27:6, НС; Гал. 6:1.
Протилежно цьому також є правда. Якщо ми маємо глибоку любов до приятеля, то не будемо ображатися, коли він старається помогти нам. Навпаки, ми будемо таким, як цар Давид, коли писав: “Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова”. (Пс. 141:5) Усе це, можна сказати, має свою особливу силу для християнів у їхньому спорідненню з їхнім Богом Єговою. Якщо ми маємо глибоку любов до Нього, то не будемо огірчатися коли Він дозволяє нам страждати через несправедливості. Навпаки, ми будемо відноситися так, як патріарх Йов, який, хоч загубив усе, що мав і дуже постраждав не “сказав на Бога нічого безумного”. Ані він “не згрішив своїми устами”. Якщо будемо мати таку глибоку любов, то з часом дістанемо нагороду так, як Йов.— Йова 1:22; 2:10; Як. 5:11.
Яка є найбільша чи найглибша любов, яку хтось може мати? Ісус сказав: “Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх”. (Ів. 15:13) Це по суті, була любов, яку Він Сам виявляв і любов, яку християнські чоловіки є під наказом мати до своїх дружин. Якщо ви є одруженим чоловіком, чи ви маєте таку любов до вашої дружини?
Біблія також уживає Йонатана, Сина царя Саула, за гарний стародавній приклад такої глибокої любови. Після того як пастушок Давид забив велетня Ґоліята, то “Йонатанова душа зв’язалася з душею Давидовою, і полюбив його Йонатан, як душу свою”. Йонатанова любов до Давида не зменшилася навіть коли стало ясно, що Давид, а не Йонатан буде наступнім царем Ізраїля. Йонатан постійно помагав Давидові, навіть рискував своє життя за нього. Його батько Саул раз навіть кинув списа, щоб забити його, тому що він усе ставав по Давидовій стороні.— 1 Сам. 18:1; 20:24—34; 23:17.
Приповістка є правдива: “Правдивий друг любить за всякого часу”, так як Йонатан робив. (Прип. 17:17) Приятель можливо потребує охорони від небезпеки або матеріальної помочі, але дуже часто йому треба дати заохочення і дружбу. Якщо наша любов є глибока, то ми будемо робити жертви, щоб доглянути тієї потреби.
Яка глибока є ваша любов — до вашої дружини або до вашого чоловіка, ваших дітей, ваших родичів, вашого близького приятеля, ваших співхристиянів? До такої міри ваша любов є глибока, що ви будете вірні, покриваючи помилки і гріхи, даючи й приймаючи поправку і будете робити жертви, щоб виявляти таку любов.