Чи є з’єднане тіло правдивих християнів?
ШУКАЮЧИ правдивого християнина, ми сподіваємося знайти особу з високими моралями і доброю особистістю. І це є правильно. Але бути християнином включає щось більше від цього.
Навіть між нехристиянами можна знайти особи, які мають гарні моральні характерні риси, також приємні особистості. Отже, яка ж тоді є різниця?
Крім цих гарних рис, християнин мусить мати ревне бажання поширювати правдиве поклоніння Богові Біблії, так як Ісус Христос робив. Він мусить мати запопадливість і бути дієвий.
Навіть коли ви й оціняєте цей факт, то вам можливо трудно пізнати хто дійсно є правдиві християни сьогодні. Ви можливо не є певні чи дійсно є такі християни. Бо між релігійними людьми так званого Християнства є дуже мало єдности в думках та вчинках. Це є правда в моральних і суспільних проблемах, а особливо в справах поклоніння Богу. Вони дуже мало стараються пояснювати Бога та Його наміри і нагоду набути вічне життя, чи то на небі чи на землі, догоджанням Йому через правдиве поклоніння.
З’ЄДНАННЯ ДУМОК І ЗУСИЛЛЯ Є ПОТРІБНІ
Чи ж повинно бути і чи дійсно є таке ТІЛО або група людей, які віддають себе до поклоніння Богу за вимогами Біблії, поклоняючись Йому в єдності й стараючись помагати іншим робити те саме?
Згідно нагадуванням апостола Павла до християнів за першого століття, така група повинна існувати. Він писав багато про високі моралі й християнські особистості, але також сказав: “Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши — почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі [мов гуртом вони були одна особа], борючись однодушно за віру євангельську”.— Фил. 1:27.
ЗОБРАЖЕННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ ХРИСТИЯНИНА
Дуже мало людей будуть заперечувати, що Ісус та Його апостоли були дуже ревні в поширенню правдивого поклоніння до кінців землі. Вони були з’єднані в цьому намірі, наукою і своєю діяльністю. Щоб показати які Його учні повинні бути, Ісус дав притчу про таланти: (А срібний “талант” має вартість сотки доларів.) Ця притча дуже ясно і сильно показує їхній обов’язок поширювати правдиве Християнство до найбільшої міри можливо.
Ісусові учні запитали Його: “Яка буде ознака Твоєї присутности і кінця цієї системи?” Притча про таланти була частиною Його відповіді на те питання. Таким чином, притча була дана доказати християнам, що живуть при “кінці цієї системи”, що Господь Ісус Христос був невидимо присутній в царській силі. Але та притча почалася і сповнилася ще коли Ісус був на землі. Ми можемо дістати велике освічення і розуміння тієї притчи з іншої подібної притчи про міни або “фунти стерліньґів”, яка показала тим Христовим слухачам за першого століття, що царство Боже “не виявить себе раптово”, так як вони думали.— Мат. 24:3, НС; Луки 19:11—27.
Обидві притчі відносилися до царства небесного. Притча про таланти почалася в слідуючий спосіб:
“Так само ж [тобто, обставини зв’язані з царством небесним] один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє. І одному він дав п’ять талантів, а другому два, а тому один,— кожному за спроможністю його. І відійшов”.— Мат. 25:14, 15.
Той “чоловік” є Ісус Христос. Він незабаром мав “відійти” назад до Свого Отця до неба. Ісус мав відійти зараз після Своєї смерти і воскресення. Там Він “по Божій правиці засів, далі чекаючи, ‘аж поки вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг’ ”. (Євр. 10:12, 13) Мине багато часу аж поки Він дістане наказ від Свого Отця перебрати царську силу, але перше Він мусить переглянути і нагородити своїх “рабів”. Він сподівається, що вони всі будуть у згоді, щоб доглядати Його ‘справ’, а не сваритися один з одним. Після перегляду Він знищить Своїх ворогів на землі так, як Луки 19:15—27 показує.— Пс. 110:1—3.
“МАЄТОК”, ЯКИЙ ДОВІРЕНИЙ “РАБАМ”
Отже, цей “чоловік” мав “маєток”, якого доручив своїм “рабам” аж поки не вернеться з царською силою. А який же дорогоцінний маєток мав Ісус Христос? Він не мав грошей, ані великого маєтку, ані землі, ані будинків. І політичні уряди не признавали Його влади. Євреї змусили Римську Імперію забити Його. Отже, що Він мав довіряти своїм “рабам”?
Це були цінності інші від вищезгаданих маєтків. Протягом Своєї служби, як людина Христос, перше шукав царства Свойого небесного Отця. Через Його проповідування і науку Він був приготовив поле, вкладаючи в нього великі можливості — прихована сила виводити учнів. Це був маєток, який Він залишив Своїм учням. Він уже сказав Своїм апостолам більше, як два роки перед Своєю смертю і воскресенням:
“А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони! А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — разом раділи. Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне. Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли”.— Ів. 4:35—38.
Ісус обмежував Своє сіяння до євреїв і єврейських нововірців та споріднених самаріянів. Іван Хреститель також трохи сіяв. Після Ісусового воскресення і вилиття святого духа на Його учнів на свято П’ятдесятниці 33 р. З.Д., ці учні мали перше багато жати з цього “засіяного” поля. Вони були під обов’язком робити це. Перші, яких вони “жали” були ті, що розвивалися під чистою наукою Ісуса. Тому, коли вони прилучилися до духом-породжених учнів, то вони були немов один чоловік у дотриманню чистої науки.
Ясно є, що в Ісуса було більше як троє “рабів”. Отже троє різних “рабів” в Його притчі представляють майбутні співспадкоємці Христа для яких Він зробив угоду про небесне царство. Між ними будуть люди різного ступня життя, старі і молоді, чоловіки й жінки. (Порівняйте Дії 1:14; 8:12.) Але ці різниці в обставинах і віці не були перепоною для єдности — усі мали виконувати однакову роботу.
У сповненню притчи Пан постарався, щоб не дати слузі більшого обов’язку від того, що він міг виповнити, за “власною спроможністю”. Ясно є, що класа першого століття, яка дістала “п’ять талантів” були апостоли, яким найбільша відповідальність була дана. (Об. 21:14; Ефес. 2:20—22) Вони були великою допомогою для класи, яка дістала “два таланти” у догляданні своїх обов’язків.
Усі “раби”, як-от ті в притчі про міни мали ‘торгувати аж до Його приходу’. (Луки 19:11—13) Вони мали займатися Ісусовим майном, Царським майном, і послушні раби, тому, мусіли бути з’єднані думкою і вчинком. Христос не є поділений Сам проти Себе Самого. (1 Кор. 1:10) Певно, що Його “раби” не будуть поширювати Його майно коли будуть негативно діяти один проти одних, так як це є в так званому Християнстві, де одна секта вчить одну річ, а інша якусь інакшу.
У притчі “здібність” слуги, основа згідно якої були роздані таланти, буде фізична або розумова здібність. Проте, чи у сповненню, це представляє фізичні або розумові здібності? Без сумніву, що такі здібності будуть корисні, якщо вони є скеровані в правильний напрямок. Але “здібність” тут представляє духовні можливості, які знаходяться у християнському “слузі”, що є в ряді до Небесного Царства. Старанність охота і завзяття, які він має, додають до цих можливостей. Це є в згоді з принципом, що “Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів”.— 1 Кор. 12:18.
Господь, Ісус Христос доручив щось цим “рабам”, не робить різниці до якої класи вони належать. Але вони самі мусіли додати щось. Те, що вони самі можуть додати підносить вартість дорогого майна, яке було довірено їм, і помагає їм обробляти духовне майно, “поле”, що Господь Ісус Христос лишив їм. Як класа або з’єднана група, це поможе їм жати нових учнів.
ПОЧАТОК СПОВНЕННЯ ПРИТЧИ
А коли Ісус почав доручати це’ ”майно” Своїм учням? Чи Він доручив його особисто, чи як з’єднаному гурткові? Дії 1:1—5 продовжає запис євангелії Луки і каже “аж до дня, коли через духа святого подав Він [воскреслий Ісус] накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся. А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з’явився та про Боже царство казав. А зібравшися з ними [тіло вірних учнів], Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, що ‘про неї — казав — ви чули від Мене. Іван бо водою хрестив, ви ж охрещені будете духом святим через кілька тих днів’ ”.
Отже Ісус не тільки приготовив “поле” в якому було багато більше можливих учнів, але Він також приготовив перших з Його тіла “рабів”, щоб вони одержали Його “маєток”.
Сповнення притчи мусіло початися між воскресенням Ісуса, а Його вознесенням до присутности небесного Отця. Бо коли Ісус перше скликав Своїх “рабів” разом, щоб дати їм Його “маєток”? Апостол Матвій записав Ісусові слова на тім зібранні в Галілеї після Його воскресення: “Тож ідіть, і робіть учнів із людей всіх народів, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого духа, навчаючи їх дотримувати все те, що Я заповів вам”.— Мат. 28:16, 19, 20, НС.
Але в день Його вознесіння до неба, Ісус дав їм більше деталів про шлях, яким мусить іти праця, щоб збільшити Його “майно”. Ми читаємо: “А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: ‘Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?’ А він їм відказав: ‘То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй. Та ви приймете силу, як дух святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі’ “.— Дії 1:6—8.
ШУКАЙТЕ З’ЄДНАННЯ ТІЛА, ЩО ВЧИТЬ БІБЛІЙНУ ПРАВДУ
Після того воскресення Ісус явився різним учням, а одного разу перед більше як п’ятсот. А на свято П’ятдесятниці коло 120 були охрещені святим духом. (1 Кор. 15:6; Дії 1:15; 2:1—4) Отже було багато більше ніж троє “рабів”, які негайно почали “торгувати” талантами, бо того дня 3.000 чуло свідоцтво про наміри Бога Єгови через Христа. Але вони не йшли незалежним шляхом і не розділювалися на різні секти. З’єднано вони всі ревно поширювали правдиве поклоніння.— Дії 2:41—47.
Отже, якщо ви є збентежені, коли шукаєте правдивих християнів у нашому дні, то важним є шукати з’єднаного ТІЛА, де всі вчать те саме про Божі наміри. Вони всі мусять вести чисте, моральне, праведне життя. Крім цього, вони мусять ревно розказувати іншим про Біблію, поширюючи правдиве поклоніння, помагаючи новим ставати учнями Христа. Таким чином вони збільшують “майно” царя. Чи у вашому суспільстві є такі люди?
Як сповнення цієї притчи закінчується в нашому часі? Заможний чоловік мав переглянути і нагородити всіх слуг. Сповнення цієї притчи будемо розбирати в наступному числі Вартової Башти.
[Запитання для вивчення]
1-3. Які характерні риси правдивий християнин мусить мати?
4. Чому шукати правдивих християнів може бути збентежуючим, а особливо коли подивимося на так зване Християнство?
5, 6. Чи ми повинні сподіватися знайти з’єднане тіло правдивих християнів на землі?
7. Чи первісні християни були з’єднане тіло, і яку притчу Ісус дав, щоб показати які Його учні повинні бути?
8. Порівняйте головні причини ради яких Ісус дав притчи про таланти і міни.
9, 10. Як притча про таланти починається?
11. Яка була та довга подорож, яку “чоловік” у притчі мав узяти?
12. Покажіть, що “маєток” Ісуса Христа не був матеріальний.
13-15. (а) Який це був “маєток”, якого Христос лишив Своїм учням? (б) Як апостоли мали “жати те при чому не працювали”?
16. У сповненню притчи, що представляють троє різних
рабів?
17, 18. (а) У сповненню за першого століття, котра класа дістала “п’ять талантів” і як ця класа помагала тій, що дістала “два таланти”? (б) Як праця призначена “рабам” вимагала, щоб між ними була єдність?
19. Що “здібність” кожного слуги представляла в сповненню?
20. Як “раби” мусіли відноситися до Христового доручення їм “талантів”?
21, 22. Як Ісус, не тільки приготовив “поле”, але також приготовив перших “рабів”, щоб отримати Його маєток?
23, 24. Коли почалося сповнення “притчи”? Докажіть писанням.
25. Як ми знаємо, що дійсно було більше ніж троє “рабів” коли вони почали ‘торгувати’ “талантами”?
26. Що треба пам’ятати, коли шукаємо правдивих християнів на землі сьогодні?
27. Над чим іншим у притчі ми будемо ще застановлятися?