Хто побачить “знак Сина Людського”?

ОДНО з найбільш дивовижних Ісусових пророцтв включало Даниїлове видіння, що є записане в книзі пророка Даниїла 7:13, 14. В ньому пророк символічно бачив світові уряди від Вавилону (під яким він тоді жив) до самого кінця всіх людських урядів, і як Месіянське володіння заступить їхнє місце. Про Месіянського Царя, Даниїл писав:

“Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Старого днями, і Його підвели перед Нього. І Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому”.— Дан. 7:13, 14.

Той “ніби Син Людський” є Ісус Христос. (Порівняйте Луки 5:24; 7:34.) Жиди вимагали, щоб Він видимо доказав їм, що справді був Месія і появився на небесних хмарах, згідно їхнім розумінням пророцтва та його сповненням. Але Ісус сказав, що вони не дістануть такого знака. (Мат. 12:38, 39; 16:1—4; Марка 8:11, 12) Навпаки Писання показують, що “знак Сина Людського” у славі і силі з’явиться багато пізніше.

Отже, хто будуть ті, що побачать “знак Сина Людського”, як Він ітиме “з небесними хмарами” з силою і великою славою? Ісус показав, що усі на землі побачать цей знак. Він сказав: “Заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського”. (Мат. 24:30) Тому що Христос тепер є невидима духовна особа, то людські очі не можуть бачити Його, але вони можуть пізнати Його присутність по різних подіях, які відбуваються. (1 Тим. 6:16) Деякі пізнають Його невидиму присутність скорше; інші, що будуть голосити не пізнають Його аж поки Він не зачне нищити теперішній світовий лад.

Такі дії з Його боку, сказав Ісус, буде горе для землі, якого ще не було “від початку світа”. (Мат. 24:21) Перша частина того горя буде знищення “Вавилону Великого”— всіх світових релігій, а особливо так званих “християнських” релігійних організацій, які визнають, себе послідовниками Христа, але в дійсності неправильно представляють Його. (Об. 17:1, 2, 16—18; 18:21) За цим прийде остання боротьба політичних, релігійних та військових стихій цього світу проти “Царя царів”, Ісуса Христа.— Об. 19:11—21.

ДНІ “ВКОРОЧЕНІ”

Стародавній Ізраїль претендував бути Божим народом. Вони мали надхнені Єврейські Писання, але практикували фальшиве поклоніння і переслідували Ісуса Христа та його послідовників. Вони були приятелі, не Бога, але світу. Вони відкинули Ісуса, Якого Бог помазав і представив жидівському народові, як Царя. Замість прийняти Його, вони кричали, коли Ісус став на суд перед римським губернатором Понтійським Пилатом: “Ми не маєм царя, окрім Кесаря!” (Ів. 19:12—16) За їхній бунт Бог відкинув їх і знищив Єрусалим римським військом у 70 р. З.Д.

Так зване Християнство є подібне до стародавнього Єрусалиму. Воно має Біблію і заявляє бути єдиним головним представником правдивого Бога. Але воно не оправдало цієї заяви переслідуванням тих, що проголошують Боже Месіянське царство. Воно стало головною частиною цього світу і мішається в його політики. (Ів. 17:14; Як. 4:4) Отже, Бог знищить його, так як Він знищив стародавній Єрусалим.

Під час знищення перше-столітнього Єрусалиму облога була коротка, всього 142 дні. У цьому часі 1.100.000 жидів загубили своє життя, а 97.000, які залишилися були продані в неволю. Ісус передсказав: “І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться”.— Мат. 24:22.

Коли Ісус говорив про вкорочення тих днів, то перші “вибрані” були християни в Єрусалимі та Юдеї, які перші пізнали пророчий вирок Єгови проти Єрусалиму і вийшли з нього, втікаючи до безпеки на другий бік Йордан ріки. Тому що Бог перше вивів їх, то тепер Він міг швидко знищити Єрусалим римським військом. Він був милосердний, тому що не знищив усіх людей.

Подібно, Божі “вибрані”, помазані, духом-породжені брати Ісуса Христа ще на землі в цьому часі, втікають до місця безпеки. Вони бачать доказ, по подіях в нашому часі, що Син Людський вже є невидимо присутній, і що знищення цієї системи вже близько. Вони не виходять з-поміж людей тілесно так як робили християни в Єрусалимі. Але вони знаходять сховище в Єгові під Його Месіянським царем, Якого вони признають і служать Йому. Вони вірять і покладають надії на Його царство, а не на людське зусилля, створити мир й безпечність на землі. Їхню вірність зауважує “великий натовп” інших осіб, що прилучаються до них у поклонінні.— Об. 7:9—17.

Тому що вже є показано хто ці “вибрані” і їхні друзі є і їх запроваджено під невидиму охорону Царя, то тепер уже знищення цього ладу вже може початися. Те горе не мусить довго тривати, але може бути “вкорочене”. Цим способом деякі люди спасуться. Ці “люди” спасаються, не для того, щоб бути продані в неволю, але щоб залишитися в Божий новий порядок, тому що вони надіються на Месіянське царство і пізнають Христову невидиму присутність. Хоч в Єрусалимі 97.000 осіб були спасені, то вони не представляють “вибраних і “великий натовп”. Подібність є лише в тому, що в обох випадках деякі були спасені; також можна бачити подібність у тому, що Єгова показав милосердя, що не знищив усіх жидів, так як Він не знищить усіх людей тепер.

НЕ Є ОБМАНЕНІ ФАЛЬШИВИМИ МЕСІЯМИ

Передсказуючи, що мало статися з Єрусалимом, Ісус перестеріг Своїх учнів про фальшиві Месії за їхнього часу, і також сказав, що християни могли сподіватися в часі Його паросії або “присутності в царській силі. Він сказав:

“Тоді, як хто скаже до вас: ‘Ото, Христос тут’ чи ‘Отам’, не йміть віри. Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, і звели б, коли б можна, і вибраних. Оце Я наперед вам сказав. А коли скажуть вам: ‘Ось Він у пустині’,— не виходьте, ‘Ось Він у криївках’ — не вірте. Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського. Бо де трупи,— там зберуться орли”.— Мат. 24:23—28.

Коли Христос вернеться у невидимій присутності, то не буде людиною на землі. Отже християни не повинні шукати Його “у пустині”, щоб тренуватися з Ним в якомусь відокремленому місці для революції. І Він не буде в якихось таємних “криївках”, де зможе змовлятися з Своїми послідовниками проти світових урядів. Ні, Його присутність має бути немов блискавка, не в тому, що Він прийде раптом і несподівано, але в тому, що буде видима далеко, явно, що усі можуть бачити. (Луки 17:24; Порівняйте Псалму 97:4.) Його послідовники не будуть таємно тримати своє знання про Його невидиму присутність, але будуть широко проголошувати її.— Мат. 10:26, 27.

“Вибрані”, Ісус сказав не будуть обманені або розчаровані фальшивими Христами. Символічно, вони є немов “орли” маючи гострий духовний зір. Так як орел знає де є труп з якого він може похарчуватися, то так і далекозорі “вибрані” будуть збиратися до надійного Месії, Ісуса, харчуватися духовним харчом у цьому правильному Месіянському місці, бо пізнають правдивого Христа.— Луки 17:37.

ВИСЛІВ “ЗАРАЗ ПО”

Ісус дав ці перестороги, які перше стосувалися до Єрусалиму з його людьми, а тоді до християнів у століттях після знищення Єрусалиму. Після цієї перестороги, Він ужив вислів “І зараз, по скорботі тих днів”. (Мат. 24:29) Цей вислів поміщав розділення часу. Те, що Він говорив після цього, відносилося лише до одного розуміння одного змісту, а саме, до сучасних часів, а не до тодішнього Єрусалиму. А як це можна сказати так?

Той вислів “зараз” (грецьке, euthéōs) з першого століття значить щось інше від сьогоднішнього. Той грецький вислів не завжди значить, що не було переходу часу. Твір д-ра А. Т. Робертсона Word Pictures in the New Testament, пояснюючи цей факт відноситься до подібного вислова (хоч інакше грецьке слово було вжите), кажучи: “Над висловом en tachei [“незабаром”] так як його вживається в Об’явленні 1:1, треба перше застановитися перед тим ніж робити висновок. Тут маємо пророчу панораму”. Також, ми можемо зауважити довгий перехід часу у словах апостола Павла: “А Бог миру потопче незабаром Сатану під ваші ноги”.— Рим. 16:20.

Дійсно, Ісус покрив століття часу тим висловом “зараз по”, бо те, про що Він пізніше говорив, не сповнилося в першому столітті. Історичні записи не показують, що римські війська, або якісь інші “племена землі” голосили тому, що бачили Сина Людського на хмарах із “силою і великою славою”.

Навпаки, те, що Христос тут передсказував сповняється в нашому часі. Він передсказав погіршуючі обставини у світі, немов сонце загасло і зорі попадали з неба, без ясної майбутності. Ці події стали відбуватися після 1914 р., коли Перша Світова Війна зазначила поворотну точку у світових подіях, починаючи найтемнішу добу людської історії.

Але ця планета, або всі люди на ній, ніколи не будуть знищені атомною війною, або якимось іншими людськими засобами. Бо в найтемнішій добі “на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою”.— Мат. 24:30.

Це не відноситься до початку Христової паросії або невидимої присутности, але до Його “приходу” (грецьке, er·kho’me·non) у великій скорботі, “якої не було з первопочину світу аж досі й не буде”. Коли Він прийде “з хмарами, і побачить Його кожне око”, то Він буде невидимий для людських очей. (Об. 1:7) “Хмари” звичайно заховують те, що є в них, отже цей вислів значить, що Його “прихід” буде невидимий. Не людськими очима у буквальному сенсі, але згідно того, що Син Людський буде робити в той час, то всі побачать, що події, які будуть відбуватися не є від людей, але з неба. “Племена землі”, які виступали проти Бога через фальшиву релігію, комерцію та політичні організації, “будуть голосити”, коли побачать Сина Людського і надлюдську силу, яку Він буде вживати проти їхнього війська і системи.

Протягом паросії Христа, яка приходить перед Його “приходом” виконувати вирок, то вістка про засновання Царства була проголошена, немов могутній гук сурми по “чотирьох вітрах”— по всіх околицях — збирати помазаних Єгови, духом-породжених “вибраних” у з’єднане поклоніння. (Мат. 24:31) Інші також чули і вислухали ту вістку з бажанням служити Богові, і тепер служать разом із “вибраними”.

СПОВНЕННЯ В НАШОМУ ПОКОЛІННІ

Не тільки одна річ, але багато, які тепер одночасно відбуваються доказують, що ми вже є дуже близько до дня і години тієї майбутньої появи “Сина Людського” перед усіма особами, навіть невіруючими. Ще раніше, дивлячись на події після 1914 р. З.Д. відносно Ісусового пророцтва, ті, що повірили Божому Слову, вже тепер бачать “знак” Христової невидимої присутности. Ісусові наступні слова до Його послідовників показують, що Він не дозволить їм стати захопленими з світовою системою та з її надіями, схемами та розстроюючими ділами. Він сказав: “Від дерева ж фігового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо. Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима! Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться”.— Мат. 24:32—34.

Тому що царство “Сина Людського” є “панування вічне, яке не спиниться”, то нас потішає знати, що все це станеться в нашому роді. (Дан. 7:13, 14; 2:44) Бо Він буде царювати в страху Єгови Свого Бога, і не буде використовувати людей, так як люди робили і роблять, але буде царювати для їхнього миру, спокою і щастя.— Іс. 11:1—5; 32:18.

Якщо читачі цієї статті зауважують сповнення тих речей, про які Ісус говорив, то вони повинні дуже тішитися, тому що бачать “знак” Христової присутности. Тепер вони мають нагоду брати дальші кроки більше вчитися про наміри Єгови для цієї землі і поправити всі свої шляхи, щоб бути приємним Богові. Тоді вони можуть сподіватися Божої охорони, коли побачать “знак Сина Людського” коли Він “прийде” виконати суд над цією системою.

[Запитання для вивчення]

1, 2. Яке видіння мав пророк Даниїл про Месіянського Царя?

3. Що жиди вимагали від Ісуса на доказ, що Він був Месія?

4. Хто “побачить” присутність Сина Людського, і за яким порядком?

5. Який буде порядок подій протягом “великого горя”?

6. Чому Єрусалим був знищений в 70 р. З.Д.?

7. Як так зване Християнство є подібне до стародавнього Єрусалиму?

8, 9. Як ті дні були “вкорочені” ради “вибраних” за часу облоги Єрусалиму в 70 р. З.Д.?

10, 11. Які є подібності й різниці “деяких”, які спаслися в Єрусалимі, а тих, що спасуться під час “великого горя” в нашому часі?

12, 13. Яку пересторогу Ісус дав про фальшиві Месії?

14. (а) Як Христова присутність не буде “у пустині” або в “криївках”? (б) Як вона буде немов блискавка?

15. Як “вибрані” будуть немов орли, що збираються до трупа?

16. Коли мали відбутися події, які Ісус сказав відбудуться “зараз по” подіях про які Він раніше згадав?

17, 18. (а) Як вислів “зараз” уживався в першому столітті? (б) Як ми знаємо, що Ісус, коли сказав “зараз по”, не відносився до подій, які будуть відбуватися в першому столітті?

19. Що мало перше відбутися “зараз по” першій частині цього пророцтва?

20. Дійсно, що має статися замість страшного знищення землі атомною війною?

21. (а) До якого часу “прихід” Сина Людського на небесних хмарах відноситься? (б) Як Він прийде на “хмарах небесних”? (в) Чому “племена земні” будуть голосити?

22. Як, протягом Христової присутності збирається “вибраних”, і хто вийшов служити разом із ними?

23. (а) Як правдиві християни можуть бачити “знак” Христової присутности тепер? (б) Яка Ісусова притча показує це?

24. Чому це потішає нас знати, що все те про що Христос передсказував у цьому великому пророцтві має відбутися в нашому поколінні?

25. Коли ми бачимо сповнення подій, про які Ісус говорив, то що далі мусимо робити?