Кінець 6.000 років людського володіння наближилося — Що було досягнено?
ВІД початку нового юдейського місячного року, який почався у вересні 1975 р. відбулася значна точка в історії людства. А яка? Згідно з Біблійним рахунком часу, то в тому році людство закінчило 6.000 років свого існування на землі. Так, перша людина, Адам, якщо б був би вибрав залишитися покірний Божому володінню, жив би тепер і мав би 6.000 років у вересні 1975-ого року.
Чи це значить, що людство, яке вже живе 6.000 років, вступило в період 7.000 років, який Бог ‘поблагословив і зробив святим’, як Його великий “день відпочинку”? Чи це значить, що Христове тисячолітнє царське володіння, як останніх 1.000 років того “дня відпочинку”, почалося рахуватися від вересня 1975 р.? — 1 Мойс. 1:27, 31; 2:2, 3; Об. 20:1—6.
Ні, не так. А чому ні? Тому що Біблійна історія показує, що Боже творення перед тим 7.000-річним “днем відпочинку” не закінчилося з створенням Адама. Вона показує, що минув якийсь час від створення Адама, а створення його дружини, Єви. У тому протязі часу Бог наказав Адамові давати імена тваринам. Ми не знаємо чи той протяг часу був кілька тижнів, місяців, чи років. Отже ми не знаємо точно, коли великий “день відпочинку” Єгови почався, і не знаємо точно, коли він має закінчитися. Те саме можна сказати про початок Христового тисячолітнього царювання. З Біблії ніяк неможливо вирахувати той час, отже нам нічого не поможе робити припущення чи здогади, коли він прийде.— 1 Мойс. 2:18—25; Мат. 24:42, 44.
Одначе, Біблія показує, що 6.000 років людської історії закінчилося у 1975 р. На початку Божого “дня відпочинку” Адам збунтувався проти Божого володіння. Отже, в більшій частині, на протязі перших 6.000 років людської історії людина панувала над людиною. А що людське незалежне володіння досягнуло протягом тих шість тисячоліть часу, або шість відрізків часу, 1.000 років у кожному? Ану давайте подивимося на кожну з тих тисячоліть.
ПЕРША ТИСЯЧА РОКІВ. Щастя людини в Еденському раю закінчилося, коли Адам й Єва збунтувалися проти суверенітету їхнього Творця, Бога Єгови. Справедливо, Бог вигнав чоловіка і його дружину з того саду до необробленої землі, доглядати самих себе під незалежним урядом їхнього вибору. Правдоподібно тоді розвилася форма патріархального володіння. Але протягом 900 або більше років Адамового життя, грішне людство все більше і більше заглиблювалося в буйність, душогубство, фальшиві релігії й дозвільний спосіб життя, яке закінчилося смертю.— Рим. 5:12; 1 Мойс. 3:12, 16—19; 4:10, 11, 23, 26.
ДРУГА ТИСЯЧА РОКІВ. Під людським володінням, “розбещення людини” досягнуло такої точки, що Бог, давши пересторогу, навів всесвітній потоп, щоб знищити тих, що “нищили” землю і наповняли її буйністю і насиллям. Хоч Бог зберіг живим вірного Ноя та його родину через їхню праведність, то їхні нащадки таки замішалися в людській політиці на зневагу Бога Єгови. Менше як 200 р. після Потопу, Німрод став безжалісним диктатором і царем. Він підносив себе вище Всемогутнього Бога, так, що виникло гасло, “Як Німрод, дужий мисливець в опозиції до Єгови”. Правдоподібно він убивав людей, як і тварин, так, що завів тиранство над людством. Коли його бунт завершився у будуванні міста, Вавель, і “башту, а вершина її до неба”, то Єгова зробив чудо і помішав мову людей. Через це вони мусіли покидати своє будування і розійтися по цілій землі. Так розпалося перше людське диктаторство.— 1 Мойс. 6:4, 5, 11; 10:8—12, НС; 11:1—9.
ТРЕТЯ ТИСЯЧА РОКІВ. Між людством були війни, плем’я проти племені, міський штат проти міського штату і царство проти царства. Єгипет став пануючою світовою силою, яку Бог покарав за те, що він гнобив Його людей, Ізраїля. Народи дальше заглиблювалися в поганське ідолослужіння, навіть жертвувати своїх дітей. Повставали гнобителські диктаторства і звичайні люди терпіли, як закладники провідників.— 1 Мойс. 14:1—16; 2 Мойс. 1:8—11; 6:1—6; 14:26—31; 5 Мойс. 18:9—12.
ЧЕТВЕРТА ТИСЯЧА РОКІВ. Після Єгипту повставали різні світові імперії, якими керували честолюбні царі. Вони стали славними в четвертому тисячолітті. Асирія, Вавилон, Мідо-Персія, Греція і Рим — усі панували над світом своїми потужними військами. Їм також було дозволено набувати суверенітет над ізраїльським народом. Пророцтва в Даниїла й Об’явленні порівнюють такі могутні політичні сили до “звірів”. Фальшива релігія завжди підтримувала ці жорстокі диктаторства.— Дан. 7:2—8, 17; 8:3—8, 20—22; Об. 13:1, 2; 17:3—8, 11; Єзек. 21:25—27.
П’ЯТА ТИСЯЧА РОКІВ. Імперіалістичний Рим тоді запанував над багатьма країнами. Під римським володінням, Іванові Хрестителеві стяли голову, Ісуса Христа розп’яли, імперіалістичні війська знищили Єрусалим і переслідували християнів — усе це в першому столітті нашої Загальної Доби. У четвертому столітті З.Д., нехрещений поганин римський імператор Кесар Константин зорганізував так зване Християнство з його священиками та політично-релігійною системою в Римі, і Католицька Ієрархія завела Темні Віки, з усім їхнім жалюгідним пригнобленням звичайної людини, а особливо тих, що хотіли служити Богові. З’єднання Церкви з Державою було прославлено у 800 році З.Д., коли римський папа укоронував Чарлса Великого на провідника Святої Римської Імперії.— Марка 6:25, 27; 15:25, 37; Луки 21:20—24; 2 Сол. 2:3.
ШОСТА ТИСЯЧА РОКІВ. Римська Імперія розділилася на суперницькі і деспотичні європейські штати. Ці висилали свої воєнні кораблі за кордон загарбувати і колонізувати так звані “поганські” околиці світу. Велика Британія стала пануючою світовою силою. Колоніальна Америка набула свою незалежність від Британії, але залишилася близьким союзником в Англо-Американській світовій силі. У вісімнадцятому столітті розвилася індустріальна революція, а двадцяте століття почало добу світових війн, які включали майже всі політичні народи, яких підтримували головні релігії. Проти демократичного “царя півдня” виступив німецький “цар півночі”, але місце диктаторської Німеччини тепер заступив комуністичний велетень, як “цар”. Жодні з цих політичних урядів не створили дійсного щастя або безпеки своїм підданцям. І тепер атомні перегони загрожують знищити все людство. Революції і бунти проти влади, збільшаюче дозвільне суспільство, сильне збільшення злочину та забруднення додають до проблем людини.— Дан. 11:27—40; Об. 11:18.
ПАНОРАМНИЙ ПЕРЕГЛЯД. Ця доба 6.000 років людського існування почалася тоді, коли людство втратило рай. Відтоді розстроєне людство випробовувало різні уряди в зусиллю набути принаймні трохи матеріального раю. Але, що сталося? Наслідок є світове замішання. Людство тепер зустрічає знищення, так як Ісус був передсказав про наш день: “На землі тривога людей, не знаючи виходу. . . коли люди будуть мертвіти від страху і чекання того, що приходить на залюднену землю”. Але Боже Слово дає надію! — Луки 21:25, 26, НС.