Доглядаючи ваших стареньких батьків — як?

ВАША мати вже втратила свою працездатність в наслідок старості і робиться інвалідом”, сказав лікар, „і я думаю, що було б добре віддати ЇЇ до старечого дому”.

Дочка дуже здивувалась, як також її мати,— але в інакший спосіб — дуже болячо. Вона уявила собі великий, похмурний дім, бачучи себе сидячу між нещасливими старими людьми. Але почувши бадьорий голос своєї дочки, вона опам’яталась.

„Не журися мамо. Я поговорю з Іваном і ми візьмемо тебе до себе”.

Мати покивала головою. „Ні, дитино. Ти вже й так маєш багато роботи з своєю родиною, і . . .”

Дочка пізніше писала: „Її уста казали ,ні’, але очі благали: ,Прошу не лишай мене самотньою; візьми мене до себе’”.

Однак, є багато дуже гарних старечих домів. Чи ж не було б краще віддати матір до старечого дому? Бо тепер дочка, в додаток до піклування своєю власною родиною, мусить доглядати і матір. Чи мати дійсно зможе жити з родиною своєї дочки?

Без сумніву, багато таких запитань виринають. І як число старих людей збільшується, то більше родин зустрічають ці запитання. Чи Біблія дає якийсь провід у цій справі?

ПРИКЛАД ІСУСА

Коли Ісус висів на стовпі, то незважаючи на Його велику біль, таки турбувався Своєю старенькою матір’ю. Очевидно, Марія вже була вдовою й Ісус, зустрічаючи смерть, турбувався її доглядом після Його смерти. Його тілесні півбрати ще не вірили в Нього; вони не були Його учнями. Отже, Ісус передав Марію під Іванове піклування, Своєму найближчому учневі. Біблія каже про той стан на дереві страстей:

„Як побачив Ісус матір та учня [Івана], що стояв тут, якого любив, то каже до матері: ,Оце, жоно, твій син!’ Потім каже до учня: ,Оце мати твоя!’ І з тієї години той учень узяв її до себе”.— Ів. 19:26, 27.

Божа воля є, щоб ми дуже піклувалися нашими батьками, так як Його закон вимагає. Отже, Ісус поводився в гармонії з п’ятою з десятьох заповідей, які були дані Ізраїлеві, де є сказано: „Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на земі, яку Господь [Єгова, НС, анг.], Бог твій, дає тобі”. Отже, Єгова дуже нагородить нас, коли ми будемо показувати вдячність нашим батькам.— 2 Мойс. 20:12.

ПОМ’ЯКШУВАННЯ ДОБРОГО РОЗПОРЯДКУ

Проте, так як сталось з багатьма іншими законами, з часом П’яту Заповідь почали знеславляти. Багато євреїв почали самолюбно занедбувати своїх батьків, забуваючи, як люблячо вони колись доглядали їх. Пізніше, їхні релігійні провідники навіть відважувались натякати, що коли вони виповнювали свої релігійні обов’язки, то могли ігнорувати догляд їхніх батьків. Ісус дуже строго виступав проти цієї помилки. Він сказав, що коли хтось так нехтував Божі заповіді, то даремно поклонявся Богові.— Марка 7:6—13.

Ісусові учні добре розуміли Божі вимоги, щоб доглядати нужденних батьків, а навіть дідуся та бабусю. Апостол Павло писав: „А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно”. (1 Тим. 5:4) Чи ви зауважили в цьому перший обов’язок дітей? Вони мають обов’язок віддячуватися їхнім батькам, а навіть дідусеві та бабусі за їхній догляд в юних роках. Так, Богові вгодно, коли діти доглядають їхніх батьків і дідуся та бабусю, які вже більше не можуть доглядати себе.

У світі сьогодні дуже мало людей ,шанують батька й матір’. Замість цього, то часто вони кажуть: „Нехай кожний сам себе доглядає; мені доволі моїх клопотів”. Наслідки такого твердого відношення можемо ясно бачити: Мільйони старих людей тепер переживають страшний „вечір” їхнього життя, тому що майже ніхто не дбає про них.

ПОТРЕБИ СТАРИХ ЛЮДЕЙ

Часами людина стається безпорадною при кінці свого життя, так як була на початку. У старому віці така безпорадність стається відповідальністю, замість перевагою, так як була з дитинства. На безпорадне немовлятко, у руках своєї матері, звертають багато уваги; але коли квола людина ввійде в кімнату, то майже ніхто не звертає уваги на неї. „Та він уже прожив своє життя”, багато думають.

Старий вік переважно поєднується з втомленням. Отже, речі, які хтось може досить легко виконувати, стаються дуже трудними для старих людей. Навіть щоденні домашні обов’язки можуть бути поза їхньою здібністю, нічого й не кажучи про цілковите домочищення, малювання, доглядання подвір’я, і так далі.

Часами старі люди є такі втомлені, що не можуть приготовити собі гарячого обіду або піти за покупками. Проте, їм особливо потрібне добре живлення. Часто вони не їдять свіжих фруктів або городини. І тому що старі люди часто замало п’ють, у них появляються ознаки браку води в тілі. В наслідок цього, це часом доводить до сонливости і запоморочення.

Багато старих людей воліли б уникати шум і метушню. Вони воліли б дивитись на денні справи з тихого куточка. Але пам’ятайте, що переважно вони далі цікавляться речами, які є навколо їх. Після багатого та цікавого життя, то чи ви хотіли б, щоб вас цілком ігнорували? Певно, що ні! Найгірша „кара”, яку можна накинути на стару людину є безкорисна самотність. Одначе, якщо старих батьків відсилають до старечого дому лише, щоб вони не заважали вам, то це може засудити їх до такої кари.

Проте, це не говориться, що під деякими обставинами, старечий дім для старих батьків може бути найкращою розв’язкою. Може їхній фізичний стан є такий, що вони є цілком прикуті до ліжка, і їм потрібно сталого медичного догляду. Ви можливо мусите працювати, щоб сплачувати всі ваші витрати й не зможете бути вдома, щоб дати такий догляд батькам. І може бути, що у родині нема нікого іншого доглянути їх. Отже, деякі приватні лікарні чи старечі доми доказались бути гарним засобом для людей під такими обставинами.

ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ?

Одна родина сказала: „Ми лишили справу, щоб батько й мати вибрали самі: Старечий дім чи мешкати з нами. Вони скоро вибрали мешкати з нами”.

Але запитання може бути таке: „Як нам зробити місце для них? Хоч це правда, що не у всіх родинах є місце, то багато таки постачили приміщення для своїх батьків. Якщо дім має горище, то хлопці особливо люблять спати на ньому, або двоповерхові ліжка (складаючись одно верх другого) у дитячій спальні можуть розв’язати проблему з місцем. Можливо ціла родина може вибратись до більшого приміщення, щоб зробити місце для дідуся або бабусі, або для обох.

Коли приймаєте старих або хворих осіб до вашого дому, то справу потрібно заздалегідь добре продумати. Не прикріплені килимки можуть бути небезпечними. Також запитайте себе: Чи лампи в коридорах дають досить світла? Чи по стінах купальні й коридорі є поруччя. Чи ліжко є вигідно високе для них? Чи коло ліжка є дзвінок, щоб покликати когось у разі нічної потреби?

Бути недіяльним цілий день також не є здорово, а особливо для старших людей. Є багато малих завдань, яких вони могли б виконувати — чистити картоплю або доглядати дитину (коли не є прикуті до ліжка). Одна християнська жінка навчила свою сліпу матір, як плести, і це зробило цю старшу жінку багато щасливішою. Коли старі люди ще спроможні трохи виконувати якусь роботу, то не „пестіть” їх навіть коли б самі могли краще виконати її.

Нічого не є приємніше для старших людей від товаришування з малими дітьми. І багато дітей дуже люблять таку дружбу! Правдоподібно ніхто не має так багато часу для молоді, як дідусь і бабуся, або здібності розповідати такі цікаві оповідання й досвіди, як вони.

Коли старенький батько або матір уже не може ходити, то було б добре постаратись для нього крісло на колесах. Спершу буде трудно упросити бабусю або дідуся користуватись таким кріслом. („Що люди подумають?”) Але коли вони побачать можливість частіше виходити з хати, то взагалі перестануть противитись.

Однак, що можна зробити для нужденних батьків, якщо вони бажатимуть жити самотніми, або коли необхідно віддати їх до старечого дому? У такому разі, декотрі християни переселились ближче до їхніх старших або самотніх батьків. Тоді, дозволяли котромусь з внуків переночовувати з ними. Або, коли батьки є в старечому домі, то їх треба регулярно відвідувати. Коли неможливо переселитись ближче до батьків, то постарайтесь, щоб хтось у сусідстві регулярно відвідував їх.

Однак, час від часу було б добре для вас самих відвідати стареньких батьків або дідуся й бабусю для короткого „перегляду”. Чи вони мають досить харчів, і чи живуть вигідно? Чи все є чисте? Чи деякі речі треба ремонтувати? Чи вони відчувають самотність? Який є стан їхнього здоров’я? Пам’ятайте, це ваша відповідальність доглядати їх.

Понад усе, ваші старіючіся батьки мусять відчувати запевнення, що ви дуже любите їх, і що вони не докучають вам. Час від часу обійміть їх у дружній спосіб. Старі люди мають велику потребу відчувати теплоту і контакт. І добре слухайте, коли ваші батьки розказують вам щось, навіть коли ви вже чули те. Це дуже турбує старших людей, коли вони зауважують, що ніхто вже не звертає уваги на те, що вони говорять. Почуваючи себе вже небажаними, вони можуть засумувати й передчасно померти.

ЗБІР МОЖЕ ДУЖЕ ДОПОМОГТИ

Але чи ж вірні старші християни, які не мають віруючих дітей, повинні бути позбавлені люблячої допомоги? Ні, це властиво, щоб християнський збір, „Божий дім”, люблячо доглядав таких вірних християн, котрі вже постарілись на шляху Божої правди.— 1 Тим. 3:15; 5:16.

У цьому відношенні, одна християнська сестра написала: „Хоч мій чоловік не є в правді, то за його схваленням я доглядала дуже стареньку духовну сестру (86 літ) протягом більше, як шість років. Мене спонукала любов до цієї сестри; вона була мені неначе моя ,бабуся’. Спершу, нам було трудно з нею, тому що вона всіма командувала, навіть дітьми. Єгова дійсно допоміг нам. Діти також навчились, як поводитись з старшими людьми”.

Один християнський брат написав про ще одну старшу сестру: „Вона охрестилась, коли їй було 76 років віку, після важного й самотнього життя. Тому, що вона була хвора на серце і ледве ходила, то потребувала більшого догляду. Їй було 81 років віку, а ми були досить молоді, тільки два роки одружені. Ми зробили ці роки її життя приємнішими, відвідуючи її кожного дня, навіть хоч на короткий час. Ми доглядаємо всі її справи й моя дружина пере білизну та варить для неї. Найбільший дар, якого ми могли дати їй це було наіменувати нашого сина по її імені. Вона розплакалася і сказала: ,Тепер я справді є бабуся’”.

Інші члени в зборі теж можуть допомагати старшим втішатись доглядом, якого Бог Єгова мав у Своєму намірі, щоб вони втішалися ним. Чи ви маєте нагоду допомагати іншим людям у цей спосіб?

РОЗПОРЯДОК, ЯКИЙ БОГ БЛАГОСЛОВЛЯЄ

Само собою зрозуміло, це не легко доглядати старших батьків у вашому домі. Але застановіться над декотрими висловами тих осіб, котрі вже виконували цей обов’язок:

„Це було видатне свідоцтво”, сказала одна особа. „Присутність старенької мати справді розвиває єдність у родині”.

Інший християнин написав: „Наші благословення такі; що ми навчилися більше оцінювати один одного, як чоловік і дружина, і навчились, як терпіти”.

Ще один пише: „Коли мати прийшла мешкати з нами, то вона була калікою. Але поступово вона збільшила свою роботу в родині і в тому самому разі зміцніла та поздоровіла”.

Що ви будете робити, коли б один або обидва ваші батьки занедужали? Чому ж не сісти й спокійно не „передумати” все те, що ваші батьки зробили для вас за вашого дитинства, а також після того. Запитайте себе: Де б я був без них? Який приклад я тепер маю нагоду поставити моїм дітям люблячим доглядом своїх батьків? Також, чого Бог вимагає від мене? Його відповідь є: „Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити”.— Прип. 3:27.

[Ілюстрація на сторінці 3]

Ісус передав піклування своєї матері учневі Іванові

[Ілюстрація на сторінці 4]

Християни мають обов’язок відплатити своїм батькам за те, що вони піклувалися ними за їхнього дитинства і юнацького віку

[Ілюстрація на сторінці 5]

Багато старших людей потребують допомоги. Чи ви можете якось допомогти їм?

[Ілюстрація на сторінці 6]

Старіючіся батьки потішаються вашим запевненням, що ви любите їх