Як світове нещастя наближається — ,То зважайте на Ісуса’
„Святі брати, . . . зважайте на Апостола й Первосвященика, якого ми визнаємо — Ісуса”.— ЄВРЕЇВ 3:1, НС.
1, 2. Як ми можемо користати з древнього нещастя, якого шанують у Римі?
У РИМІ можна бачити наочний доказ нещастя — нещастя, яке повинно дуже впливати на ваше життя. У древньому римському форумі стоїть арка Тита нагадуючи, як Генерал Тита завоював і знищив Єрусалим у 70 р. н. е. Рельєф (зображення) на арці показує закутих євреїв і римських вояків виносячих здобич з міста.
2 Ми як християни можемо користати з того нещастя, коли переглянемо вчасну біблійну пораду, яка очевидно була написана років з дев’ять до того знищення. Вона знаходиться в посланні до Євреїв, якого апостол Павло написав до єврейських християн в Єрусалимі й Іудеї.
3. Що утрудняло становище єврейських християн в Єрусалимі?
3 У тому ж часі наші брати були в дуже скрутному становищі. Хоч здавалось, що Іудея була під непохитним контролем римлян, то багато євреїв бунтувались. (Дії 5:36, 37) Уявіть собі як такі євреї десь тиснули Ісусових послідовників, які, не бувши „частиною світу”, не приєднувались до них проти Риму. (Івана 17:16) Ще одна причина чому єврейських християн переслідували була, тому що євреї відчували перевагу бувши вибрані Богом, забрані під Закон Угоду й тому, що в них було поклоніння складаючись з левітських священиків та жертов.
4. (а) Чому можна казати, що Ісус з’явився при „закінченні ладу”? (б) Що Ісус передбачав відносно того закінчення?
4 Проте, єврейська епоха — з її системою храмових жертов, священиків, свят та Субіт — перше закінчилась по жертовній смерті Месії. (Галатів 3:24, 25; Колосян 2:13—17) Отже, Павло міг написати, що Божий Син об’явився як людина „раз назавжди при закінченні ладу”. (Євреїв 9:26; 1:2, НС) Із знищенням храму, то цей висновок стане безперечно ясним. Коли Ісус передбачував те знищення, то учні запитали Його, „Коли все це станеться?” (Матвія 23:37 до 24:3) Ісус відповів, що будуть війни, голод, землетруси, пошесті й поширене проповідування про Царство перш ніж прийде кінець. (Матвія 24:4—14; Луки 21:10, 11) Ці слова сповнились у поколінні, яке жило в часі коли Ісус промовив те пророцтво до Павлового Писання до Євреїв. Христос також передбачив для Єрусалима ,велике горе, якого ще не було від початку світу’. (Матвія 24:21) Руїницьке горе, яке вдарило Єрусалим у 70 р. н. е. було безприкладне й неповторне для того ж міста. Однак, це сповнилось тільки в малому масштабі. Чому? Тому, що в далекій майбутності мало бути „велике горе” для всього людства.
5. Як це, що ще мусить бути більше „велике горе”?
5 Факти доказують, що Ісусові пророчі слова мали сповнитись у більшому масштабі в часі Його „присутності й закінченні ладу”. (Матвія 24:3, НС) В Об’явленні, 6-му розділі, написане десятиліття після Єрусалимського горя, також передбачається війну, голод і хвороби. Тут буде включено, не тільки Іудея, бо в Об’явленні каже, що війна „відбере мир від землі” (Об’явлення 6:4) Глобальні події після Першої Світової Війни від 1914 до 1918 р. показують, що ми живемо в закінченні теперішнього злого ладу, який закінчиться в „великому горі”. Це викорінить зло із землі, і приготовить дорогу на Рай під володарюванням Божого Царства.
6. Що показує, що послання до Євреїв було написане з нашим часом на увазі?
6 Послання до Євреїв вказує на наш час. У ньому Павло писав, що Христос тоді був на небі „чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг”. (Євреїв 10:13) Послання також говорить про час „коли [Бог] знову вводить на світ перворідного”.a (Євреїв 1:6) Той час є тепер! Є доказ, що Христос одержав царювання й виступив проти Божих ворогів у небі. (Об’явлення 12:7—12) Христос звернув Свою увагу на залюднену землю, бувши невидимо присутній. Отже, так як Ісус передбачив, ми незабаром зустрінемо критичне знищення Божих ворогів з нашої кулі. Отже, яку пораду послання до Євреїв має для нас?
,Зважайте на Ісуса’
7, 8. Чому послання до Євреїв придатно зосереджує увагу на Ісуса?
7 Зокрема Павло звертає нам увагу на Ісуса. Він писав: „Головна ж річ у тому, про що я говорю; маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности”. (Євреїв 8:1) Чому ж ця була придатна порада зокрема для християн живучих при закінченні цього ладу?
8 Було багато перекручених поглядів про Ісуса. Євреї в першому столітті гордились тим, що вони були потомками Авраама, практикували релігію передану їм через Мойсея й в них були священики Ааронського походження. Отже, вони могли думати: ,Цей Ісус з Назарету є тільки син галілейського теслі’. Вони навіть обвинувачували Сина Божого, що Він був демонічним самаріянином. (Івана 7:52; 8:39—41, 48; 9:24, 28, 29) Отже, Бог мудро заохочував єврейських християн ,зважати на Ісуса’, тому що правильний, зрівноважений погляд про Нього і споріднення з Сином Божим допоможе тим християнам бути вірними.
9. Що робить пораду, щоб ,зважати на Ісуса’ придатною сьогодні, але проти якої небезпеки ми мусимо остерігатись?
9 Божественна порада в посланні до Євреїв також поможе нам, тому, що донині ще є багато фальшивих і перекручених поглядів про Христа. Багато людей сьогодні, замість принижувати Ісуса, так як робили єврейські противники, перебільшують Його роль. Їхні церкви твердять, що Ісус є частиною триєдиного божества, і що Отець, Син і Святий Дух є рівні. Однак, хто захоплює більшість їхньої уваги? Ісус. Ісуса величають, а Отця витискують у тінь. Це ставить виклик для правдивих християн. В Івана 14:28 Ісус сказав, що Його Отець був більший, а Псалом 83:19 (НС) каже, що „Ти, якого ім’я є Єгова, тільки Ти є Всевишній над цілою землею”. Але ми не повинні занадто протидіяти цим поглядам про Ісуса й мимовільно принижувати Його правдиву позицію. Так як єврейським християнам, то зрівноважена й акуратна пошана Ісуса буде дуже дорогоцінною для нас як ми зустрічаємо майбутність.
10. Що послання до Євреїв показує про Ісусову позицію?
10 Спочатку, послання до Євреїв звертає нам увагу на Христову вищу позицію. Він тепер є прославлений дух, „точним образом [Божої] істоти”. Це не натякає, що Отець і Ісус є одна особа або один бог, бо до Євреїв 1:3 додає, що Ісус „засів на правиці величності [„Божої”, Сьогоднішня англійська версія] на висоті”. Такі вірші як до Євреїв 2:10 і 5:5, 8 також показують, що Єгова є більший від Сина. Однак, Ісус тепер має „ім’я [позицію або пошану] більш відмінну від [ангелів]”.— Євреїв 1:4, НС.
11. (а) Як Божі ангели ставляться до Ісуса? (б) Як треба розуміти до Євреїв 1:6?
11 Так як вірні ангели, ми також мусимо признати Христову підвищену позицію. Цитуючи з Псалма 97:7 (Грецька Септуагінта Версія), то до Євреїв 1:6 кажеться: „І нехай Йому вклоняться всі ангели Божі”. Так як інші версії перекладають це, то ангели „припадають”, „кланяються”, або „засвідчують пошану” Синові.b Зміст навіває думку, що навіть ангели віддають Ісусові належну пошану як Божий головний представник і високопоставлений Син. Вони оцінюють те, що Він був „увінчаний честю й величністю” і даний владу над замешканою майбутньою землею.— Євреїв 2:5, 9.
12. Чому це є важливим для нас звертати увагу на Ісусові слова?
12 Як це повинно впливати на нас? Показавши Ісусову вищість над ангелами, Павло продовжує: „Тому то ми мусимо звертати більш від звичайної уваги на почуте, щоб ніколи не відпасти”. (Євреїв 2:1, НС) Так як єврейські християни знали, то євреї вже давно звертали увагу на Боже Слово, або Закон, даний їм через Мойсея. Для нас це є багато важливішим звертати увагу на божественне керівництво, постачене через Ісуса.
13. Як християни можуть користати коли звертають увагу на Ісуса? Поясніть.
13 Щоб підтвердити це, то пригадайте собі те, що Ісус Христос сказав про втечу коли Єрусалим буде оточений отабореним військом. (Луки 19:43, 44; 21:20—24) Римляни обступили бунтарський Єрусалим у 66 р. н. е., але потім незбагненно відступили, а християни втекли з міста. Тому що вони звертали увагу на Ісуса, то зберегли своє життя коли римляни повернулись і знищили Єрусалим в 70 р. н. е. Давайте навчімся уроку з цього: Тому що світове нещастя знаходиться саме в майбутності, то запитайте: ,Чи я звертаю пильну увагу на Ісусові слова? Наприклад, чи час якого я відкладаю на розвагу, моє відношення до роботи або торговельних справ, або мій погляд про світську освіту показує, що я звертаю увагу на Ісусові слова в Луки 12:16—31?’
14. (а) Як Ісус є ,Головним Посередником спасіння’? (б) В якому значенні Ісус був „удосконалений”?
14 До Євреїв 2:10 кажеться, що Ісус є ,Головний Посередник спасіння’. Це перше стосується до помазаних християн, які є Його „брати”. (Євреїв 2:11—17) Але всі, хто надіється на життя на Райській землі також покладається на Нього за спасінням. Павло писав: „І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був. А удосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння, і від Бога був названий Первосвящеником”. (Євреїв 5:8—10) Звичайно, Ісус був досконалим духом, і на землі був досконалий фізично. Однак, беручи до уваги Його роль як наш Священик, то Ісуса було треба удосконалити в іншому значенні. На землі Його привчалось — освічувалось, дисциплінувалось і випробовувалось Його слухняність до самої смерті — щоб удосконалити Його як милосердний співчутливий Первосвященик.
Довір’я в нашого Первосвященика
15. Чому в посланні до Євреїв так багато говориться про священиків?
15 Читаючи послання до Євреїв, ми зауважуємо, що там багато говориться про священиків. Це тому, щоб збільшити наше розуміння й оцінювання „Первосвященика, якого ми визнаємо — Ісуса”. (Євреїв 3:1, НС) Павло пояснює, що „кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи”. (Євреїв 5:1; 8:3) Багато Закон-угоди зосереджувалось на тім що люди є грішниками. Тому то заради них священики подавали жертви, і також жертвували, щоб спокутувати за їхні власні гріхи. Однак, тваринні жертви, яких повторно жертвували не перемагали гріх і не удосконалювали людей. (Євреїв 7:11, 19, 27; 10:1—4, 11) Це доказує, що нова угода була потрібна, разом з новою жертвою і новим первосвящеником.— Єремії 31:31—34.
16. Як Ісус, бувши священиком, переважає ізраїльських священиків?
16 Ми маємо таких у Христі. Намічений Мелхиседеком, якого родовід не подається в Біблії, Ісус не став священиком через природне походження від Левія або від Аарона. Бог прямо призначив Його. (Євреїв 7:1—3, 15—17; 5:5, 6) Якщо таким чином Бог схвалює Ісуса на Первосвященика, то чи ж ми не можемо зовсім довіряти Йому? Крім того, Він не буде вмирати й Йому не потрібно заступника, так як з священиками під законом. Він міг подати остаточну жертву, Своє власне тіло; воно було досконале, і жертву ніколи не потрібно повторювати. Христос, наш Первосвященик взяв цінність Його життєвої крові в небо й представив її перед Богом. Отже, Він досі служить як священик для нас.— Євреїв 9:24—28; 10:12—18.
17. Як це допомагає нам мати Ісуса за первосвященика?
17 Ми можемо довіряти нашому Первосвященикові коли зустрічаємо прийдешнє світове нещастя. Не так як ті жертви під Законом, Христова досконала жертва може повністю покрити наші гріхи. Більше від цього, вона може „очистити наше сумління від мертвих вчинків [минулих злих погонь й особистого намагання, щоб оправдуватись перед Богом], щоб служити нам Богові живому”. (Євреїв 9:14; 10:1—4) Ми мусимо погодитись, що коли знаходимось у скрутному становищі або під тиском, то чисте сумління перед Богом має велику користь. (Євреїв 10:19—22) І також у інші способи ми можемо тішитись тому, що маємо Ісуса як постійного Первосвященика в небі.
18. Чому це було, і досі є, добре знати, що наш первосвященик є співчутливий?
18 Послання до Євреїв запевняє нас, що Христос є співчутливий священик. Уявіть собі рішення й проблеми, яких єврейські християни зустрічали під тією патріотичною обстановкою в Єрусалимі, як вони приготовлялись втікати, залишаючи їхні доми, родичі та роботу. Однак, вони не були цілком залишені. Павло писав: „Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабкостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха”. Як це десь потішало їх, і при закінченні цього ладу це повинно нас потішати! Маючи такого співчутливого Первосвященика, ми можемо, „прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать”. (Євреїв 4:15, 16) Байдуже яке випробовування ще може виникати, то „Він може і випробовуваним помогти”.— Євреїв 2:17, 18.
Удосконалювач нашої віри
19, 20. Як Ісус є „удосконалювач нашої віри”?
19 Наша віра зокрема є включена як ,ми зважаємо на Ісуса’. Згадавши про „гріх, що обплутує нас”— брак віри — Павло говорить про наше спостереження Головного Посередника і Удосконалювача нашої віри, Ісуса’. (Євреїв 12:1, 2, НС) Чому це є таке важливе протягом закінчення теперішнього ладу?
20 Від його першого пророцтва в 1 кн. Мойсеєвій 3:15, Біблія звертає увагу на Христа. В Ньому зосереджується багато того, що Біблія передбачає і представляє прикладами. Багато рис Мойсеєвого Закону згаданого в Посланні до Євреїв були „тінь майбутнього добра”. (Євреїв 9:23; 10:1) Але „дійсність належить до Христа”. (Колосян 2:17, НС) Так, Ісусове народження, земна служба, жертовна смерть, воскресіння і священицька служба в небі сповняють, або удосконалюють усі пророцтва, типи та приклади цих речей.
21. В якому додатковому значенні Ісус є „Удосконалювач нашої віри” сьогодні?
21 Тоді як Павло міг признавати Христа бути „удосконалювачем нашої віри”, то сьогодні ми маємо ще більшу причину робити це. Ми бачимо головне сповнення Ісусових слів про ,ознаку Його присутності і закінчення ладу’. (Матвія 24:3) Отже, наша віра грунтується на більш авторитетній основі. Спасіння в „прийдешню заселену землю” сьогодні також є ближче, як воно було за Павлового часу. Отже, продовжуймо зважати на Ісуса, Удосконалювача нашої віри, з довір’ям, що Бог „тим, хто шукає Його, Він дає нагороду”. (Євреїв 2:5; 11:6) Так як наступна стаття покаже, послання до Євреїв може допомогти нам розвинути потрібну віру й християнський погляд, щоб бути в позиції одержати чудову нагороду.
[Примітки]
a Дивіться до „Питання від читачів”, Вартова Башта з 15-го лютого, 1983 р., (анг.). Сторінка 31.
b Павло вживав грецьке слово проскіно, яке Грекоанглійський словник Нового Заповіту (Бавер, Арндт, Гінгріч) каже: „вживалось вказувати на звичай падати ниць перед особою або цілувати ноги, рубець одягу, землю”. (1 Самуїлова 24:8; 2 Царів 2:15) Воно також може означати „поклоніння”, так як читаємо в декотрих Бібліях в Євреїв 1:6. Якщо це є правильне значення, то очевидно воно значить відносне поклоніння, поклоніння Богові Єгові прямо через Його прославленого Сина.— Порівняйте з Об’явлення 14:7; з Вартовою Баштою, з 15-го листопада, 1970 р., сторінки 702 до 704. (анг.)
Чи ви можете пояснити?
◻ Як наше становище порівнюється із становищем християн до яких послання до Євреїв було написане?
◻ Чому нам потрібно мати зрівноважений погляд про Ісуса й звертати увагу на Його слова?
◻ Чому до Євреїв має багато говорити про жертви і священики?
◻ Як ви відчуваєте про Ісуса як Первосвященик і Удосконалювач віри?
[Рамка на сторінці 10]
УКЛІН або ПОКЛОНІННЯ
До Євреїв 1:6 грецьке слово проскіно може значити:
1. Віддавати шановний уклін як от ,кланятися’, Ісусові як Той, Якого Бог Єгова поважав і прославив
2. Поклонятися Богові Єгові через, або за допомогою Його головного представника, Його Сина Ісуса
[Ілюстрації на сторінці 11]
Ісус приніс жертвуз більш тривалої цінності від жертов, які священики жертвували в храмі