Поважайте Єгову, заохочує Четверта книга Мойсеєва
БОГОВІ Єгові належиться щиросерда повага всіх Його поклонників. Вони мусять слухатись Його і вірно співдіяти з Його призначеними слугами. Як гарно це підкреслюється в Четвертій кн. Мойсеєвій!
Назва цієї книги грунтується на двох переписах, або рахуваннях ізраїльтян записаних у розділах від 1 до 4 і в 26-му. Мойсей написав Четверту кн. Мойсеєву на степах Моаву в 1473 р. до н. е., і книга містить у собі 38 років, 9 місяців історії ізраїльтян, починаючись у 1512 р. до н. е.— 4 Мойсеєва 1:1; 5 Мойсеєва 1:3.
У трьох секціях Четвертої кн. Мойсеєвої записуються події при горі Сінай (1:1 до 10:10), пізніше в пустині (10:11 до 21:35) і на степах Моаву (22:1 до 36:13). Але, що ми можемо навчитись з цих подій? Чи в Четвертій кн. Мойсеєвій знаходяться принципи з яких Свідки Єгови можуть користати сьогодні?
Зміст спонукує пошану до Бога
Ізраїльтяни таборували при підгір’ї Сінаю десь з рік коли Єгова наказав Мойсеєві переписати народ. Крім Левитів, то всі мужчини 20 років віку й старші реєструються, і всього їх є 603 550. На місце первороджених, Бог вибирає Левитів для служби в скинії. Він дає інструкції для маршруту, в якому Юдинне плем’я, найбільш людне, бере провід. Під Божим наказом Левити реєструються і їм призначено святі обов’язки.— 4 Мойсеєва 1:1 до 4:49.
Після наказів про карантин Єгова дає закони, які стосуються до заздрості щодо дружинної вірності й присяги назореїв. Потім дається подробиці, відносно служби в скинії. Племінні начальники роблять дорогоцінні пожертви при споруджуванні скинії й урочистого відкриття вівтаря. Мойсей постарався, щоб зробити свічник за зразком, якого Єгова був дав йому у видінні. Коли засвітилось його лампи й очистилось Левитів, вони почали свою службу.— 4 Мойсеєва 5:1 до 8:26.
Повторюються інструкції про Пасху. Неприродна хмара над скинією упорядковує отаборення й вирушання з табору. Народ отаборюється і вирушує „за наказом Єгови”. Уживають дві срібні сурми, щоб ними скликати народ докупи, а також для інших цілей.— 4 Мойсеєва 9:1 до 10:10.
20-го дня другого місяця в другому році після виходу з Єгипту, хмара над скинією починає рухатись і Ізраїль вирушує. Тепер люди неналежно нарікають. Вони вимагають м’яса, але коли Єгова посилає їм перепелиці, то між ними виявляється пожадливість. Маріяма й Аарон нарікають на їхнього брата Мойсея, то на покарання її Маріяма тимчасово стає прокажена. Як усе це повинно спонукувати нас поважати Богом-дану владу! — 4 Мойсеєва 10:11 до 12:16.
Відсилається дванадцять чоловіка в Обіцяний Край й вони вертаються 40 днів пізніше з солодкими фруктами. Але тих десять чоловіка здіймають великий галас про ріст мешканців того Краю та їхні укріплені міста і знеохочені ізраїльтяни хочуть повернутись назад у Єгипет. Даремно вірні розвідники, Ісус, Син Навинів і Калев стараються втихомирити народ, щоб вони покладали віру в Єгову. Коли народ говорить, щоб Мойсея, Аарона, Ісуса та Калева закидати камінням, то Бог каже, що Він ударить народ поразою і позбавить його насліддя. Але Мойсей заступається за народ і Єгова дає наказ, щоб він мандрував у пустині 40 років, аж поки не вимруть усі люди 20 років віку й старші. Одним винятком цьому мають бути Ісус, Калев і Левієве плем’я. Потім, ізраїльтяни стараються вторгуватись у Обіцяний Край, тільки зазнати засмучуючу поразку.— 4 Мойсеєва 13:1 до 14:45.
Потім даються різні закони про пожертви, порушення Суботи і кутаси при краї одеж. Потім Корей, Датан, Авірон, Он та 250 начальників народу нарікають на Мойсея й Аарона. Який же є наслідок цієї великої непошани? Єгова знищує Корея і тих 250 начальників вогнем, тоді як інші бунтарі гинуть коли земля розкривається, і поглинає їх разом з їхніми родинами та пожитками. Саме наступного дня ізраїльтяни знову нарікають на Мойсея й Аарона, і через це 14 700 вмирає поразкою від Єгови. Щоб покінчити з тим наріканням і показати, що Він вибрав Аарона з Левієвого покоління, то Єгова постарався, щоб його палиця зацвіла. Потім Єгова дає закон про обов’язки священиків та Левитів і очищає народ від опоганення.— 4 Мойсеєва 15:1 до 19:22.
У Кадеші народ вимагав води. Тому, що Мойсей й Аарон не прославили Єгову за те, що Він чудотворно постачив воду, то їм кажеться, що вони не ввійдуть у Обіцяний Край. Вирушуючи з Кадешу, народ прибуває до гори Гор, де Аарон умирає й його син Елеазар стає первосвящеником. Потім, ізраїльтяни завдають поразки цареві Арадові. Пізніше, вони нарікають на Бога й Мойсея й цього разу Єгова посилає отруйних зміїв по-між них на кару. Коли змій вкусить когось, то той мусив дивитись на мідного змія, якого Бог наказав Мойсеєві виробити й виставити його на жердині. З цього часу, ізраїльтяни завдають поразки аморейському цареві Сигонові й Огові, цареві Башану, і заволодівають їхніми країнами.— 4 Мойсеєва 20:1 до 21:35.
Потім говориться про події на моавських степах. Балак, цар Моаву наймає Валаама проклясти ізраїльтян, але замість цього він три рази благословляє їх. Валаам сприяє ізраїльтянам чинити статеву неморальність і ідолопоклонство з жінками, які вклоняються Ваалові. Єгова знищує 24 000 тих злочинців перш ніж Пінхас зупиняє поразу страченням неморального ізраїльтянина й мідіянітянку.— 4 Мойсеєва 22:1 до 25:18; 31:15, 16.
Після того як ще раз переписується народ і засновується приклад прав до спадковості дочок, Мойсей дивиться на Обіцяний Край і призначає Ісуса, сина Навина стати його наступником. Дається інструкції про щоденні, тижневі, місячні та річні пожертви, а також складання обітниці. Потім ізраїльтяни мстяться на мідіянітів за те, що вони спонукали ізраїльтян прогрішитись проти Бога.— 4 Мойсеєва 26:1 до 31:54.
Потім синам Рувимовим, Гадовим і Манасії дається спадщину на сході Йордан ріки за умовою, що вони допоможуть завоювати зайорданський край на заході. Потім поміщається список ізраїльських отаборувань від Єгипту до степів Моаву. Потім ізраїльтянам розподіляється Обіцяний Край. Між іншим, вони мусять знищити всі сліди фальшивої релігії й вигнати мешканців. Потім визначається кордони краю, і князі є призначені допомогти Ісусові та Елеазорові розподіляти край, і Левитам призначається 48 міст. Відзначається шість міст сховку і дається інструкції показуючі, як поводитись із справами навмисного і ненавмисного душогубства. Зрештою, Бог дає закони про подружжя і спадкоємиці.— 4 Мойсеєва 32:1 до 36:13.
Коли будете читати Четверту кн. Мойсеєву, то наголос, якого надається на те, щоб шанувати Єгову і тих, яким призначається відповідальність між Його людьми буде справляти враження на вас. Але ви можливо будете турбуватись про деякі точки. Отже наступні запитання й відповіді можуть зацікавити вас.
Події при підгір’ї Сінаю
○ 5:11—31 — Що дійсно ставалось з дружиною винуватою за порушення подружньої вірності?
Сама вода не завдавала їй болю. Але дружина пила ту воду перед Єговю, Який знав чи вона були винна за порушення подружньої вірності. Якщо вона була винна, то Він зробив її живіт пухлим і стегно її опало. Очевидно, що стегно тут уживається евфемістично (заміна грубих, непристойних, неприємних слів іншими виразами) на органи розмноження. (Порівняйте 1 Мойсеєва 46:26.) „Відпадати” навіває думку, що ці органи ставали виснажені, і жінка вже більше не зможе зачати. Це буде поєднуватись з тим, що коли жінка не була винувата, то чоловік мусив запліднити її.
○ 8:25, 26 — Чи принцип у законі, щоб Левити відступали від служби стосується до людей Єгови сьогодні?
Священикам допомагали всі кваліфіковані мужчини трьох головних родин Левита. З часом, Левитів буде багато, а служба в скинії не буде збільшуватись. Отже, немає сумніву, що Єгова, зважаючи на вік і, щоб не переповнити такі посади наказав, щоб Левити від віку п’ятидесяти літ відходили від обов’язкової служби, хоч вони таки могли добровільно допомагати. Проте, це не є правило для духовних ізраїльтян і для їхніх друзів тому, що ці не є під Законом. (Римлян 6:14; Ефесян 2:11—16) Коли б постарілість християнина зробила його нездатним для деякої відповідальності, то йому можна давати якусь інакшу службу виконувати. Для Свідків Єгови немає відставки від проповідування доброї новини про Царство.
Мандрування від одного місця до другого
○ 12:1 — Чому Маріяма та Аарон нарікали на Мойсея тому, що він одружився з кушитянкою?
Тут вони не тільки противились проти Мойсеєвої дружини. Дійсно вони бажали більшої сили, а зокрема Маріяма. Ціппора, Мойсеєва дружина по відсиланні тепер вернулась, і Маріяма боялась, що вона заступить її першорядне місце в таборі. (2 Мойсеєва 18:1—5) Отже вона впросила Аарона приєднатись до неї й критикувати Мойсея за те, що він одружився з кушитянкою і кинути виклик на його виняткову посаду перед Богом. За це, Єгова покарав Маріяму, як також Аарона, але тому, що тільки Маріяма захворіла на проказу, то це може навівати думку, що це вона підбурила бунт. Аарон виявив правильне відношення коли признався і благав Мойсея заради прокаженої Маріями. (4 Мойсеєва 12:10—13) А Ціппора була дочка Реуїла мідіянітянина. (1 Мойсеєва 25:1, 2; 4 Мойсеєва 10:29) В Авакума 3:7 „мідіянський край” порівнюється з Кушаном, яке очевидно є інша назва на Мідіян або стосується до сусідньої країни. Крім того, деякі арабські плем’я називались Кусі або Кушім. Отже здається, що „Кушан” не обмежувалось тільки до потомків Хама через Куша, але також до мешканців Мідіяну. Отже, можна казати, що Ціппора була кушитянкою.
○ 21:14, 15 — Що була та „книга війн Єгови”?
Безсумніву, це був достовірний історичний запис війн людей Єгови. Ця книга могла починатись успішним виступом Авраама на чотирьох царів, які були забрали Лота з його родиною. (1 Мойсеєва 14:1—16) У Писаннях згадується про різні ненатхненні писання, якими декотрі натхненні письменники Біблії користувались як джерело свого матеріалу.— Ісуса Навина 10:12, 13; 1 Царів 11:41; 14:19, 29.
На степах Моаву
○ 22:20—22 — Оскільки Єгова був наказав Валаамові піти з людьми Балака, то чому Він розсердився коли той пророк був пішов з ними?
Єгова був наказав Валаамові, щоб він не проклинав ізраїльтян, але цей пожадливий пророк пішов з наміром таки проклясти їх для того, щоб одержати нагороду від моавітського царя Балака. (2 Петра 2:15, 16; Юди 11) З цієї причини Божий гнів розпалався на Валаама. Як звичайно, Єгова не схвалював жодного прокляття Ізраїля. Але Валаам, так як Каїн, був упертий й не звертав увагу на Божу волю. (1 Мойсеєва 4:6—8) Потім, як Єгова змінював кожне намічене прокляття на благословення, то розбещеність Валаама спонукала його піддати Балакові думку, щоб він жінками Моаву і Мідіяну спокусив ізраїльтян і втягнув їх у поклоніння Ваалові. (5 Мойсеєва 23:5; 4 Мойсеєва 31:15, 16; Об’явлення 2:14) Це стягнуло Божий гнів на Ізраїля й як наслідок цього згинуло 24 000 чоловіка. Пізніше, пожадливий Валаам помер з рук тих, яких він старався проклясти. (4 Мойсеєва 25:1—9; 31:8) Яка ж пересторога проти пожадливості!
○ 25:10—13 — Як сповнилась обітниця відносно священства?
Здається, що первосвященство продовжувалось у родині Пінхаса аж до часу первосвященика Ілії, потомка Ітамара. Правдоподібно зробилось цю зміну через тимчасове некваліфікування родини Пінхаса. Але цар Соломон заступив Евіятара, потомка Ітамара первосвящеником Садоком, потомком Пінхаса. (1 Царів 1:1—14; 2:26, 27, 35) Так як показує історичний запис, то здається, що на протязі багатьох років первосвященство вибиралось з родини Пінхаса.
○ 30:6—8 — Чи чоловік може звільнити свою християнську дружину від її присяг?
Ні, не може тому, що Ісусові послідовники не є під Законом. Єгова тепер поводиться з особами особисто відносно присяг, і християнський чоловік не є уповноважений ні скасовувати ні забороняти присяги. Як звичайно, християнська дружина не повинна робити присяги, які не погоджуються з Божим Словом або її біблійними обов’язками до свого чоловіка.— Екклезіястова 5:2—6.
Велика користь для нас
У Четвертій кн. Мойсеєвій знаходиться дорогоцінна ланка в записі, який доводить до заснування Божого Царства. Вона теж указує на Ісуса Христа. Наприклад, тваринні жертви й вживання попілу рудої корови вказує на багато більший розпорядок для очищення через Ісусову жертву. (4 Мойсеєва 19:2—9; Євреїв 9:13, 14) Те що сталось відносно мідного змія було прообразом на те, що Єгова постачив на одержання вічного життя через Христа.— 4 Мойсеєва 21:8, 9; Івана 3:14, 15.
Четверта кн. Мойсеєва може допомогти нам уникати ідолопоклонство й статеву неморальність. Вона робить нас пильними до небезпек нарікання на Бога, на тих, яких Він призначає, а також на Його постачання. Певно, що ця захоплююча історія повинна спонукувати нас дуже шанувати нашого люблячого Бога, Єгову.
[Ілюстрація на сторінці 20]
Як покарання Маріями повинно впливати на наш погляд Богом-даної влади?