П’ята книга Мойсеєва закликає нас служити Єгові з щиросердої радості

ПОКЛОННИКИ Єгови мусять служити Йому вірно й з щиросердої радості. Ця біблійна книга — 5 кн. Мойсеєва робить це ясним. (5 Мойсеєва 28:45—47) І її заклик до такої вірної, радісної служби має глибоке значення в житті Свідків Єгови в 20-му столітті.

Єврейський пророк Мойсей написав 5 кн. Мойсеєву на степах Моаву в 1473 р. до н. е. і ця книга містить у собі трохи більше як два місяці часу. Правдоподібно, що останній розділ написав Ісус Навина або первосвященик Елеазар. П’ята кн. Мойсеєва складається з чотирьох промов, а також з пісні та благословення Мойсеєвого саме перед тим коли Ізраїль мав увійти в Обіцяний Край. (5 Мойсеєва 1:3; Ісуса Навина 1:11; 4:19) У 5 кн. Мойсеєвій Мойсей старанно пояснює деякі точки Закону. Між іншим, книга показує, що Єгова вимагає виключної відданості. Вона також перестерігає проти фальшивого поклоніння й закликає Божих людей бути вірними в Його святій службі.

Однак, в які точні способи слова записані в 5 Мойсеєвій допомагали ізраїльтянам? І як Свідки Єгови сьогодні можуть користати з цієї книги?

Ізраїльтяни вже мандрували пустинею років з 40, коли Мойсей тепер промовив до них. Частково, він говорить про призначення суддів, щоб ці допомагали йому. Він говорить про поганий рапорт десятьох чоловіка, який довів до їхнього бунту та мандрування пустинею. Він теж пригадує перемоги, які Бог давав їм. Мойсей перестерігає ізраїльтян, щоб вони не робили ідолів і підкреслює це, кажучи: „Бо Господь [Єгова, НС], Бог твій,— Він палаючий огонь, Бог заздрісний”. Після цього він закликає їх слухатись Його.— 5 Мойсеєва 1:1 до 4:49.

У другій промові, Мойсей перше повторює Десять Слів і розповідає про давання їм Закону. Він ставить наголос на те, щоб вони любили Єгову цілим серцем, душею й життєвою силою. Він нагадує їм, щоб привчати дітей. Сім народів у краю Ханаан з їхніми помічниками фальшивого поклоніння призначено на загибель. Ізраїльтянам сказано, що їх вибрано, не через їхню праведність, але тому що Єгова вірно дотримав Своєї угоди. Коли вони ввійдуть у Обіцяний Край, то будуть зобов’язані слухатись Бога й не забувати про Нього. Переглядається випадки неслухняності з нагадуванням, що щиросерда любов і страх Бога Єгови є необхідні. Перед Ізраїлем поставлено благословення й прокляття, і наполягається на них бути слухняними Богові.— 5 Мойсеєва 5:1 до 11:32.

Потім Мойсей говорить про закони, які будуть стосуватись до життя в Обіцяному Краї. Між цими є закони про знищення залишків нечистої релігії, про споживання м’яса та як поводитись з кров’ю, з фальшивими пророками та відступництвом, чистими, а також нечистими харчами й даванням десятини. Дається подробиці про відпущення від заборгування, рабство й первонароджені тварини. Мойсей обговорює троє річних свят, як також деякі судові справи й закони для царів та левітів. Після пересторог про спіритизм, передречено пророка подібного до Мойсея.— 5 Мойсеєва 12:1 до 18:22.

Між додатковими згаданими законами вміщаються закони відносно міст сховку, звільнення від військової служби, очищення від провинності за пролиття невинної крові, одруження з полоненими жінками, права первонародженого, про бунтарських синів, щоб шанувати майно та життя інших, статеві справи й непридатність для членства в зборі. Між іншими законами є ті, які стосуються до рабів, сплати процентів і клятви. Закони про розвід, позики, добрість до сиріт та вдів, з подружжя дівер, точні ваги, жертвування первоплодів і давання десятини закінчують цю промову.— 5 Мойсеєва 19:1 до 26:19.

Мойсеєва третя промова починається з інструкціями, щоб написати закон на великих кам’яних плитах. Благословення мають оголоситись від гори Гарізім а клятви з гори Евалу. Благословення за дотримування Божих наказів тоді протиставиться з прокляттям, якого можна сподіватись за неслухняність.— 5 Мойсеєва 27:1 до 28:68.

У зв’язку з Мойсеєвою четвертою промовою, відновлюється заповіт між Єговою а ізраїльтянами. Мойсей нагадує їм, як Бог доглядав їх у пустині. Тоді він дає пересторогу проти неслухняності, і підкреслює милосердя Єгови. Зрештою, перед народом ставиться вибір — смерть або життя. Народ ізраїльський може ,жити коли буде любити Єгову, слухатись Його голосу й линути до Нього’.— 5 Мойсеєва 29:1 до 30:20.

Мойсей умовляє ізраїльтян бути відважними, коли вони входять у Обіцяний Край тому, що Єгова очолює їх. Слідом призначення Ісуса Навина на провідника є пророцтво відносно бунту ізраїльтян. Потім, у пісні, Мойсей вихваляє Єгову, передрікає горя через невірність Ізраїля, але закінчує промову запевненням божественної помсти, разом з покликом, „Радійте, погани, з народом Його”. Мойсей тоді дає остаточне благословення, після якого цей 120-тилітній пророк дивиться на Обіцяний Край, вмирає і Єгова ховає його в невідміченій могилі.— 5 Мойсеєва 31:1 до 34:12.

Вищеданий короткий виклад суті 5-ої кн. Мойсеєвої може викликати у вас духовне бажання. Але, читаючи 5-ту кн. Мойсеєву, то можуть виникати важливі запитання. Давайте тепер будемо передбачати й відповідати на декотрі з цих питань.

Мойсеєва перша промова

• 4:15—24 — Чи ці слова, щоб не виробляти ідолів значить, що це не є правильно мати фотографії з осіб?

У цих віршах забороняється виробляти ідоли для фальшивого поклоніння. Але ізраїльтянам не заборонялось робити образи для інших цілей. Наприклад, були Богом-схвалені подоби херувимів на покривалі скинії й святого ковчега. Це не було б відповідно поєднувати звичайне фотографування і виставляння фотографій з ідолопоклонством, хіба їх навмисно вживалося б для фальшивих релігіних цілей. Нормально, Писання не забороняють фотографування, малювання або різьблення заради здібних або мистецьких цілей, щоб зображувати особи або речі.

Мойсеєва друга промова

• 6:6—9 — Чи цей наказ, щоб ,прив’язати Божий закон на руку свою’ треба буквально розуміти?

Ці вірші не стосуються до практики носити філактерії (маленькі коробочки поміщаючі біблійні вірші). Краще, цей вислів указує на переносне пристосування. (Порівняйте 2 Мойсеєва 13:9; Приповістей 7:2, 3.) Там не каже, щоб ці накази записувати на чомусь, а тоді, щоб людина носила їх або причіпала їх до одвірків та брам. Ізраїльтяни мали завжди пам’ятати Божі накази чи вони були вдома, чи на дорозі, чи недалеко міських брам, при яких місці старші розсуджували законні справи. Вони мали тримати Божий закон у серці, навчати його їхнім дітям, і вчинками показати (так як виражаєтья руками), що вони дотримували його. Люди мали публічно ототожнювати себе, що вони дотримували закон Єгови, неначе він був записаний між їхніми очима, так щоб усі могли бачити його. Подібно, Свідки Єгови сьогодні стараються доказати себе бути Божими слухняними слугами. Їхні серця спонукують їх слухатись Його Слова, і вони наповнюють свої розуми тим, що є правдиве, чесне, праведне, чисте, любе, і гідне хвали. У всякий же спосіб вони стараються показати, що накази Єгови завжди є перед ними.— Филип’ян 4:8; Колосян 3:23.

• 8:3, 4 — Чи це значить, що Бог тільки одежу відновлював?

Годуванням манною було продовжуюче чудо. І також було чудом те, що їхній одяг не зношувався і ноги їхні не спухали протягом усіх тих 40 літ у пустині. Коли б одежу відновлювалось нормально, то це не було б диво. Їм не було б трудно носити той самий одяг на протязі всіх тих років тому, що діточий одяг можна було передавати молодшим, а дорослі могли носити одяг умираючих. Тому що при кінці мандрування в пустині ізраїльтян налічувалось так багато як спочатку, то оригінальна одежа вистачала б на всіх тих 40 років.— 4 Мойсеєва 2:32; 26:51.

• 14:21 — Тому що ізраїльтянам було заборонено їсти „падло”, то чому його можна було давати приходькові або продавати чужинцеві?

Бувши Всевишнім Законодавцем, то Єгова має право запроваджувати деякі обмеження тільки на ізраїльтян. Вони були „святий народ” для Нього. Інші народи не дотримували цієї заборони щоб не їсти м’ясо здохлої тварини. Давати приходькові падло з його кров’ю в ньому, або продавати його чужинцеві не було несправедливе тому, що ізраїльтяни не перекручували справи й одержувач або покупець добровільно приймав його. Можна додати, що 5 Мойсеєва 14:21 погоджуєтья з 3 Мойсеєвою 17:10, які то вірші забороняють чужинцеві споживати кров. Навернений чужинець не мав їсти крові, але ця заборона не стосувалась до зовсім не наверненого чужинця. Така особа могла якось уживати падло тварини з його кров’ю в ньому, яка для вірних ізраїльтян або навернених була б нечистою.

• 17:5—7 — Чому вимагалось, що рука свідків найперше мала бути на особу засуджену на смерть?

Кожен ізраїльтянин мав бути запопадливим, правдивим поклонником бажаючий тримати організацію чистою і, щоб на ім’я Єгови не стягалось жодного докору. Свідки мали показувати таку запопадливість і бути першими у виконуванні суду. (Порівняйте з 4 Мойсеєвою 25:6—9; 5 Мойсеєвою 13:6—11.) Як звичайно, це є одна річ свідчити проти когось, але цілком інакша страчувати ту особу. Це спонукує свідка дуже уважно вдумуватись про своє свідоцтво, і тільки зла особа буде фальшиво свідкувати, знаючи що вона мусить кинути перший камінь, щоб стратити того чоловіка чи жінку. Свідки Єгови можуть пристосовувати ці принципи запопадливо стараючись тримати збір чистим і також, щоб давати правдиве свідоцтво. Зрештою, ми всі мусимо відповісти перед Всевишнім Суддєю, Єговою.— Матвія 12:36, 37.

• 22:5 — Беручи цю заборону до уваги, то чи це правильно для жінки надівати широкі штани?

Очевидний намір цього закону був запобігти зловживання статтю, і щоб не змішувати статеву тотожність. Виглядом та убранням, то нормально чоловік хоче бути схожим на мужчину, а жінка на жінку. Для ізраїльтянина поводитись не згідно з такою правильністю могло б довести до гомосексуалізму. Хоч у той час чоловіки, а також жінки надівали халати (широкий одяг), то таки була різниця між одежою мужчин а жінок. Подібно, по деяких околицях світу сьогодні чоловіки, а також жінки надівають широкі штани, хоч мода є інакша для кожної статі. Принцип у цьому вірші не забороняє християнській жінці деколи надівати такі штани, як-от коли вона працює вдома або на фермі. І згідно з місцевим звичаєм та потребою, то надівати такі штани може бути необхідним у дуже холодну пору. Біблія радить жінок „у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю,— нехай прикрашають себе”.— 1 Тимофія 2:9, 10.

• 24:6 — Як узяти ручний млинок або горішнього каменя жорен у заставу може бути таке саме як би взяти душу в заставу?

Як звичайно, хліб пеклось щоденно і часто треба було молоти зерно на муку. Отже щоденний хліб у родині залежав від ручного млинка. Милосердно, Божий закон забороняв узяти комусь ручний млинок або його горішнього каменя. Узяти котрий-небудь з цих було б таке саме як би взяти родині її щоденний хліб і було б таке саме як би взялось „душу” або „засіб на життя”.

Останні промови, пісня й благословення

• 32:39 — Як це що немає богів крім Єгови, коли в Івана 1:1 каже, що ,Слово було з Богом, і слово було бог’?

Ці вірші стосуються до цілком інакших справ. 5 Мойсеєва 32:39 стосується до того, що фальшиві боги не мають жодної участі з правдивим Богом, Єговою, в Його спасаючих учинках. Вони не можуть визволяти їхніх поклонників від нещастя, і такі боги не мали участі в жодних учинках Єгови. Хоч „Слово” є богом, або могутнім, то Воно не протистоїть Єгові й не стає Його суперником, так як робили фальшиві боги.— 5 Мойсеєва 32:12, 37, 38.

• 33:1—29 — Чому Симеона не згадується в цьому благословенні?

Симеон і Левій співдіяли в жорстокому вчинку і хоч мали частки в Ізраїлі, то вони не були так як інші плем’я. Левієві було дано 48 міст порозкидані в краю, тоді як Симеонова частка була в території Юди. (1 Мойсеєва 34:13—31; 49:5—7; Ісуса Навина 19:9; 21:41, 42) Отже, коли Мойсей звернув його увагу на Юду, то він добре знав, що тут поміщалась і Симеонова частка. Крім того, Симеонове плем’я одержало загальне благословення: „Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший народ, якого спасає Господь [Єгова, НС], як тебе?” — 5 Мойсеєва 33:29.

Тривалою допомогою вірним слугам

5 кн. Мойсеєва є тривалою допомогою слугам Єгови, і з цієї книги ми можемо здобути дорогоцінні інструкції. Наприклад, під час навали на Ханаан, Ісус Навина точно слухався поради, тепер записаної в цій книзі. Подібно, ми теж повинні охоче слухатись божественного керівництва. (5 Мойсеєва 20:15—18; 21:23; Ісуса Навина 8:24—29) Ісус Христос цитував з 5 кн. Мойсеєвої коли успішно протистояв Сатані. Так як Ісус, ми визнаємо, що людина мусить живитись словами Єгови, що ми не повинні випробовувати Бога і, що мусимо тільки Йому віддавати святу службу.— Матвія 4:1—11; 5 Мойсеєва 5:9; 6:13, 16; 8:3.

Ця книга ототожнює Єгову бути Богом вимагаючим виключної відданості. (5 Мойсеєва 4:24; 6:15) Вона також каже: „Ти мусиш любити Єгову, Бога твого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю”. (5 Мойсеєва 6:5, НС) По суті, 5 кн. Мойсеєва закликає нас вірно служити Єгові. Отже, віддаваймо Йому святу службу з щиросердої радості.