14 Нісана — пам’ятний день

„Це робіть на спомин про Мене”.— 1 КОРИНТЯН 11:24.

1. Як Ісус переміг світ?

„БУДЬТЕ відважні: Я світ переміг”. Такими то потішаючими й підбадьорюючими словами, Ісус підкріпив Своїх 11-ох вірних апостолів тієї ночі перед Його смертю. Ісус доказався бути переможцем світу! Успішно Він витерпів кожне зусилля Свого ворога, Сатани Диявола, зламати Його вірність до Єгови. Тепер, знаючи, що до кількох годин помре на дереві страстей, Ісус був певний, що зостанеться вірним до самої смерті.— Івана 16:33; Євреїв 12:2.

2. Чому Ісус заснував „Господню вечерю”?

² Ця подія, щонайважливіша, відбулась дев’ятнадцять сот п’ятдесят два роки тому, 14-го дня нісана, першого місяця того єврейського місячного року. Це день, якого Його вірні послідовники не забудуть. Щоб завжди пригадувати Своїм вірним послідовникам те, що сталось того дня, Ісус почав спеціальну пам’ятну вечерю, яку апостол Павло назвав „Господня Вечеря”. Бувши божественно натхненний, Павло каже, що на тій оказії Ісус наказав Своїм присутнім учням: „Це робіть на спомин про Мене”. (1 Коринтян 11:20, 24) Якщо ви хочете бути одним з Ісусових послідовників, то чи ви оцінюєте чому Він дав цей наказ, чого вимагається від вас, і що це може значити для вас у майбутньому?

Пам’ятний день

3. Чому, і під якими обставинами, перше зроблено 14 нісана пам’ятним днем?

³ Це не був перший раз, що 14 нісана призначено пам’ятним днем. У 1513 р. до н.е., Єгова, через Свого слугу Мойсея, наказав ізраїльтянам: „І стане той день [14 нісана] для вас пам’яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа [Єгови, НС] на всі роди ваші”. Що в той час спонукало святкування того дня? Єгова Сам відповів: „Це жертва — Пасха для Господа [Єгови, НС], що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет”.— 2 Мойсеєва 12:14, 27.

4. Які важливі спірні питання включаються у визволенні Ізраїля з Єгипту?

⁴ Те благоговійне визволення первонароджених ізраїльтян з Єгипту, людину а також скотину, відбулося тієї ночі 14-го нісана. Це завершення дев’ятьох попередніх поразок проти демонських богів, яким поклонялись єгиптяни, підкреслює намір Єгови, так як Він заявив його гордому фараонові: „Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі”. Кілька днів пізніше сила й Ім’я Єгови ще більше виявились, коли Він визволив мільйони ізраїльтян і багато різного люду при Червоному морі, тоді як потопив прекрасу фараонської армії. Мале диво, що Мойсей й сини Ізраїлеві співали: „Я буду співати Господеві [Єгові, НС], бо дійсно звеличився Він”! — 2 Мойсеєва 9:16; 15:1.

5. Яку ціль послужило святкування Пасхи?

⁵ Коли ізраїльтяни оселились у краї обітуваному їхньому предкові Авраамові, то ввесь народ кожного року мусив святкувати Пасху в Єрусалимі, слухаючись наказу записаного в 5 Мойсеєвій 16:1—8. Таким чином Єгова зробив розпорядок, щоб Його типічний народ завжди пам’ятав 14 нісана. Якому ж намірові це послужить? Це — день величати Ім’я Єгови, щоб вони пам’ятали Його великі визволення. Отже, століття пізніше, батьки Ісусові будуть пам’ятати значення Пасхи, які, так як Письмо каже, „щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи”. Згідно з єврейським звичаєм, вони брали свого Сина на те свято.— Луки 2:41, 42.

6. З яких причин Ісус дуже хотів святкувати Пасху 33 р. н.е. з Його вірними апостолами?

⁶ Після того, як Ісус охрестився в Йордані й почав Свою службу, Він мабуть продовжував святкувати Пасху з Марією, Його земною матір’ю, й її синами, Його братами рідними тільки по матері. Проте, 14 нісана, 33 р. н.е., Ісус зробив розпорядок святкувати Пасху з Його 12-ма апостолами. В Євангелії Луки показує Ісусове почуття про цю оказію: „Я дуже бажав спожити цю Пасху із вами, перш ніж муки прийму”! (Луки 22:15) Чому Ісус так дуже бажав спожити ту Пасху з ними? Тому що знав, які важливі події мали невдовзі відбутись того пам’ятного дня, який почався із заходом сонця. Ісус також знав, що ці події були багато важливіші від того, що сталось 1513 р. до н.е. Вони щонайбільше прославлять Ім’я Єгови й закладуть основу на чудове благословення всіх родин землі. Також, перш ніж помре, Ісус ще мав багато що казати Своїм учням, щоб підбадьорити їх зостатись вірними послідовниками. Через докладний опис цієї події в Євангеліях ми можемо, мов би, слухати те, що Ісус говорив і робив.— Івана 12:31; 17:26.

Що сталось? Що це значило?

7. (а) Які події під час Ісусової останньої Пасхи довели до Його заснування Спомину Своєї смерті? (Івана 13:1—30) (б) Розкажіть якою процедурою Ісус заснував Господню Вечерю.

⁷ Під час вечері, Ісус устав, обмив ноги Своїм учням, поставивши їм досконалого прикладу покірності. Тоді Ісус сказав, „Один із вас видасть Мене”. Згодом, Ісус звернувся до Юди й сказав, „Що ти робиш — роби швидше”. В Євангелії Івана каже: „А той... зараз вийшов. Була ж ніч”. (Івана 13:21, 27, 30) Після цього Ісус заснував Спомин Своєї смерті. Послухаймо як присутній свідок, Матвій, описує те, що там сталось: „Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: ,Прийміть, споживайте, це [значить, НС] — тіло Моє’. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: ,Пийте з неї всі, бо це [значить, НС] — кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця’. А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли”.— Матвія 26:26—30; дивіться також Єв. Марка 14:22—26, Луки 22:19, 20, і 1 Коринтян 11:23—26.

8. Чому це важливим зрозуміти значення Ісусових слів і вчинків у заснуванні Спомину?

⁸ Що ж значить усе те, що Ісус говорив і робив на тій оказії? Павло підкреслив важливість тієї події всім Христовим помазаним послідовникам, коли сказав: „Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно,— буде винний супроти тіла та крови Господньої”. Певно, жоден помазаний не хоче бути ,негідним’ в очах Єгови, стягаючи на себе ворожий суд. Крім того, „великий натовп” також хочуть бути пораховані гідними друзями помазаного останка. Отже, тому що в четвер, 4 квітня 1985 р., будемо святкувати ще один Спомин, то тепер час докладно переглянути цю справу.— 1 Коринтян 11:27.

9. (а) Чому це правильніше перекладати Ісусові слова, „Це значить тіло моє” ніж казати, „Це тіло моє”? (Дивіться примітку під текстом.) (б) Якого спеціального значення Ісус дав хлібові? (в) Винові?

⁹ Ісус сказав, „Це значить тіло Моє”.a Тими словами, Ісус надавав хлібові спеціальне значення — хліб, це символ Його досконалого тіла, якого Він дав „за життя світу”. (Івана 6:51) Подібно, коли Він сказав про чашу вина, „Це значить Моя ,кров заповіту’, що за багатьох проливається на відпущення гріхів”, то Він уживав вино в тій чаші як символ представляти Його власну кров. Ця кров мала бути основою „нової угоди”. Його пролита кров також буде основою на „прощення гріхів”.— Матвія 26:28; Єремії 31:31—33; Євреїв 9:22.

10. Що їсти хліб і пити вино натякає?

¹⁰ Що це значить для тих, які приймають хліб і вино під час Спомину? Цей акт показує учасникові, а також присутнім, що вони всі скористали з викупної жертви Ісуса Христа, але в спеціальний спосіб і для спеціальної цілі. Як усе це стається? На основі їхньої віри в Христову жертву і через їхнє присвячення себе Єгові, Бог приписує їм достоїнства Ісусової тілесної жертви. З якою метою? Щоб приписати їм тілесну досконалість, і щоб таким чином, вони були праведні перед Богом. Тоді Єгова породжує їх Своїм святим духом і вони стають Його духовними синами. Тепер вони є в позиції пожертвувати своє право до життя на землі за небесну спадщину. Все це вже здійснилось ще до того, коли вони беруть участь у Господній вечері.— Римлян 5:1, 2, 8; 8:15—17; Якова 1:18.

11, 12. (а) Що іншого значить пити вино? (б) Поясніть угоду, яку Ісус робить з тими, які беруть хліб і вино на Спомині.

¹¹ Подумайте про щось інше, якого пити вино містить у собі. Хоч Єгова приписав праведність Своїм духовним синам, і таким чином усиновив їх, то вони ще є недосконалі. Вони ще можуть грішити. Але п’ючи вино, вони визнають те, що кожного дня їхня майбутність залежить від крові Ісуса Христа, „що за багатьох проливається на відпущення гріхів”.— 1 Івана 1:9, 10; 2:1.

¹² Але пити вино містить ще щось інше. Учасники свідчать, що їх забрано в „нову угоду”, яку Єгова вже давно тому був передбачив через пророка Єремію. Ісусова кров узаконює цю угоду. Учасники тієї угоди — Бог Єгова й Його духовні сини, які спільно становлять духовний Ізраїль. Бог вибирає кожного члена. Ісус — Посередник угоди, якою Він допомагає тим 144 000 членам ставати частиною насіння Авраамового. (Єремії 31:31—34; 2 Солунян 2:13; Євреїв 8:10, 12; 12:22—24; Галатів 3:29) Ісус бере їх з Собою в ,угоду про Царство’. Наслідком цього, Єгова буде вживати їх, разом з їхнім Царем, Ісусом Христом, благословляти життям усі родини землі.— Луки 22:28—30; Івана 6:53; Об’явлення 5:9, 10; 1 Мойсеєва 22:15—18.

13. Що ми тепер повинні пам’ятати про 14 нісана?

¹³ Справді, переглянути значення тих Ісусових слів, промовлених того ж дня на Спомині, ефективно пригадує нам любов Єгови в тім, що Він постачив нам Свого дорогого Сина. Це також пригадує нам Ісусову любов у тім, що Він віддав Своє життя як викуп за все віруюче людство. (Івана 3:16; Римлян 5:8; 1 Тимофія 2:5, 6) Проте, Ісус дискутував ще інші дорогоцінні правди з Своїми послідовниками того вечора. Зі всіх письменників Біблії, тільки апостол Іван записав цю дуже інтимну розмову.

Слава, любов і єдність

14. (а) Як кожен Спомин прославляє Єгову? (б) Яку участь має любов у спомині Ісуса, і яку самоперевірку це повинно спонукати всіх беручих вино й хліб зробити?

¹⁴ Ісус сказав: „Тепер ось прославився Син Людський, і в Ньому прославився Бог”. (Івана 13:31) Ще від визволення Ізраїля з Єгипту, 14 нісана поєднувалось з оправдуванням Божого імені, Його суверенітетом і Його силою. Тепер, коли Ісус був вірним до самої смерті й славетно воскрес Божою силою, то цим ще більш прославилось Боже ім’я. (Порівняйте з Приповістей 27:11.) Ісус сказав Своїм учням, що вони виявляться бути Його учнями дотримуванням „нової заповіді”, тобто ,любити один одного так як Він їх любив’. (Івана 13:34, 35) Глибина нашої братерської любові зображає наше оцінювання любові, яку Ісус показав нам у той час.— 1 Івана 4:19.

15. (а) Яку надію на життя поставлено перед усіма гідними, які беруть вино й хліб? (б) Як доказано любов до Ісуса?

¹⁵ Надія колись жити на небі — це частиною радості поставленої перед вибраними стати володарями з Христом. (Об’явлення 20:6) Ісус представляє цю надію, кажучи: „Іду приготувати місце для вас... Я знову прийду й заберу вас до Себе”. (Івана 14:2—4) Яка ж надія для тих, які зостануться вірними до самого кінця! Тому, Ісус напучує, „Якщо ви Мене любите,— Мої заповіді зберігайте”. Це значить усі Його заповіді, а навіть наказ навчати й робити учні.— Івана 14:15, 21; Матвія 28:19, 20.

16. (а) Як Ісус підкреслив потребу єдності між Своїми послідовниками, і чому ця єдність є така важлива? (б) З чим усі Ісусові послідовники мусять примиритись, і що допомагає їм зробити це?

¹⁶ Яке ж важливе це є для Ісусових послідовників бути з’єднані з Ним, а також одні з одними! Прикладом цього, Ісус уживає виноградну лозу з її галузями. Єдність породжує плід, а плід, по черзі, прославляє Отця. (1 Коринтян 1:10; Івана 15:1, 5, 8) Усі Ісусові послідовники будуть переслідувані. Але як це підкріпляє віру знати, що Ісус був вірним переможцем світу, незважаючи на всі напади Сатани! — Івана 15:18—20; 16:2, 33.

17. Обговоріть деякі Ісусові просьби в Його молитві записаній в 17-му розділі Єв. Івана.

¹⁷ Ісус кінчить той вечір сердечною молитвою до Свого Отця. У Своїй молитві Він перше згадує про прославлення Отця. Він молиться, щоб Його послідовників схоронено від лукавого, Сатани, як вони тримаються осторонь цього світу. Він також молиться, щоб та сама любляча єдність, існуюча між Ним і Його Отцем, продовжувала зміцнюватись між Його завжди зростаючими послідовниками.— 17-ий розділ Єв. Івана.

18. Скільки було всіх присутніх на Спомині 1984 р., і чому так мало брали хліб і вино?

¹⁸ Тут ми обговорили тільки кілька дорогоцінних правд і думок, якими Ісус поділявся з Своїми учнями тієї ночі близько 1952 роки тому, і певно ці допомагають нам зрозуміти чому 14 нісана справді пам’ятний день. І не дивно, що минулого року 7 416 974 Свідків Єгови з їхніми друзями бачили важливість збиратись разом, щоб святкувати Господню Вечерю. Однак, з тієї великої кількості присутніх, тільки 9081 брали хліб і вино. Чому? Тому що більшість Свідків Єгови сьогодні бачать себе бути частиною „великого натовпу”, стоячого „перед престолом і перед Агнцем”. Ці мають надію жити вічно на планеті Землі, а не на небі де 144 000 будуть „царювати з Ним [Христом] тисячу років”.— Об’явлення 7:9; 20:6; Псалом 37:11.

19. Що становить основу на студію наступного тижня, і чому це дуже важливим, щоб усі були присутні?

¹⁹ Проте, виникають деякі запитання відносно споріднення між Господньою вечерею а „великим натовпом” „інших овець”. (Івана 10:16) Тому, це було б відповідно обговорити ці справи в наступній статті, щоб у святкуванні ще одного Спомину не було жодного непорозуміння.— 1 Солунян 5:21.

[Примітки]

Чи можете пригадати —

◻ На спомині, хто їсть хліб і п’є вино?

◻ Які важливі справи Спомин повинен пригадувати нам?

◻ Як можна доказати, що ми кожного дня пам’ятаємо Ісуса?

◻ Яке важливе спірне питання завжди поєднується з 14 нісана?