„Уважно ходіть Його слідами” — Як?

„БАЙДУЖЕ скільки я молюся, або як я стараюся, то таки ніколи не можу бути таким досконалим як Ісус”. 89 процентів осіб анкетованих журналом СШ католик, погодились з цим висновком. Справді, тільки подумати про наслідування Христового прикладу може пригнічувати — особливо коли подумаємо про образ, якого церкви малюють з Нього. Один католицький чоловік сказав: „Взагалі, я уявляю Ісуса бути доброю, люблячою, дбайливою, терпеливою людиною, яка не вимагає забагато від мене. Але коли піду до церкви, то там Ісуса так побожно обожнюють, що я почуваю себе дуже приниженим і загиблим через мою недосконалість”.

Але Євангелія не обожнюють Христа ,благочестиво’. Вони показують, що Ісус народився, не як аристократ, але в родині робочого класу. Йосип, який усиновив Ісуса, був теслярем. Хоч мало є знано про Ісусове дитинство, то один випадок виявляє нам дещо про Нього. Коли Ісусові було 12 років, то батьки взяли Його до Єрусалима на річне свято Пасхи. На тій оказії, Він захопився біблійною дискусією, і Його родина вирушила до дому без Нього. Розтурбовані Йосип і Марія знайшли Ісуса три дні пізніше в храмі, „як [Ісус] сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх”. Крім того, „усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідями”. Уявіть собі, Ісусові було тільки 12 років і Він уже, не тільки міг ставити думку-викликаючі та духовні запитання, але теж відповідав інтелігентно. Немає сумніву, що Ісусові батьки добре виховали Його! — Луки 2:41—50.

Якщо ви є молодою особою, то чи вам можливо наслідувати приклад Христа? Справді, що можливо! Бо Христос Сам лишив вам „приклад, щоб ви уважно ходили слідами Його”.— 1 Петра 2:21, НС.

За ваших молодих літ є добрий час набувати основного знання про Бога та Його Слово. Правда, інші можуть марнувати багато часу читати комічні книжки або дивитись на телебачення. Але чому ж, краще, не наслідувати Ісусів приклад, Який ще за юнацтва Свого дуже любив навчатись про Єгову? Тому що Ісус дуже любив духовні справи, то „зростав мудрістю”. (Луки 2:52) Ви, теж, можете так зростати.

Наприклад: В одній школі Південної Африки, вчителя запитали чи він міг доказати, що Біблія є правдива. Він признався, що не міг. Але один юнак, Свідок Єгови, сказав сміливо: „Я точно можу доказати, що Біблія є правдива!” Як? Він пригадав собі інформацію, яку студіював у недавній Вартовій Башті. Отже, діставши дозвіл, цей юнак пояснював значення Даниїлового пророцтва записане в 2 розділі його книги. Студенти дуже здивувались, як у пророцтві було передсказане походження й падіння наступних світових урядів та їхнє знищення Божим Царством. Це довело до гарної дискусії й цей юнак мав нагоду відповісти на багато запитань.

Приходячий виконувати Божу волю

Основа біблійного знання й розуміння, яких Ісус заложив за Своїх молодих літ, пізніше спонукали Його зробити серйозний крок. „Прибуває Ісус... понад Йордан до Івана, щоб хреститись від нього”. Настав час для Ісуса прийняти Свою відповідальність, як Божий служитель. Хрещення значило, що Він представляв Себе виконувати Божу волю.— Матвія 3:13—15.

Від християн вимагається, щоб вони наслідували Христа й також охрещувались. Хрещення — це святий символ, видимий доказ присвячення. Коли ми погоджуємось працювати для якоїсь особи або фірми, то перше пересвідчуємось про вимоги та умови, а тоді підписуємо договір, який зобов’язує обидві сторони. Так то буває з хрещенням — воно уводить наше присвячення Богові в силу. Можна сказати так як Ісус ,ось іду, щоб волю чинити Твою, Боже’. (Євреїв 10:7) Таким то чином ми стаємо Божими слугами, Його служителями! — 2 Коринтян 3:5, 6.

Звичайно, так як Ісус, насамперед необхідно набути основного знання про Бога. Але Свідки Єгови можуть допомогти вам у цьому — а також вашим дітям — систематичним студіюванням Біблії.

Служба на першому місці

Після Свого хрещення, Ісус постив, вдумувався, і молився. Правдоподібно це приготовило Його для наступних спокус. Сатана Диявол запропонував Йому володарювання над „усіма царствами світу”. Яка ж влада, коли б Ісус був погодився на це запропонування! Проте, Христос знав, що така кар’єра скоро закінчиться. Він відразу відкинув Диявола й „розпочав проповідувати й промовляти: ,Покайтеся, бо наблизилось Царство небесне’”. (Матвія 4:2, 8—10, 17) Аж до кінця Свого життя на землі, Христос був повночасним служителем Божого Царства.

Так само сьогодні, християнин не дозволить світові заманити його, щоб він робив добру роботу або якусь кар’єру головною метою свого життя. Коли Ісус покликав Своїх ранніх учнів, „зараз вони свого невода кинули,— та й пішли вслід за Ним”. (Марка 1:17—21) Чи ж це мудро заплутуватись у сітку світських погонь? Ісус наказав Своїм послідовникам, щоб вони сьогодні ,проповідували добру новину Царства’. (Матвія 24:14) Правда, у вас можливо є родина й ви маєте інші відповідальності. Багато Свідків Єгови виконують свою відповідальність проповідувати вечорами й протягом суботи та неділі. Декотрі навіть можуть служити повночасно!

У Південній Африці один молодий чоловік планував піти до університету, коли закінчив школу. Але, охрестившись на символ свого присвячення Єгові, він відчув обов’язок уступити на повночасну службу. Його батько, не бувши Свідком, спершу не погоджувався на це. Але після довгих дискусій, він зрештою погодився, щоб його син служив у відділі Свідків Єгови Південної Африки.

Після дев’ятьох щасливих років, він одружився й з його молодою дружиною вступили на повночасну службу. Пізніше їм народилась дитина. Усе-таки, вони звернулись до Єгови молитвою за допомогою, щоб продовжувати служити Йому повночасно. Вони пригадали собі Ісусову обіцянку, що коли хтось ставить Боже Царство на першому місці, то „усе це [матеріальні потреби] вам додасться”. (Матвія 6:33) І це доказалось бути правдою. „Протягом років ми жили ощадливо”, каже батько, „але наша дочка таки мала приємний дім і всі матеріальні потреби”.

„Я тихий й серцем покірливий”

„Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені”, сказав Ісус, „і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий й серцем покірливий,— і ,знайдете спокій душам своїм. Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий”.— Матвія 11:28—30.

Коли Ісус чудодійно виганяв демони, то не приписував собі честь за це, але відверто признав, що виконував усе це „духом Божим”. (Матвія 12:28) І хоч Він привертав слухачам увагу в такий спосіб, що люди „дивувались науці Його”, то не шукав для Себе слави. (Луки 4:32) Краще, Він казав: „Наука Моя — не Моя, але Того, Хто послав Мене”.— Івана 7:16.

Правдиві християни сьогодні стараються бути такими покірними, як Христос. Наприклад, коли навчають людей, то не привертають уваги на себе. Краще, вони віддають честь Єгові та Його організації за свою спроможність переказувати людям звістку Божого Слова. „Що ви маєте, якого не одержали?” запитав апостол Павло.— 1 Коринтян 4:7, НС.

Ісус теж виявляв Свою покірність тим, що охоче подорожував тисячі миль, не колесницею, але пішки, як мандрівний проповідник. Сталось одного разу, що Він з Його учнями були такі втомлені, що мусили „спочити”. Однак, коли з’явився великий натовп, спрагнений духовного заохочення, то Ісус забув про Свою втому і „зачав їх багато навчати”.— Марка 6:31—34.

У Лесото, Африці, подорожуючий служитель Свідків Єгови (називаючись слуга обводу) з двома друзями недавно виявили подібного духу. Вони подорожували 22 години гористим грунтом, щоб відвідати кількох відокремлених християн. Утомлений від подорожування, слуга обводу вирішив відпочити наступного дня. Але коли зібралось багато народу, щоб привітати й ставити йому запитання, то хоч він був дуже втомлений, то таки встав і навчав їх доброї новини Царства. Відношення народу так підбадьорило тих утомлених подорожніх, що вони відчули велику нагороду з цього.

Наслідуйте Його!

Апостол Павло заохочує нас „пильно дивитись на Головного Начальника і Удосконалювача нашої віри, Ісуса”. (Євреїв 12:2, НС) Це можна зробити регулярним читанням Євангелія й вдумуватись у те, як ми самі можемо наслідувати Христа. Наприклад, Ісус сміливо обвинувачував релігійних провідників за їхнє лицемірство й самовдоволення, знаючи, що вони ненавиділи Його й заподіють Йому смерть. (Матвія 23:1—36; 26:3, 4) Під нападом Він був спокійним і володів Собою. (1 Петра 2:23) Коли навчав, то Ісус розумів людську природу й проповідував їм глибокі правди легкозрозумілою мовою.

Але Ісусів найбільший дар був Його любов. „Ніхто більшої любови не має над ту, як хтось свою душу поклав би за друзів своїх”. (Івана 15:13) Він навіть додав нове та глибше значення слову любов, наказавши нам любити ворогів наших.— Матвія 5:43—48.

Який же досконалий приклад Ісус лишив нам! Наслідувати Його не легко, і ми деколи можемо спотикнутись. Але ніколи не піддаваймось. (Галатів 6:9) Мільйони людей тепер успішно стараються наслідувати Ісусів приклад. Правдоподібно, людина, яка доручила вам цей журнал є одною з них, і вона була б рада допомогти вам теж наслідувати Ісусів приклад — УВАЖНО!

[Вставка на сторінці 5]

Навіть за юнацтва Свого, Ісус дуже цікавився духовними справами. Чи ви наслідуєте Його у цьому?

[Вставка на сторінці 6]

Христос відкинув світську кар’єру заради служби.