Яка є ціль пророцтва?

ЛЮДИ, які заявляють, що різне поклоніння є відкриттям з надлюдських джерел також признають, що є добрі, а також злі надприродні сили. З цього визнання виникають ці питання: Чи всі ці різні релігії походять з доброго джерела? Або чи вони походять з поганого? Котре джерело натхнув правдивий Бог?

Перша релігія

Визнають, що людство є одною родиною, і це погоджується з тим, що Біблія говорить про одну оригінальну людську пару, Адама й Єву. Єгова, Творець, виявив Себе їм. Він виявив Адамові й Єві їхню роль у Його намірі й їхнє правдиве споріднення з Ним. Бог зробив Адама Своїм першим пророком, відповідальним переказувати божественні відкриття своїй дружині, а зрештою їхнім нащадкам, тобто, всьому людству.— 1 Мойсеєва 1:27—30; 2:15—17.

Це була єдина релігія, єдине поклоніння виявлене Богом Єговою. Це поклоніння виражалось слухняністю до Божої волі. Від них не вимагалось жодних обрядів, жертвувань, місць поклоніння, або оракулів.

Починається фальшива релігія

Перше протилежне „відкриття” прийшло від ангела, який бажав, щоб людство йому поклонялось. Він запропонував їм вибрати інакше поклоніння й спонукав Адама й Єву приєднатись до нього й збунтуватись проти їхнього Творця. Це зробило його Сатаною, противником Єгови. Його „пророцтво” претендувало на те, що дасть їм самовизначення й незалежність від Бога. Замість цього, вони стали поневолені Сатаною й гріхом, і це призвело їх до смерті.— 1 Мойсеєва 3:1—19; Матвія 4:8—10; Римлян 5:12.

Зрештою до Сатани приєднались інші неслухняні ангели, або демони. Немає сумніву, що ці плодили між людством фальшиві релігійні поняття, які далі псували людей. За часу Адамового внука, Еноша, „зачали були призивати Ймення Господнє [Єгови, НС]”. Згідно з Палестинським таргумом, вони поганили Його Ім’я, своїм ідолопоклонством того часу.— 1 Мойсеєва 4:26; 6:1—8; 1 Петра 3:19, 20; 2 Петра 2:1—4.

Фальшива релігія була знищена в Потопі за Ноєвого часу, і лишилось тільки правдиве поклоніння, якого практикував Ной, пророк Єгови. (1 Мойсеєва 1:5—9, 13; 7:23; 2 Петра 2:5) Але демони не були знищені в Потопі й знову внесли підроблені пророцтва й релігійні поняття. Вони спонукали Ноєвих потомків образити Єгову будуванням міста Вавеля як центр фальшивого поклоніння. Але Бог змішав їхні мови й „розпорошив їх звідти по поверхні всієї землі”.— 1 Мойсеєва 11:1—9.

Що все це каже нам? Що ми всі є потомками Ноя й Адама. Це значить, що всі культури походять із загального джерела, в яких то культурах збереглись деякі поняття Бога, як залишки знання, яке позосталось від Ноєвого часу. Але це основне поняття було перекручене фальшивими релігійними ідеями успадкованими від тих предків, які розсіялись з Бабеля (пізніше відновлений Вавілон) по поверхні всієї землі. Це можна бачити в загальних забобонах про духів померлих, поклонінні предків, і в практикуванні астрології, віщування, і чарівництва.— Даниїла 2:1, 2.

Ціль пророцтва

Чи це значить, що сьогоднішні релігії грунтуються тільки на поняттях успадкованих з давнини? Ні. Сатана з його демонами ще до цих пір надихають фальшиве пророцтво, щоб ним зводити й розділювати людство, робити безладними правдиві відкриття про Бога, і засновувати фальшиві ідеї та релігії. (1 Тимофія 4:1; 1 Івана 4:1—3; Об’явлення 16:13—16) Біблія каже: „А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі”.— 2 Петра 2:1.

З другого боку, Єгова зберіг правдиву релігію дану в Едемі. Він додав до неї більше інформації, щоб збільшити наше знання про Нього й нашу відповідальність відносно сповнення Його намірів. Правдиві пророцтва виявляють правду про Бога, Його волю й Його норму моральності. Вони прояснюють споріднення людини з Богом, щоб привернути людство назад у гармонію з Його цілями, доводячи до завершення тих цілей.— Ісаї 1:18—20; 2:1—5; 55:8—11.

Спочатку, коли людина збунтувалась проти Єгови, то Він промовив пророцтво, яке дало надію нащадкам Адама й Єви. Він виявив їм, що буде Визволитель, „насіння”, Яке знищить Сатану з його насінням. (1 Мойсеєва 3:15) Пізніші пророцтва допомогли ототожнити те обіцяне „насіння”, або Божого „Помазанця”, показуючи, що Воно гратиме головну роль у сповненні Божих намірів.— Псалом 2:2; 44 (45):7; Ісаї 61:1.

Отже, основна ціль пророцтва була виявити Божі наміри й „Помазанця”, або „Христа”, в Якому сповняться ті пророцтва. Тому що цей вибраний доказався бути Ісус, то ангел Єгови сказав: „Богові вклонися! Бо засвідчення про Ісуса,— це надихає [або дух] пророцтво”. (Об’явлення 19:10, НС) Ця заява розяснює два факти. По-перше, жоден агент правдивого пророцтва не вимагатиме поклоніння, тому що слід поклонятись тільки Богові Єгові. (Матвія 4:4; Івана 4:23, 24) По-друге, основний намір усього правдивого пророцтва мусить виявляти події й факти, які стосуються до Ісуса. Це визнає головну роль, яку Єгова призначив Йому в сповненню Своїх намірів оправдати Своє Ім’я й відновити землю до її правильного місця в Його розпорядку.— Івана 14:6; Колосян 1:19, 20.

З цієї причини, натхненні звістки від Бога звертали увагу головно на Ісуса. Дух, або намір, такого правдивого пророцтва був засвідчити про Нього. Крім того, сповнення всіх тих пророцтв у Ісусові показує, що вони всі правдиві. Тому то Біблія каже, що „правда з’явилася через Ісуса Христа”. „Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому ,так’”.— Івана 1:17; 2 Коринтян 1:20; Дії 10:43; 28:23.

Чому ізраїльтянам?

Єгова почав Свої „свідчення Ісусові” Своїм пророцтвом відносно обіцяного „насіння”. Пізніше Бог виявив земний родовід того „насіння”, яке мало народитись через Ноя, Сима, Авраама, Ісака (не Ізмаїла), і Якова. Ці чоловіки були вірні правдивій релігії, і доказались вірними пророками Єгови, тоді як всі народи були зіпсовані поклонінням фальшивим богам. (1 Мойсеєва 6:9; 22:15—18; Євреїв 11:8—10, 16) Родовід продовжувався через потомків цих чоловіків — народ ізраїльський, а особливо в родині Давида, найславнішого царя Ізраїлю.— 2 Самуїлова 7:12—16.

Виявляючи чому Він вибрав Ізраїль, Єгова сказав: „Не через численність вашу понад усі народи... [але] що присягнув був вашим батькам”, Авраамові, Ісакові, і Якові. (5 Мойсеєва 7:6—8; 29:13) Очевидно, тільки один народ міг постачити родовід обіцяного „насіння”. Проте, правдиву релігію не обмежувалось тільки до ізраїльтян. Тоді як іншим народам не було дане відкриття правди, то особи з-поміж них могли приєднуватись до ізраїльтян у поклонінні, і декотрі з цих були включені в родоводі того „насіння”. (4 Мойсеєва 9:14; Рут 4:10—22; Матвія 1:5, 6) Коли б Єгова був давав відмінні відкриття іншим народам, то це було б спричинило велике релігійне розділення, а намір Єгови є возз’єднати людей одним поклонінням.— 1 Мойсеєва 22:18; Ефесян 1:8—10; 2:11—16.

Божі вимоги є однакові для всіх рас. Тому що Його норма моральності й намір незмінні, то Його стосунки з ізраїльтянами показують як Він буде поводитись з подібними обставинами в який-небудь інший час. (Малахії 3:6) Отже, Ізраїль послужив як приклад усім народам. Через нього Бог виявив користі правдивого поклоніння, а також безглуздя фальшивих культів. Коли ізраїльтяни були вірні Йому, то Він охороняв і благословив їх. Коли вони повертались до фальшивих богів інших народів, то ті народи гнобили їх, так як Єгова був перестеріг.— 5 Мойсеєва 30:15—20; Даниїла 9:2—14.

Ізраїль теж був зразковим пророчим взірцем, а Давид став пророчим прикладом Ісуса, Який успадкував угоду про Боже Царство зроблену з Давидом. (1 Хронік 17:11, 14; Луки 1:32) Закон даний Ізраїлеві, з його вимогами жертвувати й священство були прообразом на Ісусову жертву й вказували на Його небесне Царство та священство. Таким то чином Закон став „виховником до Христа”.— Галатів 3:19, 24; Дії 2:25—36; Євреїв 10:1—10; Об’явлення 20:4—6.

Книга правдивого пророцтва

Цю важливу інформацію неможливо зберегти усною традицією або відмінним відкриттям різним народам. Найкращий спосіб зберігання й передання його всім народам було через писаний список. І Біблія виповнює цю роль. Тільки Біблія поміщає Божі натхненні відкриття й зберігає історичну та пророчу історію Його стосунків з людьми. Тільки Біблія звертає увагу на Ісуса Христа як на Божого Агента спасіння й вона поміщає останні пророцтва відносно майбутнього завершення Його Месіанського призначення. Таким то чином Біблія є довершеним натхненним писаним Словом Божим.— Римлян 15:4; 1 Коринтян 10:11; 2 Петра 1:20, 21.

Тому що Біблія вже закінчена, то ті, хто вносить нові „пророцтва”, релігії й секти, не можуть бути натхнені Богом. Правдиві пророцтва не були дані, щоб виявляти нові релігії. Вони зберігали одну правдиву релігію поточною й виявляли завершення наміру Єгови. Їхнє сповнення є доказом на Його виняткове божество й силу, показуючи, що тільки Він може передсказувати події століття заздалегідь і точно сповняти їх.— Ісаї 41:21—26; 46:9—11.

Отже всі, які бажають познайомитись з правдивим пророцтвом і практикувати правдиву релігію, мусять повернутись до Біблії. Це Божа книга пророцтва — Його закінчена звістка людству.— 2 Тимофія 3:16, 17.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Родовід обіцяного „насіння”

Ной

Сим

Авраам

Ісак

Яків

Давид

Ісус