Правосуддя для всіх чи воно колись настане?

ГОСТІ до Лондонського історичного Олд бейлі, центрального кримінального суду, побачать на верху будинку статую жінки, яка символізує правосуддя. В одній руці вона тримає вагу показуючи, що будуть уважно розсуджувати доказ. У другій вона має меч охороняти невинних і карати винуватих. У багатьох інших місцевостях бачимо подібні символи, і деколи зав’язують очі «правосуддю», щоб представляти безсторонністьa.

Ви мабуть питаєте: «Чи є якась країна, в якій люди дійсно втішаються тим, що вона символізує, правосуддям?» Як звичайно, у кожній країні є закон, як також влада примушувати його. Також діють судді й суди. Багато принципних людей старались захищати права, щоб усі люди втішались однаковим правосуддям. Однак, більшість їхніх зусиль кінчаються невдачею. Майже кожного дня бачимо, чуємо, або читаємо про зіпсуття, нерівність, і несправедливість.

Подумайте про приклад одної жінки, яку притягли на суд. Перш ніж доказалось її вину або невинність, то суддя казав, що «подбає» про обвинувачення на неї, якщо вона зустрінеться з ним у мотелі, правдоподібно для неморальних стосунків. Так, особи які повинні забезпечувати людей правосуддям часто самі доказуються бути зіпсуті або нездібні. У журналі Тайм говорилось, що в одному штаті Сполучених Штатів Америки три п’ятих суддів високого суду були обвинувачені у неетичній поведінці через те, що допомагали співсудді.

Крім того, коли люди довідуються, що злочинців не карають, то самі зневажливо ставляться до закону й відважуються порушувати його (Екклезіястова 8:11). Про Нідерланди читаємо так: «Багато голландців винують політичних провідників за те, що вони не карають за злочин й таким чином заохочують людей до злочину. Інші винують суди, а головно суддів... які дуже легенько карають злочинців». Але, наша потреба правосуддя не обмежується тільки поправленням юридичних систем і тих, які примушують закон.

Вам відомо, що по багатьох країнах світу заможна меншість все більше й більше багатіє, тоді як убогі люди переживають економічну несправедливість. Таке неправосуддя процвітає, коли люди, через колір їхньої шкіри, національне походження, мову, стать, або релігію, мають малу нагоду поліпшити своє становище, а навіть підтримувати себе. Результатом цього, мільйони людей дуже зубожіли, страждають від голоду й хвороб. Тоді як багато людей у заможних країнах користають з коштовних медичних процедур, то незліченні мільйони страждають і вмирають через те, що не можуть постачати основних ліків, а навіть чистої води. Говоріть же таким людям про справедливість! Вони переживають несправедливість від колиски до могили (Екклезіястова 8:9).

Що ж сказати про позірні несправедливості над якими людина контролю немає? Подумайте про немовлятка, які народжуються з природженими вадами — сліпі, психічно обмежені, а навіть зовсім спотворені. Чи жінка відчувала б справедливість, коли б її немовлятко народилося калікою або мертвим, тоді як інші жінки притуляють до грудей своїх здорових немовлят? Так як виявиться у наступній дискусії, такі позірні несправедливості будуть виправлені.

Проте, у наш час, чи ви погоджуєтеся з сказаним у Екклезіястова 1:15? Там, розумний і досвідчений цар признав, що за поглядом людини: «Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш».

Інша, ще більше славетна людина, був Ісус Христос. У Луки 18:1-5 читаємо Його притчу про суддю «який Бога не боявся, і людей не соромився». Одна вдова прохала в нього правосуддя, якого закон забезпечував її. Ісус сказав, що той лукавий суддя поміг їй тільки тому, що вона дуже докучала йому. З цього виходить, що Ісус усвідомлював велике неправосуддя у той час. Пізніше Він Сам дуже постраждав, коли Його катували й жорстоко стратили під фальшивим обвинуваченням — ще один приклад великого неправосуддя!

Багато людей вір’ять, що є Бог, який турбується неправосуддям. Під час меси в одній країні Центральної Америки, папа Іоанн-Павло II сказав: «Коли зневажаєте людину, коли порушуєте її право, коли чините скандальні неправосуддя проти неї, коли катуєте її, коли вдираєтесь і викрадаєте її або порушуєте її право до життя, то чините злочин проти Бога й дуже ображаєте Його». Гарно сказано. Однак, несправедливість продовжується. У тій країні вісім з кожних десять дітей молодші п’ять років недоїдають. Вісімдесят процентів обробленої землі належить до двох процентів насе́лення.

Отже, чи дійсно є Бог, Який турбується такою жахливою несправедливістю, Бог, Який дбає про несправедливість, яка на вас впливає? Чи ж Він колись постарається людям правосуддя?

[Примітка]