Котрому богові поклонятись?

МИ, ЛЮДИ, маємо природжену здатність поклонятись, яка відрізняє нас від тварин. Вона є невід’ємною частиною нашої будови від самого народження. Ми також маємо здатність усвідомлювати мораль і совість, яка підказує нам, що є правильне а що ні. Ми хоча й по різному, керуємось совістю, і багато-хто шукає в цій справі керівництва Якогось бога чи богів.

Протягом останніх століть, дехто із світської інтелігенції заперечував існування Всемогутнього Бога і Творця. У 1844 році Карл Маркс проголосив релігію «опіумом для народу». Пізніше, Чарлс Дарвін висунув теорію еволюції. Тоді настала Більшовицька революція. У Східній Європі атеїзм став офіційною державною політикою; в той час теж твердили, що релігія зникне з поколінням 1917 року. Але ті атеїсти не змогли змінити природу людини. Це видно з відродження релігії у Східній Європі в наш час.

Проте Біблія каже, що «існують так звані «боги» чи на небі, чи на землі, як існує багато богів і багато панів» (1 Коринтян 8:5). Протягом років люди поклонялися безлічі богам. Були боги родючості, любові, війни, вина та веселощів. Тільки в одному індуїзмі, нараховуються мільйони богів.

Трійці богів процвітали у Вавілоні, Ассірії, Єгипті, як і в буддійських країнах. У так званому християнстві також є своя «свята» Трійця. В ісламі, який відкинув Трійцю, «немає бога окрім Аллаха». Крім того, навіть безбожники, які насміхаються з тих хто вірить у невидимого Всемогутнього Бога мають своїх власних богів. Наприклад, у Филип’ян 3:19, Біблія говорить про людей в пастці погоні за матеріальним майном. Так «шлунок — їхній бог».

Більшість людей поклоняються богові чи богам країни або суспільства де вони народилися. З цього виникають питання. Чи всі форми поклоніння ведуть до того самого місця — як різні стежки на вершину гори? Або чи містичний шлях багатьох релігій доводить до нещастя — як стежки до прірви? Чи Богові правильно поклонятися різними способами чи тільки одним? Чи існує багато богів гідних нашої хвали, чи є тільки Один Всемогутній Бог, достойний нашої виключної відданості й поклоніння?

Походження фальшивих богів

Питання, розглянуті вище, заслуговують нашої уваги. Чому? Тому що найдавніша найбільш авторитетна релігійна книга, Біблія, описує як фальшивий бог, діючий через змія, заманив наших прабатьків на згубний шлях. Ми відчуваємо тяжкі результати його стратегії ще й сьогодні (Буття 3:1​-13, 16​-19; Псалом 51:7 [51:5, НС]). Ісус, «Син Божий», сказав, що той бунтарський бог — «князь світу цього». Один з Ісусових апостолів назвав його «богом цієї системи речей» (Івана 1:34; 12:31; 16:11; 2 Коринтян 4:4, НС). У 9 вірші 12-го розділу Об’явлення, сказано, він — «вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт». Світова імперія фальшивої релігії лежить під владою Сатани.

Сатана — найбільший обманщик (1 Тимофія 2:14). Він хитро використовує природне бажання людини поклонятись, щоб поширювати поклоніння різним божествам — духам предків, предметам поклоніння, іконам, Мадонні. Він навіть підтримує поклоніння людським богам — могутнім правителям, непереможним полководцям, кінозіркам і спортсменам (Дії 12:21​-23). Ми зробимо добре, якщо будемо пильними, і постановимо шукати й поклонятися тільки правдивому Богові, Який дійсно «недалеко від кожного з нас» (Дії 17:27).

Хто ж це той винятковий Бог, Якому ми повинні поклонятися? Близько 3000 років тому, псалмописьменник говорив про Нього, як про «Всевишнього,.. Всемогутнього,.. твердине моя, Боже мій,— я надіюсь на Нього!» і назвав його славетним Ім’ям — «Єгова» (Псалом 91:1, 2). Раніше, Мойсей сказав про цього Бога: «Господь [Єгова, НС], Бог наш — Господь [Єгова, НС] один!» (Повторення Закону 6:4). Пророк Ісая, цитує Самого Бога, Який сказав: «Я Господь [Єгова, НС],— оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам» (Ісаї 42:8).

Бог Єгова має на меті виправдати Своє Ім’я з докору, який фальшивий бог, Сатана, накинув на Нього. У 1513 році до н. е., Бог виявив яким чином Він міг би зробити це, коли, користуючись пророком Мойсеєм, Він визволив Ізраїль з-під єгипетського гніту. У той час, Бог поєднав Своє Ім’я, Єгова, із висловом: «Я Той, що є» (Вихід 3:14, 15). Перед тим, як виправдав Себе від наруг перед єгипетським фараоном, Він сказав тому злому правителеві: «Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі» (Вихід 9:16).

Ситуація в наш час є подібною. Як стародавній фараон, бог світу цього, Сатана, зневажає Бога Єгову й хитро веде духовну війну проти людей, які люблять праведність і правду (Ефесян 6:11, 12, 18). Бог має на меті знову прославити Своє Ім’я всупереч опору Сатани. Але перш ніж покаже Свою силу знищенням Сатани і його діл, Єгова посилає Своїх поклонників звіщати Його Ім’я по цілій землі. Це свідчення для Його Ім’я є важливою частиною правдивого поклоніння. Відповідно до цього, Бог Сам сказав, що ці поклонники будуть Його свідками — Свідками Єгови, «народ [якого] Я Собі вформував,— він буде звіщати про славу Мою» (Ісаї 43:10​-12, 21). Як вони прославляють Єгову? Вони проповідують і навчають людей прилюдно і від дому до дому, звіщають добру новину Царства Єгови під владою Його Сина, Ісуса Христа, яке принесе слухняним людям вічне благословення. Отже вони поклоняються Богові «безупинно» як робили правдиві християни в першому столітті (Дії 5:42; 20:20, 21). Чи Бог поблагословив їх у цьому? Зараз побачимо.