Пам’ятний день

«Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі,— але будьте відважні: Я світ переміг!» (ІВАНА 16:33).

1, 2. Який один день у історії вирізняється серед усіх інших і чому?

СЬОГОДНІ у світі багато говориться про мир. По закінченні другої світової війни мир пов’язували з П-Є і П-Яa. Кожного року Різдво нагадує людям про «мир на землі» (Луки 2:14). Але один день у історії людства вирізняється серед усіх інших. Це день, у який Ісус промовив вищесказані слова. З усіх понад двох мільйонів днів існування людства на землі, це єдиний день, який зовсім змінив хід людства на його вічне добро.

² Цим важливим днем — було 14 нісана в єврейському календарі. У 33-у році нашої загальної ери день 14 нісана почався після заходу сонця 1 квітня. Розгляньмо ж події, які відбулися в той дуже значний день.

14 нісана

3. Як Ісус використав ці останні години?

³ Як смеркається, на небі можна бачити гарний, повний місяць, який нагадує нам, що Єгова має владу над часами й добами (Дії 1:7). А що відбувається в тій верхній кімнаті, в якій Ісус з Своїми 12 апостолами зібрались святкувати річну єврейську Пасху? Як Ісус приготовляється «перейти до Отця з цього світу, то любить Своїх до кінця» (Івана 13:1). Яким чином Ісус любив Своїх до кінця? Словом і прикладом Ісус продовжує вбудовувати в Своїх учнів риси, які допоможуть їм перемогти світ.

Надіваючи покірність і любов

4. (а) Як Ісус демонстрував Своїм учням основну рису? (б) Як ми знаємо, що Петро навчився необхідності бути покірним?

⁴ Апостоли ще мусять позбутись честолюбної заздрості й гордості. Отже Ісус підперезується рушником і миє їм ноги. Це не удавна покірність, яку папа так званого християнства проявляє кожного року в Римі. Зовсім ні! Правдива покірність — це відданість, яка походить з «покірності яка визнає інших вищими» (Филип’ян 2:2​-5). Спершу Петро не розумів цього уроку і не хотів, щоб Ісус мив йому ноги (Івана 13:1​-10). Проте здається, що Петро навчився з цього покірності. Через кілька років Петро давав іншим правильну пораду (1 Петра 3:8, 9; 5:5). Як же важливо, щоб сьогодні ми всі покірно трудились заради Христа! (Також дивіться Приповістей 22:4; Матвія 23:8​-12).

5. Який наказ Ісуса виявляє необхідність ще одної основної риси?

⁵ Один з 12-х не користає з Ісусової поради. Це Юда Іскаріотський. Під час пасхальної вечері Ісус стає стривожений духом, викриває Юду як зрадника і відпускає його. Тоді Ісус каже Своїм 11 вірним учням: «Нову заповідь Я вам даю: любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:34, 35). Справді, це нова заповідь, яку Ісус довів власним найвизначнішим прикладом! Коли настає година Його жертовної смерті, Ісус проявляє видатну любов. Кожної дорогоцінної хвилини Він навчає і підбадьорює учнів. Пізніше Він підкреслює важливість любові, кажучи: «Оце Моя заповідь,— щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив! Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Івана 15:12, 13).

«Дорога, і правда, і життя»

6. Яку мету Ісус ставить перед Своїми близькими учнями?

⁶ Ісус каже Своїм вірним 11 учням: «Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?» (Івана 14:1, 2). Цим місцем мало бути «Царство Небесне» (Матвія 7:21). Ісус тоді сказав, яким чином Його близькі друзі можуть досягти цієї мети. Він каже: «Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Івана 14:6). Це теж стосується тих людей, котрі будуть жити вічно на землі (Об’явлення 7:9, 10; 21:1​-4).

7-9. Чому Ісус сказав, що Він «дорога, і правда, і життя»?

⁷ Ісус є «дорога». До Бога можна приступати в молитві тільки через Ісуса Христа. Сам Ісус запевняє Своїх учнів, що Отець задовольнить усі їхні прохання в Його ім’я (Івана 15:16). Отець не слухає, не приймає і не відповідає на молитви до Нього через ікони, або релігійних «святих», на повторення молитов знову й знову та монотонних співів до Марії (Матвія 6:5​-8). Крім того, у Діях апостолів 4:12 про Ісуса читаємо так: «Під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали».

⁸ Ісус — це «правда». Апостол Іван сказав про Нього: «Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця» (Івана 1:14). Ісус став правдою сотень пророцтв у Святому єврейському Письмі, тому що сповнив їх (2 Коринтян 1:20; Об’явлення 19:10). Він виявляв правду, коли говорив до Своїх учнів і людей, які слухали Його, і коли сперечався з лицемірними священиками, як і Своїм власним життям.

⁹ Ісус є «життя». Будучи Божим Сином, Ісус сказав: «Хто практикує віру в Сина, той має життя вічне; а хто не слухається Сина, той не бачитиме життя, але гнів Божий перебуває на нім» (Івана 3:36, НС). Віра в Ісусову жертву доводить до вічного життя: безсмертного на небі для «малої отари» помазаних християн і вічного життя в раю на землі для великого натовпу «інших овець» (Луки 12:32; 23:43; Івана 10:16).

Зносив переслідування

10. Чому ми мусимо «перемагати світ», і як Ісус підбадьорив Своїх учнів у цьому відношенні!

¹⁰ Ті, що мають надію жити в новій системі Єгови, мусять боротися із світом, який «лежить у владі лукавого» Сатани Диявола (1 Івана 5:19, Климента). Як же підбадьорюють Ісусові слова в Івана 15:17​-19! Він сказав: «Це Я вам заповідую,— щоб любили один одного ви! Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас. Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить». Правдиві християни завжди були зненавиджені навіть до цього 1992 року, і як ми радіємо з того, що маємо гарні приклади тих, хто продовжував стояти непохитно, і покірно зміцнятися під Божою могутньою рукою! (1 Петра 5:6​-10). Усі з нас теж можемо зносити випробовування практикуванням віри в Ісуса, Який закінчує Свою дискусію цими потішаючими словами: «Страждання зазнаєте в світі,— але будьте відважні: Я світ переміг!» (Івана 16:33).

Внесення нової угоди

11. Що Єремія пророкував щодо нової угоди?

¹¹ Протягом того вечора по закінченні святкування Пасхи Ісус говорить про нову угоду. Пророк Єремія передрік цю нову угоду багато століть заздалегідь, сказавши: «Ось дні настають,— говорить Господь,— і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт... Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!.. бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!» (Єремії 31:31​-34). Жертва, яка затвердить цю нову угоду буде принесена 14 нісана н. е.

12. Як Ісус встановив нову угоду, і що вона здійснює?

¹² Ісус каже Своїм вірним 11 апостолам, що дуже бажає спожити цю Пасху з ними. Він бере хліб, дякує Богові, ламає його, і дає їм, кажучи: «Це означає тіло Моє, яке за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене». Ісус так само подає чашу червоного вина, кажучи: Це означає нову угоду завдяки крові Моїй, що за вас проллється» (Луки 22:15, 19, 20, НС). Ісусова «дорогоцінна кров» затверджує нову угоду, яка багато цінніша, ніж тваринна, якою затверджували Закон-угоду з ізраїльтянами! (1 Петра 1:19; Євреїв 9:13, 14). Учасникам нової угоди цілком прощено гріхи. Тому вони можуть стати кваліфікованими бути частиною 144 000 , які отримають вічну спадщину як духовний Ізраїль (Галатів 6:16; Євреїв 9:15​-18; 13:20; Об’явлення 14:1).

«На спомин про Мене»

13. (а) Про що ми повинні роздумувати в час Спомину? (б) Тільки хто повинен приймати хліб і вино, і чому?

¹³ Річниця 1960-го Спомину Ісусової смерті припадає на 17 квітня 1992 року. Оскільки той день наближається, то було б добре роздумувати про все те, чого досягає Ісусова досконала жертва. Цей розпорядок прославляє мудрість Єгови і Його любов до людства. Ісусова бездоганна вірність, навіть болісна смерть, виправдовують Єгову перед глузуванням Сатани, що Його людські створіння мають вади, і що вони не будуть вірні Йому під час випробовування (Йова 1:8​-11; Приповістей 27:11). Своєю жертовною кров’ю, Ісус стає посередником нової угоди, засіб, яким Єгова добирає «вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої». Протягом свого життя на землі, вони «звіщають чесноти» їхнього Бога, Єгови, Який «покликав їх із темряви до дивного світла Свого». (1 Петра 2:9; порівняйте Вихід 19:5, 6).

14. Як збагачуються мільйони спостерігачів?

¹⁴ На Спомин минулого року по цілому світі зібралось 10 650 158 осіб, але тільки 8850 присутніх — це менш одної десятої одного процента. Яка ж користь з цього для тих мільйонів спостерігачів, що святкували Спомин? Вони дуже скористали! Хоча вони не приймали символів, то збагатились духовно через спілкування з численним всесвітнім братерством, коли чують які чудеса Єгова завершує через жертву Свого Сина.

15. Як інші люди, крім помазаних, користають з Ісусової жертви?

¹⁵ Крім того, апостол сказав у 1 Івана 2:1, 2: «Маємо Заступника перед Отцем,— Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу» Так, тоді як першим з Ісусової жертви користає Іван-клас, забраний під умови нової угоди, ця угода є основою на прощення гріхів «всього світу». Це «ублагання» за гріхи всіх інших людей, які практикують віру в Ісусову пролиту кров, яка розкриває перед ними щасливу можливість на вічне життя в раю на землі (Матвія 20:28).

«У Царстві Отця Мого»

16. (а) У чому Ісус з Його співспадкоємцями вже беруть участь? (б) Що вимагається від помазаного останка й великого натовпу в наш час?

¹⁶ Ісус продовжує підбадьорювати Своїх апостолів і звертає увагу на день, коли в символічний спосіб буде пити нове вино зі Своїми учнями в Царстві Свого Отця (Матвія 26:29). Він каже їм: «Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх, і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів, щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих» (Луки 22:28​-30). Тому що Ісус зацарював на небі в 1914 році, ми можемо дійти до висновку, що більшість з Його співспадкоємців, які збирались протягом століть, уже воскресли з Ним і «на престолах засіли» (1 Солунян 4:15, 16). Вже швидко наближається той день, коли ангели звільнять «чотири вітри» «великого горя»! До того часу покладення печаток на 144 000 духовного Ізраїлю і збирання мільйонів з великого натовпу вже закінчиться. Усі вони повинні бути вірними, так як Ісус, щоб одержати нагороду вічного життя (Об’явлення 2:10; 7:1​-4, 9).

17 і інформація в рамках. (а) Коли помазаний християнин був би відкинений через невірність, то хто правдоподібно заступить його місце? (б) Яке світло виявилось у статтях «Вартової Башти» в 1938 році відносно будування і пізнішого поширення теократичної організації на землі?

¹⁷ А що коли б дехто з помазаних став невірним? У цей останній час невірних безсумнівно було б дуже мало. Можна дійти до висновку, що заступники не будуть вибрані з новоохрещених, але тих, які вже протягом багатьох років вірного служіння зносили випробовування як Ісус. Проблиски духовного світла через «Вартову Башту» в 1920 і 1930 роки показують, що збирання останка помазаних християн майже закінчилось у той час. Ті, що з того часу «випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця» мають іншу радісну надію. Через Христа, дух Єгови провадить їх до «джерел вод життя» в Раю на землі (Об’явлення 7:10, 14, 17).

Палка молитва

18. Яких важливих уроків ми навчаємось з молитви Ісуса в 17-у розділі Євангеліє від Івана?

¹⁸ Закінчивши святкувати Спомин зі Своїми учнями, Ісус палко молиться, як записано в Івана 17:1​-26. По-перше, Він молиться, щоб Отець прославив Його за Його вірність до самого кінця. Таким чином також прославиться Єгова,— Його Ім’я буде виправдане з усякого докору. Насправді, вірність досконалої людини Ісуса доводить те, що Божі людські створіння можуть бути бездоганними навіть під найсуворішим випробовуванням (Повторення Закону 32:4, 5; Євреїв 4:15). Крім того, Ісусова жертовна смерть розкриває чудову нагоду нащадкам Адама. Ісус говорить: «Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його». Як же необхідно здобувати точне знання про Бога Єгову і Його Сина, Агнця Божого, Який віддав Своє життя, щоб виправдати Єгову і спасти людство! (Івана 1:29; 1 Петра 2:22​-25). Чи оцінювання цієї найбільш люблячої жертви спонукує вас повністю віддати себе Єгові на Його дорогоцінне служіння?

19. Як останок і великий натовп можуть зазнавати втіху від дорогоцінної єдності?

¹⁹ Крім того, Ісус молиться до Свого Святого Отця, щоб Він охороняв учнів, бо вони не є частиною цього світу, додержуються Його слова правди й зберігають дорогоцінну єдність з Отцем і Сином. Чи ж Єгова не відповідав чудесно на цю молитву аж до цих пір, коли помазаний останок і великий натовп служать разом, пов’язані любов’ю, тоді як зберігають нейтралітет по відношенню до цього світу, до його насильства й зла? Які ж дорогоцінні останні слова, Ісус промовив до Свого Отця, Єгови! «Я ж Ім’я Твоє їм об’явив й об’являтиму,— сказав Ісус,— щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!» (Івана 17:14, 16, 26).

20. Чому 14 нісана 33 року н. е. насправді є пам’ятний день?

²⁰ Вийшовши у Гефсиманський сад, Ісус ще коротко підбадьорює Своїх учнів і спілкується з ними. Тоді вороги хапають Його! Неможливо оповісти Ісусові фізичні муки, Його розпачливий смуток через докір, яким засипали Єгову, і Його зразкову вірність протягом тяжкого випробовування. Ісус триває до самого кінця; цілу ніч і протягом більшості наступного дня. Він ясно виявляє, що Його Царство не є частиною світу. При останньому подиху Він вигукує: «Звершилось!» (Івана 18:36, 37; 19:30). Його перемога над світом здійснилась. Насправді, 14 нісана 33 року н. е.— це пам’ятний день!

[Примітка]

Як би ви відповіли?

◻ Що Ісус навчав про покірність і любов?

◻ Як Ісус став «дорогою, і правдою, і життям»?

◻ Яка є ціль нової угоди?

◻ Яка єдність і любов існує між помазаним останком та великим натовпом?

[Рамка на сторінці 20]

Мудрість Більшого Соломона

Статті під заголовком «Організація» у «Вартовій Башті» за 1 і 15 червня 1938 заснували основний теократичний розпорядок, якого Свідки Єгови дотримуються до цих пір. У той час закінчився чудовий період догматичного й організаційного виправлення, яке почалося в 1919 році (Ісаї 60:17). Порівнюючи тих 20 років з 20 роками, протягом яких Соломон будував храм і дім царя в Єрусалимі, у «Вартовій Башті» було сказано: «Святе Письмо виявляє, що після двадцятьох років Соломонового будування... він узяв на себе програму всенародного будування (1 Царів 9:10, 17​-23; 2 Хронік 8:1​-10). Потім прибула цариця Шеви «з півдня, щоб Соломонову мудрість послухати» (Матвія 12:42; 1 Царів 10:1​-10; 2 Хронік 9:1​-9, 12). З цього виникає питання: Що очікує в близькій майбутності людей Єгови на землі? Будемо чекати з цілковитим довір’ям, і тоді побачимо». Наше довір’я повністю здійсниться. Під керівництвом теократичної організації і з допомогою всесвітньої програми духовного навчання зібралось понад чотири мільйони осіб з великого натовпу. Так як цариця Шеви, ці прийшли з країв землі, щоб послухати мудрості Більшого Соломона, Ісуса Христа,— ця мудрість передається їм через «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45​-47).