Як скріпити подружні узи
«ЧИ ДОЗВОЛЕНО чоловікові розводитися з жінкою своєю з будь-якої причини?» — запитали фарисеї, що намагалися зловити на слові Великого Вчителя, Ісуса Христа. Він відповів їм, згадавши про перше людське подружжя, і встановив норму щодо цього: «Що Бог з’єднав, чоловік нехай не розлучає!»
Фарисеї твердили, що Мойсей передбачив давати при розлученні «розвідний лист». Ісус їм відповів: «Мойсей, по жорстокості сердець ваших, дозволив вам розводитися з жінками вашими; а спочатку не було так. А Я кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю, не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб» (Матвія 19:3—9, Деркач).
Спочатку подружжя мало бути довічним зв’язком. Навіть смерть не повинна була розділяти першу подружню пару, бо їх було створено досконалими людьми з перспективою жити вічно. Проте вони згрішили. Їхній гріх спотворив людське подружжя. Ворожа смерть почала розлучати членів подружніх пар. Бог вважає смерть кінцем подружжя, як ми читаємо про це в Біблії: «Дружина законом прив’язана, поки живе чоловік її: коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі» (1 Коринтян 7:39). Це цілковито відрізняється від таких релігійних звичаїв, як самоспалювання вдови, коли після смерті чоловіка дружину вмовляють або примушують покінчити із собою шляхом спалення у знак вірування в те, що подружній зв’язок продовжуватиметься в загробному житті.
Положення Мойсеєвого Закону
Коли було дано Мойсеїв Закон, шлюбні стосунки вже настільки зіпсувалися, що Єгова через жорстокосердість ізраїльтян передбачив розлучення (Повторення Закону 24:1). Бог не хотів, щоб ізраїльтяни зловживали цим законом, розлучаючись із своїми дружинами через дріб’язкові провини, і про це можна пересвідчитись із його наказу любити свого ближнього, як самого себе (Левит 19:18). Навіть видавання посвідчення було засобом, щоб залякувати, бо в одному з моментів процесу написання посвідчення чоловікові, який прагнув розлучитися, треба було радитися з відповідними авторитетними чоловіками, котрі зі свого боку докладали зусиль переконати його піти на примирення. Отже, Бог не встановив цей закон, щоб дати будь-яке право на розлучення з дружиною «з причини всякої» (Матвія 19:3).
Проте ізраїльтяни кінець кінцем відхилили цей закон і використовували цей пункт, щоб розлучатися з будь-якої своєї примхи. Вже до п’ятого століття до н. е. вони поводилися віроломно з дружинами свого юнацтва, бо розлучалися з ними через будь-яку причину. Єгова прямо сказав їм, що він ненавидить розлучення (Малахії 2:14—16). Перебуваючи в цьому середовищі, Ісус засуджував те, що ізраїльтяни розлучалися.
Єдина законна причина на розлучення
Все-таки Ісус згадав єдину законну причину на розлучення — розпуста (Матвія 5:31, 32; 19:8, 9). Слово, яке перекладається тут словом «розпуста», стосується усіх видів незаконних статевих зносин поза біблійним шлюбом чи то з особою тої самої, протилежної статі, або з твариною.
Навіть у таких випадках Ісус не радив розлучуватися з невірним партнером. Невинна половина сама повинна вирішити, чи він, або вона, хоче розлучитися, взявши до уваги всі подальші наслідки. Дружини, які збираються розлучитися на цій біблійній підставі, також, мабуть, повинні взяти до уваги Божий вирок, проголошений першій жінці за її гріх. Окрім вироку смерті, Бог сказав до Єви зокрема: «[Буде] до мужа твого пожадання твоє,— а він буде панувати над тобою» (Буття 3:16). У «Коментарі Старого Завіту» (англ.), автори К. Ф. Кайл та Ф. Делітш, описується це «пожадання» як «прагнення, що нагадує хворобу». Усі погоджуються з тим, що це прагнення не однаково сильне у кожної дружини, але коли невинна дружина обмірковує справу розлучення, було б мудро для неї взяти до уваги емоційні потреби, які жінки вспадкували від Єви. А втім, з огляду на те, що позашлюбні стосунки винного шлюбного партнера можуть довести до зараження невинного партнера хворобою, що передається статевим шляхом, у тому числі СНІДом, дехто вирішив розлучитися, як про це сказав Ісус.
Насіння сімейних клопотів
Джерелом людської жорстокосердості є гріх, вчинений проти Бога першою людською парою (Римлян 5:12). Насіння сімейного розбрату було посіяне тоді, коли перша людська пара згрішила проти свого небесного Отця. Що доводить це? Коли вуж спокусив першу жінку Єву з’їсти від забороненого дерева, вона без вагання скуштувала фрукт. Лише після здійснення цього важливого кроку вона повідомила своєму чоловікові про сказане до неї вужем (Буття 3:6). Так, вона діяла, не порадившись зі своїм чоловіком. Це стало прототипом сьогоднішніх сімейних проблем — відсутність сердечного обміну думками.
Пізніше, коли Адам і Єва відчули на собі наслідки свого гріха, вони вдалися до подібної тактики, яку багато пар застосовують сьогодні, коли виникають труднощі, а саме — звинувачення інших. Перший чоловік Адам звинувачував за вчинене ним як свою дружину, так і Єгову, сказавши: «Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева,— і я їв». Жінка же сказала: «Змій спокусив мене,— і я їла» (Буття 3:12, 13).
У проголошенні вироку Єгови на Адама і Єву завбачався ще один аспект поширення клопоту. Щодо стосунків Єви з її чоловіком Єгова сказав: «Він буде панувати над тобою». Чимало чоловіків сьогодні, як Ізейо, про котрого згадано в нашій попередній статті, жорстоко панують над своїми дружинами, не звертаючи уваги на почуття своїх дружин. Все ж таки багато дружин палко прагнуть уваги з боку своїх чоловіків. Коли це бажання не задоволене, дружини можуть вимагати цієї уваги та поводитись егоїстично. Оскільки багато чоловіків панують над дружинами, а багато дружин, зі свого боку, палко прагнуть уваги, то перемагає егоїзм і спокій відлітає з вітром. В одній праці під назвою «Як аналізувати сьогоднішні справи розлучення» (яп.) Шунсуке Серізава сказав: «Якщо ми не помічаємо корінної проблеми у тому, що люди мають схильність «перебувати на своєму власному шляху», а саме, віддавати пріоритет своїм власним інтересам, то раптом стає неможливо аналізувати справи розлучення».
Проте Єгова у своєму Слові дав керівництво для того, щоб слухняні подружжя могли мати відносне подружнє щастя навіть у своєму недосконалому стані. Ізейо почав керуватися Божими нормами і тепер отримує задоволення від щасливого сімейного життя. Подивімося, як біблійні норми допомагають людям скріпляти подружні узи.
Обговорюйте справи
У багатьох подружжях брак обміну думками, схильність звинувачувати інших та дух егоїзму ускладнюють чоловікові та дружині зрозуміти емоційний стан одне одного. «Оскільки поділяння почуттями є передумовою тісного зв’язку, то цей зв’язок вимагає цілковитого довір’я. А довір’я сьогодні є великою рідкістю»,— говорить дослідник Карел С. Ейвері. Чим більше вони діляться найглибшими почуттями, тим більше зміцняється таке довір’я. А це вимагає сердечного обміну думками між чоловіком та дружиною.
У книзі Приповістей вжита ілюстрація, щоб заохотити поділятися потаємними думками, і там говориться: «Рада в серці людини — глибока вода, і розумна людина її повичерпує» (Приповістей 20:5). Шлюбний партнер повинен вичерпувати думки, які глибоко в серці його подружнього супутника. Уявіть собі, що ваш партнер пригнічений. Замість того щоб відповідати: «У мене також був важкий день», чому б не запитати ласкаво: «Чи було важко сьогодні? Як ідуть справи?» Можливо, буде потрібно часу та зусиль, щоб вислухати свого партнера, але звичайно більш приємним, заспокійливим та заощадливим є те, коли проводимо час у цей спосіб, ніж коли через неувагу до свого партнера пізніше потрібно приборкувати сильний вибух емоцій.
Щоб заслужити довір’я, кожному треба бути чесним і старатися висловлювати почуття у зрозумілий для іншого партнера спосіб. «Говоріть кожен правду до свого ближнього,— заохочує Боже Слово,— бо ми члени один для одного» (Ефесян 4:25). Для того щоб говорити правду, потрібна проникливість. Можливо, дружина вважає, що її не чують. Перед тим як говорити, їй потрібно взяти до уваги приповістку: «Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний — розумна людина» (Приповістей 17:27). Замість звинувачувати свого чоловіка: «Ти ніколи не прислухаєшся до мене!», було б набагато краще спокійно висловити свої почуття ще до того, як вкорениться розлад та розчарування. Дружина могла б виявити свої почуття, кажучи щось подібне: «Я знаю, що ти зайнятий, але коли б ми проводили разом трошечки більше часу, я була б дуже щасливою».
Це правда, що «ламаються задуми з браку поради» (Приповістей 15:22). Твій партнер кохає тебе, але це не означає, що він може читати твої думки. Тобі потрібно тактовно висловити своєму партнеру свої почуття. Це допоможе вам як християнській подружній парі здійснити основані на любові зміни, щоб «зберігати єдність духа в союзі миру» (Ефесян 4:2, 3).
Візьмімо, наприклад, Казуо, який був під пантофлею ненаситної жаги до азартних гор. Він погрузнув у боргах, які налічували декілька сотень тисяч доларів. Позичаючи гроші, щоб сплачувати борги, він дедалі глибше втягувався у це болото. Коли він почав вивчати Біблію, то кінець кінцем відважився розповісти дружині про свої проблеми. Він сподівався почути звинувачення. Проте дуже здивувався, коли його дружина, яка довший час вивчала Біблію, спокійно відповіла: «Пошукаймо способу, щоб сплатити борги».
Наступного дня вони навідалися до своїх кредиторів і почали сплачувати борги, і навіть продали свій дім. Щоб вилізти з боргів, їм потрібен був майже цілий рік. Що ж змінило його дружину Кімі? Вона говорить: «Слова з послання до Филип’ян 4-го розділу, 6 та 7-го вірша, є живими. «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі». Вона додала: «Мою подругу, яка побачила, наскільки я була веселою, незважаючи на труднощі, це дуже здивувало, і вона почала вивчати зі мною Біблію». Казуо зі своєю дружиною вже охрестилися і тепер втішаються щасливим сімейним життям.
Вищезгадані чоловіки та дружини не тільки довіряли одне одному завдяки відвертості, але вони здійснювали щось таке, що допомагає парам розв’язувати їхні сімейні проблеми. Вони утримували зв’язок з Творцем шлюбу, Богом Єговою. Незважаючи на гніт і труднощі, з якими стикаються пари, він поблагословить їх миром Божим, що перевищує усякий розум, якщо вони з усіх сил стараються застосовувати його принципи і в усьому іншому покладаються на нього. Дуже корисною є спільна молитва. Про це повинен піклуватися чоловік і «серце своє перед [Богом] виливати», шукаючи його проводу й керівництва щодо кожної проблеми, з якою вони зустрічаються з дружиною (Псалом 62:9). Бог Єгова неодмінно вислухає такі молитви.
Так, подружні узи можна скріпити. Навіть тепер, живучи з усіма своїми недосконалостями в неспокійному суспільстві, подружні пари можуть мати чималу радість у своїх стосунках. Ви можете знайти додаткові практичні рекомендації та божественну пораду в книжці «Влаштовуйте своє сімейне життя щасливим» (рос.), видану Товариством Вартової башти. Крім того, пари, що з усіх сил стараються керуватися біблійними принципами, сподіваються бути з’єднаними узами любові в Божому новому світі, який вже близько.