Як вам вижити у небезпечній околиці?

«Я ВВЕСЬ час жила в страху. Я боялася їхати в ліфті. Я боялася у своїй машині. Мені було страшно у квартирі. Скрізь процвітала злочинність. Людей постійно грабували»,— каже Марія. Чи вам, подібно до цієї жінки з Бразилії, також страшно у своїй околиці, особливо вночі?

Читати детективні романи, може, й цікаво, але в реальному житті часто немає щасливого кінця. Злочин може залишитися нерозкритим. У випадку вбивства хтось мусить жити без чоловіка, батька чи сина, без дружини, матері чи дочки. Чи кількість злочинів із застосуванням насилля зростає у вашій місцевості? Чи ви прагнете жити у тихому місці, де ваша сім’я почувалася б безпечно? Або якщо ви змушені виховувати дітей у місцевості з високим рівнем злочинності, що вам робити, щоб вижити?

Щоправда, є ще міста, де рівень злочинності низький. У багатьох країнах люди ще живуть у спокійних місцевостях або в затишних селах. Але ситуація швидко змінюється навіть у місцевостях, які раніше вважалися вільними від злочинності. Наприклад, у Бразилії 50 років тому 70 відсотків населення жило в селах. Сьогодні 70 відсотків живе у містах. Разом із збільшенням робочих місць зростають такі міські проблеми, як злочин і насилля. Незалежно від того, чи ваша місцевість небезпечна, чи ні, ви все-таки змушені ходити на роботу і до школи та робити багато справ поза домом.

Визнаючи, що серед людей переважає «панічний синдром», начальник поліції Ріо-де-Жанейро назвав соціальну несправедливість і організовану злочинність одними із факторів, які сприяють цьому. Він також вважає, що газети і телебачення поширюють страх, «впливаючи на дух населення трагічними новинами». Наркоманія, крах сімейного життя і неправильне релігійне навчання також сприяють росту беззаконня. А що принесе майбутнє? Чи потік сцен насилля, представленого у книжках і фільмах як буденна розвага, позбавить людей співчуття до інших? Чи місцевості, які вважаються вільними від насилля, також стануть небезпечними?

Оскільки насилля не є розвагою для жертви, у нас є сильне бажання почуватися безпечно. Не дивно, що стурбовані громадяни вимагають, щоб на вулицях було більше поліцейських, щоб судові вироки були суворішими, вимагають навіть найвищої міри покарання! Незважаючи на ризик, деякі купують зброю для самооборони. Інші хочуть, щоб уряд обмежив продаж зброї. Але, не дивлячись на похмурі повідомлення про розквіт злочинності, немає потреби впадати у розпач. Насправді багато мешканців таких великих міст, як Йоганнесбург, Мехіко, Нью-Йорк, Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу, ніколи не зазнавали пограбування. Розгляньмо, як же люди живуть у небезпечних околицях.

Позитивний склад розуму

Один письменник, маючи на увазі місцевості з високим рівнем злочинності, згадує «винахідливість і наполегливість тисяч бразильців, які спромоглися на гідне і пристойне життя у суворих умовах». Після 38 років життя у Ріо-де-Жанейро Жорже каже: «Я уникаю певних вулиць та околиць і не виявляю цікавості. Я також стараюся не виходити на вулицю в пізній час і не показую надмірного страху. Хоча я й веду себе обережно, то таки поводжуся з людьми так, ніби вони чесні, і ставлюся до них з повагою».

Так, уникайте зайвих клопотів. Не втручайтеся у справи інших людей. Не применшуйте факту, що надмірний страх може погано впливати на нерви, спонукуючи добропорядних людей поводитися нерозумно. Стосовно своєї роботи у небезпечних околицях Одар каже: «Я намагаюся бути позитивним і не давати страху перед поганими випадками заповнювати мій розум, тому що це доводить до зайвого напруження і паніки. Я намагаюся виявляти повагу до всіх людей». Крім поради бути обережним і триматися на віддалі від підозрілих осіб, він додає ще один спосіб контролювати свої емоції: «Найважливіше, я розвиваю довір’я до Бога Єгови, пам’ятаючи, що він все бачить і що б не сталося, все стається за його дозволом».

Однак ніхто не хоче жити у постійному страху. Окрім того, хто заперечуватиме, що надмірний страх і стрес шкодять емоційному і фізичному здоров’ю? Яка ж надія існує для людей, котрі в будь-який час сподіваються нападу? Оскільки багато людей вважає, що, коли йдеться про злочинність, найгірше ще попереду, то чи ми колись побачимо кінець злочинності? Пропонуємо вам прочитати наступну статтю «Коли зникне страх?».